Діяльнісний підхід до формування змісту педагогічної освіти

В останнє десятиліття проблема формування нового змісту педагогічної освіти обговорювалася в публікаціях багатьох авторів (А.А.Греков, Л.В.Левчук, А.І.Міщенко, Л.І.Міщенко, В.А.Сластьонін, В.В.Серіков, Л.С.Подимова, Є.Н.Шиянов і ін.). У їхніх роботах ведеться пошук основ формування змісту нової педагогічної освіти. Автори більшості публікацій йдуть до цього від задач загальнокультурного розвитку студентів і їхньої підготовки до майбутньої педагогічної діяльності. Разом з тим у роботах В.А.Сластьоніна і Л.С.Подимової розробляється проблема спеціальної підготовки студентів також і до інноваційної діяльності в освітніх установах. Навряд чи сьогодні можна обґрунтовано заперечувати необхідність такої підготовки, а виходить, при визначенні змісту педагогічного освіти потрібно йти не тільки від педагогічної діяльності. <...>

Наш підхід до проектування цілей педагогічної освіти припускає, що в результаті навчання і виховання в педагогічному вузі у випускників повинні сформуватися здатності бути суб'єктом як мінімум чотирьох видів діяльності: педагогічної, інноваційної, колективного самоврядування і саморозвитку. У кожній з них повинні вирішуватися певні типи задач, а виходить, виконуватися відповідні дії. Тут необхідно відразу зауважити, що не може однозначно визначеного переліку розв'язуваних задач і дій. У різних педагогічних системах задачі, розв'язувані вчителем, можуть істотно розрізнятися. Так, на відміну від вітчизняних учителів педагоги багатьох закордонних країн не зобов'язані займатися організацією позакласної діяльності й індивідуальною роботою з учнями. Поява в наших школах шкільних психологів і соціальних педагогів може спричинити значну зміну функцій учителя. Зміна складу розв'язуваних задач, звичайно ж, буде відбиватись на змісті і структурі педагогічної освіти.

Пропонований нижче варіант складу і структури задач для кожної з основних діяльностей учителя не претендує на абсолютну повноту, тому що повного переліку не може існувати взагалі. Перелік розв'язуваних педагогом задач залежить як від потреб навчально-виховного процесу, так і від наявних можливостей. Ми пропонуємо орієнтовний перелік задач, значення яких, на наш погляд, збережеться в доступній для огляду перспективі.

У педагогічній діяльності виділимо п'ять основних типів задач: побудова навчального курсу в цілому; проведення занять; побудова позакласної роботи в цілому; проведення одиничних заходів; індивідуальна робота з учнями.

В інноваційній діяльності — чотири: перенесення інноваційного досвіду інших учителів; власна розробка нововведень; проведення педагогічних експериментів; передача власного інноваційного досвіду.

У діяльності колективного самоврядування — п'ять: підтримка сприятливого клімату в колективі; забезпечення ефективної роботи класних команд (тобто групи вчителів, що працюють в одному класі і спільно аналізують його стан, що виявляє проблеми і шукає способи їх вирішення); забезпечення ефективної роботи методичних об'єднань або предметних кафедр; забезпечення ефективної роботи проблемних (проектних) груп педагогів, перед якими поставлена задача розробити спосіб вирішення певних проблем освітньої установи; участь у виробленні колективних рішень.

У діяльності саморозвитку — три: загальнокультурний саморозвиток; професійний саморозвиток; фізичний саморозвиток.

Розв’язання цих задач вимагає від педагога виконання різноманітних дій, що спочатку вибудовуються у свідомості, а потім реалізуються в дійсності. Так, перш ніж почати урок, учитель повинен сформулювати його мету, визначити склад навчальних задач, спланувати послідовність їх вирішення, обрати найбільш прийнятні форми організації занять на різних етапах уроку. У ході уроку вчитель аналізує виникаючі педагогічні ситуації і приймає рішення про те, що і як варто робити. Після уроку він повинен проаналізувати його хід і оцінити результати.

Таким чином, у своїй практичній діяльності педагог виступає одночасно і як суб'єкт, і як виконавець.

Лазарев В.С. Деятельностный подход к формированию содержания педагогического образования // Педагогика. — 2000. —№3. —С. 30—31.

♦ Як співвідноситься даний підхід з ідеями, викладеними в попередньому матеріалі?

♦ Чи можете ви прокоментувати, як виокремлені автором задачі реалізуються в навчальному процесі педагогічного вузу? Наскільки випускник вузу готовий до розвєєязання цих задач?