Тема 3. Конституційне законодавство України. План лекції

3.1. Конституція україни – основний закон держави.

1. Поняття конституції як основного закону. Види конституцій.

2. Джерела конституційного права України. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму України.

3. Державна символіка України.

4. Сутність конституційних прав, свобод та обов’язків людини та громадянина. Єдність прав та обов’язків громадян.

4.1.Основні конституційні права і свободи громадянина.

4.2.Основні конституційні обов’язки громадянина. Обов’язок громадянина захищати свою Вітчизну.

5. Соціально-економічні, політичні та особисті права та свободи громадян.

1. Поняття конституції як основного закону. Види конституцій.

Термін «конституція» походить від латинського constitution, що означає «устрій», «встановлення». Застосування терміна «конституція» в сучасному його розумінні пов’язане з епохою буржуазних революцій. Конституції стали юридичною формою правового захисту найважливіших інтересів молодої буржуазії. Першими писаними конституціями – єдиними основними законами були Конституція США (1787 р.), чинна й дотепер і Конституція Франції (1791 р.)

Конституція є основою конституційного права .

Конституційне (державне) право – це система правових норм, насамперед принципів і норм конституції, які закріплюють заходи економічної і політичної організації суспільства, форми правління і державного устрою, порядок і принципи формування та компетенцію органів влади та управління, судову систему, правовий статус громадян.

Види конституцій:

1) за юридичною формою конституції поділяються на писані і неписані.

Писані конституції представляють собою єдиний нормативний акт, який має чітку внутрішню структуру (розділи, глави, параграфи тощо) і прийнятий у суворо встановленому порядку. До цього виду належить абсолютна більшість конституцій, що діють у світі, в тому числі й Конституція України (1996р.).

Неписані конституції складаються із кількох законів, що мають самостійне значення і прийняті в різний час і в різному порядку. Вони у своїй сукупності оголошуються конституцією держави. (Конституція Великобританії – ввібрала низку законів, перший з яких «Велика хартія вольностей» був прийнятий ще в 1215 році)

2) за порядком прийняття, зміни та відміни конституції поділяються на гнучкі та жорсткі.

У гнучких конституціях порядок прийняття, зміни та відміни мало чим відрізняється від порядку встановленого для всіх інших законів.

Порядок прийняття, зміни та відміни жорстких конституцій суттєво ускладнений порівняно з усіма іншими законами. Тут потрібна не тільки більшість голосів депутатів, а й виконання додаткових процедур, закріплених законодавчо. (Закон України «Про внесення змін до Конституції України»).

Конституцію України слід зарахувати до жорстких.

3) відповідно до державного устрою конституції поділяються на федеративні (Росія, США, ФРН, Індія та ін.) та унітарні (Україна, Франція, Білорусь, Болгарія, Чехія, Словенія та ін.)

4) за рівнем втілення приписів конституцій в життя суспільства та держави їх прийнято поділяти на фіктивні (положення яких не знаходять реалізації і підтвердження на практиці) та реальні (якщо суспільні відносини відповідають конституційним настановам).

Конституція покликана закріплювати й регулювати найважливіші суспільні відносини. Кожна галузь законодавства має свій виток у тому чи іншому положенні Конституції.(Наприклад, трудове право базується на статтях Конституції України, що закріплюють права на працю, відпочинок, підприємницьку діяльність).

Конституція України є Основним Законом держави тому, що вона наділена особливою, найвищою юридичною силою, яка проявляється у наступному:

1. Конституція виступає базисом для поточного законодавства. Всі закони та інші нормативні акти мають випливати із Конституції і не суперечити їй.

2. Існує особливий, порівняно з усіма іншими законами, порядок прийняття, зміни та відміни Конституції.

3. Контроль за додержанням Конституції здійснює особливий орган – Конституційний Суд України. Тільки до його компетенції належить вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів нормам Конституції.

4. Міжнародні договори, які укладає держава, не можуть суперечити Конституції.

5. Конституція регулює найважливіші суспільні відносини в країні.