Тема 7. Увага.

Загальна характеристика когнітивної сфери особистості.

Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Характеристики уваги: стійкість, переключення, розподіл, обсяг, концентрація. Види і форми уваги. Основні функції уваги. Особливості підтримки уваги у процесі діяльності. Увага і уважність. Методи вивчення уваги.

*Теорія домінанти А. Ухтомського. Увага як згорнутий контроль (П. Гальперін, С. Кабильницька)¹.

Література [1–3; 5– 11; 13; 18; 25; 30; 35; 39–42; 51; 53; 55]

Тема 8. Відчуття і сприймання – чуттєві форми пізнання дійсності.

Чуттєві форми пізнання дійсності: відчуття і сприймання. Фізіологічне підгрунтя відчуттів. Класифікація відчуттів. Види і властивості відчуттів. Поріг чутливості та його вимір. Удосконалення відчуттів.

Сприймання і його характеристики. Апперцепція. Фігура і фон сприймання. Різновиди сприймання та їх особливості. Спостереження як цілеспрямоване сприймання. Умови розвитку чуттєвих форм пізнання дійсності. Методи вивчення чуттєвих форм пізнання дійсності.

*Закон Вебера — Фехнера. Адаптація і сенсибілізація як дві основні форми зміни чутливості. Сприймання та умовиводи (мислення)¹.

Література [1–3; 5– 11; 18; 25; 30; 35; 39–42; 44; 51; 53; 55]

Тема 9. Пам’ять

Поняття про пам’ять. Фізіологічні основи пам’яті. Види пам’яті. Зв’язок короткочасної та довготривалої пам’яті, їх відносна незалежність. Процеси пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення, забування. Індивідуальні особливості памяті, їх якісні та кількісні характеристики. Умови і прийоми підвищення продуктивності пам’яті. Методи вивчення пам’яті.

*Проактивне і ретроактивне гальмування. Різноманітні підходи до визначення механізму пам’яті: фізіологічний, біологічний, психологічний. Крива запам’ятовування Еббінгауза. Форми відтворення: впізнавання, спогад, згадування, ремінісценція. Теорії забування: згасання слідів, інтерферуюче гальмування слідів¹.

Література [1–3; 5– 11; 13; 18; 25; 30; 35; 39–42; 44; 51; 53; 55]

Тема 10. Мислення і уява – логічні форми пізнання дійсності.

Поняття про мислення та його відмінності від чуттєвого пізнання. Фізіологічні основи мислення. Класифікація видів мислення. Операції мислення: порівняння, аналіз, синтез, абстракція, конкретизація, узагальнення. Форми мислення: поняття, судження, умовивід. Індивідуальні особливості мислення: глибина, самостійність, широта, гнучкість, швидкість розумових операцій. Мислення і мовлення. Особливості мислення як процесу розв’язання завдань. Засоби активізації розумової діяльності людини. Методи вивчення мислення та інтелектуального розвитку. Підходи до розвитку мислення.

*Теорії мислення. Теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін). Поняття інтелекта¹.

Поняття про уяву та її фізіологічні основи. Уява і мислення. Основні функції уяви. Види уяви: мимовільна і довільна, репродуктивна і творча. Фантазія, марення, мрії як основні «продукти» уяви. Прийоми створення нових образів уяви. Уява і творчість. Особливості та умови розвитку уяви. Методи вивчення уяви.

*Використання уяви в аутотренінгу та психотерапії¹.

Література [1–3; 5–11; 18; 25; 29; 35; 39–42; 44; 51; 53; 55]