- •1. Предмет, основні завдання рпс, зв’язок з іншими науками
- •2. Регіональна економіка, її суть і предмет дослідження.
- •3. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил, їх суть та значення.
- •4. Основні критерії рпс.
- •5.Вплив глобалізації і регіоналізації економіки на рпс.
- •6. Основні принципи розміщення продуктивних сил, їх суть та значення.
- •7. Основні фактори розміщення продуктивних сил, їх суть.
- •8. Поняття економічний р-он, його суть. Об’єктивний ха-рактер формування економ р-ів, типи ек р-нів.
- •9. Структура економіки регіону і особливості її трансформації в умовах ринкових відносин.
- •10. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •11. Спеціалізація і комплексний розвиток економ районів.
- •12.Державне регулювання та прогнозування розвитку економіки регіонів.
- •13.Територіальна організація продуктивних сил і територіальна структура господарства, їх суть.
- •14. Наукові методи аналізу рощміщення та територіальної організації продуктивних сил, їх суть.
- •16. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщення.
- •17. Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування і розселення. Урбанізація.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональ-ні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості
- •20. Ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятосьі населення України, регіональні особливості безробіття.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •23.Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподрське значення.
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27.Рекреаційні ресурси України, їх структура та особливості розміщення.
- •28.Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •29. Господарський комплекс Укр, його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •30.Виробничий і науково-технічний потенціал України, його регіональні особливості.
- •31. Міжгалузеві комплекси, їх суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •32. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарске значення.
- •33. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •34. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •35. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •36. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •37. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра в-ва та споживання електроенергії.
- •38. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •39. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •40. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •42. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •43. Природно-ресурсні передумови розвитку чорної і кольорової металургії України.
- •44. Типи металургійних заводів України, їх суть та принципи розміщення.
- •45.Природні передумови розвитку чорної металургії України та основні металургійні центри.
- •46.Кольорова металургія України, її значення,
- •47.Машинобудівельний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення .
- •48. Основні принципи і фактри розвитку і розміщення галузей машинобудування.
- •49. Сучасний стан розвитку та особливості розміщення машинобудування в Україні.
- •50. Сільськогосподарське машинобудування України, галузева структура і особливості роз-міщення.
- •51. Транспортне машинобудування України, його значен-ня, галузева структура і особливості розміщення.
- •52. Верстато- та приладобудування України, його значення, принципи розміщення, основні центри.
- •53. Важке та енергетичне машинобудування України, його значення, принципи розміщення та основні центри.
- •54.Сировинна база хімічної промисловості України, її регіональні особливості.
- •56. Особливості розвитку і розм-ня галузей основної хімії Укр.
- •57.Лісова промисловість України : її значення, райони розміщення і проблеми раціонального використання і охорони лісів .
- •58. Деревообробна промисловість України, принципи розміщення, основні центри.
- •59. Целюлозно-паперова та лісопильна промисловість України, її значен-ня, принципи розміщення та основні центри.
48. Основні принципи і фактри розвитку і розміщення галузей машинобудування.
Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють сировинний, споживчий і трудоресурсний чинники. Зокрема, сировинний фактор є одним з провідних, оскільки виробництво усіх видів машинобудування тісно пов’язане з використанням металу. В ціломусировинний чинник визначальний вплив чинить на розміщення найбільш металомістких галузей, зокрема виробництва вантажних вагонів і цистерн, тепловозів, тракторів, продукції важкого машинобудування.
Вагомий вплив на розміщення підприємств, що виробляють великогабаритні, об’ємні, часто з великою вагою машини, справляє споживчий чинник. Це виробництво сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, харчової, хімічної промисловості, а також металургійного комплексу, нафто-, газовидобувної та вугільної промисловості. Виключно на споживача орієнтуються морське і річкове суднобудування, яке розміщується у морських та річкових портах. Більшість галузей машинобудування вирізняється високою трудомісткістю, високим рівнем кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників. Таким чином розміщуються галузі точного наукомісткого машинобудування, зокрема верстато- і приладобудування, електронного, електротехнічного та деяких інших підгалузей.
Вплив названих чинників необхідно розглядати у їх сукупності, тому що деякі галузі машинобудування одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача, і на трудові ресурси. Розвинута транспортна система регіону є передумовою спеціалізації і кооперування машинобудівних підприємств.
49. Сучасний стан розвитку та особливості розміщення машинобудування в Україні.
Важке машинобудування включає виробництва металургійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Переважна більшість підприємств важкого машинобудування розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних р-х, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції. Найбільші центри: Краматорськ, в якому діють два заводи: Старо-Краматорський і Ново-Краматорський. Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані у Львові (завод “Автонавантажувач”), а також у Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Нікополі, Прилуках, Золотоноші (Черкаська обл.), Ківерцях (Волинська обл.), Слов’янську. Найбільшим центром енергетичного машинобудування є Харків, в якому розташовані заводи: “Електроважмаш”, турбінний ім. С.М.Кірова, “Електромашина” та електромеханічний (ХЕМЗ). Найбільшим гігантом галузі є турбінний завод ім. С.М. Кірова, який випускає устаткування для всіх видів електростанцій. Його продукція не лише використовується в Україні, а й поступає на експорт. Базовою галуззю машинобудування є верстатобудування. Центром виробництва важких верстатів є Краматорськ. Іншими центрами верстатобудування є Київ (завод верстатів-автоматів ім. Горького), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса (верстатобудівний), Запоріжжя (верстатобудівний), Житомир (верстатів-автоматів). Заводи неметаломісткого верстатобудування розміщені у Мелітополі, Лубнах, Корсунь-Шевченківському. У структурі загального машинобудування провідне місце займають транспортне і с/г машинобудування, вир-во промислового технологічного та будівельного обладнання. Підприємства названих галузей орієнтуються у своєму розміщенні в основному на споживача готової продукції, а також на наявність металу.
Основні центри морського суднобудування є Миколаїв, Херсон. У Керчі випускають танкери, у Києві — морські траулери. Судноремонт і виробництво невеликих морських суден є в Одесі, Іллічівську та Маріуполі. В Севастополі виробляють морські крани. Річкове суднобудування розвинуте в Херсоні та в Києві. Автомобілебудування — це відносно молода галузь машинобудування України. Автозаводи України випускають великовантажні (Кременчук), малолітражні легкові (Запоріжжя) автомобілі.
В Україні добре розвинуте виробництво обладнання для різних галузей народного господарства. Зокрема, обладнання для хімічної промисловості виробляють у Києві, Сумах, Полтаві, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Павлограді, Фастові, Львові, Дрогобичі, Горлівці, Костянтинівці. Центрами виробництва обладнання для харчової промисловості є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь, Миколаїв, Херсон, Кіровоград.
Галузі точного машинобудування відзначаються мінімальною металомісткістю й зорієнтовані на райони високої технічної культури, наявність науково-дослідної бази і висококваліфікованих кадрів. Найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості (виробництво автоматичних систем управління, обчислювальної техніки, радіоапаратури) є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь, Одеса, Львів, Вінниця, Чернівці; радіоелектроніки — Львів (телевізори, магнітофони і кінескопи), Київ, Сімферополь, Сміла (телевізори), Суми (електронні мікроскопи), Одеса (кіноапаратура). Виробництво приладів та інструментів має експортноутворююче значення.