- •7.010201 – Фізичне виховання
- •Передмова
- •Основні принципи раціонального харчування
- •1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- •Енерговитрати і потреба людини в енергії
- •Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- •Роль білків у харчуванні
- •1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- •1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- •1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- •Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- •1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- •Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- •1.2. Питний режим
- •1.3. Режим харчування
- •Раціональне харчування спортсменів
- •2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- •2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- •2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- •Запаси енергії в організмі людини
- •Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- •2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- •2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- •2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- •Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- •2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- •Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- •2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- •2.9. Режим харчування спортсменів
- •Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- •Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- •2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- •2.11. Організація харчування перед змаганнями
- •2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- •2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- •Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- •2.14. Харчування після змагань
- •2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- •Особливості харчування представників різних видів спорту
- •Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- •Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- •Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- •Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- •Індивідуалізація харчування спортсменів
- •4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- •4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- •4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- •4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- •Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- •4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- •4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- •4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- •Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- •Основні продукти харчування для туристичних походів
- •4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- •4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- •4.4. Харчування для зниження маси тіла
- •Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- •Організація харчування туристів
- •5.1. Основи організації харчування туристів
- •Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- •Тривалість приготування деяких продуктів
- •5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- •Нетрадиційне і дієтичне харчування
- •6.1. Дієтичне харчування
- •6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- •6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- •6.4. Сироїдіння
- •6.5. Роздільне харчування
- •Харчові отруєння та їх профілактика
- •7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- •7.2. Харчові токсикоінфекції
- •7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- •7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- •7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- •7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- •Література
Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
Речовини |
Відсотки/грами
|
||
Раціон 1 (4000 ккал) |
Раціон 2 (5000 ккал) |
Раціон 3 (6000 ккал) |
|
Білки
|
18/180
|
17/212
|
17/254
|
Жири
|
30/134
|
30/166
|
30/199
|
Вуглеводи
|
52/520
|
53/662
|
53/794
|
Для метальників і багатоборців на різних етапах підготовки рекомендується три харчові раціони:
- етап базової підготовки – 2 або 3;
- етап підготовки до змагання і змагання – 2 або 3;
- етап відновлення – 1 або 2 (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
Речовини |
Відсотки/грами
|
||
Раціон 1 (5000 ккал)
|
Раціон 2 (6000 ккал)
|
Раціон 3 (7000 ккал)
|
|
Білки
|
19/238 |
18/270 |
18/316 |
Жири
|
32/178 |
32/214
|
32/249 |
Вуглеводи
|
49/613 |
50/750 |
50/875 |
Енергоємність 1 кгм роботи при підйомі штанги в різних вагових категоріях становить такі величини (ккал): якнайлегша вага – 48; напівлегка – 52,8; легка – 72,9; напівсередня – 65,3; середня – 60,2; перша напівважка – 62,3; важка – 85. Знаючи енергетичну місткість роботи при підйомі штанги, можна визначити величину енерговитрат за все тренування.
Білки мають важливе значення в харчуванні важкоатлетів. Для спортсменів з масою від 56 до 80 кг рекомендується 2,5 – 2,9 г білка на 1 кг маси тіла, для атлетів з масою більше ніж 80 кг – дещо більша кількість.
Вміст вуглеводів в добовому раціоні при помірній м'язовій роботі становить 450 – 500 г, а при інтенсивній роботі – 10 – 11 г/кг маси тіла. Кількість жирів в їжі – близько 100 – 150 г.
Для важкоатлетів рекомендується таке добове споживання основних вітамінів: вітаміну С при напружених тренуваннях – 200 – 300 мг; вітаміну В2 – близько 10 мг; вітаміну РР – 25 – 30 мг; вітаміну B1 – 1,5 – 2 мг, а при великому споживанні білка – до 3 – 4 мг.
Режим харчування важкоатлетів – чотириразовий: перший сніданок (25 – 30% добової калорійності) незабаром після зарядки; другий сніданок (15%) – через 3 – 4 год після першого; обід (40 – 45%) – через 3 – 4 год після другого сніданку; вечеря (20%) – через 5 – 6 год після обіду і не пізніше ніж за 1,5 – 2 год до сну.
Режим харчування в день змагань має ряд особливостей. Для спортсменів, що зганяють вагу, сніданок повинен мати невеликий обсяг – не більше ніж 500 – 600 г (разом з рідиною). Їжа має бути легкозасвоюваною, з підвищеним вмістом білків і вуглеводів. Слід також випити міцний чай. Після зважування, якщо до старту залишилося більше ніж 1 год, рекомендується нежирний бульйон, розчин цукру (70 – 100 г), глюкоза (100 – 150 г), а також 200 – 300 мг аскорбінової кислоти. Спортсменам, що зганяли вагу в лазні-сауні та втратили з потом значну кількість мінеральних солей, слід вжити близько 2 г солі в розчині хлористого кальцію (1 – 1,5 г), гліцерофосфату (1 – 2 г) і 300 – 500 мг вітаміну С.
Після закінчення змагань слід обмежити прийом рідини, щоб не перенавантажувати серце і нирки. Необхідно збільшити в харчовому раціоні кількість продуктів, що містять білки, вуглеводи, вітаміни і мінеральні солі.
Дотримуватись режиму і раціону харчування у випадках, коли необхідно збільшити власну м'язову масу, швидкість скорочення м'язів і їх силу, допоможуть такі поради:
маса тіла може бути збільшена за рахунок м'язів або жиру. Якщо масу жиру збільшити легко, то м'язова маса зростає тільки при фізичному тренуванні. Використання одного високобілкового раціону без силових фізичних навантажень не приведе до успіху;
поширена практика прийому великої кількості м'яса, яєць тощо шкідлива для здоров'я і знижує спортивну працездатність. Вона містить подвійну небезпеку: по-перше, розвивається схильність до таких захворювань, як ішемія міокарда, атеросклероз, і, по-друге, велика кількість білка конкурує з вуглеводами в раціоні харчування. Без необхідної кількості вуглеводів складно тренуватися і нарощувати м'язову масу; при включенні в раціон комплексів вуглеводів у вигляді зернових, бобів, овочів і горіхів збільшується кількість незамінних амінокислот, вітамінів і солей та створюються умови, що сприяють накопиченню м'язової маси.
Точне виконання цих порад дасть змогу активно використовувати можливості їжі для створення необхідного метаболічного фону в період інтенсивних силових тренувань і буде сприяти збільшенню м'язової маси тіла.
На різних етапах підготовки рекомендуються такі раціони:
- етап базової підготовки: легкі вагові категорії – раціон 1 або 2, середні – 2 або 3, важкі 3 або 4, надважкі – 4;
- етапи підготовки до змагання і змагань: легкі вагові категорії – раціон 1, середні – 2, важкі – 3, надважкі – 4;
- етап відновлення: легкі вагові категорії – раціон 1, середні – 2, важкі – 3, надважкі – 4 (табл. 3.4).
Таблиця 3.4