Соціальна робота з людьми похилого віку 131

Важливу роль відіграє взаємодія цих та соціальних факторів, які суттєво впливають на психічний склад особистості. Звуження сфери діяльності, типове для літніх, часто викликає переважання негативних емоцій, які прискорюють старіння. Це песимізм, журба, негативне чи озлоблене ставлення до оточення.

Проте часто у старості можна відмітити і такі властивості, як неупереджену та спокійну точку зору на різні події, життєву мудрість та розсудливість, бажання допомагати людям тощо. Відповідно буде упередженням вважати старість непридатним періодом людського буття, за якого людині, окрім безпорадності, нічого не залишається.

У цілому "нормальне старіння" характеризується більш-менш гармонійним поєднанням зниження рівня психічної діяльності та адаптаційних механізмів.

Принципи та форми соціальної роботи з людьми похилого віку

"Цивілізовані народи, — казав Ілля Мечников, — не чинять як жителі Вогняної Землі чи інші дикуни; вони не вбивають, не з'їдають своїх стариків, проте життя останніх часто стає дуже важким".

Визнаючи питання про старіння як одне з головних досягнень і водночас як один з основних викликів XX сторіччя, Організація Об'єднаних Націй

132 Введення у соціальну роботу. Глава 6

провела у 1982 році Всесвітню асамблею з проблем старіння, і того ж року Генеральна Асамблея схвалила Міжнародний план дій щодо проблем старіння. 1990 року Асамблея проголосила 1 жовтня Міжнародним днем людей похилого віку, а через рік вона прийняла "Принципи ООН стосовно людей похилого віку".

Незалежність

1.Літні люди повинні мати доступ до належних харчів, води, житла, одягу та медичного обслуговування шляхом забезпечення їм доходу, підтримки з боку сім'ї, громади і самодопомоги.

2.Літні люди повинні мати можливість працювати або займатися іншими видами діяльності, яка приносить прибуток.

3.Літні люди повинні мати можливість брати участь у визначенні термінів і форм припинення трудової діяльності.

4.Літні люди повинні мати можливість брати участь у відповідних програмах освіти і професійної підготовки.

5.Літні люди повинні мати можливість жити в умовах, які є безпечними і можуть бути адаптовані з урахуванням особистих нахилів і змінюваних можливостей.

6.Літні люди повинні жити вдома доти, доки це можливо.

Участь

7.Літні люди повинні, як і раніше, бути залученими до життя суспільства, брати активну участь у розробці й здійсненні політики, яка безпосередньо стосується їхнього добробуту, і ділитися своїми знаннями і досвідом з представниками молодого покоління.

8.Літні люди повинні мати право на пошук і розширення можливостей для діяльності в інтересах громади і виконувати на добровільних засадах роботу, яка відповідає їхнім інтересам і можливостям.

9.Літні люди повинні мати можливість створювати рухи або асоціації осіб похилого віку.

Догляд

10.Літні люди повинні бути забезпечені доглядом і захистом з боку сім'ї і громади у відповідності з системою культурних цінностей цього суспільства.

11.Літні люди повинні мати доступ до медичного обслуговування, яке дозволяло б підтримувати або відновлювати оптимальний рівень фізичного, психічного та емоційного благополуччя та запобігати або стримувати початок періоду хвороб.

12.Літні люди повинні мати доступ до соціальних і правових послуг з метою підвищення їхньої незалежності, посилення захисту та поліпшення догляду.

13.Літні люди повинні мати можливість на відповідному рівні користуватися послугами піклувальних установ, які забезпечують захист, реабілітацію, а також соціальне і психологічне стимулювання в гуманних та безпечних умовах.

Соціальна робота з людьми похилого віку 133

14.Літні люди повинні мати можливість користуватися правами людини і основними свободами, знаходячись у будь-якому закладі, що забезпечує житло, догляд або лікування, включаючи повну повагу їхньої гідності, переконань, потреб і особистого життя, а також права приймати рішення стосовно догляду за ними і якості їхнього життя.

Реалізація внутрішнього потенціалу

15.Літні люди повинні мати можливість для всебічної реалізації свого потенціалу.

16.Літні люди повинні мати доступ до можливостей суспільства у сфері освіти, культури, духовного життя і відпочинку.

Гідність

17.Літні люди повинні мати можливість вести гідний і безпечний спосіб життя і не підлягати експлуатації та фізичному або психологічному насильству.

18.Літні люди мають право на справедливе ставлення незалежно від віку, статі, расової чи етнічної приналежності, інвалідності або іншого статусу, і їхню роль слід оцінювати незалежно від їхнього економічного внеску.

Отже, соціальна робота з людьми похилого віку має бути спрямована на реалізацію проголошених принципів.

Завданням соціальної роботи з літніми людьми також могло б стати надання цим людям можливостей реалізовувати свої здібності, брати участь у громадській діяльності; сприяння адаптації особистості до нових умов.

В житті людей похилого віку (в усякому разі значної їх частини) особливе місце посідає релігія. По-перше, значна частина населення є віруючою. Подруге, люди похилого віку наближаються до закінчення життєвого шляху, й у них виникає питання: "Що далі?". По-третє, для багатьох людей віра наповнює їхнє життя новим змістом, створює врівноважене сприйняття життєвих проблем. І це важливо враховувати у практиці соціальної роботи з людьми похилого віку.

Реабілітація та соціальне обслуговування — головні форми соціальної роботи з людьми похилого віку.

Соціальне обслуговування об'єднує спеціальні і загальні форми допомоги, що носять як постійний, так і одноразовий характер. Соціальна допомога спрямована на задоволення потреб у самообслуговуванні, здійснення якого неможливе або ускладнене внаслідок втрати певних функцій. В свою чергу, загальні форми допомоги мають переважно орієнтуватися на попередження втрати здатностей самообслуговування або обмеження негативних наслідків цього. Надання особам старших вікових груп облаштованого житла, засобів малої механізації і спеціальної побутової техніки сприяє подовженню періоду їхньої самостійності.

Одним із дієвих засобів соціальної реабілітації людей похилого віку є їх трудова та громадська зайнятість. Літня людина, яка залишає свою про-

134 Введення у соціальну роботу. Глава б

фесійну діяльність, часто зазнає стресових станів. На жаль, сучасне суспільство не може задовольнити потребу в робочих місцях не лише означеної категорії громадян, але навіть і більш працездатної. Проте деякі перспективи тут можливі у сфері малого та середнього бізнесу, фермерських господарствах, присадибних ділянках. Працездатність людини, яка постійно

зайнята помірними фізичними навантаженнями, не зменшується до 70 років.

Пенсіонер повинен чітко розуміти, що перехід на відпочинок — не фізична та розумова бездіяльність. Літня людина мас залишатися в центрі інтересів родини, постійно відчувати себе повноправним громадянином, цікавитися громадським життям. Корисним досвідом у цьому плані є створення так званих клубів за інтересами для людей похилого віку, де вони можуть спілкуватися, виконувати певні громадські функції, займатися спільною діяльністю, або волонтерська діяльність самих пенсіонерів, котрі допомагають доглядати інших.

Таким чином, для повноцінного життя літніх людей, для підвищення ефективності їхньої соціальної реабілітації необхідна гуманістична установка

суспільства на максимально тривале забезпечення їхньої соціальної активності, а таком: на покращання матеріального становища цих категорій.

Вміння та навички, необхідні соціальному працівнику при роботі з людьми похилого віку:

Навички індивідуальної роботи:

-вміння дієво спілкуватися з людьми похилого віку;

-вміння вислухати літню людину з розумінням та цілеспрямовано;

-вміння створювати і розвивати доброзичливі стосунки;

-вміння досягати довіри клієнтів;

-вміння обговорювати гострі проблеми в позитивному емоційному настрої, підтримувати цей настрій;

-вміння активізувати зусилля клієнтів для розв'язання їхніх проблем.

Навички представництва та посередництва:

-вміння налагоджувати контакти з різними підприємствами, закладами, установами, організаціями тощо, які надають послуги літнім людям;

-вміння представляти інтереси клієнтів при розв'язанні проблем, пов'язаних із замовленням чи зверненням підопічного.

Навички діловодства:

-вміння вести особові справи клієнтів.

Навички оцінювання:

-вміння аналізувати матеріально-побутовий стан клієнта з метою його поліпшення;

-вміння оцінювати власну діяльність із надання допомоги клієнту і в разі потреби активізувати її, залучити додаткові ресурси.

Навички активної профілактичної роботи:

-займати активну життєву позицію у справі виявлення самотніх людей похилого віку, які потребують допомоги і мешкають на території району.