_1-89 (1)

При наявності ефективності від використання раціоналізаторської пропозиції здійснюється розрахунок доходу (прибутку). У випадку одержання іншого позитивного ефекту від використання раціоналізаторської пропозиції (покращання якості, екологічних характеристик тощо), що засвідчується у відповідному документі, здійснюється його оцінка. В обох випадках враховуються умови договору між автором (співавторами) та підприємством.

Фіксування факту використання раціоналізаторської пропозиції має в умовах існуючого законодавчого регулювання відповідної сфери суспільних відносин істотне значення. Адже саме з фактом використання пропозиції та з розмірами доходу від її використання пов'язується право автора на винагороду. Проте такий спосіб вирішення питання є застарілим та не узгоджується з сучасним цивільно-правовим регулюванням відносин у сфері раціоналізаторства.

71. Право інтелектуальної власності на сорти рослин та породу тварин: загальна характеристика.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт рослин - окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови виникнення правової охорони: - може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів; - може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак; - може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту;

Порода тварин - створена внаслідок цілеспрямованоїтворчоїдіяльності група племінних тварин (порода, породний тип, лінія, сім'я тощо), яка має нові високі генетичні ознаки, що стійко передаються їхнім нащадкам.

Племінною твариною відповідно до Закону України «Про племінну справу у тваринництві » є племінна тварина - чистопородна або одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення тварина, що зареєстрована в державних книгах племінних тварин має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до програм селекції;

До об'єктів племінної справи у тваринництві належать такі види тварин, як велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять з метою одержання від них певноїпродукції.

Як видно, однією з визначальних рис, якими повинні характеризуватися сорт рослин чи порода тварин для того, щоб отримати належну правову охорону, є новизна, характерною ознакою сорту рослин, породи тварин, повинна бути вирізняльність. Крім усього переліченого, сорти рослин (породи тварин) мають бути достатньо однорідними за своїми морфологічними, фізіологічними, хімічними та іншими ознаками (якщо зважити на окремі відхилення, які можуть мати місце у зв'язку з особливостями розмноження).

Згідно зі ст. 485 ЦК України право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:

1)особисті немайнові права інтелектуальноївласності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державою реєстрацією;

2)майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

3)майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

Відповідно до ст. 486 ЦК України суб'єктами права інтелектуальноївласності на сорт рослин, породу тварин є: 1) автор сорту рослин, породи тварин; 2) інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин згідно з укладеним з автором чи власником сорту (породи) договором чи відповідно до визначеного законом порядку.

Під поняттям «автор сорту (селекціонер)» Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» розуміється «людина, яка безпосередньо створила (виявила, і/або вивела, і/або поліпшила) сорт». Тобто дефініція Закону у редакції2002 р. не повністю збігається з визначенням «селекціонер» у КонвенціїUPOV, яка, по суті, більш широко трактує це поняття. Зазначена Конвенція по- ширює це визначення на особу, яка вивела або виявила сорт; особу, яка є роботодавцем для вищевказаноїособи або яка доручила їй виконати роботу, пов'язану зі створенням нового сорту, у тому разі, коли це передбачається законодавством відповідної Договірної сторони, а також правонаступника першої чи другої із вищезазначених осіб, залежно від конкретної ситуації. Не визнаються авторами сорту фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення сорту, а тільки надали автору (авторам) технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при створенні сорту і/або оформленні заявки. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються і діють безстроково. Автор сорту має право за своєю вимогою

одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту і включати до назви своє ім'я.

Стаття 5. Зу про племінну справу у тваринництві Суб'єктами племінної справи у тваринництві є: власники племінних (генетичних) ресурсів; підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов'язані з племінною справою у тваринництві; власники неплемінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.

Ст 10 ЗУ "Про охорону прав на сорти рослин" : Про особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить свідоцтво про авторство на сорт рослин. Про майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить патент на сорт рослин. Обсяг правової охорони сорту, на який видано патент, визначається сукупністю ознак, викладених в занесеному до Реєстру патентів описі сорту. Про майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин свідчить свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин.

Відповідно до ст. 15 Закону «Про охорону прав на сорти рослин» права на сорт набуваються в Україні шляхом подання заявки, експертизи заявки та державної реєстраціїправ. Вимоги до оформлення та подання заявки на сорт встановлено ст. 20 Закону. Згідно зі статтями 16, 17 та 18 право на подачу заявки мають автор сорту, його роботодавець у разі створення сорту під час виконання службових обов'язків або окремого доручення роботодавця, а також їх правонаступники. Експертиза заявки відповідно до ст. 26 Закону складається з формальноїекспертизи, тобто експертизи за формальними озна- ками, і згідно зі ст. 27 кваліфікаційної(основної) експертизи. У разі позитивних результатів формальної експертизи заявнику направляється повідомлення про можливість проведення кваліфікаційної експертизи сорту. Відомості про заявку публікуються в офіційному виданні, а компетентний орган кожної держави — учасниці Конвенції UPOV одержує інформацію про запропонова- ну заявником назву сорту. Із метою визначен- ня відповідності сорту критеріям охороноспроможності та його придатності до господарського використання в Україні згідно зі ст. 29 Закону проводиться державне випробування сорту.

Ч.3 ст. 488 Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

У 2002 році був розроблений проект Закону "Про охорону прав на породи тварин".

72. Критерії охроноздатності сорту рослин та породи тварин. Поняття див. В питанні 69.

Ст. 11 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин» 2. Сорт вважається придатним для набуття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, відмінним, однорідним та стабільним.

Сорт рослин, порода тварин вважаються новими, якщо на дату подання заявки на видачу патенту насіння або племінний матеріал селекційного досягнення не продавався і не передавався іншим способом іншим особам самим селекціонером, його правонаступником, а також не використовувався за їхньою згодою.

Відповідно до пунктів 3 і 4 ст. 11 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт вважають новим, якщо до дати, на яку заявку вважають поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання:

—на територіїУкраїни — за рік до цієїдати;

—на території іншої держави щодо деревних та чагарникових культур і винограду — за 6 років, щодо рослин інших видів — за 4 роки до цієїдати.

При цьому слід пам'ятати, що сорт не втрачає новизну, якщо будь-який його матеріал збували:

—зі зловживанням на шкоду заявнику;

—на виконання договору про передання права на подання заявки;

—на виконання договору про розмноження відтворювального матеріалу сорту та його випробування, за умови, що зібраний внаслідок цього матеріал передавали лише заявникові і не викори- стовували для виробництва іншого сорту;

—на виконання визначених законодавством заходів, зокрема щодо біологічної безпеки чи формування Реєстру сортів;

—як побічний або відхідний продукт, отриманий під час ство- рення чи поліпшення сорту, без посилань на сорт і лише для спо- живання.

Ст 11 закону

6.Сорт відповідає умові відмінності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою.

Сорт, що протиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо:

а) він поширений на певній території в будь-якій державі; б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь- якій оприлюдненій публікації;

в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції; г) йому надана правова охорона і/або він внесений до офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.

7.Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження всі рослини цього сорту залишаються достатньо схожими (однорідними) за своїми основними ознаками, зазначеними в описі сорту.

8.Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.

9.Виникнення майнових прав інтелектуальної власності на сорт не залежить від додаткових умов, що відрізняються від викладених вище

Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про племінну справу у тваринництві» племінна тварина - чистопородна або одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення тварина, що зареєстрована в державних книгах племінних тварин має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до програм селекції;

Для порід тварин краще застосувати критерій охороноспроможності «консолідованість», оскільки практично неможливо забезпечити однорідність окремих особин тварин. (Орлюк сторінка 512, всі вищезазначені критеріі Орлюк виділяє і для породи тварин але ссилається лише на Закон про охорону прав на сорти рослин, якщо хочете див. В проекті ЗУ «Про охорону прав на породи тварин» : у статті 5 визначається, що права, визначені цим Законом, набуваються на породу, яка відповідає критеріям чистоти і новизни та якій надана назва згідно з цим Законом.

2.Категоріями породи, на які набуваються права, є порідний тип, лінія, крос, крос ліній, родина.

Стаття 6. Критерії чистоти породи

1.Порода вважається чистою, якщо вона своєрідна, однорідна та стабільна.

2.Порода вважається своєрідною, якщо за проявом кваліфікаційних характеристик вона чітко відрізняється від будь-якої іншої породи, відомої до дати, на яку заявка вважається поданою.

Кваліфікаційні характеристики - це характеристики, за якими розрізняють породи при проведенні експертизи заявки.

3.Порода вважається однорідною, якщо особини цієї породи достатньо схожі за проявом кваліфікаційних характеристик, що застосовуються для опису породи.

4.Порода вважається стабільною, якщо прояв її кваліфікаційних характеристик, що застосовуються для опису породи, залишається незмінним при передачі із покоління у покоління.

Стаття 7. Критерії новизни породи Порода вважається новою, якщо до дати, на яку подана заявка, її генетичні

ресурси не використовувалися іншими особами з метою комерційного використання на території:

України - понад один рік; іншої держави понад чотири роки.

73. Суб‘єкта права інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин. Відповідно до ст. 486 ЦК України суб'єктами права інтелектуальноївласності на

сорт рослин, породу тварин є: 1) автор сорту рослин, породи тварин; 2) інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин згідно з укладеним з автором чи власником сорту (породи) договором чи відповідно до визначеного законом порядку. (Ст. 3-1 ЗУ "Про охорону прав на сорти рослин")

Під поняттям «автор сорту (селекціонер)» Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» розуміється «людина, яка безпосередньо створила (виявила, і/або вивела, і/або поліпшила) сорт». Тобто дефініція Закону у редакції2002 р. не повністю збігається з визначенням «селекціонер» у КонвенціїUPOV, яка, по суті, більш широко трактує це поняття. Зазначена Конвенція поширює це визначення на особу, яка вивела або виявила сорт; особу, яка є роботодавцем для вищевказаноїособи або яка доручила їй виконати роботу, пов'язану зі створенням нового сорту, у тому разі, коли це передбачається законодавством відповідної Договірної сторони, а також правонаступника першої чи другої із вищезазначених осіб, залежно від конкретної ситуації. Як видно, відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону селекціонером однозначно визначається тільки автор сорту, тобто абсолютні монопольні права на

створений сорт визнаються за певною фізичною особою, яка вивела або виявила сорт (тобто у цій частині визначення «селекціонер» збігається з визначенням Конвенції), або ж тільки поліпшила відомий раніше сорт (за умови, що поліпшений сорт набув ознак, які дозволяють розглядати його як новий сорт).

Роботодавця особи, яка вивела або виявила сорт за його дорученням або у разі виконання службових обов'язків, зазначений Закон «селекціонером» не визнає, тому що згідно із ч. 4 ст. 16 селекціонеру належить невід'ємне особисте немайнове право авторства на сорт, якого не може мати роботодавець, що не є селекціонером, оскільки процес створення нового сорту пов'язаний із розумовою діяльністю певної фаховоїспрямованості. Роботодавцю можуть належати тільки певні майнові права на новий сорт, у разі коли ці права йому передано (поступлено) автором за письмовим договором. Не визнаються авторами сорту фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення сорту, а тільки надали автору (авторам) технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при створенні сорту і/або оформленні заявки. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються і діють безстроково. Автор сорту має право за своєю вимогою одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту і включати до назви своє ім'я.

Право на подання заявки на сорт рослин належить автору сорту (селекціонеру), якщо інше не передбачено цим Законом. Якщо сорт створили спільно кілька авторів, то вони мають право на подання заявки спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.

Стаття 17. Якщо сорт створено селекціонером у зв'язку з виконанням трудового договору чи договору про створення за замовленням з роботодавцем з використанням ноу-хау останнього, то в разі, якщо трудовим договором чи договором про створення за замовленням між роботодавцем і селекціонером не передбачено інше, право на подання заявки на сорт належить селекціонерові та роботодавцю спільно.

Стаття 18. Право на подання заявки на сорт рослин має відповідно правонаступник автора або роботодавця.

Стаття 19. Якщо сорт рослин створено двома чи більше авторами (групами авторів) незалежно один від одного, то права на сорт належать заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату

пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

Стаття 19-1. Будь-яка особа може подати заявку про набуття права на поширення сорту, який віднесений до загальновідомих, без прав інтелектуальної власності на нього.

Стаття 5. Зу "Про племінну справу у тваринництві" Суб'єктами племінної справи у тваринництві є: власники племінних (генетичних) ресурсів; підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов'язані з племінною справою у тваринництві; власники неплемінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.

Згідно зі ст. 40 цього Закону встановлено порядок передачі (відчуження) майнового права на сорт і передачі права на використання сорту.

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником. Володілець патенту має право заповісти свої майнові права на сорт у спадщину. Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором. Упродовж строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин володілець патенту має право в установленому порядку подати до Уповноваженого органу для офіційної публікації заяву про готовність надати дозвіл будь-якій особі на використання сорту (відкриту ліцензію). У цьому разі збір за підтримання чинності виключного права володільця патенту зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком опублікування такої заяви.

Якщо жодна особа не заявила володільцю патенту про свої наміри щодо використання сорту і не виявила бажання укласти ліцензійний договір, він може подати письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У такому разі збір за підтримання чинності виключного права володільця патенту вноситься у повному

розмірі, починаючи з року, наступного за роком опублікування такого клопотання. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, що належать юридичній особі, яка ліквідується, можуть бути передані (відчужені) іншій юридичній особі у встановленому законом порядку.

74. Порядок захисту прав інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин.

Власник сорту має право вимагати припинити дії, що порушують його майнові права на сорт чи створюють загрозу порушенню цих прав, відшкодувати завдану шкоду, включаючи не отримані доходи, компенсувати моральні збитки, застосувати інші, передбачені законодавством заходи, пов'язані із захистом прав інтелектуальної власності на сорт рослин.

Чітко встановлено, що існують дві форми захисту прав автора і власника сорту рослин — юрисдикційна та неюрисдикційна. У свою чергу юрисдикційна форма захисту прав інтелектуальноївласності поділяється на загальну і спеціальну форми реалізаціїпередбачених законом заходів захисту.

У межах застосування загальної форми захист законних прав та інтересів автора і власника сорту рослин у судовому порядку на сьогодні є найбільш дієвим і довершеним для справедливого вста- новлення істини. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 55 Закону суд може ухвалити рішення про стягнення з порушника майнових прав щодо сорту рослин компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних за- робітних плат замість відшкодування ним завданих збитків чи вилучення одержаних ним незаконно доходів, щодо вилучення з комерційного обороту чи конфіскації незаконно отриманого матеріалу сорту та вилучення і/або конфіскацію матеріалів і/або устаткування, які були використані для несанкціонованого власником сорту виробництва його насіння (садивного матеріалу) тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу власник сорту та його ліцензійний партнер (суб'єкт насінництва) зобов'язані утримуватися від вчинення дій, що можуть порушити права інших осіб, а відповідно до ч. З цієї статті не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання відповідним правом в іншійформі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу способами захисту Цивільних прав та інтересів щодо сорту рослин можуть бути:

—визнання права на сорт; —визнання правочину стосовно сорту та його насіння (садивного матеріалу) недійсним;

—припинення дії, пов'язаноїз використанням сорту (зокрема, його назви) або його насіння (садивного матеріалу), що порушує права автора або власника сорту та їх правонаступників; —відновлення становища, що існувало до вчинення порушення;

—примусове виконання обов'язків, що стосуються сорту рос- лин та встановлені відповідним договором або законом; —зміна правовідношення щодо сорту рослин або його насіння (садивного матеріалу); — припинення правовідношення власника сорту з його ліцензіатом або ліцензіата з власником сорту внаслідок невико нання ними умов договору; —відшкодування збитків й інші способи відшкодування май- нової шкоди; —відшкодування моральної (немайнової) шкоди; —визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності від- повідного органу державної або місцевоївлади, їх посадових і службових осіб стосовно сорту рослин або його насіння (садивного матеріалу).

Відповідно до ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконне використання сорту рослин, присвоєння авторства на нього чи інше навмисне порушення прав спричиняє накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та устаткування, а також матеріалів, призначених для її виготовлення.

ККУ : Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

Специфікою розв'язання спорів стосовно сортів рослин є те, що вони, як правило, стосуються спеціальних питань (зокрема походження рослин, технології їх вирощування та відтворення, особливостей зберігання та поширення у певних