- •Ющенко ю.С.
- •Чернівці Зелена Буковина 2005
- •Наука про природні води
- •Предмет і об’єкт гідрологічних досліджень
- •1.1.1. Уявлення про природні води до Нового часу
- •1.1.2. Формування основ наукової гідрології
- •1.1.3. Сучасна гідрологія
- •1.1.4. Природні води — об’єкт дослідження гідрології
- •1.1.5. Різноманітність водних об’єктів Землі
- •1.1.6. Колообіги та циркуляції природних вод
- •Середньорічний водний баланс Землі [12]
- •1.1.7. Зміни водних об’єктів в часі
- •1.1.8. Основні гідрологічні поняття та терміни
- •Фундаментальні основи гідрологічних досліджень
- •1.2.1. Молекули та надмолекулярні структури води
- •1.2.2. Агрегатні стани та фазові переходи води
- •1.2.3. Густина води
- •1.2.4. Теплові властивості води
- •1.2.5. В’язкість, поверхневий натяг та змочування
- •1.2.6. Деякі фізичні властивості снігу та льоду
- •1.2.7. Умови перебування води в ґрунтах та породах
- •1.2.8. Механіка рідини і дослідження природних вод
- •1.2.9. Основи статики природних вод
- •1.2.10. Загальні поняття та визначення гідродинаміки
- •1.2.11. Види руху водних потоків
- •1.2.12. Два режими руху рідини
- •1.2.13. Рівняння нерозривності
- •1.2.14. Рівняння Бернуллі
- •1.2.15. Рух поверхневих водотоків
- •1.2.16. Спокійні та бурхливі потоки
- •1.2.17. Приклади ламінарного руху
- •1.2.18 Течії у водойомах
- •1.2.19. Хвилі у воді
- •1.2.20. Стратифікація, стійкість та перемішування природних вод
- •1.2.21. Природні води як хімічний розчин
- •1.2.22. Основні типи домішок у природних водах
- •Головні іони в океанічних водах (за с. Бруєвичем)
- •1.2.23 Гідрохімічна класифікація природних вод. Зміни їх складу
- •1.2.24. Забруднення та якість природних вод
- •Методи гідрологічних досліджень
- •1.3.1. Математичні методи, інформатика
- •1.3.2. Системний підхід
- •1.3.3. Експеримент та моделювання
- •1.3.4. Порівняння, типізація, класифікація
- •1.3.5. Історичний метод
- •1.3.6. Прогнозування
- •1.3.7. Експедиційний метод
- •1.3.8. Вимірювання, спостереження, моніторинг
- •1.3.9. Балансові методи
- •1.3.10. Картографічні методи
- •1.3.11. Географо-гідрологічні методи
- •1.3.12. Еколого-гідрологічні методи
- •Гідрологія водних об’єктів
- •Гідрологія океанів і морів
- •2.1.1. Поділ Світового океану
- •Основні характеристики океанів
- •2.1.2. Рельєф дна та донні відклади Світового океану
- •2.1.3. Розподіл основних гідрологічних характеристик та водні маси океану. Процеси перемішування
- •2.1.4 Морський лід
- •2.1.5. Морські хвилі
- •2.1.6. Припливи в океані
- •2.1.7. Морські течії
- •2.1.8. Рівень океанів і морів
- •2.1.9. Життя в океані
- •2.1.10. Моря України
- •Гідрологія льодовиків
- •2.2.1. Процеси утворення льодовиків
- •2.2.2. Рух льодовиків
- •2.2.3. Розповсюдження, основні типи, будова та гідрографічна сітка льодовиків
- •2.2.4. Баланс та режим льодовиків
- •2.2.5. Процеси та явища пов’язані з льодовиками
- •Гідрологія підземних вод
- •2.3.1. Походження підземних вод
- •2.3.2. Класифікації підземних вод
- •2.3.3. Води зони аерації
- •2.3.4. Ґрунтові води
- •2.3.5. Артезіанські води
- •2.3.6. Підземні води у тріщинуватих та закарстованих породах
- •2.3.7. Структури підземної гідросфери
- •2.3.8. Рух підземних вод
- •2.3.9. Підземний стік
- •2.3.10. Природні явища та процеси пов’язані з підземними водами
- •Гідрологія річок
- •Найбільші річки світу
- •2.4.1. Річкові системи
- •2.4.2. Річкові водозбори
- •2.4.3. Річкові долини
- •2.4.4. Русла та заплави річок
- •2.4.5. Рух води в річках
- •2.4.6. Поняття про водний режим річок
- •2.4.7. Процеси водного живлення річок
- •2.4.8. Аналіз водного режиму річок
- •2.4.9. Рівневий режим річок
- •2.4.10. Утворення та основні характеристики річкових наносів
- •2.4.11. Основні категорії та стік наносів
- •2.4.12. Поняття про русловий процес річок
- •2.4.13. Типізації та класифікації руслового процесу
- •2.4.14. Термічний режим річок
- •2.4.15. Льодовий режим річок
- •2.4.16. Гідрохімічний режим та особливості гідробіології річок
- •Гідрологія озер
- •Найбільші озера світу
- •2.5.1. Котловини озер
- •2.5.2. Морфометрія та морфологія озер
- •2.5.3. Термічний режим озер
- •2.5.4. Льодовий режим озер
- •2.5.5. Динаміка озер
- •2.5.6. Водний режим озер
- •2.5.7. Гідрохімічні та гідробіологічні особливості озер
- •2.5.8. Донні відклади озер
- •Гідрологія особливих типів водних об’єктів
- •2.6.1. Сніговий покрив
- •2.6.2. Гідрологічні явища та процеси в зоні багаторічної мерзлоти та холодного клімату
- •2.6.4. Гідрологія водосховищ
- •2.6.5. Канали та гідромеліоративні системи
- •2.6.6. Гідрологія боліт
- •2.6.7. Гідрологія гирл річок
- •Типи гирлових областей річок
- •Загальні гідрологічні явища та процеси
- •Природні води і атмосфера Землі
- •3.1.1. Кліматична система Землі і природні води
- •Характеристики складових кліматичної системи Землі
- •3.1.2. Взаємодія океану та атмосфери
- •3.1.3. Атмосферна ланка колообігу води
- •Водний баланс та стік води з суходолу
- •3.2.1. Водний баланс територій
- •3.2.2. Формування стоку
- •3.2.3. Стік води в річках
- •Природні води і тверде тіло Землі
- •3.3.1. Літосфера та підземні води
- •3.2.2. Ендогенний вплив на поверхневу гідросферу
- •3.3.3. Природні води і рельєф
- •3.3.4. Гідрогенні відклади та акумулятивні утворення
- •Природні води та еволюційні процеси
- •3.4.1. Еволюція географічної оболонки та її складових
- •3.4.2. Біогенний етап розвитку природних вод
- •3.4.3. Антропогенний етап розвитку природних вод
- •Заключення Новітній етап розвитку гідрології
1.3.4. Порівняння, типізація, класифікація
Порівняльний метод широко використовують у природничих науках. Порівняння полягає у співставленні об’єктів з метою виявлення рис подібності та відмінності. Воно є найважливішою основою узагальнень, а також грає значну роль у виявленні та дослідженні аналогій. Порівняння також допомагає визначенню поняття про об’єкт, тобто виявленню його характерних, специфічних рис. Характер порівняння залежить від накопичених у даній галузі досліджень знань, інакше воно не принесе користі, не буде сприяти пізнанню об’єктів. Порівняння допомагає типізації.
Типізація (типологія) — виділення обмеженої кількості різновидів (типів) об’єктів (як правило одного рівня складності), що характери зуються чітко вираженими особливостями і представляють чіткі групи аналогічних об’єктів. Тип це частіше уявний об’єкт (образ, модель). Виділення типів дозволяє систематизувати інформацію про об’єкти, вивчати основні закони їх розвитку. У типології допускається те, що виділені типи не обов’язково повинні вичерпувати досліджувану множину об’єктів, можуть існувати не типові (атипічні) об’єкти. Крім того допускається існування перехідних об’єктів, що можуть відноситися до різних типів. Типізації широко розповсюджені в гідрології. Наприклад виділяють типи русел, типи гирл, типи озерних котловин за походженням, типи льодовиків, основні типи водних мас Світового океану та інші.
Більш строгим способом систематизації множини (різноманітності) досліджуваних об’єктів є класифікація. На відміну від типології вона передбачає віднесення всіх (без винятку) об’єктів до певних класифікаційних груп. Для проведення операції логічного поділу необхідно ввести його ознаки (основи). Ознаки поділу можуть бути формальні, суттєві, або генетичні (за глибинними взаємозв’язками, взаємопереходами, розвитком). Останній вид ознак найбільш цінний. Класифікації, як правило, бувають складні, багаторівневі. Основи поділу на різних рівнях поступово змінюються, деталізуються. Прикладами класифікацій в гідрології є класифікації природних вод за гідрохімічним складом, озер за водним режимом, боліт за характером походження та розвитку, течій за основними діючими силами та інші.
Методи порівняння та поділу (класифікація, та типізація) сприяють виявленню та дослідженню основних законів розвитку об’єктів.
1.3.5. Історичний метод
Можна проводити порівняння не тільки сучасних об’єктів, явищ, процесів, але і сучасних та минулих. Це дає змогу краще розуміти закони їх розвитку. В природі та суспільстві зберігається інформація про минулі періоди розвитку. Її збір та обробка проводиться за допомогою спеціальних методів та методик. Розрізняють зміни об’єктів за історичний період та більш тривалі проміжки часу. В останньому випадку говорять про методи палеоаналізу та палеонауки (гр. palaios — стародавній). Існує також палеогідрологія, проводяться окремі історико-гідрологічні дослідження.
Історичний метод, як вивчення розвитку об’єктів, надзвичайно важливий для формування уявлень про загальні еволюційні процеси, їх закономірності і, зокрема, про роль та місце в них природних вод. Цей метод широко застосовують в біології, екології, геохімії, гідрогеохімії. Результати таких досліджень можуть допомогти вирішенню еколого-гідрологічних проблем.
Любі гідрологічні об’єкти проходять певні стадії розвитку. Можна сказати, що стан об’єкту на певний момент часу є наслідком (відбитком) минулих та сучасних умов його існування. У зв’язку із цим дослідження можуть базуватися на діахронічному підході, тобто на розгляді генезису та стадій розвитку об’єкту. Палеогідрологічні методи тісно пов’язані з палеогеографічними та іншими. Можна назвати: метод реліктів, метод історичних (палео-) зрізів, методи визначення абсолютного віку, метод актуалізму та інші. Зокрема метод актуалізму базується на тому, що знання про сучасні явища та процеси дозволяють судити про умови формування певних об’єктів в минулому. Хоча це і не завжди коректно, тим не менш даний метод має велике пізнавальне значення.
В цілому можна говорити про поступове поглиблення, ув’язку та розвиток знань про минулі стани гідросфери Землі, як частини біосфери та географічної оболонки.