21. Какие факторы обеспечивают формирования ПП. Какие свойства клеточной мембраны обеспечивают возникновение ПД. От чего зависят его свойства?У стані спокою зовнішня поверхня мембрани має позитивний, а внут.- негативний заряд.Ця різниця потенціалів назв. МПС. МПС характерезуеться певними параметрами:1)постійністю; 2) полярністю; 3)величиною, що виражаетьсяв мВ.Величиною МПС залежить від концентрації іонів по обидва боки мембрані.МПС формується завдяки різних механізмах але основним серед них є дифузія К. ПД- це МПС, короткочасний високо амплітудні зміни, що виникають при збудженні.Основною причиною є зміна проникності мембрани для іонів. ПД виникає при замиканні струму лише тоді коли катод міститься на зовнішній поверхні мембрани, а анод - у клітині чи волокні. При проходженні струму змінюється МП. Якщо на поверхні лежить катод, то розвивається деполяризація(збудливість підвищується), а якщо анод- гіперполяризація(збудливість зниж-я)

22.Что является непосредствиной причиной сущиствования ПП. Следствием чего она сама является?Причиной являється позитивний заряд на зовнішній поверхні, а негативний на внутрішній.Тобто залежить від концентрації іонів по обидва боки мембрани.Проникність мембрани для К майже у 100 раз більша, ніж для Na, тому основну роль у генерації мембранного потенціалу відіграє дифузії К – калієвий дифузний потенціал. К дифундує з клітини, але завдяки негативному заряду в ній ці іони затримуються на зовнішній поверхні мембрани.

На величину МПС впливають невелика дифузія Na в протилежному напрямку, наявність у клітині негативно заряджених білків, іонів фосфатів та інш. Речовин. Істотну роль у механізмі генерації МПС грає також Na,К- насос, що виводить із клітини три іони Na на кожні два іони К, що вводяться в неї. Це ключовий момент, який створює іонну асиметрію . Підтримання МПС на певному рівні-один із основних показників стану відносного фізіологічного спокою клітини.

23.Движения какого иона и в каком направлении через клеточную мембрану обеспечивает фазу деполяризации и восходящую часть фазы инверсии ПДв нервных волокнах и клетках скелетных мышц, т. е. всю восходящую частьПД? Затрачивается ли при этом энергия АТФ? Почему?Дайте пояснения.Під час фаза деполяризації відбувається активація Na-каналів. При цьому змінюється конфірмаційний стан білків, що входять до складу «воріт». Ці «ворота» відкриваються, і проникність мембрани для Na в кілька раз тисяч збільшується. Na лаво подібно входить у волокно нерва. У цей час К-канали відкриваються дуже повільно. Отже, у волокно надходить значно більше Na, ніж виводиться з нього К. Таким чином деполяризація пов’язана з входом Na у волокно, а реполяризація- з виходом із нього К. Співвідношення між входом Na і виходом К змінюється в процесі розвитку ПД. При цьому використовується енергія АТФ.

24.Движения какого иона и в каком направлении через клеточную мембрану обеспечивает фазу реполяризации и нисходящую часть фазы инверсии ПД в нервных волокнах и клетках скелетних м ышц т. Е. всю нисходящую часть ПД. Затрачивается ли при этом энергия АТФ,об’ясните?Реполяризація характерезуєтьсязакритям Na-каналів. «Ворота» на внутрішній поверхні мембрані відбувається повільніше ніж активація. В цей час відбувається активація К-каналів і зростає дифузія К на зовні

25. Дайте характеристику проведения возбуждения по нервному волокну. Сформулируйте законы проведения возбуждения по нервному волокну.

Усі нервові волокна здатні збуджуватись та швидко проводити імпульси,але ця швидкість різна. Вона залежить від наявності мієлінової оболонки та діаметра волокна. Вони здатні проводити імпульс кілька годин підряд при безперервному подразнені. Це свідчить про те, що вони практично не стомлюються.

1. Закон фізіологічній цілісності:проведення імпульса можливе лише в тому випадку, якщо його цілісність не порушена. Це можливе при висиханні нерва, механіч. травми, переохолодженні, стійкій деполяризації т. д.

2. Закон двобічної провідності: нерв проводить імпульс в двох напрямках.Але звичайно в організмі імпульси поширюються лише в одному напрямку, що пояснюється однобічним проведенням збудження в синапсах.

3. Закон ізолірованого проведення імпульса: імпульс поширюється лише по певному волокну, не переходячи на сусідні

4. Закон: збудження по нервових волокнах проводиться без затухання (без зниження амплітудиПД ), тобто бездекрементно. Цим забезпечується надійність проведення імпульсів.

26.Какие структурно-функцыональные особенносты нервных волокон влияют на скорость проведения возбуждения по ним?При увеличении: 1)амплытуды и крутизны пд; 2)диамстра нервного волокна?

Мієлінові волокна проводять імпульс швидше ніж без мієлінові.Всановлено,що в мієлінових волокнах ПД виникає лише в перехватах Ранв’, а ділянки між ними не збудливі. У перехватах є невелика кількість Na-каналів. У стані спокою зовнішня частина перехватів має позитивний заряд і між ними не існує різниці потенціалів

Амплітуда ПД у 4-5 раз більша ніж, треба для збудження (фактор надійності), тому ПД може збудити не тільки сусідні перехвати, але й «перестрибувати» через нього і збудити другий або й третій. Проведення збудження в мієліновому волокні відбувається стрибками, лише через перехвати – сальтаторно.

Проведення збудження в безміелінових волокнах відбувається повільніше. Місцеві струми виникаютьу даному випадку між сусідніми ділянками волокна.

27. Какие нервные волокна (афферентные или неафференые, вегетативне или соматические) относятся к группе а? Какова скорость проведения возбуждения по ним?

До групи А відносяться аферентні: від м’язових веретен; еферентні – іннервація скелетних мязів. Швидкість проведення імпульсів 70-120 м/с.

28.Какие нервные волокна относятся к группе в? Какова скорость проведения по ним?

До групи В відносяться вегетативні, аферентні (а саме симпатичні прегангліонарні) нервові волокна. Швидкість проведення імпульса =3-15 м/с.

29.Перечислите последовательность процессов, ведущих освобождению медиатора из пресинаптического окончания в синаптическую щель при передачи возбуждения в синапсе. Какой медиатор обеспечивает передачу возбуждения с нерва на скелетную мышцу? Перечислите основные этапи этого процесса.

Нервове волокно закінчується синаптичною бляшкою, у якій містяться мітохондрії та значна кількість пухирців, в яких знаходиться медіатор за допомогою якого збудження поширюється з нерва на мяз. В даному випадку це ацетилхолін. Коли нервовим волокном до бляшки приходить ПД то при його дії на мембрану відкриваються Са-канали і ці іони заходять у бляшку. Підвищена концентрація іонів Са призводить до виходу медіатора із пухирців у синаптичну щілину.