- •1. Понятие и общая характеристика науки административного права
- •4. Административное право как отрасль права. Предмет админ.-правового регулирования
- •5. Метод административно-правового регулирования. Его виды.
- •6. Структура административного права
- •7. Административное право в сравнении с другими отраслями права.
- •8. Понятие административно-правовой нормы и ее признаки
- •9. Структура административно-правовой нормы. Классификация административно-правовых норм.
- •10. Действие административно-правовых норм по времени
- •10. Действие административно-правовых норм в пространстве
- •10. Действие административно-правовых норм по кругу лиц.
- •11. Общая характеристика источников админ. Права.
- •12. Конституция Украины как источник админ. Права.
- •13. Законы Украины как источник административного права.
- •16. Понятие административно-правовых отношений и их признаки.
- •17. Классификация административно – правовых отношений.
- •18. Юридические факты, которые порождают, изменяют и прекращают административно-правовые отношения.
- •19) Суб’єкт адміністративно-правових відносин.
- •20) Об’єкт та зміст адміністративно-правових відносин.
- •20) Державне управління, як різновид соціального управління,та його ознаки
- •28) Різниця між державним і суспільним управлінням. Співвідношення державного управління та місцевого самоуправління.
- •22. Исполнительнаявласть: понятие и признаки
- •1.6. Цели, функции и уровни исполнительной власти
- •23. Субъекты админ права
- •24. Общая характеристика коллективных субъектов админ. Права.
- •25. Президент Украины как субьект административного права
- •26. Органы исполнительной власти как субьект административного права
- •27. Государственная служба: Понятие и принципы
- •28. Державні службовці та їх види
- •29. Порядок проходження державної служби (прийняття на державну службу, кар’єра в державних органах, припинення державної служби)
- •30. Права та обов’язки державних службовців
- •31. Обмеження щодо адміністративно-правового статусу державних службовців
- •32. Відповідальність державних службовців
- •43.Административное принуждение: понятие и содержание.
- •43. Понятие и признаки админ. Ответственности:
- •45. Основания админ. Ответственности.
- •46. Понятие админ. Проступка и его признаки
- •47.48 Состав админ. Проступка
- •62. Понятие и виды способов обеспечения законности и дисциплины в сфере реализации государственной исполнительной власти.
- •51. Понятие контроля и его виды.
- •54) Органы государственного управления общей компетенции.
18. Юридические факты, которые порождают, изменяют и прекращают административно-правовые отношения.
Юридические факты - обстоятельства, с которыми нормы административного права связывают возникновение правовых отношений между соответствующими сторонами
Правообразующие факты вызывают установление правоотношений (например, совершение административных правонарушений).
Правоизменяющие факты изменяют существующие правоотношения. Так, признание за правонарушителем невозможности уплатить штраф может привести к вынесению постановления о наложении штрафа работником исполнительной службы путем обращения взыскания на личное имущество правонарушителя (ст. 308 КоАП). Такой юридический факт (вынесения постановления) изменяет содержание административных правоотношений между сторонами, хотя правоотношения сохраняются.
Правопрекращающие факты обусловливают прекращение правоотношений. Такими являются действия лица по осуществлению субъективного права или исполнение юридического обязательства. Например, уплата правонарушителем штрафа (т.е. выполнение постановления о наложении взыскания) прекращает административно-деликтные отношения, возникшие в связи с совершением правонарушения.
Юридические факты делятся на действия и события.
Действия — результаты активного волеизъявления участника правоотношения. Они могут быть правомерными или неправомерными. К числу правомерных действий относятся, например, издание органом исполнительной власти индивидуального акта управления в пределах своих полномочий; государственная регистрация общественных объединений, осуществляемая органами юстиции, и т. п. Неправомерные действия (деликты) не соответствуют требованиям административно-правовых норм, нарушают их, например административные или дисциплинарные проступки.
События — это явления, не зависимые от воли людей (например достижение определенного возраста, с чем связываются юридические последствия; смерть; стихийное бедствие).
19) Суб’єкт адміністративно-правових відносин.
|
Суб’єкт адміністративного права – це юридична чи фізична особа, що є носієм прав і обов’язків у сфері державного управління, передбачених адміністративно-правовими нормами, та має здатність надані права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати. Обов’язковою умовою визнання особи (юридичної чи фізичної) суб’єктом адміністративного права є наявність у неї елементів адміністративної правосуб’єктності. Елементи правосуб’єктності - правоздатність та дієздатність. Адміністративна правоздатність - здатність бути носієм прав і обов'язків у сфері державного управління і виникає в громадян з моменту народження й припиняється з їхньою смертю. Адміністративна дієздатність - здатність своїми діями здійснювати надані права, виконувати встановлені обов'язки й нести юридичну відповідальність за свою поведінку, наступає вона у фізичних осіб з досягненням певного віку. Адміністративна право- і дієздатність юридичних осіб виникає і втрачається одночасно Правосуб’єктність громадянина може виникати як з моменту народження (право бути зареєстрованою), так і за певних умов. Необхідно вирізняти правосуб’єктність загальну та спеціальну. Загальна правосуб’єктність – наявність у суб’єкта типових прав, обов’язків та можливості їх використання та виконання, незалежно від зовнішніх чинників. Об’єм рівний для всіх суб’єктів. Спеціальна правосуб’єктність - наявність у суб’єкта специфічних прав, обов’язків та можливості їх використання та виконання, в залежності від ряду зовнішніх чинників. Об’єм не є однаковим, залежить від волі суб’єкта тощо. За загальним правилом, правоздатність не може бути обмежена або відчужена. В той же час, за рішенням суду особу можуть позбавити, наприклад, права керування транспортними засобами права полювання, обмеження права вільного вибору місця проживання, пересування, позбавлення ліцензії, виборчого права тощо. Момент виникнення дієздатності залежить від виду правосуб’єктності: при загальнійправосуб’єктності дієздатність, переважно, виникає в повному обсязі з 18-річного віку у фізичних осіб, у юридичних осіб з моменту внесення до Державного реєстру. В той же час, адміністративна дієздатність, в залежності від особливостей адміністративно- правових відносин, може частково виникати і незалежно від вказаних обставин. Так, особа віком від 6 до 18 років має право членства в дитячих громадських організаціях; засновником дитячих та молодіжних громадських організацій можуть бути особи, які досягли 15-річного віку. Адміністративна дієздатність при спеціальній правосуб’єктності виникає з появою певних чинників, які і обумовлюють як момент виникнення дієздатності, так і її особливості. Наприклад, пасивне виборче право виникає з моменту досягнення особою 21 року, але реалізувати це право вона здатна лише при наявності певних чинників – громадянства, відсутності судимості тощо. Юридична особа, яка займається ліцензованою діяльністю набуває дієздатності лише після (і за умови) одержання спеціального дозволу (ліцензії). Елементами дієздатності можуть виступати: 1) здатність самостійно реалізовувати належні права; 2) здатність самостійно реалізовувати встановлену компетенцію; 3) здатність самостійно приймати правові акти управління; 4) здатність самостійно застосовувати заходи адміністративного примусу; 5) здатність самостійно визнавати, гарантувати та захищати права та свободи громадян; 6) здатність самостійно нести за порушення адміністративно-правових норм юридичну відповідальність. Адміністративна деліктоздатність у фізичних осіб, за загальним правилом, настає з 16 років. Деліктоздатність юридичної особи виникає одночасно з правосуб’єктністю. |
|
|