- •2.2 Кревська унія та її наслідки
- •1. Умови розвитку культури
- •2. Розвиток української мови
- •3. Усна народна творчість
- •5. Початок українського друкарства.
- •6. Літописання
- •7. Архітектура та містобудування
- •8. Образотворче мистецтво
- •2.3 Формування української національної держави 1648-1654 років
- •Богдан Хмельницький як борець за розбудову української національної держави
- •Перші перемоги у розбудові держави Битва на Жовтих Водах
- •Битва під Корсунем
- •Подалші битви армії Богдана Хмельницького
- •Спроба перемир'я між українцями та поляками
- •4.3 Богдан Хмельницький і оцінка його діяльності в історичній літературі Життя й діяльність б.Хмельницького
- •Особливості територіально-політичного устрою Гетьманщини
- •Наступ на політичну автономію України. Правління гетьмана Івана Мазепи
- •Політичні причини та наслідки поразки і. Мазепи
- •9.3 Правобережжя під владою Польщі
- •1,2.4 Приєднання Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Російської імперії
- •2. Населення
- •Чисельність населення українських земель наприкінці XVIII ст.
- •3. Лівобережна Україна
- •4. Слобідська Україна
- •5. Правобережна Україна
- •6. Південна Україна
- •Українське національне відродження
- •2.Піднесення революції
- •3.Українська громада у Державній думі
- •Політичні програмні вимоги Української думської громади
- •3. Завершення революції 1905 – 1907 рр. Та її результати
- •Українські землі в роки Першої світової війни
5. Початок українського друкарства.
Перша друкарня, книги якої мали поширюватися в Україні, з’явилися наприкінці 15 ст. у Кракові. Заснував її Швайпольт Фіоль.
Саме його вважають українським першодрукарем. У 1491 р. він надрукував чотири богослужбові книги церковнослов’янською мовою, післямови ж українською, що й вказує на замовників книгодруків.
Поява у Кракові тих книжок для православної церкви обурила польських можновладців. Фіоль зазнав переслідувань, йому було заборонено друкувати книжки.
На початку 16 ст. з’явилися книгодруки білоруса Франциска Скорини. У 1517 р. у Празі він надрукував «Псалтир», а 1519 р. – «Біблію руську».
Книги Франциска Скорини були надзвичайно популярні в Україні, про що свідчать їхні рукописні копії.
6. Літописання
До нашого часу збереглися списки літопису Великого князівства Литовського.
Той історико-літературний твір постав на давній українській літописній традиції, але створений був спільною працею українських, білоруських та литовських книжників.
Він відомий у 3-х редакціях. У літопису викладено історію Литви від найдавніших часів до середини 16 ст.
Обстоювання інтересів Литовсько-Руської держави є найвиразнішим у «Похвалі великому князеві Вітовту», що за змістом і манерою викладу вирізняється з-посеред тексту літопису.
Заслуговує на увагу й оповідання «Про Подільську землю», в якому йдеться про князювання в другій половині 14 ст. на Поділлі литовських князів; братів Коріатовичів.
Помітне місце в українському літописанні тих часів належало Волинському літописові, який ще називають Коротким Київським.
Складений безпосередньо у Києві та завершений на початку 16 ст., він висвітлював події 862–1515 рр. З-поміж літописних розповідей особливо змістовними є ті, що стосуються подій 1480–1515 рр.
7. Архітектура та містобудування
У другій половині 14 ст. із поширенням в Україні насамперед на її західних землях маґдебурзького права, що наближало українські міста до західноєвропейських, у міській забудові почали з’являтися ознаки регулярного планування.
На основі чіткої геометричної сітки розміщували основні елементи укріплених нових центрів поселень – ринкової площі, кварталів, вулиць. Центральною частиною міст, з якої, власне, починалося будівництво, була площа з ратушею посередині – площа Ринок.
Ця площа мала форму прямокутника або квадрата.
Найважливіші вулиці прокладалися через усе місто. Захисну функцію виконували мури, що ними обносили місто, а також рови й вали.
У Львові площа Ринок була збудована ще у 14 ст.
Новий центральний район Львова із площею Ринок і прилеглими вулицями охоплював майже квадратну територію.
Колишнє княже місто щодо нього було передмістям (його називали Краківським), тобто розташовувалося зі зовнішнього боку захисних мурів.
Нове місто оточували оборонні мури.
Попервах Львів був обнесений лише одним кільцем мурів, глибоким ровом і високими валами.
Із винаходом вогнепальної зброї спорудили ще одну стіну – зовнішню.
У львівських мурах було дві в’їзні брами, до яких вели звідні мости. Захисні споруди затискали місто, тож його внутрішня забудова була щільною та надзвичайно економною.
Старі міста, такі як Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський, зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу.
В обрисах міст головну роль стали відігравати силуети численних високих башт.
Від однієї до іншої башти тягнулися оборонні дерев’яні або муровані стіни.
Більш того, за умов постійної загрози несподіваних нападів зі Степу рис оборонної архітектури набували навіть окремі церкви, монастирі, синагоги тощо.
Дерев’яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров’я та Лівобережжя.
Дерев’яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.
Найбільшим був Київський замок, збудований на Замковій горі за Володимира Ольґердовича.
Року 1416 замок так і не змогли взяти війська Едигея.
Лише у 1482 р. його захопила та спалила кримська орда Менглі-Гірея. Незабаром замок було відбудовано.
Найбільше мурованих замків було на Поділлі та Волині. Найвизначнішою пам’яткою замкового будівництва в Україні є Верхній замок у Луцьку.
Його споруджено за князя Любарта й добудовано за Свидригайла.
І нині береже дотик давно минулих часів славетний Острозький замок. Наприкінці 15 – на початку 16 ст. його було перебудовано: дерев’яно-земляні укріплення здебільшого замінено мурованими спорудами.
Серед численних оборонних споруд Поділля однією з найбільш неприступних фортець вважалася Кам’янець-Подільська, споруджена на високому скелястому березі річки Смотрич.
Характерним для архітектури того періоду був Меджибізький замок.
Він не мав правильної форми, як і план Кам’янець-Подільської фортеці, адже у ньому максимально враховувалися природні умови.
Замок стояв на високому мисі, де зливаються річки Південний Буг і Бужок.
Від кінця 14 ст. із часів князювання Федіра Коріатовича на Закарпатті веде свою історію найкраще збережений у краї Мукачівський замок.
Однією з найпотужніших оборонних споруд була Білгород-Дністровська (Акерманська) фортеця, найдавніша частина якої будувалася в 13– першій половині 14 ст.
У другій половині 15 ст. суттєві перебудови провадилися у Хотинській фортеці – неприступної твердині в середній течії Дністра.
Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами із вежами.
Такий, зокрема, Святогірський (Успенський) монастир-фортеця в селі Зимне на Волині (друга половина 15 ст.).
Унікальною і водночас надзвичайно характерною пам’яткою української архітектури 15 ст. є Покровська церква-твердиня в селі Сутківці на Поділлі. Через Сутківці пролягав шлях, яким мало не щорічно сунула орда за здобиччю, і тільки церква давала змогу людям врятуватися.