Теми рефератів
Характеристика теорій походження держави (на вибір студента).
Соціальна цінність держави.
Поняття та види суверенітету.
Державна політика. Прояв функцій держави в державній політиці.
Співвідношення державної і політичної влади.
Легальність та легітимність державної влади.
Правові форми взаємодії держави і об’єднань громадян в сучасній Україні.
Форма державно-територіального устрою Європейського Союзу.
Забезпечення прав і свобод людини та громадянина – головний обов’язок Української держави.
Права дитини та механізм їх забезпечення.
Поняття та види державних організацій.
Принцип розподілу влад і система державних органів в Україні.
Принципи організації та діяльності державного апарату в Україні.
Витоки ідеї фашистської держави.
Співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
Процес формування правової держави Україні.
Місце норм права в системі нормативного регулювання суспільних відносин.
Норми-звичаї та релігійні норми в житті українського суспільства.
Особливості юридичної особи як суб’єкта правовідносин.
Держава як суб’єкт правовідносин.
Правові позиції Конституційного Суду України: поняття та їх значення для юридичної практики.
Юридична відповідальність і справедливість: аспекти співвідношення.
Презумпція невинуватості як гарантія прав людини і громадянина.
Тенденції зміни юридичної відповідальності.
Законність як метод цивілізованого державного управління.
Роль правоохоронних органів у забезпеченні режиму законності та правопорядку.
Правова культура яке необхідна умова функціонування правової держави.
Формування передумов виникнення держави в умовах первісного суспільства.
Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу.
Соціально-економічні причини виникнення держави.
Правова соціальна держава як гарант здійснення захисту прав людини — загальнолюдський соціально-політичний ідеал.
Співвідношення держави, суспільства й особи.
Правовий статус особи: поняття, структура, принципи.
Державний суверенітет як одна із найважливіших політико-правових ознак держави.
Державна символіка як невід’ємна ознака держави.
Організаційно-методичні рекомендації
Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення правознавства і опанування його методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.
Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки та наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, формуванню навичок і вмінь публічного виступу, участі в дискусії.
Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й для культування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.
Головна мета семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс правознавства, засвоїти предмет цієї науки: основні і загальні закономірності виникнення, функціонування та розвитку державно-правової дійсності в суспільстві.
Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загально-теоретичних положень про державно-правові явища, набуття навичок оцінювання їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в Україні, та вимог галузей права.
Основою ефективного розгляду положень правознавства на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у конспектуванні навчальної, а також наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.
Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, після чого потрібно опрацювати та законспектувати в зошиті для самопідготовки відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його смисл. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словниками або іншими науковими чи офіційними джерелами, які містять визначення або дають тлумачення державно-правових явищ, що вивчаються студентами .
Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.
Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо державно-правових явищ і, головне, усвідомлення набутих знань з правознавсчтва.
Готуючись до семінарського заняття студентам необхідно особливу увагу приділити ключовим поняттям, вивчення та засвоєння яких передбачено відповідною темою.
При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб в ньому, по можливості, містилось:
чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття держави, права, правовідносин, правопорушень і т.д.);
обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;
аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, положеннями законодавства і практики його реалізації;
значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.
Розгляд тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування рефератів, проведення письмових контрольних робіт, вирішення тестових завдань тощо. Реферати, які передбачені планами семінарських занять, заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять або перевіряються викладачем.
Після розгляду певних блоків тем можуть проводитись заняття з метою модульного контролювання знань. Встановлений при цьому рівень засвоєння матеріалу враховується викладачем при вирішенні питання про допуск студентів до іспиту. Це стосується і тих тем, які опановуються студентами самостійно. Основні питання тем навчального курсу обов’язково вносяться до переліку питань, що виносяться на іспит.