Тема 7. Планування у видавництві.

1. Тематичне планування: види, призначення, структура, зміст, порядок і учасники розробки.

2. Оперативне планування у видавництві.

3. Собівартість видавничої продукції. Класифікація затрат.

4. Фінанси видавництва.

1. Видавниче планування охоплює всі сторони діяльності видавництва. Об’єктами планування виступають: тематика видань, трудові, виробничі, матеріальні і фінансові ресурси. Правильне тематичне планування допоможе видавництву виконати своє призначення – як повніше задовольнити потреби людей в необхідному виданні літератури.

Тематичне планування одна з найважливіших функцій видавництва. Ним визначається цільова направленість діяльності видавництва.

Тематичний план складається з переліку назв літературних і інших друкованих видань, які повинно випустити видавництво за певний період. Із всієї сукупності тем в план включають найбільш важливі, актуальні з точки зору політики, культури, економіки, суспільних задач. В тематичний план включається література, що відповідає профілю даного видавництва – запитам і інтересам того конкретного читача, який воно обслуговує. Тематичний план видавництва включає видання, що належать до одного виду чи типу літератури, чи розраховані на визначену категорію читачів.

Тематичне планування у видавництвах передбачає підготовку перспективного тематичного плану випуску літератури, плану редакційно-підготовчих робіт і на їх основі – річного тематичного плану випуску літератури видавництва.

Перспективне тематичне планування визначає головні напрямки роботи видавництва на перспективу по основних тематичних розділах у відповідності із профілем видавництва. Сюди відносять роботи вже замовлених авторів, теми творів, перевидання яких видавництво буде залучати авторів, перевидання багатотомних збірок, вибраних творів художньої літератури, довідкові видання, підручники, а також інші видання, які потребують для свого випуску, редагування чи поліграфічного виконання тривалого часу.

На основі перспективного тематичного плану видавництва складається внутрішньо-видавничий план редакційно-підготовчих робіт (план редпідготовки). Сюди відносять авторські пропозиції і заплановані до випуску видання по актуальній тематиці відповідно до профілю видавництва, це ті видання, над якими видавництво буде працювати у плановому році. Виходячи із затверджених тематичних планів випуску літератури і редакційно-підготовчих робіт, кожна редакція, художня редакція і виробничий відділ видавництва складають свої плани роботи на рік.

Кожна редакція повинна скласти річний тематичний план підготовки до випуску літератури в об’ємних показниках (в видавничих аркушах) по окремих стадіях своєї роботи:

• укладання договорів;

• редагування авторських оригіналів;

• задача відредагованих оригіналів у видавничий відділ.

Цей план з відрахованими підсумками по окремих стадіях роботи повинен бути затверджений керівництвом видавництва. На його основі редакція розподіляє роботу між редакторами, закріплює за кожним з них окремі літературні твори, що внесені до плану. Такий попередній розподіл дозволяє редакторам краще організувати свою роботу, завчасно підготуватись до редагування, встановити необхідні ділові зв’язки з авторами ще до отримання від них творів.

При розрахунку річних обсягів робіт видавництва редакції повинні орієнтуватись на нормативні об’ємні показники, що їх подіє планово-економічний відділ нормативний обсяг літературного матеріалу (в видавничих аркушах) на меті якого редакція повинна укласти договір літературного замовлення з автором, загальний обсяг літературного матеріалу над яким буде працювати редакція в плановому році.

Редакції готують по кожному виданню розгорнутий календарний графік авторського оригіналу в редакції з моменту його передачі у видавничий відділ. Керуючись цими графіками, редакція розробляє річні тематичні плани здачі оригіналів у виробничий відділ для набору і інших виробничих процесів. В них вказуються назви творів, обсяги їх в видавничих і друкарських аркушах, тираж, дата здачі у виробничому відділі.

На основі річних тематичних планів відділ художнього оформлення разом з книжковими редакціями, технічними редакціями, виробничим відділом, службою матеріально - технічного забезпечення і планового відділу складає тематичний план художньо-технічного оформлення видання (обсяги , тираж, основні елементи оформлення по кожному виданню: формат, характер набору, кількість і вид ілюстрацій, вклейки, спосіб їх друку, номер і сорт паперу, характер обкладинки, сорт політурного матеріалу. В плані вказується запланована сума витрат на оформлення кожного видання. На основі плану художньо – технічного оформлення розраховується потреба в папері і палітурних матеріалах по сортах, номерах і масі 1м² паперу, по товщині і сортам картону, по ширині і сортам палітурного матеріалу, а також використання для розрахунку виробництва собівартість продукції.

Виробничий відділ складає річний план по набору, річний план друкування, річний план здачі тиражу (план здачі продукції книжково – торгівельним організаціям).

Пізніше річний тематичний план представляють поліграфічному підприємству.

2. Оперативне планування – регулювання строків виконання планів випуску видань по тематиці і кількісних показниках, виявленні і усунення причин, що заважають ритмічній роботі коректування ходу робіт для забезпечення виконання в терміна замовлень по договорах, з поліграфічними підприємствами і книготоргівельними операціями.

Для оперативного планування необхідний чіткий налагоджений облік робіт і щоденний контроль за виконанням планів, що дає змогу вчасно виявляти порушення в роботі окремих редакцій і виробничого відділу і вживати заходи по їх усуненню.

Оперативне планування повинно бути тематичним і охоплювати всі основні процеси створення книги від укладання договорів з авторами до здачі друкарні тиражу включно. Оперативному плануванню належать наступні процеси і операції:

• укладення договору з автором;

• поспуплення авторського оригіналу;

• рецензування видання;

• редагування, здача готових до набору оригіналів у виробничий відділ;

• технічне редагування оригіналу;

• набір;

• друкування;

• випуск видань у світ.

Квартальні плани – основа для уточнення обсягів роботи редакторів. На їх основі редактори складають індивідуальні плани своєї загрузки, враховуючи місячні редакційні плани і календарні графіки підготовки оригіналу і проходження видання в виробництві.

Літературний матеріал в незавершеному виробництві, що знаходиться на тій чи іншій стадії обробки називають видавничим портфелем:

• договірний,

• редакційний,

• виробничий

Розмір портфеля у видавничих аркушах, взятий на будь-який день – портфельний запас (залишок портфеля).

Основою для розрахунку внутрівидавничого планування є кількісні показники плану випуску і здачі продукції.

В плані випуску і здачі продукції показують по її видах, кількість видань, обсяг в видавничих аркушах, тираж, кількість друкованих аркушів відбитків. А також розраховують середні величини: середній обсяг книги і брошури в видавничих аркушах, середній тираж 1 видання, середній коефіцієнт ємності друкованого аркуша.

3. Ринкові умови спонукають працівника будь-якого видавни­чого підрозділу, незалежно від займаної посади, надто ж редакто­ра редакції, головного редактора чи директора, оволодівати пев­ною сумою знань і умінь, дотичних до виконання безпосередніх посадових обов'язків. Початкуючому ж видавцеві просто не­обхідно мати бодай елементарне уявлення про структуру фінан­сової бази свого видавництва, шляхи її зміцнення, джерела фі­нансових засобів, величину витрат на виготовлення того чи ін­шого виду видавничої продукції, складові собівартості друкова­ного продукту та шляхи її зниження. Йому слід також уміти не лише «розшифрувати» кошторис на випуск видання, а й, бодай приблизно, «прикинути» й оцінити його з точки зору насамперед економічної доцільності.

Звичайно ж, для цього у видавництві (залежно від його вели­чини) має бути відповідна економічна служба, або ж бодай гра­мотний бухгалтер-економіст. Та це не знімає нагальної нині не­обхідності вчитися економіці саме керівникові чи редакторові. Адже під час ведення переговорів з потенційним замовником чи спонсором, автором чи упорядником майбутнього видання, дис­триб'ютором чи промотором друкованого продукту (нерідко такі переговори відбуваються поза межами свого офісу) невідступно буде присутнім «економічний блок» розмови.

Отож, на початку необхідно оволодіти певним поняттєвим апаратом. Принаймні, треба чітко уявляти собі, що стоїть за та­кими термінами, як бюджет і баланс видання, фонд оплати праці, фонд матеріального заохочення, фонд соціального розвитку, кошторис, прямі й непрямі витрати, прибуток, рентабельність,

Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниженняподатки та їх види, повна та видавнича собівартість. Годі говори­ти вже про те, що такий видавець має чітко орієнтуватися в зна­ченнях основних термінів зі свого фаху. До цієї теми безпосеред­нє відношення матимуть, скажімо, такі поняття як аркушевід-битки, обсяги видань, витратні матеріали, гонорар та його види, поліграфічні й друкарські витрати, бюджет маркетингу тощо.

Структура витрат на конкретне видання:

Організація роботи юридично оформленого і зареєстрованого відповідним державним органом видавництва чи його самостій­ного підрозділу з першого дня існування потребуватиме немалих матеріальних і грошових витрат. Адже аби реалізувати свій дав­но вистражданий видавничий проект і запропонувати на ринок його конкретне втілення у вигляді того чи іншого виду друкова­ного продукту з метою продажу й повернення вкладених коштів, потрібно ці кошти десь віднайти. Повернути ж їх, та ще й зароби­ти на цьому якийсь прибуток, належить з продажу нового видан­ня. Таким чином, будь-які витрати, понесені на його підготовку, мають бути враховані при складанні всієї суми витрат і визна­чення в майбутньому ціни видання.

Спробуємо визначити структуру витрат на виготовлення дру­кованого видавничого продукту. Розділимо ці витрати на кілька блоків:

1. Гонорарні.

2. Загальновидавничі.

3. Редакційні.

4. Поліграфічні.

5. Маркетингові.

Відразу слід зауважити, що поділ цей дещо умовний. Залеж­но від масштабів діяльності, кількості працюючих у штаті, дру­гий і третій блок можуть бути об'єднані у великих видавництвах, або розділені у малих, де значний обсяг робіт виконується не штатними, а залученими, відповідно до угод, працівниками.

Кожен з цих блоків має свої складові, які потребують деяких коментарів.