Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Word.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
2.89 Mб
Скачать

1.3.4. Порівняння, типізація, класифікація

Порівняльний метод широко використовують у природничих науках. Порівняння полягає у співставленні об’єктів з метою виявлення рис подібності та відмінності. Воно є найважливішою основою узагальнень, а також грає значну роль у виявленні та дослідженні аналогій. Порівняння також допомагає визначенню поняття про об’єкт, тобто виявленню його характерних, специфічних рис. Характер порівняння залежить від накопичених у даній галузі досліджень знань, інакше воно не принесе користі, не буде сприяти пізнанню об’єктів. Порівняння допомагає типізації.

Типізація (типологія) — виділення обмеженої кількості різновидів (типів) об’єктів (як правило одного рівня складності), що характери зуються чітко вираженими особливостями і представляють чіткі групи аналогічних об’єктів. Тип це частіше уявний об’єкт (образ, модель). Виділення типів дозволяє систематизувати інформацію про об’єкти, вивчати основні закони їх розвитку. У типології допускається те, що виділені типи не обов’язково повинні вичерпувати досліджувану множину об’єктів, можуть існувати не типові (атипічні) об’єкти. Крім того допускається існування перехідних об’єктів, що можуть відноситися до різних типів. Типізації широко розповсюджені в гідрології. Наприклад виділяють типи русел, типи гирл, типи озерних котловин за походженням, типи льодовиків, основні типи водних мас Світового океану та інші.

Більш строгим способом систематизації множини (різноманітності) досліджуваних об’єктів є класифікація. На відміну від типології вона передбачає віднесення всіх (без винятку) об’єктів до певних класифікаційних груп. Для проведення операції логічного поділу необхідно ввести його ознаки (основи). Ознаки поділу можуть бути формальні, суттєві, або генетичні (за глибинними взаємозв’язками, взаємопереходами, розвитком). Останній вид ознак найбільш цінний. Класифікації, як правило, бувають складні, багаторівневі. Основи поділу на різних рівнях поступово змінюються, деталізуються. Прикладами класифікацій в гідрології є класифікації природних вод за гідрохімічним складом, озер за водним режимом, боліт за характером походження та розвитку, течій за основними діючими силами та інші.

Методи порівняння та поділу (класифікація, та типізація) сприяють виявленню та дослідженню основних законів розвитку об’єктів.

1.3.5. Історичний метод

Можна проводити порівняння не тільки сучасних об’єктів, явищ, процесів, але і сучасних та минулих. Це дає змогу краще розуміти закони їх розвитку. В природі та суспільстві зберігається інформація про минулі періоди розвитку. Її збір та обробка проводиться за допомогою спеціальних методів та методик. Розрізняють зміни об’єктів за історичний період та більш тривалі проміжки часу. В останньому випадку говорять про методи палеоаналізу та палеонауки (гр. palaios — стародавній). Існує також палеогідрологія, проводяться окремі історико-гідрологічні дослідження.

Історичний метод, як вивчення розвитку об’єктів, надзвичайно важливий для формування уявлень про загальні еволюційні процеси, їх закономірності і, зокрема, про роль та місце в них природних вод. Цей метод широко застосовують в біології, екології, геохімії, гідрогеохімії. Результати таких досліджень можуть допомогти вирішенню еколого-гідрологічних проблем.

Любі гідрологічні об’єкти проходять певні стадії розвитку. Можна сказати, що стан об’єкту на певний момент часу є наслідком (відбитком) минулих та сучасних умов його існування. У зв’язку із цим дослідження можуть базуватися на діахронічному підході, тобто на розгляді генезису та стадій розвитку об’єкту. Палеогідрологічні методи тісно пов’язані з палеогеографічними та іншими. Можна назвати: метод реліктів, метод історичних (палео-) зрізів, методи визначення абсолютного віку, метод актуалізму та інші. Зокрема метод актуалізму базується на тому, що знання про сучасні явища та процеси дозволяють судити про умови формування певних об’єктів в минулому. Хоча це і не завжди коректно, тим не менш даний метод має велике пізнавальне значення.

В цілому можна говорити про поступове поглиблення, ув’язку та розвиток знань про минулі стани гідросфери Землі, як частини біосфери та географічної оболонки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]