13. Типи центрів пунктів полігонометрії

Пункти полігонометричних мереж закріплюються на місцевості центрами. Центри служать для точного позначення місця розміщення пункта і довготривалого його збереження. Вони можуть мати різну конструкцію, в залежності від фізико-географічних умов їх закладання.

При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160.

    Вузлові та суміжні з ними пункти полігонометрії 4 класу закріплюють центрами типу 160. Ці центри закладаються на глибину, що знаходиться нижче межі промерзання ґрунту на 50 см. Таким чином, висота залізобетонного моноліту становить не менше 120 см.

Інші пункти полігонометричних мереж 4 класу (тобто не вузлові і не суміжні з вузловими), а також пункти полігонометрії 1 і 2 розрядів закріплюються менш капітальними монолітами, висота яких становить 70–75 см. На незабудованих територіях закладають центр типу У15Н, на забудованих — типу У15 або У15к

На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків. В стіні або фундаменті капітальної будівлі видовбують отвір, у який на цементному розчині встановлюють стінний знак. Використовувати його для роботи можна не раніше ніж через два дні після закладання.

Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1.3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см

Центр пункту полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів для міст Києва, Севастополя і обласних центрів (тип У15к)

Центр пункту полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів для незабудованої території (тип У15н)

Центр пункту полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів для забудованих територій, райцентрів, міст, селищ, сільських населених пунктів (тип У15)

Стінний знак пункту полігонометрії, 4 класу, 1 і 2 розрядів (тип 143)

14. Схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками

Стінний знак – пристрій, що закріплений у конструкції капітальних споруд, який є носієм координат та (або) нормальної висоти. Стінні знаки в порівнянні із ґрунтовими мають ряд істотних переваг й їм, по можливості, віддають перевагу. Стінні знаки більше стійкі, вартість їхнього виготовлення й закладки значно менше, ними зручніше користуватися в будь-який час року. Стінні знаки закладають у міцні кам'яні, цегельні, залізобетонні будинки й споруди на висоті від 0,3 до 1,2 м від поверхні землі.

У вигляді стінних знаків використовуються відливки стінних реперів (тип 143), конструкцією яких передбачений отвір для установки візірної цілі. Від стінних реперів вони відрізняються відсутністю на лицевій стороні букви "Д", оскільки вони є пунктами місцевого значення.

Стінний знак встановлюється на цементному розчині (1:2) у стіни будинків та споруд.

Стінний знак полігонометрії 1 і 2 розрядів супроводжується тимчасовим пунктом у вигляді робочого центра, відлитого з чавуну та бетонованого врівень з поверхнею землі на глибину до 30 см, або у вигляді диска, прикріпленого до твердого покриття дюбель-цвяхом.

Стінні знаки бувають: відновлювальні (не мають координат), орієнтирні (мають координати).

Розрізняють такі види відновлювальних систем:

• створно відновлювальна: представляє собою два стінних знаки, закладені в стіну будівлі на певній відстані. На такій же відстані від крайнього знака в створі центрів закладених знаків встановлюють тимчасовий робочий центр пункта полігонометрії.

• створно-відновлювальна з контролем: відрізняється від попередньої наявністю третього знака, встановленого так, щоб напрямок на нього з робочого центра складав кут зі створеною лінією кут не менше 30°.

• створні на перехресті:

• створні між двома будинками

• трикутні:

а) рівносторонній:

б) рівнобедрений:

в) прямокутний:

г) довільний:

• орієнтирні системи:

а) окремі: передача координат с тимчасових робочих центрів, на яких виконуються основні кутові вимірювання, на центрі стінних знаків виконуються, як правило, методом редукування.

б) подвійні: закріплення пункту полігонометрії виконується двома стінними знаками, відстань між якими не повинна перевищувати 20 м.

в) потрійні: система складається з трьох знаків, що закладають, як правило, в одну будівлю.