М Е Т О Д И Ч Н Й П О С І Б Н И К

По складанню пояснювальної записки до курсового проекту “виробничі будівлі”

Склала викладач

Остерського будівельного

технікуму

Садова Н.С.

1998

Пояснювальна записка складається паралельно з виконанням графічної частини проекту.

Об”єм пояснювальної записки 10-12 сторінок. Вона виконується рукописним способом на листках формату А4 (розмір 297-210) креслярським шрифтом малими літерами висотою не менше 2,5 мм. тушшю або чорними чорнилами згідно з ГОСТ 2.304-81. На листах наносяться рамки робочого поля документу. Ці рамки кресляться із зовнішньої сторони листа зліва на 20 мм, а з других сторін на 5 мм.

На заголовному аркуші основний напис виконується у такий формі.

185

10 10 10 10 15 10 120
						(1)
(3)		(4)		(5)	(6)	(2)	Стадія	Аркуш	Аркушів
							(7)	(8)	(9)
							15 15 20 (10)

На останніх аркушах:

185

10 10 10 10 15 10 120
						(1)	Арк (8)
				(5)	(6

У графах (номери на формах показані у колах) вказують

1. Позначення документу

5.06010101.01.20.01.98.ПЗ

5.06010101.01 – спеціальність

20 – номер предмета по учбовому плану

013 – номер залікової книжки

98 – рік

ПЗ – пояснювальна записка

2. Назва проекту

3. (знизу вверх) «студент»

4. Прізвище

5. Підпис

6. Дата

7. Літера “У” (учбове креслення)

8. Порядковий номер аркушу

9. Загальна кількість аркушів пояснювальної записки

10. Номер групи

Відстань від рамки формату до межі тексту рекомендується залишати: з початку рядка не менше 5 мм, в кінці рядка 3 мм, відстань від верхнього чи нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої лінії внутрішньої рамки повинна бути не менше 10 мм.

Приклад компановки і заповнення титульного листа наведено в додатку 2.

Матеріал записки складається із вступу, архітектурно – будівельної частини та переліку використаної літератури.

Вступ, архітектурно-будівельна частина і перелік використаної літератури починається з нового аркушу. Архітектурно – будівельний розділ складається з кількох підрозділів, їх пишуть підряд. Якщо після закінчення підрозділу до рамки основного напису залишається менше 50 мм, то наступний підрозділ починається з нового аркушу.

Заголовки “Зміст”, “Вступ”, “Архітектурно-будівельна частина”, “Перелік використаної літератури” пишуть великими літерами шрифтом №7.

Назви підрозділів “Загальні відомості”, “Генплан” та інші пишуть малими літерами шрифтом №5.

Крапку в кінці заголовку не ставлять.

Відстань між заголовком і послідуючим текстом має бути не меншою 10 мм. Розмір між основами рядків тексту – 8 мм.

Відстань між останнім рядком тексту і наступним заголовком не більше 15 мм. Підкреслювати назви розділів, заголовки і використовувати кольорові чорнила – забороняється.

-2-

Пояснювальна записка складається з ряду розділів які дають уяву про зміст проекту. Кожному підрозділу присвоєно шифр:

1. Вступ

2. Архітектурно-будівельний розділ (шифр підрозділу складається з шифру розділу та номера підрозділу).

Наприклад:

1. загальні відомості

2. генеральний план (2-шифр розділу, 1-шифр підрозділу).

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці.

Наприклад: таблиця 2.1., таблиця 2.2. Кожна таблиця повинна мати заголовок.

Порядок розташування аркушів пояснювальної записки:

• обкладинка;

• чистий аркуш;

• зміст;

• завдання;

• вступ;

• архітектурно-будівельний розділ;

• загальні відомості;

• генеральний план;

І так далі відповідно зі змістом пояснювальної записки.

-3-

І. В С Т У П

(великі літери шрифту №7)

У вступі наводяться основні напрямки розвитку капітального будівництва і розвитку економіки України. Звертається увага на розвиток науково-технічного прогресу.

Обгрунтовується актуальність теми курсового проекту, наводяться причини покладені в основу його розробки.

Обсяг вступу 1-1,5 сторінки. Графічна частина аркушів пояснювальна записка ……..сторінок.

2.АРХІТЕКТУРНО – БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ

(шрифт №7)

2.1.Загальні відомості (шрифт № 5)

Назва будівлі ----------------------------------------------------------------------

Графічний пункт будівництва -------------------------------------------------

Кліматичний район по фізико-географічним характеристикам

---------------------------------------------------------------------------------------

(СНІП 2.01.01.-82 стор.51 мал 9)

Грунтові умови -------------------------------------------------------------------

(вид грунту)

Глибина закладання грунтових основ ---------------------------------------

- Рівень грунтових вод на глибині -------------------------------------м

- Нормативна глибина сезонного промерзання грунтів ------------------

- Клас будівлі ----------------------------------------------------------------------- Ступінь довговічності ---------------------------------------------------------

- Ступінь вогнестійкості --------------------------------------------------------

2.2.Генеральний план (шрифт №5)

1. Горизонтальне планування

Ділянка, відведена для будівництва ------------------------------------------

(назва цеху)

В місці ------------, прямокутна в плані, та розмірами -------------------м,

площею -----------м2

Ділянка має незначний схил в ----------- напрямку.

Для ---------------------------------- розроблено

(назва цеху)

Генеральний план відповідно з СНИП “Генеральные планы промышленных предприятий. Нормы проектирования”, санітарними та протипожежними нормами і в технологічному взаємозв”язку з іншими будівлями та спорудами.

-4-

При проектуванні генерального плану на його територію розподілено на передзаводську і виробничу частини.

На передзаводській території розташовані ----------------------------------

Наприклад: їдальня, адміністративна будівля, тимчасова стоянка автотранспорту та інше.

На виробничій території, крім проектованого цеху, розміщені слідуючі будівлі і споруди ------------------------------------------------------

Наприклад: склад готової продукції, ремонтні майстерні і т.д.

Відстань між довгими сторонами будівлі --------------------------------м,

між короткими --------------м. Будівля розташована в глибині ділянки і прив”язана до--------------- (існуючої будівлі чи червоної лінії). Відстань від осі 1 ( чи іншої цифрової ) до----------------------------------

(існуючого будинку,

-----------------------…м, а від осі А до-------------------------------------…м.

червоної лінії) (існуючого будинку)

Орієнтація будинку …………(наприклад:широтна, меридіальна і т. д.)

Переважаючий напрямок літніх вітрів-----------, зимових-----------, що забезпечує добре провітрювання будівлі, а в зимовий період – видування снігу з міжфонарного простору.

Внутрішньо-заводський транспорт – автомобільний.

Ширина доріг та проїздів прийнята …….м (від6 до 10.5 м) радіусом закруглення …….м (приймається від 12 м, а для довгомірних вантажів, рельсів, труб -–30-50 м).

Запроектовано благоустрій ділянки. Дороги, майданчики, тротуари – заасфальтовано (вказати яке покриття).

Навколо будівлі запроектовано асфальтове вимощення шириною …

…м (від0.7 до 1 м). Виконано озеленення ділянки. Посаджено декоративні дерева, кущі, посіяно багаторічні трави, квітники. Процент озеленення складає ……………….%

2. Вертикальна прив”язка будівлі на місцевості.

Найбільш поширеними видами виробничих будівель є будівлі з фундаментними блоками, тобто будівлі з повним каркасом. Так як верх фундаментної балки знаходиться на відмітці – 0.030 м, то для попередження оголення фундаментних балок червоні відмітки (відмітки вимощення) по периметру будівлі мають бути однакові нульові, тобто……….і=0.

У цьому випадку відведення поверхневих вод від будівлі здійснюється за рахунок вертикального планування, поверхневим стоком або через зливну каналізацію.

-5-

Приклад виконання вертикальної прив”язки виробничої будівлі.

Виконати вертикальну прив”язку виробничої будівлі розмірами 36х60 м. до ділянки місцевості, рельєф якої задано горизонталями.

Топографічний план складено у масштабі І : І000 з висотою перерізу місцевості 0.5 м.

Мал.І.

Вертикальна прив”язка будівлі виконується до реперу, який знаходиться за територією ділянки, а відмітки поверхні землі знаходимо по горизонталям.

І. Визначаємо відмітки поверхні землі (чорні відмітки) кожного рогу будівлі інтерполювання по горизонталям.

Через ріг будинку (що розглядається) проводимо найкоротшу лінію АВ, яка з”єднує дві сусідні горизонталі.

Мал.2.

Відмітку точки що розглядається знаходимо по формулі:

Нч = Нм + h m/ ,де

Нч – відмітка точки що лежить між двома сусідніми горизонталями (точки що розглядається).

Нм – відмітка молодшої горизонталі.

h – висота перерізу рельєфа місцевості (різниця між відмітками двох сусідніх горизонталей). У нашому прикладі h = 0,5 м.

m – найкоротша відстань від молодшої горизонталі до точки, що розглядається в мм. (Цю відстань заміряють на топографічному плані лінійкою).

– закладення схилу (найкоротша відстань між двома сусідніми горизонталями що проходять через точку, що розглядається в мм заміряється лінійкою на плані).

Точка 1 лежить між горизонталями 42,00 та 42,50.

Відмітка молодшої горизонталі 42,00, висота перерізу рельєфу h =42.50-42.00 = 0.5 м виміряємо на плані Мал.1 m = 23мм,

= 32 мм.

Нч1 = 42.00 + 0.5 23/32 = 42.36 = 42.35 м,

аналогічно знаходимо відмітки решти точок:

Нч2 = 41.50 + 0.5 5/30 = 41.58 = 41.60 м

Нч3 = 41.00 + 0.5 10/27 = 41.18 = 41.20 м

Нч4 = 42.00 +0.5 5/27 = 42.09 = 42.10 м.

Чорні відмітки округляємо до 5 см і записуємо біля точок під лінією.

Мал.3.

-7-

3. Знаходимо проектні відмітки (червоні відмітки) кожного рогу будівлі:

Н черв. =( Нч1 + Нч2 + Нч3 + Нч4) / 4 =( 42.10 + 42.35 + 41.60 + 41.20 ) / 4 = 41.81 = 41.80 м.

Отриману відмітку округляємо і записуємо біля точок над лінією Мал.3.

4. Знаходимо відмітку чистої підлоги.

Підлога в виробничих будівлях розташовується на 0.15 м вище вимощення.

Н підл. = Н черв. + 0.15 = 41.80 + 0.15 = 41.95 м.

3. Техніко – економічні показники генплану

(таблицю перенести з аркушу креслень №1)

Площа ділянки …………………………………м2

Площа забудови ………………………………..м2

Площа твердого покриття ……………………..м2

Площа озеленення ……………………………...м2

Щільність забудови …………………………….%

Процент озеленення ……………………………%

Коефіцієнт використаної території …………… .

Площа забудови – це площа, зайнята будівлями та спорудами, розташована на ділянці.

Площа твердого покриття – це площа майданчиків, доріг, тротуарів, стежок, запроектованих на ділянці, а також вимощень навколо будівель.

Площа озеленення – це вся площа ділянки не зайнята будівлями, спорудами, твердим покриттям, озеленяється; від площі ділянки слід відняти площу забудови і площу твердого покриття.

Щільність забудови = площа забудови / площа ділянки х 100%.

Коефіцієнт використаної території:

Площа забудови + площа твердого покриття / площа ділянки.

Процент озеленення = площа озеленення / площа ділянки х 100% .

-8-

2. ОБ”ЄМНО – ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ

Проектована будівля -------------------------------------------------------------

(назва цеху)

Має розміри в осях ………………………….. м.

Будівля одноповерхова, прямокутної форми у плані, однопролітна, прольоти одного направлення, ширина прольотів в осях ……….. м.

Висота до низу несучих конструкцій однакова і дорівнює ……… м.

(якщо різна, то вказати висоту цеху у кожному прольоті). Відповідно з технологічним процесом запроектовано слідуючі приміщення: ----------(перелічити експлікацію приміщень).

У будівлі запроектовано технологічні входи та виходи в кількості ------ штук, з них -------- воріт, ---------- дверей.

У воротах для проходу робітників передбачені хвіртки.

У прольоті “А-Б” передбачений підвісний кран вантажопід”йомністю ----------- тон, у прольоті “Б-Б” – мостовий кран, вантажопід”йомністю ---------- тон, відмітка головки кранової рейки --------- м.

Якщо в будівлі не має кранового обладнання, то написати, що в будівлі не передбачено під”йомно – транспортного обладнання.

По осі -------- улаштований температурний шов з двох спарених колон. Крок крайніх колон ------------ м.

Прив”язка колон крайніх рядів до поздовжніх координаційних осей -----------(вказати прив”язку).

Колони середнього ряду розміщуються симетрично, по відношенню до поздовжньої і координаційної осі, вісь проходить по середині перерізу колон.

Поперечні координаційні вісі проходять по середині перерізу колон за винятком біля торців і біля деформаційних швів, вісь колони зміщена всередину на 500 мм.

-9-

Таблиця 2.1.

Техніко – економічні показники будівлі.

	Найменування	Од.вимір.	Кількість
1.	Площа забудови	м2
2. 3. 4. 5. 6.	Будівельний об”єм Робоча площа Корисна площа Об”ємний коефіцієнт К 1 Планувальний коефіцієнт К2	м2 м2 м2
10	80	15	20

Площа забудови – визначається в межах зовнішнього периметру зовнішніх стін на рівні цоколю будівлі.

Будівельний об”єм – визначається множенням виміряного по зовнішньому контуру площі поперечного перерізу будівлі (включаючи ліхтарі) на довжину будівлі (між зовнішніми гранями торцевих стін).

Робоча площа – визначається як сума площ приміщень на всіх поверхах, на антресолях обслуговуючих площадок, етажерках та інших приміщень, призначених для виготовлення продукції.

Корисна площа – знаходиться як сума площ всіх приміщень будівлі в межах внутрішніх поверхонь стін за відрахуванням площ сходових кліток, шахт, внутрішніх стін і опор, перегородок. В корисну площу входять також площі антресолей, етажерок, обслуговуючих площадок та естакад.

Об”ємний коефіцієнт К 1 – визначається як відношення об”єму будівлі до корисної площі.

Планувальний коефіцієнт К 2 – визначається як відношення робочої площі до корисної площі.

-10-