МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Кіровоградський медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна
Дисципліна “Гігієна праці”
Спеціальність “Медико-профілактична справа" 5. 110105
Кваліфікація спеціаліста Помічник санітарного лікаря та лікаря - епідеміолога
Курс ІІІ
Лекція 10
Загальна гігієна праці.
Тема шоста.
Шум, ультразвук, інфразвук і вібрація
на виробництві.
Виробнича вібрація.
(2 години)
Підготував викладач
С.Б.Дорогань
м. Кіровоград
2006 - 2007 Навчальний рік
План лекції.
Вібрація, характеристика, класифікація.
Вплив вібрації на організм людини.
Вібраційна хвороба
Гігієнічне нормування вібрації.
Профілактичні заходи.
Вібрація — механічні коливальні рухи, джерелом яких на виробництві є деякі види ручних інструментів, верстатів, машин і механізмів. У випадках, коли коливні частини устаткування стикаються з тілом працюючого, вібрація виступає як професійна шкідливість.
Найпростішою формою вібрації є синусоїдне коливання, коли точка конструкції, що розглядається, зміщується у заданому напрямку від положення рівноваги залежно від часу. Основними величинами такої вібрації є: амплітуда вібропереміщення, частота, пов'язана з періодом коливань обернено пропорціональною залежністю. Коливна точка з визначеною частотою і амплітудою рухається безперервно із змінною швидкістю (віброшвидкістю) і прискоренням (віброприскоренням).
За способом передачі людині вібрація поділяється на загальну і локальну (місцеву). Загальна вібрація передається через опорні поверхні на тіло людини, поширюється через тканини і органи і викликає переміщення тіла у просторі разом з коливним об'єктом. Загальна вібрація за джерелом виникнення поділяється на транспортну, транспортно-технологічну і технологічну.
Локальна вібрація передається через руки людини. Важливо зауважити, що термін «локальна» умовний. Навіть при місцевому положенні через пружні зв'язки, які існують між частинами тіла, вібрація поширюється через тканини, а в деяких випадках (при дії низькочастотних коливань) призводить до переміщення окремих частин тіла у просторі.
Найбільша кількість випадків вібраційної хвороби виникає в операторів при роботі з машинами і обладнанням, які створюють локальну вібрацію.
За часовою характеристикою вібрацію як локальну, так і загальну класифікують на: постійну і непостійну.
За характером спектра розрізняють вібрацію широкосмугову з безперервним спектром завширшки більше однієї октави (наприклад, ручні машини ударної дії); синусоїдальну, у спектрі якої виділяють одну частоту (наприклад, ручні машини обертальної дії).
За частотним складом локальну вібрацію поділяють на: низькочастотну (8 і 16 Гц); середньочастотну (31,5 і 63 Гц); високочастотну (в октавних смугах від 125 до 1000 Гц).
До числа найнебезпечніших у вібраційному відношенні видів механізованого устаткування, що генерує локальну вібрацію, відносять ручні машини, які бувають пневматичними, електричними і гідравлічними. За принципом роботи розрізняють машини обертальної (шліфувальні, полірувальні), ударної (трамбівки, молотки), ударно-обертальної (перфоратори, гайковерти) і давильної (ножиці різних типів) дії.
До вібронебезпечного устаткування відносять клепальні, рубальні і відбійні пневматичні молотки, бурильні перфоратори, бетоноломи, трамбівки, гайковерти, поверхневі і глибинні ручні вібратори, шліфувальні машини, бензо- і електропили, гірничі свердла тощо.
Найбільш розповсюдженим джерелом локальної вібрації на підприємствах машинобудування є шліфувальні машини. Вони широко використовуються при виконанні різного виду шліфувальних, полірувальних робіт, при зачистці відливок і зварювальних швів, доводці штампів і пресформ.
У лісовій промисловості великий контингент працюючих піддається інтенсивній вібрації бензомоторних і електричних пилок, сучкорізок, які застосовуються для рубання і розкришення дерев.
При гігієнічній оцінці вібруючого устаткування насамперед слід зазначити частотний діапазон найбільш інтенсивної вібрації і перевищення нормативного рівня.
Велике значення має маса механізмів і машин, яка приходиться на руки, і величина зусиль, які утворює оператор для виконання технологічних операцій. Суттєвим є також режим праці, тобто сумарна тривалість контакту з вібрацією і характер його розподілу протягом робочої зміни.