4.3. Діагностика економічної безпеки.

Діагностики економічної безпеки підприємства означає оцінку ймовірності банкрутства . Банкрутство – це неспроможність виконання своїх грошових зобов’язань.

Основою діагностики економічної безпеки є поглиблений фінансовий аналіз підприємства.

Об’єктами аналізу повинні бути:

• чистий грошовий потік;

• ринкова вартість підприємства;

• структура капіталу підприємства;

• структура фінансових зобов’язань підприємства по термінам погашення;

• структура активів підприємства;

• структура поточних витрат;

• рівень концентрації фінансових операцій в зонах підвищеного ризику.

Особливу увагу необхідно приділити показникам платоспроможності

і кредитоспроможності. Див рис.4.3.

Можливо використати модель Альтмана (індекс Z – рахунка Альтмана), яка побудована на основі лінійного багатофакторного рівняння, у якому як змінні обрані показники, що відображають фінансовий стан підприємства, а як функцію – коефіцієнт, що служить орієнтиром для віднесення підприємства до групи потенційних банкрутів або до групи успішних підприємств.

Загальну оцінку здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому періоді дозволяє отримати прогнозний в динаміці коефіцієнт можливої нейтралізації поточної загрози банкрутства, який можна в розрахувати:

,

де КНб – коефіцієнт можливої нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому перспективному періоді;

ЧГП – очікувана сума чистого грошового потоку

- середня сума фінансових зобов’язань.

Для оцінки кредитоспроможності використовується метод “шість С кредиту”, тобто оцінка шести елементів, які визнані найбільш важливими (за початковими буквами “С” англійських термінів);

4.4. Діагностика економічної культури.

Економічна культура – система цінностей, навичок, знань, норм, яка охоплює сукупність відносин між учасниками господарської діяльності по розвитку бізнесу, зростання його прибутковості.

В основу економічної культури лежить культура ділова, культура організаційна, культура підприємницької діяльності.

Ділова культура – це система уявлень, цінностей і зразків ділової поведінки у сфері господарської діяльності.

Культура організаційна – система дій і взаємовідносин , які є ціннісно – орієнтаційною основою аналізу і прийняття рішень, а також вибору членами організації прийнятного способу дій.

Культура підприємницької діяльності втілюється у системі соціальних норм і цінностей, знань, у світогляді, моральноетичних нормах діяльності, поведінці, свідомості, вмінні бути надійним партнером.

Економічна культура підприємства відображає імідж підприємства.

Основою оцінки рівня економічної культури є відношення до персоналу, увага до людини. Основною цінністю підприємства – є люди.

Показниками оцінки рівня економічної культури можуть бути слідуючи:

1. наявність традицій вшановування ветеранів праці (моральне і матеріальне);

2. фірмовий одяг та взуття для персоналу;

3. масовість раціоналізаторського руху;

4. висока ефективність від провадження ідей раціоналізаторів;

5. підтримка якісного фізичного стану персоналу, можливість тренувань, оздоровлення;

6. комфортні умови праці;

7. високі стандартни якості;

8. чистота: якісний дизайн на підприємстві;

9. забезпечення працівників якісним, гарячим харчуванням з певним

відшкодуванням витрат;

10. дотримання вимог екологічної безпеки та інші.

Основні принципи корпоративної культури та її характеристики наведені на рис 4.4. та рис 4.5.

. Рис. 4.4. Принципи корпоративної культури

Рис 4.5. Характеристика

Рис.4.4 Характеристика сильної та слабкої корпоративної культур.

Корпоративна культура притаманна організаціям, які займаються стратегічним управлінням і мають за мету довгострокове існування на ринку, розвиваючи свої ринкові позиції.

4.5. SWOT – аналіз.

Виходячи із стратегічного аналізу макросередовища, безпосереднього середовища, внутрішнього середовища, діагностики стану та прогнозної оцінки впливу факторів, необхідно всі проаналізовані фактори віднести до позитивно або негативно діючих.

З оцінки макросередовища та безпосереднього середовища виділяємо можливості і загрози.

З оцінки внутрішнього середовища та діагностики визначаємо сильні та слабкі сторони підприємства.

Стратегічний баланс – це певне поєднання негативного та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів (загроз і можливостей), що об’єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб’єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. До того ж, найбільші загрози виникають тоді, коли негативний розвиток ситуації в середовищі накладається на слабкі сторони підприємства; можливості – це ситуації в зовнішньому середовищі, позитивний процес чи явище, при яких підприємство має змогу проявити свої сильні сторони. Потрібно своєчасно виявляти загрози з метою запобігання кризі підприємства, а знання про потенційні можливості дає змогу заздалегідь підготуватися до найбільш ефективного їх використання.

Складання стратегічного балансу в західній літературі дістало назву SWOT - аналіз.

Особливості SWOT – аналізу.

1). Суб’єктивність характеру добору факторів, що складють сильні/ слабкі сторони підприємства за ступенем їхньої важливості, а також специфіку сприймання менеджерами впливу факторів зовнішнього середовища;

2). Імовірність і ризик віднесенн факторів до тієї чи іншої групи (минулі переваги можуть у майбутньому стати недоліками, і навпаки);

3). Швидко змінюючись, середовище потребує постійної уваги до себе.

Процвітаючі фірми, що ефективно застосовують стратегічне управління, виконують SWOT – аналіз за обраним переліком і оцінками факторів один раз на квартал.

Існує досить багато визначень окремих елементів SWOT – аналізу. Наведемо деякі з них:

Сильні сторони (strength) – внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс, що можуть зумовити формування конкурентної переваги.

Слабкі сторони (weaknesses) – види діяльності, які фірма здійснює не досить добре, або ресурси, підсистема потенціалу, що не правильно використовуються.

Можливості (opportunities) – альтернативи, що їх може використати підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів).

Загрози (threats) – будь – які процеси або явища, що перешкоджають руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місій та цілей.

Широке застосування та розвиток SWOT – аналізу пояснюються такими причинами: стратегічне управління пов’язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати , а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.

SWOT – аналіз – це своєрідна форма; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обміркування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. Для будь – якого керівника або управлінського працівника, зорієнтованого на поточну роботу, це корисна справа, яка вимагає від будь – кого, хто застосовує SWOT – аналіз, замислитися на перспективу.

SWOT – аналіз дає змогу формувати загальний перлік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей: відповідно до змісту стратегії – адаптації до (чи формування впливу на) середовище .

SWOT – аналіз витримав перевірку часом , і досі доводячи свою необхідність як важливий елемент раціоналістичного підходу для розробки та реалізації стратегії.

Простежити співвідношення факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що трактується в категоріях SWOT – аналізу, можна за допомогою певної матриці (рис 4.6)

На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні сполучення, що їх треба враховувати надалі в ході розробки стратегій певного типу:

поле СіМ – потребує стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення;

поле СіЗ – передбачення стратегій використання сильних сторін підприємства з метою пом’якшення (усунення) загроз;

поле СлМ – розробка стратегій подолання слабкостей підприємства за рахунок можливостей, що їх надає зовнішнє середовище.

Зовнішнє середовище

Внутрішнє

середовище

	Можливості (шанси) 1. 2. і т.ін	Загрози 1. 2. і т.ін.
Сильні сторони 1. 2. і т.ін.	Поле Сім (заходи)	Поле СіЗ (заходи)
Слабкі сторони 1. 2. і т.ін.	Поле СлМ (заходи)	Поле СлЗ (заходи)

Рис.4.6. Матриця SWOT – аналізу

Поле СлЗ – іноді називають “кризовим полем”, тому що тут поєднуються загрози середовища зі слабкістю підприємства. З огляду на це існує нагальна потреба розробки стратегій як подолання загроз, так і усунення слабкості підприємства, що завжди є важким завданням.

Треба мати на увазі, що фактори, які формують окремі складові SWOT – аналізу, можуть мати різні часові характеристики впливу, тому доцільно виконувати певне їх ранжування на коротко – та довгострокові дії.(табл. 4.7. )

Таблиця 4.7.

Форма для проведення SWOT – аналізу

Фактори	Оцінка середовища				Оцінка підприємства
	Можливості		Загрози		Сильні сторони		Слабкі сторони
1. Залежні від діяльності підприємства 1.1 1.2 . 1.п	К	Д	К	Д	К	Д	К	Д
ІІ. Незалежні від діяльності підприємства 2.1 2.2. . 2.m

К – короткострокові

Д – довгострокові.

Заповнюючи поля матриці SWOT ми визначаємо набір необхідних стратегій, які мають забезпечити спіх фірми на ринку.

Література

1. Виханський В.О. Стратегическое управление-М. Изд-во МГУ, 1995.-252с.

2. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: дігностика, стратегія, ефективність. Монографія.-К.: Вища школа, 1995.-263с.

3. Друкер П.Ф. Управление нацеленное на результаты.: Пер. с англ.- М., 1992.-192с.

4. Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту.-Львів, 2002.-264с.

5. Маркова В.Д. Стратегический менеджмент.-Москва-Новосибирск, 2000.-560с.

6. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф.Основы менеджмента.: Пер. с англ.- М.: Дело, 1996.-701с.

7. Немцов В.Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент.-К., 2001.-560с.

8. Томпсон А. Стратегический менеджмент.: Пер. с англ. М., 1999, 697с.

9. Томпсон А. Стратегический менеджмент М., 1999.

Питання до самоконтролю

1.Що таке діагностика стану підприємства ?

2.Як оцінюється діагностика виробничого потенціалу ?

3.Дайте характеристику економічної безпеки.

4.Що включає в себе економічна культура ?

5Як провести діагностику економічної безпеки ?

6.По яких показниках діагностується економічна культура?

7.Дайте характеристику складання стратегічного балансу.