- •1.Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2.Виникнення науки про менеджмент та напрямки еволюції управлінської думки.
- •3.Ф. Тейлор «Принципи наукового управління».
- •4. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту.
- •5.Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.
- •6.Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •7.Системна концепція управління «7с» Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.
- •8.А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •9. Вклад вітчизняних вчених та практиків у прогресе науки управління.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе та ймовірне.
- •11. Система менеджменту організацій.
- •13.Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •14.Організації та їх ознаки. Види організацій.
- •15.Зовнішнє та внутрішнє середовище організації
- •16.Місія, цілі та культура орг.-ї.
- •19. Загальна характеристика и класифікація функцій менеджменту.
- •20.Поняття організаційної структури управління виробництвом та фактори, що її визначають.
- •21. Організаційні структури, принципи їхньої побудови
- •22. Типи організаційних структур.
- •23. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Головні форми проектування організацій
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •25. Розвиток організаційних структур управління виробництвом в сучасних умовах господарювання.
- •26. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •27.Типи організаційних структур: лінійний, функціональний, комбінований.
- •28.Процес формування структури управління. Проблеми пов'язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесам організації
- •29.Особливості концепції адаптивних стратегій організації Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •31.Вплив ситуаційних чинників на проектув організ. Головні форми проектування організацій.
- •32. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •33.Девід Сільверман і антисистемна концепція організацій.
- •38.Види планування та їх взаємозв’язок. Складові процесу стратегічного планування.
- •39.Змістовні теорії мотивації.
- •40.Контроль як загальна функція менеджменту.
- •41.Процесійні теорії мотивації.
- •42. Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •43.Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •44.Особливості концепції «любові і страху» Амітая Етціоні.
- •45.Мотиваційна теорія підтримки бажаної поведінки.
- •46.Поняття про процес контролю
- •47.Види управлінського контролю.
- •48. Інструменти управлінського контролю
- •49. Поведінкові аспекти контролю.
- •50.Умови ефективного та наслідки неефективного котролю.
- •51.Поняття контролінгу. Основні функції контролінгу. Елементи контролінгу, їх взаємодія.
- •52.Методологія планування. Організаційні рівні планування.
- •53.Стратегічне планування, мета і принципи сп. Види стратегій.
- •54.Тактичне планування, основні задачі і прийоми.
- •55. Оперативне планування, мета, завдання та методи
- •56. Перешкоди планування
- •57. Плани, програми і прогнози в системі планування діяльності органі-зації.
- •58. Система стратегiчних, тактичних, оперативних планiв.
- •59.Моделі стратегічного планування
- •60. Стратегічне планування в менеджменті. Мета та загальна характеристика.
- •61.Місце планування у формуванні стратегічних рішень
- •63. Процес формування стратегічногоплану.Основні етапи.
28.Процес формування структури управління. Проблеми пов'язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесам організації
Процес формування організаційної структури включає формулювання мети і задач, визначення складу і місце підрозділів, їх ресурсне забезпечення (включаючи чисельність працюючих), розробку регламентуючих процедур, документів, положень, що закріплюють і регулюючих форми, методи, процеси, які здійснюються в організаційній системі управління.
Весь цей процес можна організувати по трьох крупних стадіях:
Формування загальної структурної схеми у всіх випадках має принципове значення, оскільки при цьому визначаються головні характеристики організації, а також напрями, по яких повинне бути здійснено більш поглиблене проектування як організаційної структури, так і ін. найважливіших аспектів системи (здатність переробки інформації).
Розробка складу основних підрозділів і зв'язків між ними – полягає в тому, що передбачається реалізація організаційних рішень не тільки в цілому по крупних лінійно-функціональних і програмно – цільовим блокам, але і аж до самостійних (базових) підрозділів апарату управління, розподіли конкретних задач між ними і побудови внутрішньоорганізаційних зв'язків. Під базовими підрозділами розуміються самостійні структурні одиниці (відділи, бюро, управління, сектори, лабораторії), на які організаційно розділяються лінійно-функціональні і программно– цільові підсистеми. Базові підрозділи можуть мати свою внутрішню структуру.
Регламентація організаційної структури – передбачає розробку кількісних характеристик апарату управління і процедур управлінської діяльності. Вона включає: визначення складу внутрішніх елементів базових підрозділів (бюро, груп і посад); визначення проектної чисельності підрозділів; розподіл задач і робіт між конкретними виконавцями; встановлення відповідальності за їх виконання; розробку процедур виконання управлінських робіт в підрозділах; розрахунки витрат на управління і показників ефективності апарату управління в умовах проектованої організаційної структури.
Коли потрібна взаємодія багатьох ланок і рівнів управління, розробляються специфічні документи називається – органіграммами.
Органіграммама є графічною інтерпретацією процесу виконання управлінських функцій, їх етапів і що входять в них робіт, що описує розподіл організаційних процедур розробки і ухвалення рішення між підрозділами, їх внутрішніми структурними органами і окремими працівниками. Побудова органіграммами дозволяє пов'язати процес раціоналізації технологічних маршрутів і інформаційних потоків з впорядкуванням взаємозв'язків між структурними елементами систем управління, що виникають при організації злагодженого виконання її задач і функцій. Вони фіксують лише організацію управлінського процесу у вигляді розподілу повноважень і відповідальності за забезпечення, розробку і ухвалення управлінських рішень.
Специфіка проблеми проектування організаційної структури управління полягає в тому, що вона не може бути адекватно відрекомендований у вигляді задачі формального вибору якнайкращого варіанту організаційної структури по чітко сформульованому, однозначному, математично вираженому критерію оптимальності. Це – кількісно-якісна, багатокритерійна проблема, вирішувана на основі поєднання наукових, у тому числі формалізованих, методів аналізу, оцінки, моделювання організаційних систем з суб'єктивною діяльністю відповідальних керівників, фахівців і експертів по вибору і оцінці якнайкращих варіантів організаційних рішень.