Методи визначення н. Pylori

• Серологічне дослідження

• Гістологічне дослідження біоптатів

• Цитологічне дослідження біоптатів

• Бактеріологічне дослідження біоптатів

• Швидкий уреазний тест

• Визначення фекального антигену

• 13С-сечовинний дихальний тест

Пептична виразка – патологічний процес, в основі якого лежить запалення слизової оболонки гастро дуоденальної зони з формуванням локального ерозивного ушкодження здебільшого інфекційного або неінфекційного походження як відповіді на порушення ендогенного балансу між місцевими чинниками «агресії» та «захисту».

Розрізняють фактори ризику, які модифікуються (порушення харчування, паління, алкоголь, лікарські засоби (НПЗП, ГКС, сульфаніламіди, протитуберкульозні засоби); нервово-психічні перевантаження, професійні фактори, спосіб життя), та ті, що не модифікуються (генетична схильність, гіперпродукція соляної кислоти і пепсину, вік, стать, порушення гастро дуоденальної моторики).

За етіологією виділяють:

• Н.р-позитивна виразка;

• Н.р-негативна виразка: причинами є целіакія, виразковий єюніт, хвороба Крона, цироз печінки, ниркова недостатність, ВІЛ, сифіліс і т. інш.

• Змішана (Н.р + інший етіологічний чинник)

Клініка пептичної виразки складається з 4 синдромів: больового (болі періодичні, мають сезонність, ритмічність), диспепсичного, астено-вегетативного, шлунково-кишкової кровотечі.

У разі наявності виразки кардіального та субкардіального відділу шлунка пацієнта турбують ранні (30-60 хв. після іжі), тупого характеру болі, що локалізуються в ділянці мечоподібного відростка, можуть бути в лівому підреберї, ділянці серця. Секреція в даному випадку буде зниженою або нормальною, рідко підвищеною, тому відповідно і буде характерна диспепсія: знижений або нормальний апетит, печія, відрижка повітрям, закрепи або проноси. Часто ускладнюється кровотечею.

У разі виразки пілоричного відділу або 12-ти палої кишки турбують пізні болі (3-4 години після їжі; голодні, нічні болі у випадку дуоденальної виразки), локалізуються справа від серединної лінії, м.б. в правому підребер’ї. Секреція в даному випадку підвищена, висока і проявляється значним апетитом, печією, відрижкою кислим, нідотою і блюванням кислим на висоті болю, що приносить хворому полегшення, спостерігаються закрепи. Ускладнюється пілоростенозом, кровотечами, пенетрацєю, перфорацією.

Під час пальпації визначається болючість, резистентність відповідної ділянки, часто позитивний симптом Менделя (перкуторна болючість епігастрію).

Ознаки шлунково-кишкової кровотечі:

• Блювання у вигляді кавової гущі або з вмістом яскраво-червоної крові

• Мелена (дьогтьоподібний стілець)

• Симптоми гострої крововтрати (серцебиття, блідість, тахікардія, гіпотонія)

• Зниження гематокриту (норма – 35 %), постгеморагічна залізодефіцитна анемія

Ознаки перфорації виразки:

• “Кинжальний” біль

• Симптом Грекова – уповільнення частоти пульсу

• Симптом Кларка – зникнення притуплення перкуторного звука над печінкою

• Симптоми подразнення очеревини (пневмоперитонеума, перитоніту)

• Лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, токсична зернистість нейтрофілів

• Прискорення ШОЕ

• УЗД – запальний інфільтрат

• Симптом “серпа” на оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини

Ознаки пенетрацї виразки:

• Збільшення інтенсивності та тривалості болю

• Зміна типової ритмічності болю

• Стійкість болю до лікування

• Поява іррадіації болю

• Поява диспепсичних скарг, залежно від ураженого органу (підшлункова залоза, печінка інш.)

• Виражена локальна болючість під час пальпації

• Лейкоцитоз

• ФГДС – глибокий кратер виразки

• Рентгеноскопія шлунка – значна глибина виразки

• УЗД – зміна акустичної картини органа

Ознаки пілоростенозу:

• Відрижка тухлим

• Блювання, у тому числі їжею, що вживалася напередодні

• Схуднення

• Зміщення нижньої межі шлунка

• Позитивний симптом Василенка (шум плескоту під час поштовхоподібного натиснення на стінку живота через 7-8 годин після їжі

• ФГДС – наявність шлункового вмісту

• Рентгеноскопія – залишок контрастної речовини в шлунку, посилена перистальтика шлунку

Діагностика пептичної виразки базується на:

1. ФГДС;

2. Наявність Н.рylori;

3. Інтрагастральна РН-метрія

4. Рентген-діагностика (пряма ознака – симптом «ніші»)

5. Ультразвукова діагностика шлунка

Ультразвукова діагностика порушення моторно-евакуаторної функції шлунка

• Визначення періоду напіввиведення вмісту шлунка (норма 8-22 хв.)

  • Уповільнення

  • Прискорення

• Тривалість проходження однієї перистальтичної хвилі від субкардіальної частини до дистальної ділянки антруму (норма – 18-40 сек)

• Частота перистальтичних хвиль, що виникають протягом 1 хв. (норма – 1-3 хвилі на хвилину)

• Амплітуда перистальтичних хвиль свідчить про глибину перистальтики (0,5-1 до 3-4 см або 50%)

  • Поверхнева перистальтика 0-25%

  • Глибока перистальтика 50-75%

6. Матеріали для самоконтролю (додаються)