Закон України „Про освіту дорослих” (Про освіту впродовж життя)

Цей Закон забезпечує право особи на неперервну освіту і визначає державну політику та державні гарантії у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя) як провідного чинника соціального та економічного прогресу суспільства, найвищою цінністю і основним капіталом якого в сучасному світі є людина, здатна до пошуку та засвоєння нових знань і прийняття нестандартних рішень.

С т а т т я 3. Основні принципи державної політики у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя)

1.Державна політика у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя) визначається Верховною Радою України.

2.Державна політика у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя) ґрунтується на принципах:

доступності та добровільності здобуття освіти громадянами впродовж життя;

неперервності та наступності процесу освіти;

цілеспрямованості, динамічності, прогностичності системи освіти дорослих (освіти впродовж життя);

науковості, технологічності і перспективності;

інтеграції системи освіти дорослих (освіти впродовж життя) України у світову систему освіти дорослих (освіти впродовж життя);

державної підтримки системи освіти дорослих (освіти впродовж життя);

фінансування державних і комунальних закладів та установ освіти дорослих (освіти впродовж життя) відповідно до їх структури, нормативів та обсягів надання освітніх послуг;

врахування особливостей структури і змісту освітніх потреб особистості на різних стадіях її життєвого шляху;

єдності формальної та неформальної освіти;

конкурентноздатності і гласності при визначенні і реалізації пріоритетних напрямів розвитку системи освіти дорослих (освіти впродовж життя).

С т а т т я 8. Структура освіти дорослих (освіти впродовж життя)

1. Структура освіти дорослих (освіти впродовж життя) - це сукупність:

освітніх (повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, неповна вища освіта, базова вища освіта, повна вища освіта) і освітньо-кваліфікаційних рівнів (кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр);

стандартів освіти;

освітніх і освітньо-професійних програм формальної і неформальної освіти дорослих (освіти впродовж життя).

2. Вимоги до освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державний стандарт загальної середньої освіти – зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості осіб, визначений Законом України «Про загальну середню освіту», застосовується на рівні повної загальної середньої освіти.

Державний стандарт професійно-технічної освіти – сукупність державних вимог до змісту професійно-технічної освіти, рівня кваліфікації визначається Законом України «Про професійно-технічну освіту».

Система стандартів вищої та післядипломної освіти, яку складають державний та галузеві стандарти вищої освіти і стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів, визначаються Законом України «Про вищу освіту».

4. Освітні та освітньо-професійні програми формальної освіти – складові державних або галузевих стандартів освіти, які визначають нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітнього чи освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлюють вимоги до обсягу та рівня освіти й професійної підготовки, державної атестації.

5. Освітні програми неформальної освіти – програми (зміст навчання), пов’язані з особистим захопленням у певній галузі знань, науки або мистецтва, з прагненням розширення культурного світогляду чи надбанням знань і вмінь, необхідних у побуті та сфері міжособистісного спілкування, засвоєння яких не супроводжується отриманням відповідного документу, що надає право займатися професійною діяльністю за профілем їх змісту.