4.4 Центральне якісне регулювання теплових потоків на вентиляцію
Задача розрахунку полягає у визначенні витрати мережної води на вентиляцію Gv і температури мережної води після калориферу 2,В. При наявності зрізки температурного графіка визначають два характерних діапазони.
1. Діапазон зрізки температурного графіка.
При постійній температурі мережної води перед калорифером і змінному тепловому потоці на вентиляцію температуру мережної води після калориферів визначають за формулою:
Температуру води в подаючому трубопроводі в точці злому температурного графіка приймають при регулюванні:
по навантаженню опалення //1=//1,0;
по навантаженню опалення і гарячого водопостачання //1=//1,П для закритих систем і //1=//1,С - для відкритих систем.
Температуру мережної води після калорифера в точці злому графіка //2,В приймають рівною //2,0.
2. Діапазон температур зовнішнього повітря менших ніж t//H.
При змінних температурі мережної води в подаючому трубопроводі і тепловому потоці на вентиляцію температура мережної води після калориферів:
Температуру мережної води в подаючому трубопроводі приймають при регулюванні:
по навантаженню опалення 1=1,0;
по сумарному навантаженню опалення і гарячого водопостачання 1= 1,П- для закритих і 1=1,С- для відкритих систем теплопостачання.
Витрату мережної води на вентиляцію для першого та другого діапазонів, кг/с, визначають за формулою:
Результати розрахунків для характерних температур зовнішнього повітря заносять до таблиці 7. За результатами розрахунку будують графіки залежності температур мережної води після калорифера і витрати мережної води на вентиляцію від температури зовнішнього повітря.
Таблиця 7
Результати розрахунку графіка регулювання теплових потоків на вентиляцію
Позна-чення |
Одиниця вимірю- вання |
Температура і витрата мережної води при |
||||
t/o= оС |
toп= оС |
tH= оС |
t//H= оС |
tH =+8 оС |
||
1 |
оС |
|
|
|
|
|
2,0 |
оС |
|
|
|
|
|
2,B |
оС |
|
|
|
|
|
GV |
кг/с |
|
|
|
|
|
5. Проектування траси та гідравлічний розрахунок теплової мережі
Проектування починають з нанесення траси на план об’єкту теплопостачання. Головні принципи, якими потрібно керуватися при виборі траси – найменша довжина, надійність роботи, найменша вартість будівництва і експлуатації, ув’язка з існуючими інженерними комунікаціями. Траса повинна бути пов’язана як з існуючою, так і з перспективною забудовами.
В населених пунктах для теплових мереж, як правило, передбачається підземне прокладання (безканальне, в непрохідних або прохідних каналах разом з іншими інженерними мережами).
Теплові мережі під міськими проїздами та площами з удосконаленим покриттям, а також при перетині великих автомагістралей належить проводити в каналах чи в футлярах. При наявності обгрунтування дозволяється прокладати теплові мережі надземно.
При трасуванні теплових мереж належить звертатися до двостороннього навантаження магістралей. В кожен квартал, як правило, передбачається один увід. Протилежно розміщені квартали краще підключати в одній загальній камері.
Найдовше та найбільш навантажене відгалуження теплової мережі приймають за розрахункове.