Тактико-технічна характеристика

Продуктивність:

• при деформуючому, два- , трикольорному маскувальному фарбуванні військової техніки типу танк, автомобіль, од/год – 10-15;

• при маскувальному одноколірному фарбуванні споруд військових об’єктів, м²/год – 1600;

Час розгортання, хв. – 30;

Час згортання з промивкою агрегатів, хв. – 60;

Обслуга, чол. – 3;

Маса станції, кг – 7500;

Швидкість руху, км /год. – 35-65;

В комплект станції входять

1. Вібросито СО-3А, для проціджування фарби.

Складається з:

• корпуса з електродвигуном;

• кронштейна;

• валу з ексцентриком;

• шатуна;

• набору земних сит.

Продуктивність – 10 кг/хв.

2. Установка для нанесення фарби – призначена для подачі фарби під тиском до фарборозпилювачів.

В комплект установки входять дві вудки – фарборозпилювачі, розподільча апаратура і перехідні штуцера.

Складається з:

• баків;

• завантажувального пристрою;

• розподільчого вузла з запобіжним клапаном;

• витратних кранів;

• важелів підключення баків.

Ємність баків – 4 л. Робочий тиск – 7 кгс/см².

3. Фарбо-нагнітаючий бак С-740 призначений для подачі фарби під тиском до пістолетів фарборозпилювачів.

Ємність – 40 л. Робочий тиск – 4 кгс/см² .

4. Пересувна компресорна установка СО – 7А призначена для отримання і подачі стиснутого повітря до фарбонагнітаючого баку, установки для нанесення фарби і фарборозпилювачів.

Продуктивність – 0,5 м³/хв.. Номінальний тиск – 6 кгс/см².

Потужність електродвигуна – 4 кВт. Маса – 1400 кг.

5. Водяний насос ЕСН – ½ призначений для подачі води з відкритих водоймищ. В комплект насоса входять: всмоктуючий рукав з забірним пристроєм на поплавку, 2 напірних рукава з брандспойтами.

Продуктивність – 10 м³/год.

6. Мішалка С-365А призначена для механічного перемішування емалевих, масляних, водорозбавлених фарб.

Продуктивність – 400 л/год. Ємність баків – 63 л.

Крім цього обладнання до складу станції входять фарборозчинники тара під фарбу і воду, шліфувальна машинка, інструмент і електрообладнання.

Тема №8: „Штучні маски та засоби радіолокаційного маскування .”

Навчальні питання

1.Призначення, види і конструкція штучних масок.

2.Табельні і маскувальні комплекти і маски.

3.Засоби радіолокаційного маскування.

1. Призначення, види та конструкції штучних масок

Штучними масками називаються спеціальні інженерні конструкції, призначенні для приховування озброєння, техніки та споруд від засобів розвідки противника.

Штучні маски постачаються у війська у вигляді табельних маскувальних комплектів

і масок чи виготовляються на місцях сигналами військ з місцевих чи витратних матеріалів.

При влаштуванні штучних масок застосовуються наступні матеріали:

• дріт, жерсть, цвяхи, рогожа, картон, сітчаста тканина, сітки, мочало, мотузки, дрань, спеціальна маскувальна бум ага, фарби;

• жердини, хмиз, гілля кущів та дерев, мох, трава, солома, торф, сніг;

• щепа, металеві стружки, використана тара, волокнисті матеріали, обрізки матеріалів;

За призначенням і зовнішнім виглядом штучні маски поділяються на:

• маски-перекриття,

• горизонтальні маски,

• вертикальні маски,

• похилі маски,

• маски макети,

• деформуючі маски,

• спеціальні маски;

Штучні маски складаються з каркасу і маскувального покриття. Каркас являє собою несучу конструкцію, що підтримує маскувальне покриття і складається з:

• стійок,

• тяжів(прогонів),

• відтяжок(підкосів),

• анкерних опор;

Стійки виготовляються з жердин, накатника і колод діаметром 15см. Довжина стійок залежить від висоти масок.

Тяжі і відтяжки виготовляються з дроту чи мотузки. В кінці до них закріплюють кільця і гачки.

Анкерні опори для закріплення відтяжок закріпляють у вигляді анкерних кілків, брусів, чи використовують місцеві предмети – стовпи, стовбури дерев, пеньки.

Вертикальні, горизонтальні, похилі маски, а також маски-перекриття, маски-навіси і маски макети призначенні для приховування об‘єктів, а також для створення хибних об‘єктів.

Деформуючі маски – для зміни зовнішнього вигляду об‘єктів, і тіней, що від них падають.

Спеціальні маски – для приховування об‘єктів, що маскуються від радіолокаційної розвідки противника.

Маски перекриття приховують об‘єкти від наземного і повітряного маскування.

Маски перекриття бувають:

• плоскими – для маскування траншей, окопів і об‘єктів розташованих у виїмках,

• випуклі - для маскування обкатів, що знаходяться вище поверхні землі,

• увігнуті - для маскування обкатів, розташованих в ярах та інших виїмках.

Горизонтальні маски – для приховування об‘єктів тільки від повітряної і космічної розвідки противника.

До горизонтальних масок надаються наступні вимоги:

• краї маскувального покриття виносяться за межі об‘єкта, що маскується, на відстань, що дорівнює 1,5-2 висотам маски,

• перевищення покриття над об‘єктом, що маскується повинно бути 30-50см.

• допустиме провисання маски повинно бути в лісі – 1/10, серед кущів 1/20,на луговині 1/40-1/50 прольотів маски.

Вертикальні маски призначаються для приховування особового складу, озброєння, техніки і споруд на позиціях і руху по дорогах і колонних шляхах від наземного спостереження і перспективного спостереження з літаків і гелікоптерів. Вони поділяються на:

• траншейні маски,

• придорожні і над дорожні маски,

• маски-забори.

Похилі маски – для приховування тіней при маскуванні стаціонарних споруд, а також техніки від наземної та повітряної розвідок. Похилі маски встановлюють під кутом 15-60 ْ до поверхні землі.

Деформуючі маски призначені для зміни зовнішнього вигляду об‘єкта, що приховується і тіней, що від них падають.

Деформуючі маски, що застосовуються для маскування стаціонарних об‘єктів, в залежності від призначення, конструкцій і зовнішнього вигляду в положенні об‘єкта, влаштовуються у вигляді:

• козирків,

• гребнів,

• прибудов,

• надбудов.

Козирками називають плоскі щити, що розташовуються горизонтально чи похило, гребнями – вертикальні плоскі щити.

Деформуючими надбудовами і прибудовами називають об‘ємні макети окремих частин споруди, що розташовуються відповідно зверху чи збоку об‘єкта, що маскується.

Масками макетами називають макети споруд, місцевих предметів або інших об‘єктів, які, розташовуючись над вогневими спорудами і бойовою технікою, що маскується, маскують їх під менш важливі об‘єкти.

Вони бувають:

• стаціонарні,

• переносні,

• пересувні.

Для забезпечення виходу техніки вони бувають:

• заумні,

• розсувні.

Спеціальні маски призначенні для приховування від радіолокаційного спостереження противника пересування і розташування військ.

За принципом роботи протирадіолокаційні маски поділяються на:

• маски-екрани,

• маски завади,

• комбіновані маски.

Маски-екрани приховують від наземного радіолокаційного і візуального спостереження, а також від фотографування і спостереження за допомогою приладів нічного бачення.

Маски-завади влаштовуються з кутникових відбивачів.