Лекція №9
«Влаштування теплових мереж»
План:
1.Особливості прокладання та розміщення теплових мереж.
2.Конструктивні особливості теплових мереж.
3.Обладнання трубопроводів.
4.Теплоізоляція та захист віл корозії.
1.Особливості прокладання та розміщення теплових мереж.
Теплопроводи (тепломережі) комунікативні системи та обладнання на них для транспортування теплоносія по території об`єкта та розподілу його між споживачами.
Для забезпечення новозабудованих районів міста водою, газом, теплом і електроенергією підземні мережі слід прокладати до початку забудови мікрорайонів:
магістральні (міські й районні) мережі уздовж вулиць,
розвідні (мікрорайонні) мережі уздовж внутрішньомікрорайонних проїздів.
При трасуванні магістральних підземних мереж необхідно враховувати:
структурно-планувальні рішення населеного місця;
розміри міжмагістральних територій;
характер шляхово-транспортної мережі;
рельєф;
розміщення теплопостачаючих установок ;
місце розташування найбільш великих споживачів тепла.
Як правило, магістральні підземні тепломережі трасують через щільно забудовані території житлових районів у напрямку до великих споживачів тепла.
Магістральні міські мережі прокладають уздовж транспортних вулиць у технічних смугах, що відводяться спеціально для них, а магістральні районні мережі - уздовж житлових вулиць і проїздів.
Магістральні міські й районні мережі теплопостачання (як і водопостачання) по можливості трасують на місцевості із підвищеними відмітками поверхні землі.
Це дозволяє більш раціонально використовувати напори в мережах.
Схема підземних мереж населеного місця повинна передбачати можливість будівництва об'єкта по черзі, а також його подальше розширення і реконструкцію.
Теплові мережі прокладають або над поверхнею землі (надземні мережі), або в землі (підземні мережі).
Зазвичай, з огляду на необхідність забезпечення нормального наземного руху, з архітектурних міркувань, у містах теплові мережі прокладають, як правило, під землею.
Споруджують також і повітряні лінії.
Траси повітряних ліній вибирають так, щоб опори і труби не порушували руху автотранспорту й по можливості гармонізували із навколишньою забудовою.
При будівництві тепломережі, так само як і інших підземних споруд, слід враховувати гідрогеологічні умови місцевості.
Тепломережі можуть прокладатися як роздільно, так і сумісно з іншими комунікаціями.
Відстань від траси теплових мереж до інших споруд і паралельно прокладених комунікацій повинна забезпечувати цілісність цих споруд і комунікацій.
Розміщення підземних мереж, що прокладаються роздільно, проектують з урахуванням строку їх служби.
Магістральні мережі теплопроводів, як правило, мають тривалий термін служби, тому їх розташовують під смугами зелених насаджень, а у випадку, якщо ширина їх виявиться недостатньою у дворовій частині кварталу, але ніколи під проїзною частиною вулиці.
Підземні прокладки теплових мереж ведуть:
безканальним способом (роздільно і сумісно );
у напівпрохідних каналах (роздільно);
у прохідних каналах (сумісно з іншими мережами).
ПРИМІТКА: При цьому слід прагнути проектувати спільне прокладання підземних комунікацій (в одній траншеї або в загальному колекторі (каналі)).
Безканальна прокладка на 25-35% зменшує вартість мереж у порівняні з вартістю мереж, прокладених у непрохідних каналах.
Досвід експлуатації мереж при безканальній прокладці свідчить і про їх довговічність.
Як було наведено раніше (див.тема №4), теплові мережі можуть бути як кільцевими, так і тупіковими.
Магістральні теплові мережі прокладають вздовж проїзних частин вулиць тільки у випадках, коли джерелами постачання теплоносія є крупні ТЕЦ.
У випадках застосування місцевих (районних) котелень, бойлерних і ЦТП магістральні і розподільні теплові мережі прокладають вздовж внутрішньо квартальних проїздів.
Розподільні теплові мережі ТО(2) прокладають по вулицях міста від джерела до інженерних споруд:
при роздільному методі прокладки - під тротуаром (рис.1);
при суміщеному методі прокладки в міському колекторі разом з В1, W1, V0 також під тротуаром (рис. 2,3).
Рис.1 Роздільний метод прокладки теплових мереж
Розвідні теплові мережі ТО(4) виходять із ЦТП до будинків мікрорайону при роздільному методі прокладки в непрохідних каналах, розташованих у землі, як правило, з боку дворових фасадів, на відстані не менше 2 м від фундаментів будинку, а при безканальній прокладці на відстані не менше 5 м.
Ввід ТО(4) і відгалуження при транзитному методі прокладки по технічних підпіллях закінчуються індивідуальним тепловим пунктом (ІТП), в якому відбувається зниження температури теплоносія від 1500 до 95-1050С, використовуваного для опалення будинку.
ІТП розміщується в технічних підпіллях будинку.
ПРИМІТКА: Можлива установка одного ІТП на кілька секцій будинку або одного на весь будинок.
При суміщеному методі прокладки теплові мережі розміщують у прохідному каналі (мікрорайонному колекторі) під мікрорайонними проїздами або в технічних підпіллях будинків і "зчіпках" між ними.
Рис.2 Суміщений метод прокладки теплових мереж ГК(Рс) , (КВ)(МК)
Рис. 3 Суміщений метод прокладки теплових мереж Рс - ГК, Рз - технічні підпілля і "зчіпки"
В умовах міста слід прокладати теплові мережі таких |сіті|| конструкцій, які дозволили б вести виробництво робіт індустріальними методами і в максимально стислі терміни.
Окрім|крім| земляних робіт, що виконуються механізмами, на трасі теплопроводу повинні проводитися|виробляти| тільки|лише| монтажні роботи, тобто стикування| елементів, що доставляються із заводів в готовому вигляді|виді|.
Незалежно від способу прокаладння теплових мереж (бесканальным| способом, у напівпрохідних каналах і у прохідних каналах) теплові мережі|сіті|, як правило, повинні мати надійну тепло- і гідроізоляцію.
ПРИМІТКА: В інших випадках тепловтрати через| труби зростуть в 5—10 разів.