1. Методи створення рейтингу за допомогою ряду показників, кластерного аналізу, матричний метод аналізу, метод бальних оцінок

У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного і кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, прийняття яких неможливе без використання ефективної оцінки. Водночас значнаїх частина потребує комплексного підходу до дослідження об’єкта. В умовах мінливого як зовнішнього, так і внутрішнього середовища такий підхід є актуальним як для власників, управлінські інтереси яких визначаються їхнім бізнесом, так і для державних інституцій, що мають забезпечувати управління економікою в розрізі галузей, регіонів та країни в цілому. Особливо велику цінність становить інформація для органів державного управління та місцевого самоврядування, оскільки спираючись на неї, вони мають обґрунтовувати рішення у сфері інвестиційної, грошово-кредитної, бюджетної, податкової, а також в інших важливих галузях життєдіяльності держави та суспільства.

Обґрунтування управлінських рішень в економічній сфері неможливе без широкого використання інформації про фінансовий стан підприємств, які є основними об’єктами економічних відносин. Водночас у контексті реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України стає актуальним завдання комплексного підходу при оцінці фінансового стану господарюючих суб’єктів, що репрезентується інтегральним показником.

У вітчизняній науково-практичній літературі з фінансового аналізу та фінансового менеджменту використовуються такі терміни, як інтегральна оцінка, інтегральний фінансовий аналіз та комплексний фінансовий аналіз. Усі наведені терміни застосовуються для позначення однієї й тієї самої функціонально-організаційної форми фінансового аналізу.

При дослідженні об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефективності фінансового менеджменту на підприємстві.

Мету рейтингової оцінки фінансового стану підприємства можна інтерпретувати наступним чином: у достатньо короткі строки провести розрахунки на основі обраної математичної моделі комплексного фінансового дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства — об’єкта дослідження, ідентифікувати фактичні результати та обґрунтувати прогнозний тренд розвитку фінансового стану суб’єкта господарювання у коротко- або довгостроковому періодах. Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об’єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах.

У працях зарубіжних і вітчизняних економістів досліджено широке коло питань, пов’язаних з комплексним аналізом фінансового стану підприємств, його оцінкою та управлінням.

Серед науковців, які приділили значну увагу комплексному дослідженню фінансового стану підприємств, слід виділити таких як М.Д. Білик, Г.С. Белай, Т.М. Байчак, Б.Є. Грабовський, П.А. Знахуренко, К.В. Ізмайлова, О.Є. Кузьмін, Д.В. Кабаченко, М.І. Лагун, Л.А. Лахтіонова, В.М. Литвин, В.С. Михайлов, В.П. Мартиненко, А.О. Музиченько, І.М. Сафронська, В.М. Стельмах, С.О. Іщук, О.В. Павловські, О.А. Романенко, А.В. Череп, О.Б. Хотетовська, О.Л. Хотомлянський та інші.

Кожен науковець обґрунтовує власне бачення методики проведення інтегральної оцінки фінансового стану підприємства (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Підходи до інтегральної оцінки фінансового стану підприємства

Автор	Зміст підходу
І.М. Сафронська, Г.С. Белай	проведення комплексної оцінки фінансового стану підприємства за допомогою розрахунку інтегрального показника[20, 67];
В.С. Михайлов,О.Б. Хотетовська	оцінка фінансового стану за допомогою рейтингової експрес-оцінки шляхом порівняння досліджуваного підприємства за показниками рентабельності, ефективності управління, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності з еталонним підприємством[17, 28];
С.О. Іщук	пропонує використати три інтегральних показники: результат господарської діяльності, результат фінансової діяльності та результат фінансово-господарської діяльності[16, 29];
Т.М. Бойчак	розрахунок інтегрального показника здійснювати виходячи зі стану фінансової стійкості і платоспроможності підприємства[11, 356];
А.О. Музиченко	пропонує використання методу головних компонент, що дозволить виявити латентні першопричини, які пояснюють кореляції між ознаками та змістовно інтерпретуються при рейтинговій оцінці фінансового забезпечення розвитку підприємства[18, 85].

Широко використовуваними сьогодні є складні інтегральні методики рейтингування підприємств різних галузей, їхніх систем корпоративного управління, що використовують провідні рейтингові агентства-Standart&Poor’s, InstitutionalShareholderServices, BrunswickUBSWarbung [21].

Актуальність інформаційно-аналітичної довідки полягає в тому, що за допомогою інтегральної оцінки фінансового стану з’являється можливість в узагальненому вигляді представити діяльність підприємства на ринку та визначити рейтинг ефективності його діяльності. Це дозволить суб’єктам ринкових відносин визначитись із найефективнішими способами інвестування капіталу і таким чином сприяти росту віддачі використовуваних ресурсів в умовах їх обмеженості.

Метою її є обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення методів проведення інтегральної оцінки фінансового стану підприємств з урахування існуючих науково-методологічних розробок досліджуваної проблематики.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства може проводитись із використанням наступних методів: створення рейтингу, кластерного аналізу, матричного аналізу, методу бальних оцінок.

1. Метод створення рейтингу за допомогою ряду показниківдосить простий і оснований на рангуванні підприємств відповідно до значень відібраних для аналізу ключових показників - виручка, чистий прибуток, капіталізація, сукупний дохід інвестора. Однак слід відмітити, що відібрані показники не повністю характеризують фінансовий стан підприємства, а такі показники, як капіталізація та сукупний доход інвестора є більшою мірою показниками для рейтингової оцінки цінних паперів на основі фондових індексів [20, 66].

2. Метод кластерного аналізу дозволяє поділити за визначеними критеріями сукупність підприємств, що вивчається, на групи, які називаються кластерами. В даній методиці обираються елементарні кластери, а потім відбувається їх об'єднання в один сполучений (підсумковий) кластер.

Для формування рейтингу фінансового стану підприємства методом кластерного аналізу рекомендується використовувати наступні показники: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, коефіцієнт оборотності, коефіцієнт рентабельності виробництва. Якщо підприємство посідає за критерієм максимізації відповідного показника перше місце в кластері, то йому надається 1 бал, друге місце – 2 бали і т. д. Підсумковий кластер являє собою рейтингову оцінку фінансового стану підприємства. Таким чином, стабільно низькі значення показників кластерного аналізу визначають високий рейтинг підприємства [19, 131].

Для прикладу здійснимо аналіз фінансового стану ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 – 2010 роки за допомогою методу кластерного аналізу.

Таблиця 1.2.

Результати кластерного аналізу ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 - 2010 роки

Кластери	2009 рік	2010 рік	Відхилення(+,-)
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,497 (1 бали)	0,261 (2 бал)	-0,236
Коефіцієнт оборотності оборотними активами	0,439 (2 бали)	0,429 (1 бал)	-0,01
Рентабельність оборотних активів, %	0,1 (1 бал)	0,1 (1 бал)	-
Підсумковий кластер	4 бали	4 бали	-

За результатами кластерного аналізу можна відмітити, що ДП «Сімферопольський виноробний завод» за досліджуваний період має однаковий рейтинг.

3. Матричний метод аналізу використовується для узагальненої оцінки ефективності діяльності підприємств. Процес матричного аналізу поділяється на такі етапи:

1. визначення мети аналізу;

2. отримання інформації;

3. оцінка отриманих даних та інтерпретація результатів.

Для здійснення такого аналізу необхідно спів ставити економічні результати господарської діяльності з ресурсами та затратами, що були необхідні для досягнення цих результатів. Вихідною інформацією є економічні показники, які можна визначити за даними звітності: прибуток, виручка від реалізації продукції, собівартість, матеріальні затрати, основні засоби, фонд оплати праці, чисельність персоналу та ін. За основу матричної моделі аналізу береться квадратна таблиця (матриця), а кількість показників може бути різною.

За допомогою системи відібраних показників діяльності підприємства можна своєчасно виявити його проблеми і внутрішньогосподарські резерви. За індексами відносних показників, що знаходяться під діагоналлю матриці за формулою середньої арифметичної визначається значення рейтингового числа. Якщо значення узагальненого показника > 1, то ефективність зросла, а якщо – < 1, то ефективність зменшилась.

Цей метод дає не лише узагальнюючу характеристику стану підприємства і динаміки його розвитку, але й дозволяє визначити зміни в ході і в результаті роботи та виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

Для прикладу проведемо аналіз діяльності ДП «Сімферопольський виноробний завод» за допомогою матричного методу, результати якого оформимо у вигляді таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Результати аналізу ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 рік за матричним методом

Показник Знаменник	Результати		Затрати		Ресурси
	Валовий прибуток	Виручка від реалізації	Собівартість	Матеріальні витрати	Основні засоби	Фонд оплати праці	Чисельність персоналу
Валовий прибуток	1
Виручка від реалізації продукції	0,038	1
Собівартість реалізованої продукції	0,039	1,139	1
Матеріальні витрати	0,032	0,829	0,798	1
Основні засоби	0,118	3,097	2,979	3,734	1
Фонд оплати праці	0,389	10,217	9,828	12,31	3,299	1
Чисельність персоналу	9,0	236,01	227,0	284,55	76,205	23,097	1

Отже, при здійсненні комплексного аналізу за даним методом слід пам’ятати, що такі таблиці потрібно складати за всі роки, які беруться до аналізу і в результаті його проведення здійснювати порівняння між рейтинговими оцінками в звітному і попередньому періодах.

4. Метод бальних оцінок є відносно простим і грунтується на думці досвідчених спеціалістів-експертів. Рейтинг встановлюється за системою показників як сума балів. Всі показники поділяються на класи: перший клас – значення показників перевищують встановлені або теоретично обґрунтовані нормативи; другий клас – значення показників перебувають на рівні нормативу; третій клас – значення показників менше нормативного рівня.

Система показників складається з коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Показник в першому класі оцінюється в 3 бали, в другому – в 2 бали, в третьому – в 1 бал. Критерієм формування рейтингу виступає максимум суми балів за всіма показниками [20, 66].

Далі здійснимо аналіз фінансового стану ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 – 2010 роки за допомогою методу бальних оцінок, використовуючи дані таблиць 7.2 і 8.1. результати аналізу подамо у табл. 1.4.

Таблиця 1.4.

Результати аналізу ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 – 2010 роки за методом бальних оцінок

Показники	2009 рік				2010 рік
	1 клас	2 клас	3 клас	Разом сума балів	1 клас	2 клас	3 клас	Разом сума балів
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,978	-	-	3	0,951	-	-	3
Коефіцієнт швидкої оцінки	-	-	0,497	1	-	-	0,261	1
Коефіцієнт фінансової незалежності	-	-	0,126	1	-	-	0,178	1
Коефіцієнт фінансової стабільності		-	0,149	1	-	-	-0,229	1
РАЗОМ	-	-	-	6	-	-	-	6

Отже, проведений аналіз показує, що рейтинг даного підприємства за досліджуваний період не змінився.

Отже, в даному питанні розглянуто методи за допомогою яких проводиться комплексна оцінка фінансового стану підприємства. Для виконання вимог системності при інтегральній оцінці фінансового стану підприємства необхідно оцінювати не тільки окремі коефіцієнти, але і їх співвідношення, структуру, що дасть змогу звести і відобразити в об’єднаному показнику множинні взаємозв'язки фінансових показників підприємства. Опираючись на принцип ієрархічності, можна об'єднати блокові оцінки в цілісну систему комплексної оцінки фінансового стану підприємства. З позиції принципу цілісності є підстави припускати, що узагальнений показник дасть оцінку, яка якісно перевершує сукупність коефіцієнтів, котрі входять у цей блок.