- •1. Політика як суспільне явище
- •2.Політологія як наука і навчальна дисципліна. Зв'язок політології з іншими гуманітарними науками.
- •3. Методи та функції політології.
- •4. Політична думка Стародавнього світу.
- •5. Середньовічні політичні концепції.
- •6.Політологічні вчення доби Відродження та Просвітництва.
- •7.Політичні теорії нової доби. Становлення та утвердження політології як науки.
- •8. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до 18ст.
- •9. Українська політична думка Нової доби.
- •10. Політичні концепції українських мислителів 20 ст.
- •1.Теорія національного самовизначення за м. Грушевським
- •2. Державницька ідея в. Винниченка
- •3. Націоналізм д. Донцова
- •4. Монархічно-гетьманська концепція в. Липинського
- •11. Влада як категорія політології.
- •13.Ознаки та функції політичної влади.
- •14. Структура та ознаки влади.
5. Середньовічні політичні концепції.
6.Політологічні вчення доби Відродження та Просвітництва.
Чільне місце серед авторів державно-правових тонцепцій того часу посідав англійський філософ Джон Локк (1632— 1704). Він погоджувався з тим, що в додержавному стані панував природний закон. акон природи, вважав Локк, як прояв природної розумності світоустрою вимагає миру і збереження всього людства.
Закони, що встановлюються державою, повинні, на думку Локка, відповідати вимогам природного права, бо люди, переходячи до громадянського стану, не повністю відмовляються від природних прав. Локк переконаний у необхідності поділу влади на законодавчу, виконавчу й федеративну. Локк уважав, що в конституційній державі, котра діє заради збереження співтовариства, може бути лише одна верховна влада — законодавча, якій решта гілок влади підпорядковується. Джон Локк був виразником ліберально-конституційного напряму англійської політичної думки. У праці «Два трактати про державне правління» він першим серед мислителів на концептуальному рівні в ланцюжку «особа — суспільство — держава» поставив на перше місце особу, на друге — потреби й інтереси суспільства і лише на третє — потреби й інтереси держави. Цей підхід згодом був покладений в основу політичної доктрини класичного лібералізму.
Вагомий внесок у розвиток політичної думки зробив французький правознавець, просвітник, один із засновників новітньої політичної науки Шарль Луї Монтеск'є (1689—1755). У своїх працях — «Персидські листи», «Роздуми про причини величі римлян і їх занепаду», «Про дух законів» — він наголошує, що головне завдання держави — забезпечити людині політичні свободи,і громадянські свободи.
Найважливішою рисою виконавчої влади Монтеск'є вважав швидкість дій. А це можливо за умови, коли вона зосереджена в руках однієї особи — монарха.
7.Політичні теорії нової доби. Становлення та утвердження політології як науки.
Політологія - це відносно нова дисципліна. З самої назви випливає, що політологія - це наука про політику.
Виникнення політології пов´язують з рубежем ХІХ-ХХ ст., коли вона стала на шлях активного теоретичного і методологічного розмежування з історією, юриспруденцією, соціологією та філософією.
В історії розвитку політичного знання виділяють три великих етапи:
перший етап сягає корінням в історію стародавнього світу, античності і продовжується до Нового часу; це період панування міфологічних, а пізніше - філософсько-етичних та теологічних пояснень політичних явищ;
другий етап починається з Нового часу і продовжується приблизно до середини XIX ст.: політичні теорії звільняються від релігійного впливу, набувають світського характеру і найголовніше - стають більш прив´язаними до конкретних потреб історичного розвитку;
третій етап - це період становлення політології як самостійної наукової і освітньої дисципліни; процес оформлення політології починається приблизно у другій половині XIX ст., потім знадобиться майже сто років для кінцевого оформлення та професіоналізації політичної науки.
Розвиток політології як самостійної науки і навчальної дисципліни - це не тільки період визначення її предметної сфери та методологічної основи, але й період організаційного оформлення.
За Нового часу сформувалися основні національні школи високорозвину-тої політичної думки, вдосконалювалися актуальні й для сьогодення політичні ідеї.Основні ідеї цього періоду були пов’язані із розвитком двох теорій: суспільного договору та природного права. Фактично мислителі цього періоду намагалися дати відповідь на запитання: хто для кого існує – держава для людини, чи людина для держави?
ОСОБЛИВОСТІ розвитку політичних знань Нового часу:
- аналіз проблем прав та свобод людини, закону і держави, демократичного устрою суспільного життя; формування ліберальної політичної ідеології; обґрунтування необхідності розподілу влад; аналіз цінностей і механізму функціонування буржуазної демократії; формування концепції прав людини та громадянина.