1. Блок євроатлантичної інтеграції та економічного співробітництва,

2. Політико-правовий,

3. Адміністративний.

Загалом у міністерстві налічується 24 управління, до яких додаються секретаріат міністра, секретаріати за­ступників міністра, прес-служба, група послів з особливих доручень, генеральна інспекція, головний юридичний консультант, редакція журналу «Політика і час», Дипломатична академія, вищі курси іноземних мов і представництва в Одесі, Сімферополі та Ужгороді.

До блоку євроатлантичної інтеграції та економічного співробітництва належать такі управління.

Управління економічного та наукового співробітництві (УЕНС). Вага цього підрозділу зростає рік від року 11 міру того, як набирає сили економізація української зовнішньої політики. Вище згадувалася, на нашу думку цілком слушна теза В. Петровського, що економічні складова або вже переважає, або найближчими роками переважатиме над політичною компонентою зовнішньо політичної діяльності. В Україні ще не досягнуто такого рівня економізації, як у західних дипломатичних службах (через що міністерство часто стає об'єктом рі'11 "і критики, в тому числі з боку Президента). Лис ш і повідна тенденція вже визначена, зокрема главою держави на нараді послів України в європейських країнах 26—28.8. 2000 р.

Уже нині це управління не лише відає двосторон­німи економічними відносинами України, а й курирує співпрацю зі світовими економічними організаціями, на кшталт Світового банку та МВФ, займається чор­нобильською проблемою тощо. Можна прогнозувати, що надалі значення УЕНС, і без того високе, зрос­татиме. Це матиме наслідком збільшення кількості пер­соналу, а також, можливо, залучення на тимчасовій основі представників інших урядових структур (на­приклад, Міністерства економіки), приватного бізнесу, науки, як це практикується західними МЗС. Уже тепер УЕНС — це управління з найбільшим індивідуальним навантаженням на одного співробітника в міністерстві.

Управління Європейського Союзу (УЄС) виникло в 1998 р., і його поява сама по собі засвідчила пріоритетність відносин з ЄС. З огляду на те, що на МЗС України покладено завданім координації зовнішньої, політичної діяльності, в тому числі на європейському напрямі, управління має проводити велику роботу щодо координації відносин з ЄС усіх урядових структур України. Інший великий блок питань — це політичні відносини з ЄС, які матимуть пріоритетне значень незалежно від того, наскільки просунеться процес зовнішньополітичної економізації. Як випливає з назви цього управління, воно має дуже конкретну спрямованість, тож не належить до найбільших у міністерстві.

Управління євроатлантичної інтеграції (УЄІ), як і УЄС, створено в результаті останньої реформи струк­тури МЗС, проведеної в 1998 р. До його компетенції належать питання відносин, з одного боку, з військово-політичними блоками НАТО і Західноєвропейським Союзом (ЗЄС), а з іншого — з такими широкими європейськими структурами, як Рада Європи (РЄ) та ОБСЄ. Відповідно це управління працює в тісному контакті з постійними представництвами України при них організаціях. Співробітники цього ключового політичного управління постійно присутні в українських офіційних делегаціях, що беруть участь у таких подіях, як сесії РЄ або Парламентської асамблеї РЄ, саміти ОБСЄ тощо. Тому підрозділ, що відповідає за напрям РЄ та ПАРЄ, тісно співпрацює з секретаріатом Верхов­ної Ради України, фракціями, секретаріатами народних депутатів.

Логічно, що до блоку євроатлантичної інтеграції та економічного співробітництва належить і Друге терито­ріальне управління (II ТУ), яке відає двосторонніми відносинами з країнами Західної та Північної Європи. Традиційно вважаєтеся, що найголовнішим завданням «двосторонки» є організація візитів українських пред­ставників за кордон і навпаки —закордонних політиків в Україну. Проте ця теза є слушною лише частково у зв'язку зі вже згадуваною глобальною тенденцією до розширення кола учасників міжнародних відносин і врізноманітнення цих відносин. Що ж стосується підготовки візитів, то цей процес є нині па стільки складним, що потребує іноді до кількох місяці II ТУ виникло в 1998 р. в результаті роздрібнення гігантського за сферою компетенцій Управління Європи та Америки.

Управління міжнародних організацій (УМО) належить до підрозділів МЗС із найдавнішими традиціями Оскільки Україна є державою — співзасновником ООН, активність у рамках цієї організації була до 1991 р найважливішим напрямом роботи МЗС УРСР, Відповідно кадри цього управління вирізняються високим рівнем підготовки. Оонівську школу пройшло биткі провідних українських дипломатів. З огляду на специфіку діяльності ООН, співробітники УМО зосереджують основні зусилля на питаннях політичною та економічного характеру, внесках до бюджету Об'єднаних Націй. Окреме місце тут належить підготовці участі українських делегацій у роботі органів ООН, інших міжнародних організацій з питань прав людини та соціальних питань. Представників УМО можна зустріти не лише в українських делегаціях на численних фору­мах, які проводяться в рамках цих структур, а й у стінах Постійного представництва України при ООН, з яким управління працює в тісному щоденному контакті.

Питання протокольної організації зовнішньополі­тичних подій, а також відносин із закордонними пред­ставництвами в Україні належать до компетенції Уп­равління державного протоколу (УДП). Поле його діяльності є таким же широким і важливим, як і, скажімо, відповідного підрозділу Федерального мініс­терства закордонних справ Німеччини, а кількість працівників — значно меншою. На їхні плечі лягає маса так званої «оперативної» роботи з організації зов­нішньополітичних подій, вони мають особисто до дета­лей, похвилинно проробити всі маршрути, якими ру­хатимуться закордонні гості під час своїх візитів, і скласти на основі цього програму перебування, чіткість дотримання якої також забезпечується співробітниками УДП. Вони працюють у тісному контакті зі Службою протоколу Президента та відповідальними за прото­кольні питання співробітниками Верховної Ради.

Історико-архівне управління (ІАУ) також належить до підрозділів міністерства з найдавнішими традиціями. Проте якщо УДП є, так би мовити, найбільш опе­ративним, то ІАУ, навпаки, зберігає для історії те, чим Живе українська дипломатія сьогодні. Воно піклується Про оновлення архіву зовнішньої політики України, архіву ООН та інших організацій. Водночас саме на це управління покладено завдання стежити за науковими дослідженнями та публікаціями, що стосуються закор­донної діяльності України.

Четверте територіальне управління (IV ТУ), як і II ТУ, виникло в результаті структурної реформи 1998 р., коли питання відносин із країнами Північної та Пів­денної Америки були відокремлені від європейської «двосторонки». Звісно, основним питанням компе­тенції IV ТУ є відносини зі СІЛА й Канадою, якими традиційно відає окремий відділ. Проте в міру того, як зміцнюється співробітництво України з країнами Латинської Америки, і цей напрям роботи набуває де­далі більшої ваги.

Політико-правовий блок охоплює 9 підрозділів.

Управління політичного аналізу та планування (УПАП) традиційно і небезпідставно вважається мозковим цен­тром міністерства. Перспективне планування зовніш­ньополітичної діяльності, аналіз її проблем і здобутків потребують неабиякої професійної підготовки, обізна­ності не лише з глобальними політичними реаліями, але й зі специфікою роботи всіх підрозділів мініс­терства. Проте, на відміну від так званих «штабів пла­нування» в західних дипломатичних службах, УПАП готує ще й безліч відносно дрібних поточних доку­ментів, пише промови і допомагає іншим управлінням складати тези до бесід. Отже, співробітникам цього управління більше, ніж персоналові будь-якого іншого, потрібні навички генералізму в дипломатії.

Договірно-правове управління (ДПУ) є одним з найбільших у міністерстві, воно відповідає за надзви­чайно важливий аспект зовнішньополітичної діяльності —юридичний. З огляду на специфіку роботи дипломатичних служб (згадаймо, що в епоху «традиційної дипломатії» вони практично повністю формувалися з-поміж юристів), це управління консультує інші державні установи з питань міжнародно-правового характеру. Воно курирує розвиток договірно-правової бані двосторонніх відносин України з іншими державами, готує тексти міжнародних договорів, тримає під контролем питання державних кордонів і т. д.

Управління контролю над озброєнням та ВІЙСЬКОВО технічного співробітництва (УКОВТС) є управлінням і найвиразнішою технічною специфікою і найбільшою кількістю дипломатів-спеціалістів. У його компетенції перебувають питання ядерного роззброєння, дотриман­ня режиму нерозповсюдження, участі України в цілій низці організацій у цій сфері. По суті це управління є в українських державних структурах ключовим підроз­ділом, який займається питаннями експортного конт­ролю, проблемами хімічної та біологічної зброї тощо. Саме його співробітники (до 1998 р. воно мало назву УКОР — управління контролю за озброєннями та роз­зброєнням) готували свого часу таку складну й доленос­ну для України подію, як переговори щодо відмови від ядерної зброї.

Перше територіальне управління (І ТУ) працює на такому ключовому для України напрямі, як відносини з Росією та більшістю країн СНД, а також участь України в роботі органів Співдружності. Враховуючи пріоритетний характер цих відносин, для І ТУ характер­на особливо висока щільність візитів та інших подій, які воно має готувати. Якщо спробувати уявити собі систему зовнішньої політики України у вигляді мережі шляхів, що пов'язують Київ з тими чи іншими регіо­нами, то Москва напевне стане одним з найбільш жва­вих перехресть на цій карті. Робота в І ТУ потребує нині не лише глибокого знання сучасних політичних реалій у відносинах з нашими сусідами, але й доброї орієнтації в економічних питаннях, а також значної опе­ративності, оскільки це управління є територіальним підрозділом міністерства з найбільшою питомою вагою оперативної роботи.

Управління інформації (УІ) має дещо вужчу компе­тенцію, ніж до реформи 1998 р., коли воно відповідало за псі питання зовнішньої інформаційної політики та контакти з пресою. Нині його функції стосуються інформаційної політики та інформаційного забезпечен­ня закордонних представництв України. УІ приймає і аналізує інформаційні повідомлення закордонних уста­нов (переважно огляди преси) та надсилає їм інструк- тивні матеріали з ключових питань зовнішньополітич­ної діяльності. В епоху інформаційної революції можна безпомилково передбачати, що характер і напрями діяльності цього підрозділу будуть змінюватися, а темп роботи — підвищуватися. На даний момент це одне з управлінь, структура і завдання яких перебувають у стадії формування.

Консульське управління (КУ) відає одним із класич­них напрямів діяльності дипломатичних служб — на­данням консульських послуг громадянам. Це найбільше управління в міністерстві. За характером роботи воно являє собою, за модним нині визначенням, окреме «підприємство з надання послуг громадянам», а за структурою — міністерство в міністерстві. Принаймні в ньому присутні і свій відділ аналізу та планування, і свій відділ правових питань. Це й не дивно, адже його призначення — не лише надавати такі традиційні кон­сульські послуги, як легалізація документів чи видача віз, але й швидко та ефективно реагувати на будь-які ситуації, коли йдеться про допомогу українським гро­мадянам за кордоном. Оскільки в ході своєї кар'єри в такі ситуації потрапляє будь-який дипломат — і «політичний», і суто «консульський», на Заході існує чіткий постулат: кожен дипломат повинен бути обізна­ний з консульською сферою. Ми вже зазначали вище, що в Сполучених Штатах та ряді європейських країн (наприклад, у Данії) кожен співробітник МЗС, неза­лежно від сфери майбутнього застосування, починає свою кар'єру з роботи на консульській ділянці.

Управління культурного та гуманітарного співробітництва (УКГС), крім питань культурної та гуманітарної сфери, курирує участь України в роботі ЮНЕСКО, питання діаспори тощо. В ряді випадків на нього покладаються завдання, які мають важливе політичне звучання, наприклад, реституція культурних цінностей та компенсації колишнім примусовим робітникам (остарбайтерам). Відповідальною ділянкою роботи УКГС підготовка днів культури України за кордоном та інших культурно-політичних заходів як в Україні, так і за її межами.

П'яте територіальне управління (V ТУ) відповідає за двосторонні відносини з країнами Азії, Африки, Близь­кого Сходу та Тихоокеанського регіону. До його компе­тенції належить «двосторонка» з такими гігантами, як Японія та Китай. З року в рік зростають контакти з «молодими драконами» Південно-Східної Азії та Авст­ралією, де нещодавно відкрилося Генеральне консуль­ство в Сіднеї. Це управління заслуговує на особливу увагу хоча б через ту обставину, що воно охоплює найбільшу кількість держав світу (ПО), а за кількістю співробітників не перевищує інші «територіалки». Його відмітною рисою є також наявність фахівців, які во­лодіють такими складними мовами, як японська, араб­ська, іврит та ін. Звісно, при підготовці та в кар'єрному просуванні цих співробітників на перший план вихо­дять і виходитимуть вимоги поглибленої спеціалізації, а не генералізму.

До політико-правового блоку належить також ре­дакція міністерського журналу «Політика і час», де регу­лярно висвітлюються актуальні питання розвитку дип­ломатії.

Адміністративний блок охоплює управління, на які покладено забезпечення життєдіяльності міністерства. Виняток становить Третє територіальне управління (III ТУ), до компетенції якого входять двосторонні взає­мини з країнами Центрально-Східної Європи. Протя­гом останніх років найбільш «гарячими» напрямами «третьої територіалки» були польський та балканський. Перший — оскільки така щільність політичних контактів, як з Польщею, спостерігається лише з кількома іншими країнами, а другий —оскільки Україна уважно стежить за розвитком ситуації на Балканах і постійно намагається відіграти свою позитивну роль у її врегулю­ванні. Але й на інших напрямах роботи нього управління відпочивати дипломатам не доводиться, адже йдеться про сусідів України, з якими нас пов'язує безліч великих і малих питань, перспектив і проблем, значна кількість яких проходять через одну людину — співро­бітника МЗС, відповідального за відносини з тою чи іншою країною.

Крім III ТУ, до адміністративного блоку належать: Загальний секретаріат, Управління кадрів та навчальних закладів, Управління організаційно-технічного забезпе­чення, Центральна бухгалтерія, Валютно-фінансове уп­равління, Управління справами, Управління дипломатич­них установ, Дипломатична академія при МЗС України, а також представництва МЗС у Сімферополі, Одесі та Ужгороді.