Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Педіатрія - Дихання - Тести.doc
Скачиваний:
145
Добавлен:
28.03.2015
Размер:
369.15 Кб
Скачать
  1. До складу лімфатичного кільця Пирогова входять такі мигдалики:

    1. піднебінні +

    2. передньошийні

    3. трубні +

    4. потиличні

  2. До складу лімфатичного кільця Пирогова входять наступні мигдалики:

    1. задньошийний

    2. горловий +

    3. підщелепний

    4. язичний +

  3. Ніс виконує наступні функції:

    1. проведення повітря +

    2. очищення повітря +

    3. зволоження повітря +

    4. зігрівання повітря +

    5. охолодження повітря

  4. Додаткові пазухи носа відсутні у дітей 1 року життя:

    1. фронтальні +

    2. гайморові

    3. етмоїдальні

    4. сфероїдальні +

  5. Особливості будови носової порожнини у дітей раннього віку:

    1. вузькі носові ходи +

    2. відсутні нижні носові ходи +

    3. добре розвинена кавернозна тканина підслизової оболонки

    4. відсутні нижні носові раковини

    5. погано васкуляризована слизова оболонка

  6. Євстахієві труби у дітей грудного віку:

    1. вузькі

    2. короткі +

    3. широкі +

    4. звивисті

  7. Часті ускладнення риніту отитом обумовлені особливостями євстахієвої труби:

    1. пряма +

    2. вузька

    3. коротка +

    4. довга

  8. Анатомо-фізіологічні особливості,які сприяють розвитку стенозуючого ларингіту:

    1. вузькість гортані

    2. короткі і широкі голосові зв’язки +

    3. воронкоподібна форма гортані

    4. недорозвиненість еластичних і м’язових волокон +

  9. Анатомо-фізіологічні особливості, які сприяють розвитку стенозуючого ларингіту:

    1. багато сполучної тканини в підзв’язковому просторі +

    2. довга гортань

    3. короткі і широкі голосові зв’язки +

    4. гортань розташована вище

  10. Особливості будови гортані у дітей раннього віку:

    1. вузька голосова щілина +

    2. широкий діаметр

    3. слизова оболонка значно васкуляризована +

    4. голосові зв’язки короткі широкі +

    5. недостатньо розвинуті еластичні волокна +

  11. Сурфактант продукується:

    1. тучними клітинами

    2. лімфоцитами

    3. лейкоцитами

    4. еозинофілами

    5. альвеолоцитами 2-го типу +

  12. До функцій сурфактанту відносять:

    1. збереження об’єму альвеол +

    2. збільшення кількості альвеол

    3. збільшення об’єму альвеол

    4. зменшення об’єму альвеол

  13. Анатомо-фізіологічні особливості, що сприяють виникненню обструктивного синдрому:

    1. набряк слизової оболонки +

    2. короткі бронхи

    3. гіперсекреція в’язкого слизу +

    4. широкий просвіт бронхів

    5. недорозвиненість еластичних і м’язових волокон +

  14. Основні скарги при патології органів дихання:

    1. підвищення температури тіла

    2. кашель +

    3. нежить +

    4. зниження апетиту

  15. Основні скарги при патології органів дихання:

    1. ядуха +

    2. нудота

    3. виділення мокротиння +

    4. блідість шкірних покривів

  16. Основні скарги при патології органів дихання:

    1. задишка +

    2. біль в грудній клітині +

    3. підвищення температури тіла

    4. головний біль

  17. При патології респіраторного тракту голос буває:

    1. сиплий +

    2. грубий

    3. гугнявий +

    4. відсутній +

    5. жорсткий

  18. Гугнявий голос характерний для:

    1. ларингіту

    2. риніту +

    3. синуситів +

    4. фарингіту

  19. Гугнявий голос характерний для:

    1. бронхіту

    2. аденоїдиту +

    3. трахеїту

    4. ларингіту

  20. Сиплість голосу характерна для:

    1. фарингіту

    2. ларингіту +

    3. трахеїту

    4. риніту

    5. бронхіту

  21. Гавкаючий кашель характерний для:

    1. бронхіту

    2. трахеїту

    3. ларингіту +

    4. фарингіту

  22. Гавкаючий кашель характерний для:

    1. аденоїдиту

    2. пневмонії

    3. ларингіту +

    4. фарингіту

  23. Сухий частий поверхневий кашель характерний для:

    1. бронхіту

    2. трахеїту

    3. фарингіту +

    4. пневмонії

    5. ларингіту

  24. Сухий глибокий болючий кашель („як у діжку”) характерний для:

    1. пневмонії

    2. трахеїту +

    3. фарингіту

    4. бронхіту

    5. ларингіту

  25. Слизові виділення із носа характерні для:

    1. алергічного риніту +

    2. сину ситів

    3. аденоїди ту

    4. риніту вірусної етіології +

    5. риніту бактеріальної етіології

  26. Слизово-гнійні виділення із носа характерне для:

    1. аденоїдиту +

    2. алергічного риніту

    3. синуситів +

    4. риніту вірусної етіології

    5. риніту бактеріальної етіології +

  27. Виділення слизового мокротиння характерне для:

    1. пневмонії

    2. бронхіальної астми +

    3. кашлюку +

    4. бронхіту вірусної етіології

    5. бронхіту бактеріальної етіології +

  28. Виділення слизово-гнійного мокротиння характерне для:

    1. бронхіту вірусної етіології

    2. бронхіальної астми

    3. кашлюку

    4. пневмонії +

    5. бронхіту бактеріальної етіології +

  29. Виділення гнійного мокротиння характерне для:

    1. пневмонії

    2. гнійного ендобронхіту +

    3. бронхіту бактеріальної етіології

    4. кашлюку

  30. Виділення гнійного мокротиння характерне для:

    1. абсцесу легень

    2. гнійного ендобронхіту +

    3. бронхіту бактеріальної етіології

    4. бронхіальної астми

  31. Виділення кров’янистого мокротиння характерне для:

    1. пневмонії

    2. набряку легень +

    3. бронхіту

    4. бронхіальної астми

  32. Виділення іржавого мокротиння характерне для:

    1. напади бронхіальної астми

    2. кашлюку

    3. гнійного ендобронхіту

    4. крупозної пневмонії +

    5. бронхіту

  33. Задишка – це порушення:

    1. частоти дихання +

    2. типу дихання

    3. глибини дихання +

    4. ритму дихання +

    5. співвідношення дихання до пульсу

  34. Види задишки:

    1. рестриктивна

    2. інспіраторна +

    3. змішана +

    4. експіраторна +

    5. обструктивна

  35. Інспіраторна задишка – це порушення проходження повітря через:

    1. верхні дихальні шляхи

    2. нижні дихальні шляхи

    3. немає значення

    4. середні дихальні шляхи +

  36. Експіраторна задишка – це порушення проходження повітря через:

    1. середні дихальні шляхи

    2. немає значення

    3. верхні дихальні шляхи

    4. нижні дихальні шляхи +

  37. Інспіраторна задишка характерна для:

    1. бронхіальної астми

    2. стенозуючого ларингіту +

    3. бронхіту

    4. стороннього тіла в трахеї +

  38. Інспіраторна задишка характерна для:

    1. пневмонії

    2. бронхіту

    3. стороннього тіла в гортані +

    4. бронхіальної астми

  39. Експіраторна задишка характерна для:

    1. обструктивного синдрому +

    2. бронхіту

    3. стороннього тіла в трахеї

    4. стороннього тіла в гортані

  40. Експіраторна задишка характерна для:

    1. стенозуючого ларингіту

    2. бронхіальної астми +

    3. пневмонії

    4. трахеїту

  41. Змішана задишка характерна для:

    1. пневмонії +

    2. бронхіальної астми

    3. обструктивного бронхіту

    4. трахеїту

  42. Змішана задишка характерна для:

    1. бронхіту

    2. плевриту +

    3. стороннього тіла в трахеї

    4. стороннього тіла в гортані

  43. Для стенозуючого ларингіту характерна задишка:

    1. інспіраторна +

    2. вентиляційна

    3. експіраторна

    4. змішана

    5. обструктивна

  44. Гіпоксія буває:

    1. гіпоксична

    2. респіраторна +

    3. гемічна +

    4. обструктивна

  45. Гіпоксія буває:

    1. циркуляторна +

    2. токсична

    3. тканинна +

    4. гіпоксична

  46. Патологічні форми грудної клітини наступні:

    1. астенічна

    2. емфізематозна +

    3. рахітична +

    4. гіперстенічна

  47. Патологічні форми грудної клітини наступні:

    1. гіпостенічна

    2. внаслідок захворювання хребта +

    3. гіпоксична

    4. паралітична +

  48. При огляді грудної клітини звертають увагу на:

    1. форму +

    2. резистентність

    3. болючість

    4. стан міжреберних проміжків +

    5. збільшення однієї половини в об’ємі +

  49. При оцінці дихальних рухів звертають увагу на:

    1. частоту +

    2. глибину +

    3. задишку +

    4. ритм +

    5. тип +

  50. Патологічні типи дихання це:

    1. діафрагмальне

    2. Біота +

    3. Чейн-Стокса +

    4. грудне

    5. Куссмауля +

  51. Частота дихання за 1 хв у новонароджених складає:

    1. 40-60 +

    2. 30-35

    3. 20

    4. 25

    5. 18-16

  52. Частота дихання за 1хв у дітей до 1 року складає:

    1. 30-35 +

    2. 18-16

    3. 40-60

    4. 25

  53. Частота дихання за 1хв у дітей в 5 років складає:

    1. 18-16

    2. 25 +

    3. 20

    4. 40-60

  54. Частота дихання за 1хв у дітей в 10 років складає:

    1. 20 +

    2. 40-60

    3. 16-18

    4. 25

  55. Частота дихання за 1хв у дітей старше12 років складає:

    1. 25

    2. 18-16 +

    3. 20

    4. 40-60

  56. Одна половина грудної клітини відстає в акті дихання при:

    1. бронхіті

    2. пневмотораксі +

    3. бронхіальній астмі

    4. гідротораксі +

  57. Одна половина грудної клітини відстає в акті дихання при:

    1. трахеїті

    2. бронхіоліті

    3. вогнищевій пневмонії

    4. сухому плевриті +

  58. Скільки є ступенів дихальної недостатності

    1. 1

    2. 2

    3. 3 +

    4. 4

  59. Для дихальної недостатності 1 ступеня характерно:

    1. дифузний ціаноз

    2. задишка в спокої

    3. задишка після фізичного навантаження +

    4. участь в акті дихання допоміжних м’язів

  60. Для дихальної недостатності 1 ступеня характерно:

    1. ціаноз носо-губного трикутника після фізичного навантаження +

    2. зниження м’язового тонусу

    3. задишка у спокої

    4. загальний ціаноз

  61. Для дихальної недостатності 2 ступеня характерно:

    1. порушення ритму дихання

    2. задишка в спокої +

    3. акроціаноз +

    4. знижений АТ

  62. Для дихальної недостатності 2 ступеня характерно:

    1. ціаноз носо-губного трикутника лише після фізичного навантаження

    2. постійний періоральний ціаноз +

    3. задишка лише після фізичного навантаження

    4. пригнічена свідомість

  63. Для дихальної недостатності 3 ступеня характерно:

    1. підвищений АТ

    2. задишка після фізичного навантаження

    3. мармуровість шкіри +

    4. брадіпноє +

  64. Для дихальної недостатності 3 ступеня характерно:

    1. порушення ритму дихання +

    2. ціаноз носо-губного трикутника лише після фізичного навантаження

    3. пригнічена свідомість +

    4. задишка лише після фізичного навантаження

  65. Біль в грудній клітині характерний для:

    1. пневмонії

    2. міозиту +

    3. сухого плевриту +

    4. обструктивного бронхіту

  66. Біль в грудній клітині характерний для:

    1. бронхіальної астми

    2. міжреберної невралгії +

    3. ексудативного плевриту

    4. сухого плевриту +

  67. При наявності кашлю необхідно вияснити:

    1. характер +

    2. глибину +

    3. частоту +

    4. наявність мокротиння +

    5. в який час доби частіше виникає +

  68. Положення в ліжку характерні при захворюваннях органів дихання:

    1. ортопноє +

    2. на боку з підтягнутими до живота ногами

    3. на хворому боці +

    4. напівсидячи +

    5. колінно-ліктьове

  69. Колір шкіри при патології органів дихання буває:

    1. блідість +

    2. ціаноз +

    3. гіперемія +

    4. іктеричність

    5. блідість з сіруватим відтінком +

  70. Тахіпное – це дихання:

    1. ритмічне +

    2. рідке

    3. поверхневе +

    4. аритмічне

  71. Тахіпное – це дихання :

    1. часте +

    2. рідке

    3. глибоке

    4. часте +

  72. Брадіпное – це дихання:

    1. часте

    2. рідке +

    3. ритмічне +

    4. глибоке +

    5. грудне

  73. Брадіпное – це дихання:

    1. грудне

    2. поверхневе

    3. глибоке +

    4. часте

    5. аритмічне

  74. Вентиляційна дихальна недостатність буває:

    1. обструктивна +

    2. поверхнева

    3. експіраторна

    4. рестриктивна +

    5. змішана +

  75. Типи дихання бувають:

    1. грудний +

    2. поверхневий

    3. глибокий

    4. змішаний +

  76. Типи дихання бувають:

    1. обструктивний

    2. діафрагмальний +

    3. рестриктивний

    4. діафрагмально-грудний

  77. До основних скарг при патології органів дихання належать:

    1. біль в грудній клітині +

    2. зниження апетиту

    3. нежить +

    4. кашель +

    5. ядуха +

  78. До основних скарг при патології органів дихання належать:

    1. виділення мокротиння +

    2. блювання

    3. нежить +

    4. біль в животі

  79. До основних скарг при патології органів дихання належать:

    1. ядуха +

    2. біль в животі

    3. задишка +

    4. біль в горлі +

    5. кашель +

  80. При огляді обличчя звертають увагу на:

    1. колір шкіри +

    2. наявність герпесу +

    3. наявність піни в кутах рота +

    4. напруження і роздування крил носа +

  81. Тахіпноє характерно для:

    1. патології дихальної системи +

    2. захворювання серцево-судинної системи +

    3. передозування снодійними

  82. Брадіпноє характерно для:

    1. пневмонії

    2. захворювання серцево-судинної системи

    3. передозування снодійними +

  83. При огляді грудної клітини звертають увагу на:

    1. участь в акті дихання +

    2. зменшення однієї половини в об’ємі +

    3. резистентність

    4. стан міжреберних проміжків +

  84. Збільшення в об’ємі однієї половини грудної клітини буває при:

    1. пневмонії

    2. гідротораксі +

    3. сухому плевриті

    4. пневмотораксі +

    5. обструктивному бронхіті

  1. Пальпація грудної клітки включає:

    1. поверхневу +

    2. топографічну

    3. глибоку +

    4. порівняльну

  2. При пальпації грудної клітки визначають:

    1. резистентність +

    2. хрипи

    3. болючість +

    4. задишку

  3. При пальпації грудної клітки визначають:

    1. гіперестезію +

    2. „рахітичні чітки” +

    3. хрипи

    4. стан міжреберних проміжків +

  4. При пальпації грудної клітки визначають:

    1. шум тертя плеври +

    2. хрипи

    3. „рахітичні чітки” +

    4. стан шкіри та підшкірної клітковини +

  5. При пальпації грудної клітки визначають:

    1. голосове тремтіння +

    2. задишку

    3. підшкірну емфізему +

    4. болючість +

  6. Перкусія буває:

    1. топографічна +

    2. поверхнева

    3. порівняльна +

    4. глибока

  7. При проведенні порівняльної перкусії спереду палець-плесиметр розташовують:

    1. паралельно грудині

    2. паралельно ребрам +

    3. перпендикулярно ребрам

    4. немає значення

  8. При проведенні порівняльної перкусії збоку палець-плесиметр розташовують:

    1. паралельно грудині

    2. паралельно ребрам +

    3. перпендикулярно ребрам

    4. немає значення

  9. При проведенні порівняльної перкусії ззаду в надлопатковій ділянці палець-плесиметр розташовують:

    1. перпендикулярно ребрам

    2. паралельно грудині

    3. паралельно хребту

    4. паралельно ребрам +

    5. немає значення

  10. При проведенні порівняльної перкусії ззаду в паравертебральній ділянці палець-плесиметр розташовують:

    1. паралельно ребрам

    2. перпендикулярно хребту

    3. перпендикулярно ребрам +

    4. паралельно хребту +

  11. При проведенні порівняльної перкусії ззаду в підлопатковій ділянці палець-плесиметр розташовують:

    1. паралельно хребту

    2. перпендикулярно хребту +

    3. паралельно ребрам +

    4. перпендикулярно ребрам

  12. Ділянки грудної клітки,які не перкутуються:

    1. міжлопаткова

    2. пахвова

    3. хребет +

    4. підлопаткова

  13. Ділянки грудної клітки,які не перкутуються:

    1. надлопаткова

    2. лопатки +

    3. міжлопаткова

    4. пахвова

  14. Порядок проведення порівняльної перкусії:

    1. спереду, збоку, ззаду +

    2. збоку, ззаду, спереду

    3. ззаду, збоку, спереду

    4. немає значення

  15. Порівняльну перкусію легенів для дітей до 10 років збоку проводять по наступних лініях:

    1. передній аксілярній

    2. середньо-ключичній

    3. середній аксілярній +

    4. задній аксілярній

    5. по всіх

  16. Порівняльну перкусію легенів для дітей після 10 років збоку проводять по наступних лініях:

    1. середній аксілярній +

    2. середньо-ключичній

    3. задній аксілярній +

    4. по всіх

  17. Положення хворого при проведенні порівняльної перкусії спереду:

    1. вертикальне з опущеними руками +

    2. горизонтальне +

    3. вертикальне з піднятими руками

    4. вертикальне з руками закладеними за голову

    5. стоячи, охопивши себе руками за плечі

  18. Положення хворого при проведенні порівняльної перкусії збоку:

    1. горизонтальне +

    2. вертикальне з опущеними руками

    3. вертикальне з руками закладеними за голову +

    4. стоячи, охопивши себе руками за плечі

  19. Положення хворого при проведенні порівняльної перкусії ззаду:

    1. вертикальне з руками закладеними за голову

    2. горизонтальне +

    3. вертикальне з піднятими руками

    4. вертикальне з опущеними руками

    5. стоячи, охопивши себе руками за плечі +

  20. Положення лікаря по відношенню до хворого при проведенні порівняльної перкусії спереду:

    1. зліва

    2. ззаду

    3. спереду

    4. справа +

    5. немає значення

  21. Положення лікаря по відношенню до хворого при проведенні порівняльної перкусії ззаду:

    1. зліва +

    2. ззаду

    3. спереду

    4. справа

    5. немає значення

  22. Нижня межа легень по правій середньо-ключичній лінії у дітей до 10 років знаходиться:

    1. 6-те ребро +

    2. 7-ме ребро

    3. 8-ме ребро

    4. 9-те ребро

    5. 10-те ребро

  23. Нижня межа легень по лівій середньо-ключичній лінії у дітей до 10 років знаходиться:

    1. не визначається +

    2. 10-те ребро

    3. 9-те ребро

    4. 8-ме ребро

    5. 7-ме ребро

  24. Нижня межа легень по правій середньо-ключичній лінії у дітей після 10років знаходиться:

    1. 9-10 ребро

    2. 6-те ребро +

    3. 8-ме ребро

    4. 7-ме ребро

    5. 11-те ребро

  25. Нижня межа легень по лівій середньо-пахвовій лінії у дітей до 10 років знаходиться:

    1. 9-те ребро +

    2. 8-ме ребро

    3. 10-те ребро

    4. 6-те ребро

    5. 9-10 ребро

  26. Нижня межа легень по правій середньо-пахвовій лінії у дітей після 10 років знаходиться:

    1. 8-ме ребро +

    2. 6-те ребро

    3. 10-те ребро

    4. 7-ме ребро

    5. 11-те ребро

  27. Нижня межа легень по лівій середньо-пахвовій лінії у дітей після 10 років знаходиться:

    1. 6-те ребро

    2. 11-те ребро

    3. 10-те ребро

    4. 8-ме ребро +

    5. 12-те ребро

  28. Нижня межа легень по правій лопатковій лінії у дітей до 10 років знаходиться:

    1. 7-ме ребро

    2. 11-те ребро

    3. 6-те ребро

    4. 8-ме ребро

    5. 9-10 ребро +

  29. Нижня межа легень по лівій лопатковій лінії у дітей до 10 років знаходиться:

    1. 6-те ребро

    2. 10-те ребро +

    3. 8-ме ребро

    4. 11-те ребро

    5. 7-ме ребро

  30. Нижня межа легень по правій лопатковій лінії у дітей після 10 років знаходиться:

    1. 6-те ребро

    2. 8-ме ребро

    3. 10-те ребро +

    4. 9-те ребро

    5. 11-те ребро

  31. Нижня межа легень по лівій лопатковій лінії у дітей після 10 років знаходиться:

    1. 11-те ребро +

    2. 9-те ребро

    3. 8-ме ребро

    4. 7-ме ребро

    5. 6-те ребро

  32. Ширина полів Креніга дорівнює:

    1. 3-5см +

    2. 5-7см

    3. 1-3см

    4. 8-10см

  33. При проведенні топографічної перкусії палець-плесиметр розташовують:

    1. паралельно ребрам

    2. паралельно шуканій межі +

    3. перпендикулярно ребрам

    4. немає значення

  34. Ширина полів Креніга визначається:

    1. спереду +

    2. ззаду

    3. збоку

    4. немає значення

  35. Перкуторно над легенями в нормі вислуховується:

    1. ясний легеневий звук +

    2. притуплений звук

    3. тупий звук

    4. коробковий звук

    5. тимпанічний звук

  36. В нормі тимпанічний звук вислуховується:

    1. над верхівкою легень

    2. в просторі Траубе +

    3. над ділянкою серця

    4. в нижніх відділах легень

  37. В нормі притуплений звук вислуховується:

    1. над верхівкою легень

    2. зліва ззаду в 2-3-му міжребір’ях +

    3. в просторі Траубе

    4. справа внизу +

  38. Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

    1. бронхіт

    2. пневмонія +

    3. бронхіальна астма

    4. ателектаз +

    5. бронхіоліт

  39. Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

    1. фіброторакс +

    2. бронхіт

    3. початок ексудативного плевриту +

    4. емфізема легень

  40. Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

    1. набряк легень +

    2. бронхіальна астма

    3. обструктивний бронхіт

    4. пухлина легень +

  41. Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

    1. пухлина середостіння +

    2. бронхіт

    3. біфуркаційний лімфаденіт +

    4. пневмонія +

  42. Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

    1. кардіомегалія +

    2. обструктивний бронхіт

    3. набряк легень +

    4. пневмоторакс

  43. Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

    1. перикардит +

    2. емфізема легень

    3. ателектаз +

    4. бронхіт

  44. Патологічні стани, при яких вислуховується тупий звук:

    1. бронхіт

    2. гідроторакс +

    3. бронхіальна астма

    4. набряк легень

  45. Патологічні стани, при яких вислуховується тупий звук:

    1. обструктивний бронхіт

    2. дольова пневмонія +

    3. пневмоторакс

    4. набряк легень

  46. Патологічні стани, при яких вислуховується тимпанічний звук:

    1. пневмонія

    2. пневмоторакс +

    3. бронхіт

    4. фіброторакс

  47. Патологічні стани, при яких вислуховується тимпанічний звук:

    1. набряк легень

    2. обструктивний бронхіт +

    3. пневмонія

    4. кардіомегалія

  48. Патологічні стани, при яких вислуховується тимпанічний звук:

    1. гідроторакс

    2. фіброторакс

    3. кардіомегалія

    4. порожнина в легенях заповнена повітрям +

  49. Патологічні стани, при яких вислуховується тимпанічний звук:

    1. метеоризм +

    2. бронхіт

    3. пневмонія

    4. діафрагмальна грижа +

    5. біфуркаційний лімфаденіт

  50. Патологічні стани, при яких вислуховується коробковий звук:

    1. пневмонія

    2. бронхіальна астма +

    3. гідроторакс

    4. набряк легень

  51. Патологічні стани, при яких вислуховується коробковий звук:

    1. емфізема +

    2. бронхіоліт

    3. гідроторакс

    4. набряк легень

  52. Патологічні стани, що супроводжуються зниженням резистентності грудної клітки:

    1. пневмонія

    2. рахіт +

    3. гідроторакс

    4. пневмоторакс

    5. бронхіт

  53. Патологічні стани, що супроводжуються підвищенням резистентності грудної клітки:

    1. пневмонія

    2. рахіт

    3. пневмоторакс +

    4. обструктивний бронхіт

  54. Патологічні стани, що супроводжуються підвищенням резистентності грудної клітки:

    1. гідроторакс +

    2. бронхіт

    3. ателектаз

    4. бронхіоліт

  55. Умови виникнення тимпанічного звуку:

    1. наявність рідини в плевральній порожнині

    2. підвищення пневматизації легень +

    3. збереження еластичності альвеолярної стінки +

    4. зниження еластичності альвеолярної стінки

  56. Умови виникнення коробкового звуку:

    1. наявність повітря в плевральній порожнині

    2. зниження еластичності альвеолярної стінки +

    3. підвищення пневматизації легень +

    4. зниження пневматизації легень

  57. Умови виникнення коробкового звуку:

    1. зниження еластичності альвеолярної стінки +

    2. збереження еластичності альвеолярної стінки

    3. наявність інфільтрації легенів

    4. підвищення пневматизації легень +

  58. Патологічні стани, при яких посилюється голосове тремтіння:

    1. компресійний ателектаз +

    2. вогнищева пневмонія

    3. обструктивний бронхіт

    4. бронхіоліт

  59. Патологічні стани, при яких посилюється голосове тремтіння:

    1. бронхіт

    2. дольова пневмонія +

    3. бронхіальна астма

    4. гідроторакс

  60. Патологічні стани, при яких ослаблюється голосове тремтіння:

    1. пневмонія

    2. гідроторакс +

    3. бронхіт

    4. бронхіоліт

  61. Патологічні стани, при яких ослаблюється голосове тремтіння:

    1. пневмоторакс +

    2. бронхіт

    3. дольова пневмонія

    4. компресійний ателектаз

  62. З якого віку визначається екскурсія легень:

    1. 1 року

    2. 10 років +

    3. 5 років

    4. 3 років

    5. немає значення

  63. Лінії, по яких визначається екскурсія легень:

    1. середньо-ключична

    2. середня пахвова +

    3. задня пахвова

    4. передня пахвова

  64. Методики проведення перкусії:

    1. порівняльна

    2. опосередкована +

    3. глибока

    4. топографічна

  65. Методики проведення перкусії:

    1. глибока

    2. поверхнева

    3. ковзна +

    4. безпосередня +

  66. Види перкусії:

    1. порівняльна +

    2. глибока

    3. топографічна +

    4. поверхнева

  67. Порівняльну перкусію спереду у дітей до 10 років починають з ділянки:

    1. надключичної ямки

    2. ключиці +

    3. підключичної ямки

    4. 1-го ребра

  68. Порівняльну перкусію спереду у дітей після 10 років починають з ділянки:

    1. ключиці

    2. надключичної ямки +

    3. 1-го ребра

    4. підключичної ямки

  69. По якій лінії проводиться порівняльна перкусія спереду:

    1. парастернальна

    2. передня пахвова

    3. середньо-ключична +

    4. стернальна

  70. Що включає в себе топографічна перкусія:

    1. верхню межу легень +

    2. ширину полів Креніга +

    3. екскурсію легень +

    4. нижню межу легень +

  71. По якому краю пальця визначають межу легені:

    1. по тому, шо звернений до ясного легеневого звуку +

    2. по зовнішньому

    3. по внутрішньому

  72. При визначенні полів Креніга лікар знаходиться по відношенню до хворого:

    1. спереду

    2. ззаду +

    3. зліва

    4. справа

  73. Види дихання при аускультації легень в нормі:

    1. жорстке

    2. везикулярне*

    3. амфоричне

    4. ослаблене*

  74. Види дихання при аускультації легень в нормі:

    1. пуерильне*

    2. бронхіальне*

    3. жорстке

    4. сакадоване*

    5. жорстке з подовженим видихом

  75. Види дихання при аускультації легень в нормі:

    1. жорстке

    2. ослаблене*

    3. сакадоване*

    4. везикулярне*

  76. Види дихання при аускультації легень в патології:

    1. везикулярне

    2. жорстке*

    3. бронхіальне*

    4. амфоричне *

  77. Види дихання при аускультації легень в патології:

    1. перильне

    2. ослаблене*

    3. сакадоване*

    4. жорстке з подовженим видихом *

  78. Види дихання при аускультації легень в патології:

    1. везикулярне

    2. бронхіальне*

    3. амфоричне*

    4. жорстке*

  79. При аускультації легень потрібно оцінити:

    1. вид дихання*

    2. шум тертя плеври*

    3. хрипи*

    4. голосове тремтіння

    5. крепітацію*

  80. Ослаблене дихання у дітей 5-6 місяців обумовлене:

    1. малою кількістю альвеол*

    2. великою частотою дихання

    3. слабкістю дихальної мускулатури*

    4. малою екскурсією грудної клітки *

  81. Пуерильне дихання у дітей обумовлене:

    1. тонкою грудною кліткою*

    2. вузькістю бронхів*

    3. надмірним розвитком підшкірної клітковини

    4. короткою трахеєю*

  82. До якого віку варіантом норми є пуерильне дихання:

    1. до 5 місяців

    2. до 2 років

    3. до 5-7 років*

    4. до 3-4 років

    5. до 12 років

  83. З якого віку варіантом норми є пуерильне дихання:

    1. з 1 року

    2. з народження

    3. з 5-6 місяців*

    4. з 1 місяця

    5. з 5-6 років

  84. При везикулярному диханні чуємо:

    1. весь вдих та видих

    2. весь вдих та початок видиху*

    3. весь вдих та половину видиху

    4. тільки вдих

  85. З якого віку варіантом норми є везикулярне дихання:

    1. з народження

    2. з 5-6 місяців

    3. з 5-7 років*

    4. з 10 років

    5. з 1 року

  86. Який вид дихання є варіантом норми у дітей до 5-7 років:

    1. пуерильне *

    2. жорстке

    3. везикулярне

    4. ослаблене *

    5. бронхіальне

  87. Коли в нормі у дітей вислуховується ослаблене дихання:

    1. у паратрофіків*

    2. у дітей з малою масою тіла

    3. під час сну*

    4. до 5-6 місяців*

    5. з розвиненим м’язовим шаром*

  88. При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

    1. бронхіолі ті

    2. пневмонії (ущільнення альвеолярної стінки)*

    3. трахеїті

    4. переломі ребер*

  89. При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

    1. гідроторакс*

    2. обструктивний бронхіт

    3. бронхіоліті

    4. міозиті*

  90. При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

    1. ларингіті

    2. сухому плевриті*

    3. міжреберній невралгії*

    4. пневмотораксі*

  91. При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

    1. при спазмі великих бронхів *

    2. бронхіолі ті

    3. сторонніх тілах в гортані *

    4. трахеїті

  92. При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

    1. сторонніх тілах в гортані*

    2. бронхіолі ті

    3. обтураційному ателектазі*

    4. фарингіті

  93. Умови виникнення жорсткого дихання:

    1. підвищення повітряності легеневої тканини

    2. набряк слизової оболонки бронхів*

    3. гіперсекреція в’язкого секрету*

    4. слабкість м’язових волокон бронхів

  94. При яких патологічних станах вислуховується жорстке дихання:

    1. вогнищева бронхо-пневмонія*

    2. пневмоторакс

    3. простий бронхіт *

    4. сухий плеврит

    5. бронхіоліт *

  95. При жорсткому диханні вислуховується:

    1. весь вдих та початок видиху

    2. весь вдих та майже весь видих*

    3. тільки вдих

    4. весь вдих та весь видих

  96. Бронхіальне дихання обумовлене:

    1. підвищення повітряності легеневої тканини

    2. вузькістю бронхів

    3. ущільненням легеневої тканини*

    4. збереженням прохідності бронхів*

  97. При яких патологічних станах вислуховується бронхіальне дихання:

    1. компресійний ателектаз*

    2. бронхіт

    3. бронхіальна астма

    4. вогнищева пневмонія

  98. При яких патологічних станах вислуховується бронхіальне дихання:

    1. бронхіолі

    2. дольова пневмонія (в стадії ексудації)*

    3. пневмоторакс

    4. сухий плеврит

    5. стенозуючий ларингіт

  99. При яких патологічних станах вислуховується амфоричне дихання:

    1. пневмонія

    2. каверна з’єднана з бронхом*

    3. бронхіоліті

    4. вроджений стридор

  100. При бронхіальному диханні вислуховується:

    1. весь вдих та весь видих*

    2. весь вдих та початок видиху

    3. весь вдих та половину видиху

    4. тільки вдих

  101. Механізми утворення основних дихальних шумів:

    1. коливання еластичної альвеолярної стінки*

    2. коливання повітря в альвеолах*

    3. коливання стінки бронхів

    4. коливання голосових зв’язок

  102. Що при бронхіальному диханні вислуховується краще:

    1. вдих

    2. видих*

    3. тиша

    4. однаково і вдих і видих

  103. Що при жорсткому диханні вислуховується краще:

    1. вдих*

    2. видих

    3. однаково і вдих і видих

  104. Для оцінки основних дихальних шумів дитина повинна дихати:

    1. через рот

    2. через ніс*

    3. немає значення

  105. Для оцінки додаткових дихальних шумів (хрипів) дитина повинна дихати:

    1. через рот*

    2. через ніс

    3. немає значення

  106. До додаткових дихальних шумів відносять:

    1. види дихання

    2. хрипи*

    3. крепітацію*

    4. шум тертя плеври

    5. метеоризм

  107. Хрипи поділяються на:

    1. вологі*

    2. сухі*

    3. крепітація

    4. шум тертя плеври

  108. Вологі хрипи поділяються на:

    1. гудучі

    2. мілко-пухирчасті*

    3. середньо-пухирчасті*

    4. свистячі

    5. велико-пухирчасті*

  109. Механізми утворення вологих хрипів:

    1. наявність рідкого ексудату*

    2. наявність густого ексудату

    3. зменшення просвіту бронхів

    4. наявність ниток фібрину

    5. накопичення рідини в плевральній порожнині

  110. Велико-пухирчасті хрипи утворюються при враженні:

    1. бронхів малого калібру

    2. альвеол

    3. бронхів середнього калібру

    4. бронхів великого калібру*

  111. Середньо-пухирчасті хрипи утворюються при враженні:

    1. бронхіол

    2. бронхів середнього калібру*

    3. бронхів великого калібру

    4. бронхів малого калібру

  112. Дрібно-пухирчасті хрипи утворюються при враженні:

    1. альвеол*

    2. бронхів великого калібру

    3. бронхів середнього калібру

    4. бронхіол*

  113. Які вологі хрипи можна порахувати:

    1. дрібно-пухирчасті

    2. середньо-пухирчасті*

    3. крепітацію

    4. свистячі

    5. велико-пухирчасті*

  114. Вологі хрипи краще вислуховуються:

    1. на вдиху*

    2. на видиху

    3. на висоті вдиху

    4. на вдиху і на видиху

  115. З якого віку у дітей вислуховуються велико-пухирчасті хрипи:

    1. з народження

    2. з 1 року

    3. з 5 років*

    4. з 10 років

  116. Для велико-пухирчастих хрипів характерно

    1. їх неможливо порахувати

    2. вони носять дифузний характер*

    3. вони носять локальний характер

    4. вони краще вислуховуються на вдиху*

    5. вони поодинокі*

  117. Для середньо-пухирчастих хрипів характерно:

    1. вони носять дифузний характер*

    2. вислуховуються локально

    3. їх неможливо порахувати

    4. їх можна порахувати*

    5. вони міняються при кашлі*

  118. Дрібно-пухирчасті хрипи поділяються на:

    1. дзвінкі*

    2. глухі

    3. не дзвінкі*

    4. ослаблені

    5. Свистячі

  119. Дрібно-пухирчасті дзвінкі хрипи виникають при враженні:

    1. альвеол *

    2. бронхіол

    3. бронхів малого калібру

    4. плеври

  120. Дрібно-пухирчасті не дзвінкі хрипи виникають при враженні:

    1. альвеола

    2. бронхіол*

    3. бронхів великого калібру

    4. бронхів середнього калібру

  121. Для дрібно-пухирчастих хрипів характерно:

    1. вони поодинокі

    2. їх неможливо порахувати*

    3. вони краще вислуховуються на вдиху*

    4. їх кількість змінюється при кашлі*

    5. вони краще вислуховуються на видиху

  122. Виникнення дзвінких вологих дрібно-пухирчастих хрипів обумовлено:

    1. підвищенням пневматизації легеневої тканини

    2. наявністю рідини в плевральній порожнині

    3. ущільненням легеневої тканини*

    4. наявністю повітря в плевральній порожнині

  123. Сухі хрипи поділяються на:

    1. дрібно-пухирчасті

    2. свистячі*

    3. гудучі*

    4. дзизкучі*

    5. дзвінкі

  124. Механізми утворення сухих хрипів:

    1. наявність рідкого ексудату

    2. наявність густого ексудату *

    3. набряк слизової оболонки бронхів*

    4. наявність ниток фібрину*

    5. звуження діаметру бронхів *

  125. Сухі гудучі хрипи утворюються при враженні:

    1. бронхів великого калібру*

    2. альвеол

    3. бронхіол

    4. бронхів середнього калібру

  126. Сухі дзизкучі хрипи утворюються при враженні:

    1. бронхів великого калібру

    2. альвеол

    3. бронхіол

    4. бронхів середнього калібру*

  127. Сухі свистячі хрипи утворюються при враженні:

    1. бронхів великого калібру

    2. альвеол

    3. бронхіол*

    4. бронхів середнього калібру

  128. Для дзизкучих хрипів характерно

    1. вони носять дифузний характер*

    2. їх кількість змінюється при кашлі*

    3. вони носять локальний характер

    4. вони краще вислуховуються на вдиху*

    5. вони краще вислуховуються на видиху

  129. Для сухих свистячих хрипів характерно:

    1. вони носять локальний характер

    2. вони носять дифузний характер*

    3. вони краще вислуховуються на вдиху

    4. вони краще вислуховуються на видиху*

  130. Сухі свистячі хрипи є ознакою:

    1. пневмонії

    2. обструктивного синдрому*

    3. бронхіальної астми*

    4. плевриту

    5. простого бронхіту

  131. Дрібно-пухирчасті дзвінкі хрипи вислуховуються при:

    1. пневмонії*

    2. плевриті

    3. бронхіолі ті

    4. бронхіті

  132. Дрібно-пухирчасті не дзвінкі хрипи вислуховуються при:

    1. пневмонії

    2. плевриті

    3. бронхіті*

    4. бронхіті

  133. Крепітація характерна для:

    1. бронхіту

    2. пневмонії*

    3. обструктивного бронхіту

    4. простого бронхіту

    5. бронхіальної астми

  134. Крепітація вислуховуються на:

    1. вдиху

    2. видиху

    3. висоті вдиху*

    4. вдиху і видиху

  135. Механізм утворення крепітації:

    1. наявність рідкого ексудату

    2. наявність густого секрету

    3. розлипання набряклих стінок альвеол*

    4. звуження діаметру бронхів

  136. Для крепітації характерно:

    1. носить дифузний характер

    2. носить локальний характер*

    3. кількість змінюється при кашлі

    4. кількість не змінюється при кашлі*

  137. Шум тертя плеври вислуховується при:

    1. пневмонії

    2. ексудативному плевриті

    3. сухому плевриті*

    4. бронхіоліті

  138. Шум тертя плеври вислуховується на:

    1. вдиху

    2. видиху

    3. висоті вдиху

    4. не зв’язаний з фазами дихання

    5. вдиху і видиху*

  139. Для шуму тертя плеври характерно:

    1. не зв’язаний з фазами дихання*

    2. краще вислуховується при сильному натискуванні фонендоскопом на грудну клітку*

    3. посилюється при нахилі вперед

    4. зникає після кашлю

  140. Місцями найкращого вислуховування шуму тертя плеври:

    1. внизу по лопатковій лінії

    2. внизу по середній аксілярній лінії*

    3. внизу по середньо-ключичній лінії

  141. Для диференційної діагностики крепітації та шуму тертя плеври потрібно:

    1. провести аускультацію при затримці дихання*

    2. провести імітовані дихальні рухи передньою черевною стінкою

    3. покашляти*

    4. нахилитись вперед

  142. При вислуховуванні хрипів потрібно встановити:

    1. локалізацію*

    2. характер*

    3. зв’язок з фазами дихання*

    4. зміни при кашлі*

  143. Дрібно-пухирчасті дзвінкі хрипи вислуховують локально при:

    1. бронхіоліті

    2. сухому плевриті

    3. пневмонії*

    4. бронхіті

  144. Дрібно-пухирчасті не дзвінкі хрипи вислуховують локально при:

    1. обструктивному бронхіті

    2. бронхіоліті*

    3. ексудативному плевриті

    4. пневмонії

  145. Велико-пухирчасті хрипи вислуховують при наявності рідкого секрету в:

    1. бронхіолах

    2. великих порожнинах легень*

    3. альвеолах

    4. бронхах великого калібру*

  146. До інструментальних методів дослідження органів дихання належать:

    1. ФГДС

    2. Рентгенографія ОГК +

    3. РН – метрія

    4. Бронхоскопія +

  147. До інструментальних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Бронхографія +

    2. Пневмотахометрія

    3. Велоергометрія

    4. Комп’ютерна томографія +

  148. До інструментальних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Спірографія

    2. Пікфлоуметрія

    3. МРТ +

    4. Рентгенографія ОГК +

  149. Рентгенографія ОГК дає змогу:

    1. Вивчити структуру легень +

    2. Виявити зміни бронхіального дерева +

    3. Оцінити ЖЕЛ

    4. Визначити ОФВ 1

  150. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Визначити ОФВ 1

    2. Оцінити стан слизової оболонки трахеї +

    3. Оцінити стан слизової оболонки бронхів +

    4. Виявити пухлини трахеї і бронхів +

  151. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Зробити біопсію слизової оболонки трахеї, бронхів, новоутворень +

    2. Звільнити трахею і бронхи від стороннього тіла, гною, крові +

    3. Провести пробу Тифно

    4. Ввести в дихальні шляхі лікарські препарати +

  152. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Виявити аномалії розвитку легень

    2. Виявити стороннє тіло в дихальних шляхах +

    3. Виявити пухлини легень

    4. Виявити аномалії розвитку трахеї і бронхів +

  153. До функціональних методів дослідження органів дихання належать:

    1. МРТ

    2. Рентгенографія ОГК

    3. Спірографія +

    4. Пікфлоуметрія +

  154. До функціональних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Пневмотахометрія +

    2. Рентгенографія ОГК

    3. ЕКГ

    4. Бронхографія

  155. До лабораторних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Бакеріальний посів харкотиння +

    2. Рентгенографія ОГК

    3. Мазок із слизової носу та зіву на пат. мікрофлору і чутливість до АБ +

    4. Бронхографія

  156. До лабораторних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Мікроскопія і бакпосів плевральної рідини +

    2. Рентгенографія ОГК

    3. Мікроскопія і бакпосів промивних вод бронхів +

    4. Бронхографія

    5. Дослідження харкотиння на кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана +

  157. Для враження верхніх і середніх дихальних шляхів характерні наступні синдроми :

    1. Набряковий

    2. Інтоксикаційний +

    3. Гіпертензивний

    4. Катаральний +

  158. Основними симптомами фарингіту є:

    1. Осиплість голосу

    2. Інспіраторна задишка

    3. Першіння в горлі +

    4. Сухий частий поверхневий кашель +

  159. Основними симптомами фарингіту є:

    1. Гавкаючий кашель

    2. Експіраторна задишка

    3. Слизові виділення з носу

    4. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки +

  160. Основними симптомами фарингіту є:

    1. Частий сухий поверхневий кашель +

    2. Симптом „бруківки” +

    3. Нашарування на мигдаликах

    4. Періоральний ціаноз

  161. Який кашель характерний для фарингіту?

    1. Частий сухий поверхневий кашель +

    2. Кашлюковий

    3. Бітональний

    4. Гавкаючий

    5. Сухий болючий надсадний, „як у діжку”

  162. Які дані огляду утворень, що обмежують зів, підтверджують діагноз фарингіту?

    1. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки +

    2. Нашарування на мигдаликах

    3. Гіперемія піднебінних дужок

    4. Симптом „бруківки” +

  163. Основними симптомами ларингіту є:

    1. Осиплість голосу +

    2. Біль при ковтанні

    3. Задишка

    4. Слизові виділення з носу

  164. Основними симптомами ларингіту є:

    1. Гавкаючий кашель +

    2. Першіння в горлі

    3. Слизові виділення з носу

    4. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки

  165. Стенозуючий ларингіт найчастіше виникає при інфікуванні:

    1. Вірусом парагрипу +

    2. Пневмококом

    3. Стрептококом

    4. Респіраторно-синтиціальним вірусом

  166. Стенозуючий ларингіт найчастіше виникає при інфікуванні:

    1. Вірусом герпесу

    2. Аденовірусом

    3. Вірусом парагрипу +

    4. Стафілококом

  167. Який кашель характерний для ларингіту?

    1. Гавкаючий +

    2. Частий сухий поверхневий

    3. Кашлюковий

    4. Бітональний

    5. Сухий болючий надсадний „як у діжку”

  168. Аускультативно при ларингіті виявляють дихання:

    1. Везикулярне +

    2. Ослаблене

    3. Жорстке

    4. Бронхіальне

  169. Аускультативно при ларингіті можна виявити:

    1. Крепітацію

    2. Сухі гудучі хрипи

    3. Сухі дзизкучі хрипи

    4. Сухі свистячі хрипи

    5. Не виявляють взагалі +

  170. Аускультативно при стенозуючому ларингіті можна виявити дихання:

    1. Везикулярне +

    2. Бронхіальне

    3. Ослаблене +

    4. Жорстке

  171. Аускультативно при стенозуючому ларингіті можна виявити додаткові дихальні шуми:

    1. Сухі дзизкучі хрипи

    2. Сухі свистячі хрипи

    3. Сухі гудучі хрипи

    4. Крепітацію

    5. Не виявляють взагалі +

  172. Чим може ускладнюватися ларингіт у дітей перших 3-х років життя?

    1. Судомним синдромом

    2. Менінгеальним синдромом

    3. Стенозом гортані +

    4. Гострою серцево-судинною недостатністю

  173. Основними симптомами стенозуючого ларингіту є:

    1. Осиплість голосу +

    2. Біль при ковтанні

    3. Інспіраторна задишка +

    4. Експіраторна задишка

    5. Гавкаючий кашель +

  174. Основними симптомами стенозуючого ларингіту є:

    1. Гавкаючий кашель +

    2. Першіння в горлі

    3. Слизові виділення з носу

    4. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки

  175. Перкуторно при ларингіті визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  176. Перкуторно при стенозуючому ларингіті визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  177. Аускультативно при трахеїті можна виявити дихання:

    1. Ослаблене

    2. Жорстке +

    3. Бронхіальне

    4. Жорстке з подовженим видихом

  178. Аускультативно при трахеїті можна виявити додаткові дихальні шуми:

    1. Сухі дзизкучі хрипи

    2. Сухі свистячі хрипи

    3. Сухі гудучі хрипи

    4. Крепітацію

    5. Не виявляють взагалі +

  179. Скільки виділяють ступенів стенозуючого ларингіту?

    1. 2

    2. 4 +

    3. 3

    4. 5

  180. Який кашель характерний для трахеїту?

    1. Частий сухий поверхневий кашель

    2. Кашлюковий

    3. Бітональний

    4. Гавкаючий

    5. Сухий болючий надсадний „як у діжку”

  181. Перкуторно при трахеїті визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  182. Основними симптомами риніту є:

    1. Гавкаючий кашель

    2. Першіння в горлі

    3. Виділення з носу +

    4. Закладенність носу +

  183. Основними симптомами риніту є:

    1. Мацерація крил носу +

    2. Гавкаючий кашель

    3. Порушення носового дихання +

    4. Першіння в горлі

  184. Гострий бронхіт поділяється на:

    1. Простий бронхіт +

    2. Рецидивуючий бронхіт

    3. Бронхіоліт +

    4. Обструктивний +

  185. При гострому простому бронхіті вражається:

    1. Слизова оболонка бронхів великого калібру +

    2. Слизова оболонка бронхів середнього калібру +

    3. Слизова оболонка дрібних бронхів

    4. Легенева тканина

  186. Основними симптомами гострого простого бронхіту є:

    1. Сухий, а на 3-5 добу вологий кашель +

    2. Гавкаючий кашель

    3. Першіння в горлі

    4. Задишка

    5. Ціаноз носогубного трикутника

  187. Перкуторно при гострому простому бронхіті визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  188. Аускультативно при гострому простому бронхіті вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке +

    4. Бронхіальне

    5. Пуерильне

  189. Аускультативно при гострому простому бронхіті вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітацію

    2. Сухі гудячі хрипи +

    3. Сухі дзизкучі хрипи +

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    5. Сухі свистячі хрипи

  190. Аускультативно при гострому простому бронхіті вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Вологі середньопухирчасті хрипи +

    2. Вологі великопухирчасті хрипи +

    3. Сухі дзизкучі хрипи +

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    5. Сухі свистячі хрипи

  191. Характеристика хрипів при гострому простому бронхіті:

    1. Носять локальний характер

    2. Носять дифузний характер +

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

  192. За даними рентгенографії ОГК при гострому простому бронхіті пневматизація легеневої тканини:

    1. знижена

    2. підвищена

    3. не змінена +

  193. За даними рентгенографії ОГК при гострому простому бронхіті виявляють:

    1. дрібні вогнища інфільтрації

    2. посилення бронхо-легеневого малюнку +

    3. змінену структуру коренів легень +

  194. При бронхіоліті вражається:

    1. Слизова оболонка бронхів великого калібру

    2. Слизова оболонка бронхів середнього калібру

    3. Слизова оболонка дрібних бронхів

    4. Легенева тканина

    5. Слизова бронхіол +

  195. Найчастіше збудником бронхіоліту є:

    1. Вірус парагрипу

    2. Респіраторно-синтиціальний вірус +

    3. Вірус герпесу

    4. Аденовірус

  196. При бронхіоліті на перший план виступає :

    1. Синдром дихальної недостатності +

    2. Інтоксикаційний синдром

    3. Гіпертензивний синдром

    4. Катаральний синдром

  197. Основними симптомами бронхіоліту з ознаками обструкції є:

    1. Нападоподібний кашель +

    2. Гавкаючий кашель

    3. Інспіраторна задишка

    4. Експіраторна задишка +

    5. Ціаноз носогубного трикутника +

  198. Перкуторно при бронхіоліті з ознаками обструкції визначається:

    1. Тимпанічний звук +

    2. Тупий звук

    3. Коробковий звук

    4. Притуплений звук

    5. Ясний легеневий звук

  199. Перкуторно при бронхіоліті без ознак обструкції визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Притуплений звук

    5. Коробковий звук

  200. Аускультативно при бронхіоліті з ознаками обструкції вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке з подовженним видохом +

    4. Бронхіальне

    5. Жорстке

  201. Аускультативно при бронхіоліті без ознак обструкції вислуховують дихання:

    1. Бронхіальне

    2. Везикулярне

    3. Жорстке +

    4. Ослаблене

    5. Жорстке з подовженним видохом

  202. Аускультативно при бронхіоліті з ознаками обструкції вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітацію

    2. Вологі дрібнопухирчасті хрипи не звучні +

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи звучні

    4. Сухі свистячі хрипи +

  203. Аускультативно при бронхіоліті без ознак обструкції вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Сухі свистячі хрипи

    2. Крепітацію

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи не звучні +

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи звучні

  204. Характеристика вологих дрібнопухирчастих хрипів при бронхіоліті:

    1. Носять локальний характер

    2. Носять дифузний характер +

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

  205. За даними рентгенографії ОГК при бронхіоліті з ознаками обструкції пневматизація легеневої тканини:

    1. не змінена

    2. знижена

    3. підвищена +

  206. За даними рентгенографії ОГК при бронхіоліті без ознак обструкції пневматизація легеневої тканини:

    1. не змінена +

    2. знижена

    3. підвищена

  207. Дані рентгенографії ОГК при бронхіоліті:

    1. Виявляються дрібні вогнища інфільтрації

    2. Посилення бронхо-легеневого малюнку +

    3. Розширення корення легень +

  208. При гострому обструктивному бронхіті вражається:

    1. Слизова оболонка бронхів великого калібру

    2. Слизова оболонка бронхів середнього калібру

    3. Слизова оболонка дрібних бронхів +

    4. Легенева тканина

  209. Основними симптомами гострого обструктивного бронхіту є:

    1. Нападоподібний кашель +

    2. Гавкаючий кашель

    3. Інспіраторна задишка

    4. Експіраторна задишка +

    5. Ціаноз носогубного трикутника +

  210. Перкуторно при гострому обструктивному бронхіті визначається:

    1. Тимпанічний звук +

    2. Ясний легеневий звук

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  211. Аускультативно при гострому обструктивному бронхіті вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке з подовженним видохом +

    4. Бронхіальне

    5. Пуерильне

  212. Патогномонічним аускультативним симптомом при гострому обструктивному бронхіті є:

    1. Крепітація

    2. Сухі гудячі хрипи

    3. Сухі дзизкучі хрипи

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    5. Сухі свистячі хрипи +

  213. Характеристика хрипів при гострому обструктивному бронхіті:

    1. Носять локальний характер

    2. Носять дифузний характер +

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

  214. За даними рентгенографії ОГК при обструктивному бронхіті пневматизація легеневої тканини:

    1. не змінена

    2. знижена

    3. підвищена +

  215. За даними рентгенографії ОГК при обструктивному бронхіті виявляють:

    1. дрібні вогнища інфільтрації

    2. посилення бронхо-легеневого малюнку +

    3. розширення кореня легень +

  216. Пневмонія – це запалення:

    1. Листків плеври

    2. Слизової оболонки бронхів

    3. Легеневої тканини +

    4. Слизової оболонки бронхіол

  217. Перебіг пневмонії може бути:

    1. Гострий +

    2. Хронічний

    3. Затяжний +

    4. Рецидивуючий +

  218. Гострий перебіг пневмонії триває:

    1. До 2-х тижнів

    2. До 6-ти тижнів +

    3. Один місяць

    4. 12 діб

  219. Затяжний перебіг пневмонії триває:

    1. До 2-х тижнів

    2. До 6-ти тижнів

    3. Один місяць

    4. 12 діб

    5. Від 6-ти тижнів до 6-ти місяців +

  220. За умовами виникнення пневмонії поділяються на:

    1. Лікарняні +

    2. Позалікарняні (домашні) +

    3. Аспіраційні +

    4. У осіб з імунодефіцитним станом +

    5. Вроджені +

  221. По морфологічній формі пневмонії поділяються на:

    1. Вогнищеві +

    2. Сегментарні (моно-, полісегментарні) +

    3. Дольові (крупозні) +

    4. Інтерстиціальні +

    5. Прикореневі

  222. Збудниками пневмонії можуть бути:

    1. Грам ” + „ флора +

    2. Грам ” – „ флора +

    3. Гриби +

    4. Атипова флора +

    5. Вірусно-бактеріальні асоціації +

  223. Основними синдромами пневмонії є:

    1. Інтоксикаційний синдром +

    2. Синдром дихальної недостатності +

    3. Синдром локальної симптоматики +

    4. Геморагічний синдром

  224. Для неускладненої дольової пневмонії характерна задишка:

    1. інспіраторна

    2. експіраторна

    3. змішана +

  225. Пальпаторно при неускладненій дольовій пневмонії в ділянці ураження голосове тремтіння:

    1. звичайної гучності

    2. посилене +

    3. ослаблене

    4. відсутнє

  226. Перкуторно при неускладненій дольовій пневмонії визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук

    3. Тупий звук +

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук +

  227. Перкуторно при неускладненій вогнишевій пневмонії визначається:

    1. Ясний легеневий звук +

    2. Тимпанічний звук

    3. Притуплений звук

    4. Тупий звук

    5. Коробковий звук

  228. Аускультативно при неускладненій вогнищевій пневмонії вислуховують дихання:

    1. Пуерильне

    2. Везикулярне

    3. Ослаблене

    4. Жорстке +

    5. Бронхіальне

  229. Аускультативно при неускладненій дольовій пневмонії вислуховують дихання:

    1. Пуерильне

    2. Везикулярне

    3. Ослаблене +

    4. Жорстке

    5. Бронхіальне +

  230. Аускультативно при неускладненій дольовій пневмонії характерні додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітація +

    2. Сухі гудячі хрипи

    3. Сухі дзизкучі хрипи

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи звучні +

    5. Сухі свистячі хрипи

  231. Характеристика вологих хрипів при пневмонії:

    1. Носять локальний характер +

    2. Носять дифузний характер

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

  232. За даними рентгенографії ОГК в ділянці ураження при дольовій пневмонії:

    1. пневматизація легеневої тканини не змінена

    2. пневматизація легеневої тканини знижена +

    3. пневматизація легеневої тканини підвищена

    4. виявляється інфільтрація +

  233. Для плевриту характерна задишка:

    1. змішана +

    2. Інспіраторна

    3. Експіраторна

  234. Сухий плеврит – це запалення:

    1. Листків плеври і нашарування на них фібрину +

    2. Слизової оболонки бронхів

    3. Легеневої тканини

    4. Слизової оболонки бронхіол

  235. Основними проявами сухого плевриту є:

    1. Біль в грудній клітці +

    2. Щадний кашель +

    3. Вимушене положення в ліжку +

    4. Відставання враженої половини грудної клітки в акті дихання +

  236. Вимушене положення при сухому плевриті:

    1. Напівсидячи

    2. Ортопноє

    3. На хворому боці +

    4. На здоровому боці

    5. Коліно - ліктьове

  237. Біль в грудній клітці при сухому плевриті посилюється при:

    1. Кашлі +

    2. Нахилі в хвору сторону

    3. Нахилі в здорову сторону +

    4. Глибокому вдиху +

  238. Аускультативно при сухому плевриті характерне дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене +

    3. Жорстке

    4. Бронхіальне

    5. Пуерильне

  239. Аускультативно при сухому плевриті характерні додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітація

    2. Сухі дзизкучі хрипи

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    4. Сухі свистячі хрипи

    5. Шум тертя плеври +

  240. Вимушене положення при ексудатиіному плевриті:

    1. На хворому боці

    2. На здоровому боці

    3. Напівсидячи +

    4. Ортопноє

    5. Коліно - ліктьове

  241. Аускультативно при сухому плевриті в ділянці проекції ексудату вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке

    4. Бронхіальне

    5. Не вислуховують взагалі +

  242. До інструментальних методів дослідження органів дихання належать:

    1. ФГДС

    2. Рентгенографія ОГК +

    3. РН – метрія

    4. Бронхоскопія +

  243. До інструментальних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Бронхографія +

    2. Пневмотахометрія

    3. Велоергометрія

    4. Комп’ютерна томографія +

  244. До інструментальних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Спірографія

    2. Пікфлоуметрія

    3. МРТ +

    4. Рентгенографія ОГК +

  245. Рентгенографія ОГК дає змогу:

    1. Вивчити структуру легень +

    2. Виявити зміни бронхіального дерева +

    3. Оцінити ЖЕЛ

    4. Визначити ОФВ 1

  246. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Визначити ОФВ 1

    2. Оцінити стан слизової оболонки трахеї +

    3. Оцінити стан слизової оболонки бронхів +

    4. Виявити пухлини трахеї і бронхів +

  247. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Зробити біопсію слизової оболонки трахеї, бронхів, новоутворень +

    2. Звільнити трахею і бронхи від стороннього тіла, гною, крові +

    3. Провести пробу Тифно

    4. Ввести в дихальні шляхі лікарські препарати +

  248. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Виявити аномалії розвитку легень

    2. Виявити стороннє тіло в дихальних шляхах +

    3. Виявити пухлини легень

    4. Виявити аномалії розвитку трахеї і бронхів +

  249. До функціональних методів дослідження органів дихання належать:

    1. МРТ

    2. Рентгенографія ОГК

    3. Спірографія +

    4. Пікфлоуметрія +

  250. До функціональних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Пневмотахометрія +

    2. Рентгенографія ОГК

    3. ЕКГ

    4. Бронхографія

  251. До лабораторних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Бакеріальний посів харкотиння +

    2. Рентгенографія ОГК

    3. Мазок із слизової носу та зіву на пат. мікрофлору і чутливість до АБ +

    4. Бронхографія

  252. До лабораторних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Мікроскопія і бакпосів плевральної рідини +

    2. Рентгенографія ОГК

    3. Мікроскопія і бакпосів промивних вод бронхів +

    4. Бронхографія

    5. Дослідження харкотиння на кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана +

  253. Для враження верхніх і середніх дихальних шляхів характерні наступні синдроми :

    1. Набряковий

    2. Інтоксикаційний +

    3. Гіпертензивний

    4. Катаральний +

  254. Основними симптомами фарингіту є:

    1. Осиплість голосу

    2. Інспіраторна задишка

    3. Першіння в горлі +

    4. Сухий частий поверхневий кашель +

  255. Основними симптомами фарингіту є:

    1. Гавкаючий кашель

    2. Експіраторна задишка

    3. Слизові виділення з носу

    4. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки +

  256. Основними симптомами фарингіту є:

    1. Частий сухий поверхневий кашель +

    2. Симптом „бруківки” +

    3. Нашарування на мигдаликах

    4. Періоральний ціаноз

  257. Який кашель характерний для фарингіту?

    1. Частий сухий поверхневий кашель +

    2. Кашлюковий

    3. Бітональний

    4. Гавкаючий

    5. Сухий болючий надсадний, „як у діжку”

  258. Які дані огляду утворень, що обмежують зів, підтверджують діагноз фарингіту?

    1. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки +

    2. Нашарування на мигдаликах

    3. Гіперемія піднебінних дужок

    4. Симптом „бруківки” +

  259. Основними симптомами ларингіту є:

    1. Осиплість голосу +

    2. Біль при ковтанні

    3. Задишка

    4. Слизові виділення з носу

  260. Основними симптомами ларингіту є:

    1. Гавкаючий кашель +

    2. Першіння в горлі

    3. Слизові виділення з носу

    4. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки

  261. Стенозуючий ларингіт найчастіше виникає при інфікуванні:

    1. Вірусом парагрипу +

    2. Пневмококом

    3. Стрептококом

    4. Респіраторно-синтиціальним вірусом

  262. Стенозуючий ларингіт найчастіше виникає при інфікуванні:

    1. Вірусом герпесу

    2. Аденовірусом

    3. Вірусом парагрипу +

    4. Стафілококом

  263. Який кашель характерний для ларингіту?

    1. Гавкаючий +

    2. Частий сухий поверхневий

    3. Кашлюковий

    4. Бітональний

    5. Сухий болючий надсадний „як у діжку”

  264. Аускультативно при ларингіті виявляють дихання:

    1. Везикулярне +

    2. Ослаблене

    3. Жорстке

    4. Бронхіальне

  265. Аускультативно при ларингіті можна виявити:

    1. Крепітацію

    2. Сухі гудучі хрипи

    3. Сухі дзизкучі хрипи

    4. Сухі свистячі хрипи

    5. Не виявляють взагалі +

  266. Аускультативно при стенозуючому ларингіті можна виявити дихання:

    1. Везикулярне +

    2. Бронхіальне

    3. Ослаблене +

    4. Жорстке

  267. Аускультативно при стенозуючому ларингіті можна виявити додаткові дихальні шуми:

    1. Сухі дзизкучі хрипи

    2. Сухі свистячі хрипи

    3. Сухі гудучі хрипи

    4. Крепітацію

    5. Не виявляють взагалі +

  268. Чим може ускладнюватися ларингіт у дітей перших 3-х років життя?

    1. Судомним синдромом

    2. Менінгеальним синдромом

    3. Стенозом гортані +

    4. Гострою серцево-судинною недостатністю

  269. Основними симптомами стенозуючого ларингіту є:

    1. Осиплість голосу +

    2. Біль при ковтанні

    3. Інспіраторна задишка +

    4. Експіраторна задишка

    5. Гавкаючий кашель +

  270. Основними симптомами стенозуючого ларингіту є:

    1. Гавкаючий кашель +

    2. Першіння в горлі

    3. Слизові виділення з носу

    4. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки

  271. Перкуторно при ларингіті визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  272. Перкуторно при стенозуючому ларингіті визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  273. Аускультативно при трахеїті можна виявити дихання:

    1. Ослаблене

    2. Жорстке +

    3. Бронхіальне

    4. Жорстке з подовженим видихом

  274. Аускультативно при трахеїті можна виявити додаткові дихальні шуми:

    1. Сухі дзизкучі хрипи

    2. Сухі свистячі хрипи

    3. Сухі гудучі хрипи

    4. Крепітацію

    5. Не виявляють взагалі +

  275. Скільки виділяють ступенів стенозуючого ларингіту?

    1. 2

    2. 4 +

    3. 3

    4. 5

  276. Який кашель характерний для трахеїту?

    1. Частий сухий поверхневий кашель

    2. Кашлюковий

    3. Бітональний

    4. Гавкаючий

    5. Сухий болючий надсадний „як у діжку”

  277. Перкуторно при трахеїті визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  278. Основними симптомами риніту є:

    1. Гавкаючий кашель

    2. Першіння в горлі

    3. Виділення з носу +

    4. Закладенність носу +

  279. Основними симптомами риніту є:

    1. Мацерація крил носу +

    2. Гавкаючий кашель

    3. Порушення носового дихання +

    4. Першіння в горлі

  280. Гострий бронхіт поділяється на:

    1. Простий бронхіт +

    2. Рецидивуючий бронхіт

    3. Бронхіоліт +

    4. Обструктивний +

  281. При гострому простому бронхіті вражається:

    1. Слизова оболонка бронхів великого калібру +

    2. Слизова оболонка бронхів середнього калібру +

    3. Слизова оболонка дрібних бронхів

    4. Легенева тканина

  282. Основними симптомами гострого простого бронхіту є:

    1. Сухий, а на 3-5 добу вологий кашель +

    2. Гавкаючий кашель

    3. Першіння в горлі

    4. Задишка

    5. Ціаноз носогубного трикутника

  283. Перкуторно при гострому простому бронхіті визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  284. Аускультативно при гострому простому бронхіті вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке +

    4. Бронхіальне

    5. Пуерильне

  285. Аускультативно при гострому простому бронхіті вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітацію

    2. Сухі гудячі хрипи +

    3. Сухі дзизкучі хрипи +

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    5. Сухі свистячі хрипи

  286. Аускультативно при гострому простому бронхіті вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Вологі середньопухирчасті хрипи +

    2. Вологі великопухирчасті хрипи +

    3. Сухі дзизкучі хрипи +

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    5. Сухі свистячі хрипи

  287. Характеристика хрипів при гострому простому бронхіті:

    1. Носять локальний характер

    2. Носять дифузний характер +

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

  288. За даними рентгенографії ОГК при гострому простому бронхіті пневматизація легеневої тканини:

    1. знижена

    2. підвищена

    3. не змінена +

  289. За даними рентгенографії ОГК при гострому простому бронхіті виявляють:

    1. дрібні вогнища інфільтрації

    2. посилення бронхо-легеневого малюнку +

    3. змінену структуру коренів легень +

  290. При бронхіоліті вражається:

    1. Слизова оболонка бронхів великого калібру

    2. Слизова оболонка бронхів середнього калібру

    3. Слизова оболонка дрібних бронхів

    4. Легенева тканина

    5. Слизова бронхіол +

  291. Найчастіше збудником бронхіоліту є:

    1. Вірус парагрипу

    2. Респіраторно-синтиціальний вірус +

    3. Вірус герпесу

    4. Аденовірус

  292. При бронхіоліті на перший план виступає :

    1. Синдром дихальної недостатності +

    2. Інтоксикаційний синдром

    3. Гіпертензивний синдром

    4. Катаральний синдром

  293. Основними симптомами бронхіоліту з ознаками обструкції є:

    1. Нападоподібний кашель +

    2. Гавкаючий кашель

    3. Інспіраторна задишка

    4. Експіраторна задишка +

    5. Ціаноз носогубного трикутника +

  294. Перкуторно при бронхіоліті з ознаками обструкції визначається:

    1. Тимпанічний звук +

    2. Тупий звук

    3. Коробковий звук

    4. Притуплений звук

    5. Ясний легеневий звук

  295. Перкуторно при бронхіоліті без ознак обструкції визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук +

    3. Тупий звук

    4. Притуплений звук

    5. Коробковий звук

  296. Аускультативно при бронхіоліті з ознаками обструкції вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке з подовженним видохом +

    4. Бронхіальне

    5. Жорстке

  297. Аускультативно при бронхіоліті без ознак обструкції вислуховують дихання:

    1. Бронхіальне

    2. Везикулярне

    3. Жорстке +

    4. Ослаблене

    5. Жорстке з подовженним видохом

  298. Аускультативно при бронхіоліті з ознаками обструкції вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітацію

    2. Вологі дрібнопухирчасті хрипи не звучні +

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи звучні

    4. Сухі свистячі хрипи +

  299. Аускультативно при бронхіоліті без ознак обструкції вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Сухі свистячі хрипи

    2. Крепітацію

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи не звучні +

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи звучні

  300. Характеристика вологих дрібнопухирчастих хрипів при бронхіоліті:

    1. Носять локальний характер

    2. Носять дифузний характер +

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

  301. За даними рентгенографії ОГК при бронхіоліті з ознаками обструкції пневматизація легеневої тканини:

    1. не змінена

    2. знижена

    3. підвищена +

  302. За даними рентгенографії ОГК при бронхіоліті без ознак обструкції пневматизація легеневої тканини:

    1. не змінена +

    2. знижена

    3. підвищена

  303. Дані рентгенографії ОГК при бронхіоліті:

    1. Виявляються дрібні вогнища інфільтрації

    2. Посилення бронхо-легеневого малюнку +

    3. Розширення корення легень +

  304. При гострому обструктивному бронхіті вражається:

    1. Слизова оболонка бронхів великого калібру

    2. Слизова оболонка бронхів середнього калібру

    3. Слизова оболонка дрібних бронхів +

    4. Легенева тканина

  305. Основними симптомами гострого обструктивного бронхіту є:

    1. Нападоподібний кашель +

    2. Гавкаючий кашель

    3. Інспіраторна задишка

    4. Експіраторна задишка +

    5. Ціаноз носогубного трикутника +

  306. Перкуторно при гострому обструктивному бронхіті визначається:

    1. Тимпанічний звук +

    2. Ясний легеневий звук

    3. Тупий звук

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук

  307. Аускультативно при гострому обструктивному бронхіті вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке з подовженним видохом +

    4. Бронхіальне

    5. Пуерильне

  308. Патогномонічним аускультативним симптомом при гострому обструктивному бронхіті є:

    1. Крепітація

    2. Сухі гудячі хрипи

    3. Сухі дзизкучі хрипи

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    5. Сухі свистячі хрипи +

  309. Характеристика хрипів при гострому обструктивному бронхіті:

    1. Носять локальний характер

    2. Носять дифузний характер +

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

  310. За даними рентгенографії ОГК при обструктивному бронхіті пневматизація легеневої тканини:

    1. не змінена

    2. знижена

    3. підвищена +

  311. За даними рентгенографії ОГК при обструктивному бронхіті виявляють:

    1. дрібні вогнища інфільтрації

    2. посилення бронхо-легеневого малюнку +

    3. розширення кореня легень +

  312. Пневмонія – це запалення:

    1. Листків плеври

    2. Слизової оболонки бронхів

    3. Легеневої тканини +

    4. Слизової оболонки бронхіол

  313. Перебіг пневмонії може бути:

    1. Гострий +

    2. Хронічний

    3. Затяжний +

    4. Рецидивуючий +

  314. Гострий перебіг пневмонії триває:

    1. До 2-х тижнів

    2. До 6-ти тижнів +

    3. Один місяць

    4. 12 діб

  315. Затяжний перебіг пневмонії триває:

    1. До 2-х тижнів

    2. До 6-ти тижнів

    3. Один місяць

    4. 12 діб

    5. Від 6-ти тижнів до 6-ти місяців +

  316. За умовами виникнення пневмонії поділяються на:

    1. Лікарняні +

    2. Позалікарняні (домашні) +

    3. Аспіраційні +

    4. У осіб з імунодефіцитним станом +

    5. Вроджені +

  317. По морфологічній формі пневмонії поділяються на:

    1. Вогнищеві +

    2. Сегментарні (моно-, полісегментарні) +

    3. Дольові (крупозні) +

    4. Інтерстиціальні +

    5. Прикореневі

  318. Збудниками пневмонії можуть бути:

    1. Грам ” + „ флора +

    2. Грам ” – „ флора +

    3. Гриби +

    4. Атипова флора +

    5. Вірусно-бактеріальні асоціації +

  319. Основними синдромами пневмонії є:

    1. Інтоксикаційний синдром +

    2. Синдром дихальної недостатності +

    3. Синдром локальної симптоматики +

    4. Геморагічний синдром

  320. Для неускладненої дольової пневмонії характерна задишка:

    1. інспіраторна

    2. експіраторна

    3. змішана +

  321. Пальпаторно при неускладненій дольовій пневмонії в ділянці ураження голосове тремтіння:

    1. звичайної гучності

    2. посилене +

    3. ослаблене

    4. відсутнє

  322. Перкуторно при неускладненій дольовій пневмонії визначається:

    1. Тимпанічний звук

    2. Ясний легеневий звук

    3. Тупий звук +

    4. Коробковий звук

    5. Притуплений звук +

  323. Перкуторно при неускладненій вогнишевій пневмонії визначається:

    1. Ясний легеневий звук +

    2. Тимпанічний звук

    3. Притуплений звук

    4. Тупий звук

    5. Коробковий звук

  324. Аускультативно при неускладненій вогнищевій пневмонії вислуховують дихання:

    1. Пуерильне

    2. Везикулярне

    3. Ослаблене

    4. Жорстке +

    5. Бронхіальне

  325. Аускультативно при неускладненій дольовій пневмонії вислуховують дихання:

    1. Пуерильне

    2. Везикулярне

    3. Ослаблене +

    4. Жорстке

    5. Бронхіальне +

  326. Аускультативно при неускладненій дольовій пневмонії характерні додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітація +

    2. Сухі гудячі хрипи

    3. Сухі дзизкучі хрипи

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи звучні +

    5. Сухі свистячі хрипи

  327. Характеристика вологих хрипів при пневмонії:

    1. Носять локальний характер +

    2. Носять дифузний характер

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

  328. За даними рентгенографії ОГК в ділянці ураження при дольовій пневмонії:

    1. пневматизація легеневої тканини не змінена

    2. пневматизація легеневої тканини знижена +

    3. пневматизація легеневої тканини підвищена

    4. виявляється інфільтрація +

  329. Для плевриту характерна задишка:

    1. змішана +

    2. Інспіраторна

    3. Експіраторна

  330. Сухий плеврит – це запалення:

    1. Листків плеври і нашарування на них фібрину +

    2. Слизової оболонки бронхів

    3. Легеневої тканини

    4. Слизової оболонки бронхіол

  331. Основними проявами сухого плевриту є:

    1. Біль в грудній клітці +

    2. Щадний кашель +

    3. Вимушене положення в ліжку +

    4. Відставання враженої половини грудної клітки в акті дихання +

  332. Вимушене положення при сухому плевриті:

    1. Напівсидячи

    2. Ортопноє

    3. На хворому боці +

    4. На здоровому боці

    5. Коліно - ліктьове

  333. Біль в грудній клітці при сухому плевриті посилюється при:

    1. Кашлі +

    2. Нахилі в хвору сторону

    3. Нахилі в здорову сторону +

    4. Глибокому вдиху +

  334. Аускультативно при сухому плевриті характерне дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене +

    3. Жорстке

    4. Бронхіальне

    5. Пуерильне

  335. Аускультативно при сухому плевриті характерні додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітація

    2. Сухі дзизкучі хрипи

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    4. Сухі свистячі хрипи

    5. Шум тертя плеври +

  336. Вимушене положення при ексудативному плевриті:

    1. На хворому боці

    2. На здоровому боці

    3. Напівсидячи +

    4. Ортопноє

    5. Колінно - ліктьове

  337. Аускультативно при сухому плевриті в ділянці проекції ексудату вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке

    4. Бронхіальне

    5. Не вислуховують взагалі +