8.4.Технологія розробки стратегічних планів.

Головним підсумком проесу розробки перерахованих планів є

одержання відповідей на насупні питання:

• Що робити (кількість і якість об’єкту)?

• Як робити (за якою технологією)?

• Для кого робити (споживачі)?

• З якими витратами (ресурси)?

Варіанит розвитку подій та розподілу ресурсів між окремими

напрямками, відображаються в системі альтернативних планів.

Альтернативні плани – це зазадалегдь спрогнозовані й кількісно визначені варіанти розвитку подій і розроблені для кожного з варіантів системи заходв, які має здійснити підприємство щоб досягти своїх цілей у випадках, коли діючі плани виконати неможливо (в разі змін параметрів макро – та мікросистем, в умовах кризи тощо) або вони втратили свою актуальність.

Процес розробки альтернативного плану містить такі етапи:

1. Розробка (вибір) методики формування альтернативних планів.

2. Ідентифікація можливих подій (оцінка ймовірності їхнього настання)., що впливають на зміст і часові характеристики плану.

3. Розрахунки тхнімо – економічних показників, які б

Характеризували параметри можливих подій для кожного з випадків, які маюь виоку ймовірність.

4. Оцінка результатів, отриманих після закінчення плну або перехід

до альтернативного плану.

5. Моніторг ситуації, контролінг дюих планів ьа, в разі потреби, введення альтернативного плану.

Дуже важливим є взаємоузгоджена система стратегічних, тактичних,

поточних, оперативних планів.

Де робити (місце)?

Кому і з ким робити (виконавці)?

Що це дає (економічний, соціальний й інший види ефект)?

Які екологічні наслідки це дасть (природоохоронні заходи)?

Якщо отримані кількісні відповіді на поставлені питання й ув’язані всі елементи плану в просторі і часі по ресурсах і виконавцях, то значить технологія ухвалення рішенн і система стратегічних планів розроблені.

Зразковий перелік дій і процесів по ухваленню управлінського рішення в галузі стратегічного планування полягає в наступному:

1. Підготовка до роботи: Аналіз рівня планової роботи; виявлення пробеми і постановка цілей; визначення кола завдань з планування; формування групи для виконання планових робіт; видання документа (програма, накази, розпорядження) по виконанню роботи.

2. Інформаційне збезпечення. Встановлення вимог до інформації; встановленн джерел інформації; визначення каналів одержанн інформації; оформлення доступу до інформації; визначення переліку і виду інформації; збір і кодування інформації; перевірка повноти і вірогідності інформації; селекція і фільтрація інформації; якісний аналіз інформації.

3. Виявлення конкурентноспроможності товару. Дослідження ринку; визначення тенденцій товару і виробництва на 5 – 10 років; виявлення факторів макро – і мікросередоища, що впливають на конкурентоспроможність товару; сегментація рнк; структуризація проблеми і побдова дерева показників конкурентноспроможності нового товару.

4. Визначення можливості ресурсного забезпечення. Визначення ресурсоємності товару і її оптимізація з використанням методу функціонально – вартісного аналізу (ФСА); аналіз умов реалізації цілей; прогнозування потребу різних видах ресурсів; прогнозування можливостей виготовлювача і споживача товару; балансування потреб і можливостей.

5. Ранжирування цілей. Формування й узгодження нормативів поліпшення екологічних, ергономічних і техніко – економічних показників нового товару; визначення пріорітерів і черговості реалізації цілей; упорядкування цілей за рівнями ієрархії; побудова дерева кінцевих цілей; розробка організаційного проекту забезпечення дерева цілей.

6. Формування планових завдань. Уточнення складу виконавців і співвиконавців завдань; формування задань конкретним виконавцям; оптимізація термінів виконання завдань.

7. Оформлення планових документів. Вибір форми планового документа (програма, технічне завдання, план і т. п.); виконання додаткових розрахунків, їхнє техніко – економічне обґрунтування; оформлення проекту планового документа, його узгодження і затвердження; тиражування і доведення планового документа до виконавця.

8. Реалізація рішень, контроль їхнього виконання і мотивація. Видання наказу (розпорядження) про виконання планового документа і доведення його до виконавця; організація виконання планових завдань; облік і контроль виконання планових завдан; мотивація виконання планових задань якісно і точно в термін; організація регулювання (зворотного зв’язку) планових завдань за вимогами споживачів чи новинками науково – технічного прогресу в даній галузі.

Популярним методом керування, що володіє потенційними можливостями об’єднати планування і контроль, є керування по цілях, скорочення МВО (від “management by objectivs”). Крім того, МВО ще спосіб мотивації, що допомагає перебороти деякі негативні впливи контролю на поведінку працівника.

У загальному випадку при МВО робиться спроба пророити майбутнє і вплинути на нього, а не реагувати і діяти заднім числом.

Керування за метою, як процес, складається з чотирьох взаємозалежнх дій:

1. Вироблення чтких, коротких формулювань цілей.

2. Розробка реалістичних планів.

3. Систематичний контроль і оцінка роботи і результатів.

4. Коригувальні заходи для досягнення запланованих результатів.

Прикладами типових цілей керівника, що приймає участь у програмі

МВО, є:

• збільшити обсяг постачань за графіком до 98% від загального

обсягу;

• знизити обсяг відходів до 30% всієї використовуваної сировини;

• скоротити втрати робочого асу через травматизм до 100 люд./днів;

• забезпечити зниження поточних витрат на 10% нижче, ніж заплановано в бюджеті;

• завершити в поточному році програму підвищення кваліфікації керівних кадрів і т. д.

Розробка реалістичних планів. Другим етапом проесу МВО є

планування дій з реалізації плану, що являє собою його конкретизацію засобів досягнення поставлених цілей.

Розроба реалістичних планів розподіляється на сім стадій:

1. Визнаенн основних завдань і заходів, необхідних для досягнення цілей.

2. Встановлення технологічних і організаційних взаємин між оновними видами діяльноті.

3. Уточнення ролей, взаємин і делегування повноважень для виконання кожного виду діяльності чи складових процесів.

4. Оцінка витрат часу для кожного поцесу (визначення тривалоті процесу).

5. Розробка календарного плану, їхнє виконання (побудова моделі в лінійній, краще мережній формі і їх розрахунок).

6. Визначення (розрахунок) ресурсів, необхідних для кожного процесу й у цілому за графіком. Складання кошторису (бюджету).

7. Перевірка термінів і коректування плану дій (графіка). Після обговорення з підлеглими й іншими керівниками часто виявляєься необхідним скорегувати графік для підвищення його реалістичності з урахуванням надійності. Термін робіт можуть бути змінені (складових і комплексних процесів), ресурси збільшені и зрушені в часі (перерозподілені більш рівномірно).

Перевірка й оцінка. Етап перевірки й оцінки настає після витікання встановленого періоду часу. Його завданням є визначення ступеня досягнення цілй; виявлення проблем, їх аналіз і розв’язання, винагорода працівників за ефективну роботу.

Коригальні заходи. Останній етап процесу МВО – вживання коригувальних заходів базується на такій функції керування, як регулювання. Коригувальні заходи приймаються на основі ведення обліку і контроль відхилень фактичного ходу виробництва від запланованого.

Література

1. Василенко Виханський В.О. Стратегическое управление-М. Изд-во МГУ, 1995.-252с.

2. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: дігностика, стратегія,

ефективність. Монографія.-К.: Вища школа, 1995.-263с.

2. Друкер П.Ф. Управление нацеленное на результаты.: Пер. с англ.- М., 1992.-192с.

3. Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту.-Львів, 2002.-264с.

4. Маркова В.Д. Стратегический менеджмент.-Москва-Новосибирск, 2000.-560с.

5. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф.Основы менеджмента.: Пер. с англ.- М.: Дело, 1996.-701с.

6. Немцов В.Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент.-К., 2001.-560с.

7. Ансофф И. Стратегическое правление. – М.: сокр. Перев. с англ. Экономика, 1989. – 519 с.

8. Василенко В.О., Ткаченко Т.А. Стратегічне управління. – К., 2003.

9. К. Боуменн Основы стратегического менеджмента. – М.

Питання до самоконтролю

1. Для чого проводиться портфельний аналіз?

2. Дайте характеристику матриці BCG.

3. Для яких цілей використовується матриця GE/Mc Kinsey&

4. В чому особливості матриці “життєвого циклу” ADL – LC?

5. Що таке стратегічні групи господарювання?

6. Розробіть матрицю життєвого циклу портфелю.

Розділ ІІІ Забезпечення і реалізація стратегічних планів.