Питання до модульного контролю

1. Ґрунт й роль у біосфері.

2. Земельний фонд планети, його склад.

3. Антропогенні порушення літосфери й ґрунтів, їхні основні чинники.

4. Основні види антропогенних порушень ґрунтів і літосфери.

5. Поняття рекультивації, її мета й завдання.

6. Сільськогосподарський напрямок рекультивації, його мета, завдання.

7. Лісотехнічний напрямок рекультивації. його особливості.

8. Рекреаційний напрямок рекультивації, його особливості.

9. Санітарно-гігієнічний напрямок рекультивації, його мети й завдання.

10. Водогосподарчий напрямок рекультивації, його особливості.

11. Будівельний напрямок рекультивації, його особливості.

12. Фізико-хімічні особливості субстратів об'єкта як критерій вибору напрямку рекультивації.

13. Погодно-кліматичні умови як критерій вибору напрямку рекультивації.

14. Геоморфологія об'єкта як критерій вибору напрямку рекультивації.

15. Місце розташування об'єкта як критерій вибору напрямку його рекультивації.

16. .Співвідношення економічної й екологічної ефективності рекультивації.

17. Підготовчий етап рекультивації, його завдання.

18. Технічний етап рекультивації, його мета й завдання.

19. Біологічний етап рекультивації, його завдання й мета.

20. Особливості формування й геоморфології конічних відвалів.

21. Особливості геоморфології й формування плоских і багатоярусних відвалів.

22. Хребтовидні відвали, їхнє формування й геоморфологія.

23. Платообразні відвали, їхнє формування й походження.

24. Осідання ґрунту, їхні причини й геоморфологія.

25. Кар'єри, їхня геоморфологія й походження.

26. Поняття фітотоксичності. Фітотоксичні солі.

27. Особливості порід, придатних до біорекультивації.

28. .Особливості порід, малопридатних до біорекультивації.

29. Особливості порід, непридатних до біорекультивації.

30. Міграція водорозчинних солей у відвалах, її причини й наслідки.

Недочитанные лекции

в) Биологический этап. При подготовке к озеленению ориентируются на ассортимент растений, предложенный институтом-разработчиком проекта рекультивации. Как уже говорилось, это должны быть экологически устойчивые виды местной флоры. Такие виды хорошо известны для любого региона, так как в данном направлении много лет проводятся научные эксперименты и исследования. Заказчик может выбрать из предложенного списка те виды, закупка которых возможна и целесообразна в данный момент. В поставщиках посадочного материала в настоящее время недостатка нет.

Для озеленения РО используют семена многолетних трав (исходя из нормы 40-50 кг семян на гектар), сеянцы древесно-кустарниковых пород (4500-5000 шт./га). Агротехника посадок и посевов – обычная.

Как правило, озеленение РО не удается провести в один сезон. Рекомендуется делать это весной (не «под зиму»), т.к. осенью и зимой микроклимат РО необычайно ужесточается. Посадочный материал может попросту вымерзнуть, вымокнуть, вымыться потоками дождевой и талой воды и т.п.

Бывают особые случаи. Например, еще на подготовительном этапе выясняется, что РО успел самопроизвольно сформировать растительный покров. Если оказывается, что этот покров отвечает или будет отвечать в ближайшие годы цели рекультивации (лесной или санитарно-гигиенической), то она может вообще не производиться. Заключение о наличии именно такого растительного покрова составляет институт, работающий по договору с предприятием. Разумеется, растительность РО должна быть изучена специалистами по геоботанике (экологии растений). Исходя из списка обнаруженных видов растений, их обилия, встречаемости, проективного покрытия, стадии сукцессии (т.е. фазы формирования в направлении естественной для данной зоны растительности) может быть сделан вывод о нецелесообразности озеленения. Институт предоставляет предприятию документ, на основании которого предприятие освобождается от проведения рекультивационных работ по причине наличия на РО спонтанно сформированного растительного покрова зонального типа.