Міністерство охорони здоров'я України Хмельницький базовий медичний коледж

Реальна сутність медсестринства в педіатрії:

план сестринського догляду

за дітьми в педіатрії

м. Хмельницький 2009 р.

Автор упорядник Никорук Г.П.: викладач педіатрії Хмельницького базового медичного коледжу. Рецензент:

• викладач педіатрії, кандидат медичних наук, магістр медицини Юрчишена Елеонора Володимирі­ вна

• викладач-методист інфекційних хвороб Хмель­ ницького базового медичного коледжу — Горяїнова Л.Д.;

• викладач-методист інфекційних хвороб Хмель­ ницького базового медичного коледжу —

Ткачук О.М.

Розглянуто і схвалено на засіданні обласного ме­тодичного об'єднання викладачів клінічних дисцип­лін 24. 03. 09 р., протокол № 7.

Посібник створений для студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Передмова.

Підготовка та проведення занять з медсестринства в педіатрії вимагає від студента та викладача конкретизації базових знань з предмету.

Основним завданням рекомендацій є алгоритмізація сестринського процесу та адаптація до практичної діяль­ності в сучасних умовах.

Матеріал побудовано за розділами програми з мед­сестринства в педіатрії. Розглянуто сестринський про­цес, представлено в якості протокольних дій медсестри, що дає змогу в разі їх засвоєння виконувати посадові обов'язки професійно та в повному обсязі.

Всі положення в посібнику мають сучасну наукову трактовку, що спонукає до свідомого сприйняття інфор­мації. Представлений посібник в науковому плані відпо­відає вимогам, що висуваються до методичних посібни­ків та можуть бути рекомендовані для студентів та ви­кладачів медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акреди­тації за спеціальністю "Сестринська справа'

Предмет медсестринства в педіатрії. План сестринського догляду за дітьми в педіатрії.

ЗМІСТ

1. Захворювання дітей раннього віку.

• Рахіт

• Гіпервітаміноз ^

• Спазмофілія

• Ексудативне -катаральний діатез

2. Гострі розлади травлення.

• Проста диспепсія

• Токсична диспепсія

3. Хронічні розлади травлення.

• Гіпотрофія

• Паратрофія. Гіпостатура.

4. Захворювання органів дихання.

• Гострий нежить

• Ангіна

• Хронічний тонзиліт

• Гострий ларинготрахеїт

• Гострий бронхіт

• Гостра пневмонія

• Бронхіальна астма

5. Захворювання крові і системи кровотворення.

• Анемія

• Лейкоз

• Гемофілія

• Геморагічний васкуліт

• Тромбоцитопенічна пурпура

6. Захворювання серцево-судинної системи.

• Природжені вади серця

• Ревматизм

7. Захворювання нирок у дітей.

• Гломерулонефрит

• Пієлонефрит

8. Захворювання органів травлення.

• Стоматит

• Хронічний гастрит

• Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої киш­ ки

• Дискінезія жовчних шляхів

• Хронічний холецистохолангіт

• Хронічний коліт

• Панкреатит

9. Захворювання ендокринної системи.

• Цукровий діабет

10. Гельмінтози.

• Трихоцефальоз

Тема: Рахіт План сестринського догляду

ПРОБЛЕМА

Ризик зниження життєвої ємкості легенів, можливість появи ателектазів, пору­шення дихання.

Причина

Деформація грудної клітки за типом "курячі груди" або "груди шевця" внаслі­док розм'якшення кісток при рахіті.

Очікуваний результат

Запобігання деформаціям кісток.

Дії медсестри

1. Налагодити збалансоване вигодовування дітей з достатньою кількістю віта­ мінів і мінеральних солей.

1. Застосовувати на 1-му році життя ЛФК і масаж щоквартально.

2. Доглядати за шкірою і слизовими оболонками.

3. Організувати максимальне перебування дітей на свіжому повітрі.

2. Профілактична доза холекальциферолу: доношеним дітям — у віці 2 міс, недоношеним — на 7— 14-му днях життя.

Проблема

Затримка прорізування зубів або порушення почерговості їх прорізування. Ри­зик виникнення раннього карієсу.

Причина

Рахіт

Очікуваний результат

Забезпечити процес нормального формування зубів.

Дії медсестри

1. Раціональне вигодовування дітей.

2. Лікувальні дози холекальциферолу.

3. Вітаміни групи В — 0,001 мг, аскорбінова кислота 1,0 мг на добу. Аевіт 0,3 мл внутрішньом'язево.

4. Цитратна суміш.

5. Препарати кальцію, якщо є розм'якшення кісток.

Проблема

Розлади функції травної системи: зміна секреторної, всмоктувальної та мотор­ної функцій. Часті зригування, рідкі випорожнення.

Причина

Порушення загального обміну речовин внаслідок рахіту. Зниження м'язового тонусу непосмугованих м'язів травного тракту.

Очікуваний результат

Нормалізувати обмін речовин.

Дії медсестри

1. Включити в раціон дитини кисломолочні продукти для нормалізації кишко­ вої мікрофлори.

2. Біопрепарати: лактобактерин, біфідумбактерин, бактисубтил - по 2 дози препарату тричі на добу.

3. Ферментні препарати: соляна кислота з пепсином, фестал, мезим, панзи- норм форте.

4. Прозерин-препарат, що регулює моторику,- 0,05 % розчин 0,1 мл на рік життя внутрішньом'язево.

5. Лікування кальциферолами.

Проблема

Ризик затримки фізичного розвитку, зокрема статокінетичних функцій.

Причина

Розм'якшення кісток, зниження м'язового тонусу скелетних м'язів, їх слабкість як наслідок рахіту.

Очікуваний результат

Діагностика початкового періоду рахіту та своєчасне лікування з метою запобі­гти затримці фізичного розвитку.

Дії медсестри

1. Лікування холекальциферолом.

2. Вітаміни групи В, аскорбінова кислота, аевіт.

3. Препарати кальцію у разі розм'якшення кісток. Глюконат кальцію — 0,5 мл 2—3 рази на добу.

4. АТФ — 0,5 мл внутрішньом'язево 20 ін'єкцій.

5. Прозерин—0,05%розчинО,1 мл внутрішьом'язево 10 ін'єкцій.

6. Калію оротат — 20 мг на 1 кг маси тіла 3—4 тиж. у разі гіпотонії і гіпотро­ фії.

7. Лікувальні ванни для зміцнення м'язевого тонусу.

8. ЛФК, масаж з 1,5 міс життя.

Проблема

Порушення сну, зригування, неспокій.

Причина

Початковий період рахіту у доношених дітей у віці 2 міс, у недоношених дітей з 10-го дня життя.

Очікуваний результат

Запобігти періоду розпалу рахіту. Нормалізувати діяльність вегетативного від­ділу нервової системи.

Дії медсестри

1. До режиму дня включити загартувальні процедури: повітряні та лікувальні ванни, максимальне перебування і сон на свіжому повітрі.

2. ЛФК, масаж з 1,5 міс. життя.

3. Налагодити раціональне збалансоване вигодовування дітей.

4. Лікувальні дози холекальциферолу.

Реалізація плану догляду

Розрахунок доз вітаміну Р для лікування і профілактики рахіту Місце проведення: дитяча поліклініка, дитячий стаціонар.

Робоче місце:

1. Історії хвороби або історії розвитку дітей.

2. Листок призначень.

3. Препарати вітаміну О Попередня підготовка:

Провести об'єктивне обстеження дитини. Підібрати необхідний препарат віта­міну О (ОЗ - холекальциферол, О2- ергокальциферол).

1. Відехол — олійний розчин 0,125% вітаміну ОЗ

1 мл — 25 тис. Од 1 крап­ля — 500 Од

2. Відехол — олійний розчин 0,25 % вітаміну ОЗ 1 мл — 50 тис. Од

1 крапля — 1 тис. Од

3. Відеїн у порошку по 1,0 г 1,0 г — 200 тис. Од вітаміну ОЗ

4. Олійний розчин 0,125 % вітаміну О2 1 мл —-50 тис. Од 1 крапля — 1 тис. Од

5. Олійний розчин 0,0625 % вітаміну О2 1 мл — 25 тис. Од

1 крапля — 500 Од

6. Спиртовий розчин 0,5 % вітаміну О2 1 мл — 200 тис. Од

1 крапля — 5 тис. Од

Основний етап виконання:

1. Лікування рахіту препаратами вітаміну О.

Оптимальний спосіб введення всіх препаратів О — дробний. Щоденно прийом доз вітаміну, які перекривають добову потребу. Добова доза — 2-5 тис. МО, курс ЗО— 45 днів. У разі досягнення терапевтичного ефекту лікувальну дозу замінюють профілактичною —400 - 500 МО на добу. Препарат приймають щоденно протягом 1 -го і 2-го років життя (крім літнього періоду) і протягом зими 3-го року життя. Ді­ти групи ризику повинні приймати протирецидивні курси вітаміну О в такій самій дозі 3—4 тиж.

2. Антенатальна специфічна профілактика рахіту.

Проводиться тільки протягом двох останніх місяців вагітності, якщо вони при­падають на осінньо - зимовий період.

• УФО — 15—20 сеансів.

• Препарати вітаміну О в дозі 1— 1,5 тис. МО на добу тільки у групах ризику - наявність у вагітних захворювань нирок, печінки, дисфункції ендокринної системи, ознак порушення плацентарного кровообігу. Препарати признача­ ються тільки жінкам до 25 років.

3. Постнатальна специфічна профілактика рахіту.

Усім здоровим дітям давати вітамін Р з 1—1,5 міс у дозі 500 МО на добу, крім літніх місяців. Восени і взимку проводити курси УФО по 10—15 сеансів (на цей час вітамін В відміняють). Спиртовий розчин для профілактики не призна­чають.

У групах ризику (недоношені діти, які часто хворіють, страждають на алергіч­ний діатез, хронічні захворювання печінки, з судомним синдромом, які трива­лий час отримують коров'яче молоко, зі спадковим чинником щодо рахіту) призначають профілактичну дозу кальциферолів — по 2 тис. МО на добу про­тягом ЗО днів. Проводять курси на 2, 6, 10-му місяцях.

Недоношеним дітям починають проводити профілактику рахіту на 10—20-й дні життя, доза кальциферолів — 400-500 МО на добу протягом усього 1 - го і 2

• го років життя без виключення літнього періоду.

Обов'язково треба враховувати вміст кальцію в периферичній крові і додаткове введення 5 % олійного розчину токоферолів (поО,3 - 0,4 мл 1 раз на 2 дні, а по­тім 2 краплі на добу протягом 3 міс). Також потрібно враховувати характер вигодовування, тобто використання адаптованих сумішей, які містять вітамін О.

Оцінка результатів

Результати лікування оцінюють під час патронажних відвідувань на першому році життя дитини. Медична сестра повинна фіксувати увагу на ранніх симпто­мах рахіту.

У дітей перших трьох місяців особливу увагу приділяють обстеженню голови: огляд, пальпація великого і малого тім'ячок, швів. У дітей А—6 міс більше ува­ги звертають на обстеження грудної клітки. Слід проводити рукою по ходу ре­бер, щоб своєчасно виявити стовщення у місцях переходу хрящової тканини в

кісткову, особливо на V -VIII ребрах. У дітей 2-го півріччя життя медсестра оглядає передпліччя і гомілки з метою виявити викривлення кісток, стовщення епіфізів.

Під час патронажних відвідувань медсестра спостерігає за дитиною, за її стато-моторним розвитком, руховою активністю, тонусом м'язів. Вона коригує харчу­вання дитини. У разі виявлення симптомів рахіту вносять корективи в дієту. Дитині віком 3—4 міс на природному вигодовуванні необхідно давати овочеві та фруктові відвари, соки, раніше вводити жовток і сир. Дітям на змішаному штучному вигодовуванні вже з раннього віку призначають овочеві пюре, каші на овочевому відварі, обмежують кількість молока, кефіру, молочних каш. Ово­чі та фрукти створюють лужну реакцію крові, а для дітей, хворих на рахіт, ха­рактерний ацидоз (кисла реакція крові). Для поліпшення процесів травлення призначають соляну кислоту і ферменти (пепсин, панкреатин, абомін, мезим).У разі виявлення перших симптомів розм'якшення кісток дітям, особливо недоно­шеним, вводять препарати кальцію протягом 1—1,5 міс (5 % розчин кальцію хлориду по 1 чайній ложці 2—3 рази на добу, кальцію гліцеро-фосфату по 0,05 г в першому і по 0,1 г в другому півріччі життя або кальцію глюконату по 0,15—0,25 г 2—3 рази на добу).

Призначаючи препарат кальцію, медсестра повинна пам'ятати, що доза каль-циферолів зменшується в 2 рази, якщо діти на штучному і змішаному вигодову­ванні отримують коров'яче молоко.

До дієти медична сестра додає призначені лікарем аскорбінову кислоту і віта­міни групи В (тіамін, рибофлавін, піридоксин ), які зменшують ступінь ацидо­зу.

З цією метою дітям дають цитратну суміш по 1 чайній ложці 3—4 рази на до­бу протягом 1 міс. Корекцію мінерального обміну можна провести, призначив­ши аспаркам, панангін, 25 % розчин магнію сульфату в 1 % розчині калію оро-тату.

Медична сестра періодично повинна контролювати вміст кальцію в сечі,використовуючи пробу Сулковича. її проводять у наступній пос­лідовності: до 5мл вранішньої сечі додають 2,5мл реактиву Сулковича (2,5 г щавелевої кислоти і амонію оксалату, 5г льодяної оцтової кис­лоти, 150г дистильованої води). Ступінь помутніння вказує на ступінь кальциурії. Під особливим наглядом медичної сестри повинні пере­бувати діти групи ризику. До них належать діти, які зазнають впливу таких негативних чинників:

• штучне вигодовування;

• нераціональне харчування з переважанням вуглеводних продуктів, з неста­ чею білка;

• недоношеність;

• дефіцит кальцію і фосфору та інших мінеральних солей;

• порушення метаболізму, вітаміну О;

• погані матеріально — побутові умови;

• недостатнє перебування на свіжому повітрі;

• порушення режиму дня, масаж і ЛФК не проводяться.

Якщо немає впевненості в тому, що проводиться профілактика рахіту, медич­на сестра сама дає кальциферол.

Здійснюючи патронаж, медсестра зобов'язана домагатися створення сприятли­вих умов для дитини, стежити за регулярним проведенням масажу, ЛФК, гігіє­нічних процедур.

Медична сестра повинна розповісти батькам про необхідність перебування дитини на свіжому повітрі: в зимовий період прогулянки не менше 3 год на день, в літній період —5-6 год і більше. Личко дитини під час прогулянок має бути відкритим. Улітку дітям 1-го року життя необхідно проводити сонячні ванни, особливо після курсу профілактики рахіту кальциферолами.

У зимовий період медична сестра на дому проводить - 20-25сеансів. Прийман­ня кальциферолів в цей період припиняють.

Диспансерне спостереження за дітьми, яким проводили лікування рахіту, три­ває протягом 3 років. Систематично виконуються комплекси лікувальних і про­філактичних заходів з урахуванням важкості рахіту, індивідуальних особливос­тей дитини і умов середовища.

Особливістю роботи медичної сестри щодо профілактики рахіту є антенаталь­на профілактика. Здійснюючи антенатальний патронаж вагітної жінки, медична сестра дитячої поліклініки зобов'язана провести бесіду про раціональне харчу­вання і режим. Вагітна жінка повинна отримувати такі продукти: сир, м'ясо, рибу, молоко, кисломолочні продукти, яйця, вершкове масло, а також овочі і фрукти.

Медична сестра звертає увагу на перебування вагітної жінки на свіжому пові­трі, достатній сон її, виключення фізичних навантажень і стресових ситуацій. Вона з'ясовує шкідливі звички сім'ї і проводить в цьому напрямку санітарне -просвітню роботу.

Тема;Гіпервітаміноз Р

План сестринського догляду

Проблема

Підвищення артеріальното тиску, тахікардія, приглушення тонів серця.

Причина

Гіпервітаміноз В. Порушення функцій серцево - судинної системи внаслідок гіперкальцинозу внутрішніх органів.

Очікуваний результат

Нормалізація роботи серця. Виведення кальцію з організму і нормалізація міне­рального обміну.

Дії медсестри

1. Виключити препарати вітаміну О і кальцію.

2. Виключити з раціону яйця, печінку, сир, коров'яче молоко, вершкове масло.

3. Включити до раціону овочеві відвари, овочеві страви, фруктові соки, каші тільки на овочевих відварах.

4. Збільшити вживання рідини (доЗОО мл на добу) з додаванням 5% розчину глюкози, розчину Рінгера, 3% розчину амонію хлориду, лужних мінераль­ них вод і розчинів фітату і сульфату натрію, які зв'язують кальцій у кишках.

5. Застосувати фізіологічні антагоністи вітаміну О, які мобілізують кальцій з тканин і виводять його з організму з сечею: токоферол (вітамін Е) по 5—10 мг 1 раз на добу, ретинол (вітамін А) по 10—20 мг 1 раз на добу, № ЕДТА (динатрієва сіль етилендіаминтетраоцтової кислоти, трилон Б) — по 50 мг на 1 кг маси тіла на добу в 2—3 приймання вутрішньовенно крапельне в 5% розчині глюкози на 3—5 год.

Проблема

Розлади функцій травної системи. Блювання, анорексія, нестійкі випорожнен­ня.

Причина

Гіпервітаміноз В. Кишковий токсикоз з ексикозом.

Очікуваний результат

Ліквідація дефіциту рідини в організмі, симптомів кишкового токсикозу.

Дії медсестри

-80%-

Припинити приймання препаратів вітаміну О і кальцію. Рідину вводити з розрахунку 150-170мл /1 кг маси тіла на добу. 70-внутрішньовенно, решту—через рот малими порціями.

Для внутрішньовенного введення підготувати альбумін, реополіглюкін з розрахунку 20 мл/1 кг маси тіла, їх вводять у першу чергу, а потім чергу­ються з розчином Рінгера 5% розчином глюкози, ізотонічним розчином. За призначенням лікаря — підшкірне 2—4 Од інсуліну 1 раз на добу за 15 хв до їди з внутрішньовенним введенням глюкози. Інсулін посилює дію ті-реокальцитоніну, що має виражений гіпокальціємічний ефект. В ітам інотерапія.

Проблема

Порушення сну, підвищена збудливість.

Причина

Гіпервітаміноз О. Явища нейротоксикозу.

Очікуваний результат

Ліквідація патологічних проявів з боку нервової системи.

Дії медсестри

1. На тлі проведення інфузійної терапії - дегідратаційна терапія — фуросемід (лазикс) по 0,5 мг на 1 кг маси тіла на добу.

2. Боротьба з ацидозом - в/в введення 4% натрію бікарбонату по 5-7 мл /1 кг маси тіла під контролем кислотне -основного стану.

3. Інгаляції зволоженого кисню.

4. Преднізолон — по 1-2 мг/1 кг маси тіла на добу протягом 5-7 днів (запобігає токсичній дії кальциферолу і виводить надлишок кальцію з організму, стабі­ лізує біологічні мембрани).

5. За призначенням лікаря для поліпшення біоенергетичних процесів у ткани­ нах — кокарбоксилаза — по 50 мг.

6. Аскорбінова кислота, тіамін, рибофлавін, панангін, калію хлорид, які віднов­ люють лужний резерв крові.

Реалізація плану догляду

Реалізація плану догляду базується на раціональному

застосуванні кальциферолів. Оцінка результатів

Оцінку результатів ефективності лікування і догляду медсестра проводить під час диспансерного спостереження за дитиною після виписування з стаціонару. Дитину, яка перебуває на диспансерному обліку протягом 2— 3 років, медсест­ра спостерігає під час активних патронажів, відвідувань поліклініки. Один раз на місяць дитині необхідно проводити загальний аналіз сечі, аналіз сечі на про­бу Сулковича, вимірювати артеріальний тиск, здійснювати пальпацію, перку­сію, аускультацію внутрішніх органів.

Профілактика гіпервітамінозу В включає : дотримання правил за­стосування препаратів кальциферолу і УФО; індивідуальний підхід до при­ймання препаратів кальциферолу; сестринський контроль за кожною дитиною, яка отримує кальциферол з профілактичною метою; лабораторний контроль — визначення кальцію в сечі за допомогою проби Сулковича(1 раз в 7—10 днів); виявлення перших симптомів О-вітамінної інтоксикації, що потребує контролю лікаря, відміни препаратів кальциферолу і кальцію,біохімічного дослідження крові на каль-цій; проведення санпросвітньої роботи з батьками, орієнтація батьків на чітке дотримання усіх порад лікаря щодо призначень доз кальци­феролу.

Після закінчення курсу лікування кальциферолом потрібно направити матір з дитиною до лікаря і виписати направлення на дослідження сечі на пробу Сул­ковича.

Тема : Спазмофілія План сестринського догляду

ПРОБЛЕМА

Порушення дихання внаслідок неповного закриття голосової щілини. Зупинка дихання.

Причина

1. Ларингоспазм.

2. Еклампсія.

Очікуваний результат

Відновлення нормального дихання.

Дії медсестри

1. Негайно провести рефлекторну терапію: покропити обличчя холодною во­ дою; дати доступ свіжому повітрю; подразнювати корінь язика, щоб викли­ кати акт блювання подразнювати слизову оболонку носа катетером, щоб ви­ кликати рефлекторне чхання; натиснути великими пальцями кистей рук на центр долоні дитини для подразнення точок проекції гортані на доло- ні;винести дитину на свіже повітря; зробити інгаляцію кисню.

2. Негайно провести реанімаційні заходи: штучне дихання «рот у рот і ніс ди­ тини», боротьба з гіпоксією (маскова інгаляція 100% зволоженого кис- ню);ввести протисудомні препарати. Після негайного визначення рівня каль­ цію в крові в/в ввести 10% розчин кальцію глюконату. З діагностичною і лікувальною метою проводять спинномозкову пункцію.

ПРОБЛЕМА

Можливий розвиток алкалозу.

Причина

Зміни рН крові на тлі рахіту.

Очікуваний результат

Уникнення алкалозу, нормалізація рН крові.

Дії медсестри

1. Своєчасна діагностика рахіту і лікування фізіологічними дозами кальцифе- ролу.

2. Під час проведення сеансів опромінення відміняють препарати кальциферо- лу.

3. Запобігання рахітові завдяки призначенню фізіологічних доз відехолу в осін­ ньо-зимовий період.

1. Дозова інсоляція шкіри у весняний період року.

2. Обмеження споживання грудними дітьми коров'ячого молока, призначення кефіру або ацидофільного молока.

3. Призначення овочевих і фруктових соків, відварів. Особливо корисні лимон­ ний, моркв'яний, капустяний соки.

4. Використання цитратної суміші та 10% розчину амонію хлориду — по 1 чай­ ній ложці 3—4 рази на добу.

ПРОБЛЕМА

Порушення рухової активності сну, розлад фізіологічних відправлень.

Причина

Напад тонічних та клонікотонічних судом унаслідок карпопедаль-ного спазму, еклампсії.

Очікуваний результат

Зняття нападу судом. Відновлення рухової активності. Нормалізація сну та фі­зіологічних відправлень.

Дії медсестри

1. Маскова інгаляція 100% зволоженого кисню.

2. Протисудомний препарат — 0,5 % розчин седуксену (реланіум, сібазон, діа- зепам) в/м або в/в: дітям віком до 1 року по 0,1 мл /1кг маси тіла, до 5років- 1,0—1,5 мл, понад 5 років — 1,5 мл.

3. В/в введення 10 % розчину кальцію глюконату: до 6 міс — 0,5 мл, до 1 року — 1 мл, до 3 років — 2 мл.

4. Якщо ефект відсутній, під наглядом лікаря крапельно в/в ввести натрію окси- бутират (ГАМК) — 50—120 мг /1 кг маси тіла у 20 % розчині глюкози.

5. Преднізолон як антагоніст кальциферолу в дозі 2 мг /1 кг маси тіла в/в або в/ м.

6. Після зняття судом уводити 10 % розчин кальцію глюконату по 1 чайній ло­ жці через кожні 2—3 години.

7. Для зменшення алкалозу давати по 10 мг 5 % розчину амонію хлориду 3—4 рази на день.

8. Седативні препарати на ніч — фенобарбітал по 0,005—0,01 г у порошку, натрію бромід.

9. Вуглеводну дієту у вигляді каш на овочевих відварах, овочевих пюре, соків.

Реалізація плану догляду.

Допомога дітям із ларингоспазмом.

Місце проведення: дитячий стаціонар, дитячий садок, поліклініка, домашні

умови.

Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: одноразові шприци, пінцети (2—3 штуки), ватні кульки (20—25 штук),96 % спирт — 50

мл, препарати в ампулах: 0,5 % розчин седуксену або реланіуму, 10 % розчин кальцію глюконату, літична суміш (2,5 % розчин аміназину — 1 мл, 2 % розчин супрастину — 1 мл,025 % розчин новокаїну — 4 мл) , преднізолон, 0,25 % розчин дроперидолу.

2. Стерильний шпатель.

3. Лоток для використаних ватних кульок. Попередня підготовка:

Діагностувати ларингоспазм за симптомами: раптова поява ціанозу зупинка дихання, дитина вкрита липким потом, злякана. Відразу за спазмом настає гуч­ний вдих — „півнячий крик". Тривалість нападу — 1 —2 хв. Основний етап виконання:

1. Повернути дитину на бік.

2. Забезпечити доступ свіжого повітря.

3. Покропити обличчя дитини холодною водою.

4. Викликати подразнення слизової оболонки носа ваткою.

5. Натиснути на корінь язика.

6. Якщо дихання не відновлюється, приступити до штучної вентиляції легенів.

7. В/м протисудомні препарати: 0,5 % розчин седуксену (або 0,5 % розчин ре­ ланіуму, 0,5 % розчин сибазону, діазепаму) — 0,5—1,0 мг /1 кг маси, 0,25 % розчин дроперидолу -0,1—0,2 мл /1кг маси (або 0,5 мг на 1 кг маси тіла).

8. В/в або в/м 10 % розчин кальцію глюконату - 0,2—0,3 мл на 1 кг маси.

9. У тяжких випадках в/в преднізолон (2 мг на 1 кг маси тіла).

10. Після нападу фенобарбітал усередину: дітям віком до 6 міс — 5 мг, від 6 міс до року — 10 мг у порошку.

Допомога дітям із судомним синдромом на тлі спазмофілії. Місце проведення: дитячі лікувально-профілактичні заклади, домашні умови. Оснащення робочого місця:

1. Дитяче ліжко.

2. Столик для сповивання.

3. Пелюшки.

4. Стерильний столик, на якому підготовлено: одноразові шприци, шпателі (2—3 штуки), ватні кульки (20—25 штук), пінцети (2— 3 штуки), 96% спирт — 50 мл, марлеві серветки (2—3 штуки), пре-парати в ампулах: 0,5 % роз­ чин седуксену, 0,25 % розчин дроперидолу, 0,5 % розчин реланіуму, 0,5 % розчин діазепаму, 20% розчин натрію оксибутирату, 10 % розчин кальцію глюконату, преднізолон.

5. Лотки для використаних пінцентів та ватних кульок.

6. Катетер, гумова трубка або екстрактор. Попередня підготовка:

Дитину покласти таким чином, щоб запобігти травмуванню під час судом. За­безпечити вільний доступ повітря. Основний етап виконання:

1. Звільнити дихальні шляхи від слизу за допомогою катетера, гумової трубки, екстрактора або пальця, обгорнутого ватною чи марлевою серветкою.

2. Зафіксувати нижню щелепу, висунути її вперед, таким чином запобігти запа­ данню язика.

3. В/м 10% розчин кальцію глюконату 0,2—0,3 мл/1 кг маси тіла.

4. В/м протисудомний препарат: 0,5 % розчин седуксену або 0,5 % розчин рела- ніуму 0,5—1,0 мг або 0,1—0,2 мл /1 кг маси тіла (можна ввести 0,5 % розчин діазепаму, сибазону в такій самій дозі).

5. Тільки в стаціонарі можна вводити в/в крапельне 20 % розчин натрію окси- бутирату — 100—150 мг на 1 кг маси тіла.

6. Потенціює дію антиконвульсантів 0,25 % розчин дроперидолу. Препарат вводять в/в або в/м в дозі 0,25—0,5 мг або 0,1—0,2 мг на 1 кг маси тіла.

7. Глюкокортикоїди: в/в гідрокортизон — 5—10 мг/1 кг маси тіла маси або в/м преднізолон — 2—3 мг на 1 кг маси тіла.

8. Оксигенотерапія.

9. Після зняття судомного синдрому давати хворому 10 % розчин амонію хло­ риду по 1 чайній або 1 десертній ложці 3—4 рази на добу, 10 % розчин каль­ цію глюконату або кальцію хлориду — по 1 чайній ложці 3 рази на добу про­ тягом 2—3 тиж. Протирахітне лікування розпочинають через 3 дні після при­ значення препаратів кальцію.

Оцінка результатів

Результати лікування і догляду медсестра оцінює, спостерігаючи за дітьми під час активних патронажів. Напади спазмофілії після зняття першого прояву (ларингоспазму, карпопедального спазму, загальних клонікотонічних судом) можуть повторюватися. Медсестра в умовах домашнього стаціонару спостерігає за клінічними проявами. Вона стежить за проведенням подальшого лікування седативними препаратами, кальцію і амонію хлориду. Медсестра дає поради щодо харчування дитини і створення для неї комфортних умов з метою уникнути зайвих подразнень, нега­тивних емоцій, які викликають плач і призводить до гіпервентиляції легенів, а тому посилюють алкалоз. Робота медсестри спрямована також на запобігання кишковим розладам, підвищення температури тіла, профілактику інтеркурент-них захворювань.

Після припинення симптомів спазмофілії медсестра направляє батьків з дити­ною На біохімічні обстеження. Тільки при нормалізації рівня кальцію в крові, рН крові можна проводити призначений лікарем курс лікування рахіту кальци-феролом. Проведення УФО після нападів спазмофілії заборонено. Первинна профілактика спазмофілії включає запобігання у дітей рахіту або своєчасне лікування його фізіологічними дозами кальциферолу. Вторинна про­філактика спрямована на своєчасне виявлення і лікування латентної форми спа­змофілії, а також тривалу терапію після нападів. До 2— 3 років життя обмін кальцію і фосфору у дітей стабілізується, і патологічний процес, пов'язаний з проявами спазмофілії, ліквідується.

Тема : Ексудативне — катаральний діатез