5.4. Зупинні, контрольні і технічні пункти маршрутів
Зупинні пункти — місця на маршруті, призначені і обладнані для зупинки транспортного засобу з метою посадки і висадки пасажирів. Зупинка автобуса може призначатися перевізником при організації постійного маршруту. В цьому випадку зупинний пункт обладнався відповідно до встановлених вимог для відповідного виду повідомлення. Альтернативна форма організації пассажирообмена передбачає можливість для пасажира вказати водієві місце для зупинки автобуса в режимі руху «маршрутне таксі», за винятком місць на трасі маршруту, де зупинки транспортних засобів заборонені. При виконанні замовлених перевезень зупинні пункти спеціально не обладналися, а для посадки і висадки пасажирів використовуються відповідні майданчики, на яких зупинки транспортних засобів допускаються ПДЦ.
Зупинні пункти на внутрішньоміських і приміських маршрутах можуть бути:
•початковими і кінцевими (перші розташовуються на початку, другі — в кінці кожного напряму маршруту). Між кінцевим і початковим пунктами, розташованими на одному кінці маршруту, відбувається оборот рухомого складу — зміна на правління руху на зворотне. Зазвичай кінцеві і початкові пункти одного кінця маршруту позначають «А», а іншого — «Б»;
проміжними. Проміжні зупинні пункти можуть використовуватися в різних режимах руху — постановочному, напівекспресному, експресному; використовуватися на вимогу (коли є пасажири, охочі зробити посадку або вийти з автобуса) або в певний годинник доби, дні тижня, сезони року і ін. На деяких проміжних зупинних пунктах може проводитися оборот автобусів, що здійснюють укорочені рейси по маршруту;
суміщеними, використовуваними одночасно декількома видами транспорту.
Зупинні пункти на внутрішньоміських і приміських маршрутах розташовують на найбільш близькій відстані від крупних пассажирообразующих і пассажиропоглощающих пунктів — прохідних підприємств, станцій метрополітену, воріт стадіонів, входів у великі магазини, на ринки і т. п., в центрі зони тяжіння, утвореної житловими будинками, поблизу перехресть вулиць і перед світлофорами, особливо якщо по перетинаючій вулиці про- ходять інші маршрути ГПТ, у пішохідних переходів, в першу чергу підземних. При визначенні місця розміщення зупинного пункту враховують поєднання із зупинними пунктами, що діють, інших маршрутів, зокрема з урахуванням використання вже наявних технічних засобів контролю за роботою автобусів.
Мінімальне облаштування зупинних пунктів міських маршрутів передбачає споруду майданчика для розміщення чекаючих пасажирів і установку покажчика зупинного пункту. Для позначення зупинного пункту застосовують спеціальний дорожній знак (див. мал. 4.9). Інформація на цьому знаку повинна містити найменування зупинки і кінцевого пункту проходження маршруту, номер (номери) маршрутів з вказівкою виду ГПТ, інтервали руху на маршрутах за часом доби. Якщо весь об'єм інформації не поміщається на інформаційному полі знаку, то застосовують додаткову табличку, що розташовується безпосередньо під знаком і має однакові з ним ширину і цвет1.
Майданчик зупинного пункту повинен мати рівне покриття, підведене над проїжджою частиною на 20 см і відокремлене від неї бордюрним каменем. У зимовий час майданчик очищається від снігу і обробляється противогололедными матеріалами. У темний час майданчик повинен бути освітлений.
Кожному зупинному пункту привласнюють найменування по якому-небудь найбільш значному об'єкту, розташованому поблизу, наприклад: «Вокзал», «Завод». На вузьких вулицях зупинні пункти різних напрямів розносять, зрушуючи вперед по ходу руху автобуса.
Прибирання території зупинних пунктів і обробка майданчиків противогололедными матеріалами взимку покладаються на комунальні і дорожні служби або на перевізників. Зміст павільйонів і навісів на зупинних пунктах забезпечують органи місцевого самоврядування в централізованому порядку або перевізники відповідно до умов транспортної ліцензії. Можливе покладання цих обов'язків на одну з АТО або спеціалізованого підприємства. У містах з декількома видами ГПТ павільйони і навіси на зупинних пунктах, експлуатованих спільно декількома видами ГПТ, перевізники містять на паритетних початках пропорційно числу виконуваних рейсів через суміщені зупинні пункти.
На крупних пассажирообразующих пунктах поміщають схеми Маршрутів з вказівкою зупинних пунктів і найважливіших об'єктів тяжіння пасажирів.
На кінцевих пунктах маршруту обладнали службові автостанції (СА), де розміщують диспетчерів маршрутів. Автостанції першого класу призначені для обслуговування більше 30 автобусів в годину, другого — менше 30 автобусів в годину. У приміщенні СА обладнали диспетчерську кімнату, кімнату відпочинку водіїв, приміщення для ухвалення водіями пищи (буфет), туалет. Службові автостанції оснащують засобами зв'язку, електрогодинами, комплектами маршрутних покажчиків для екіпіровки автобусів, що оперативно перемикаються на роботу на іншому маршруті. Допускається устаткування СА в приміщеннях, що орендуються у підприємств і організацій, на перших поверхах житлових будинків. Поряд з СА влаштовують майданчик для відстою і розвороту автобусів. Зміст СА покладається на підрозділ, в якому працюють диспетчери, розміщені в приміщенні станції. Якщо СА експлуатується спільно різними видами ГПТ, її містять на паритетних початках згідно з угодою. При цьому відповідальність покладають на одну з АТО, а інші беруть участь в контролі роботи і фінансуванні змісту СА.
Зупинні пункти міського повідомлення можуть мати інтенсивний пасажирооборот (більше 15 пас, за інтервал руху автобуса по входу і виходу), середній пасажирооборот (5... 15 пас.) або бути малодіяльними (менше 5 пас). Автобуси різних маршрутів можуть надавати перешкоди один одному на зупинних пунктах при високій інтенсивності руху. У такому разі застосовують розосередження зупинних пунктів, розділяючи маршрути на дві або більш за групи. У кожну групу включають маршрути з найбільш співпадаючими трасами, починаючи від даного пункту. Розосередження зупинних пунктів проводять по кожному напряму рухи в певній послідовності :
Розраховують середній (обліковий) інтервал руху автобусів всіх маршрутів через зупинний пункт .
Визначають середній час tn B затримки автобуса у зв'язку з посадкою-висадкою пасажирів з розрахунку на один автобус.
Перевіряють умову tnB < 7^. Якщо умова не виконується, то є значні затримки автобусів і розосередження необхідно. Якщо /^ більш ніж в 8 разів перевищує tn B, то рассредо точіння не потрібне.
Визначають вірогідність p(t3) того, що час затримки t3 автобуса перевищить допустима межа, наприклад, 1 мін:
5. По знайденій вірогідності оцінюють доцільність розосередження зупинних пунктів. Розосередження рекомендується при вірогідності більше 0,2. Якщо розосередження доцільне, визначають дві групи маршрутів, і розрахунки повторюють для кожної з груп. Якщо в результаті виявляється, що розосередження зупинних пунктів на дві групи не забезпечує задовільних результатів, маршрути розосереджують на три групи.
При роботі автобусів в режимі маршрутного таксі зупинки проводяться на вимогу пасажирів в місцях, де це допускається ПДД. При використанні маршрутними таксі зупинних пунктів автобуса і міського електричного транспорту передбачають участь перевізників маршрутного таксі в змісті відповідних зупинних пунктів і лінійних споруд.
На міжміських маршрутах автобуси зупиняються на автовокзалах і пасажирських автостанціях. Автобуси міжнародного повідомлення зупиняються на автовокзалах і дорожніх терміналах на магістралях. При виконанні перевезень в сільській місцевості практикується посадка і висадка пасажирів як на зупинних пунктах, так і на вимогу. При туристський-екскурсійних перевезеннях зупинки проводяться в місцях, передбачених програмою туру. На відміну від міського повідомлення, де тривалість зупинки визначається виходячи із здійснення пассажирообмена, в міжміському і міжнародному повідомленнях, а також при туристський-екскурсійних перевезеннях, тривалість зупинки визначається з урахуванням необхідності задоволення побутових потреб пасажирів в дорозі проходження, виконання культурно-розважальної програми туру, відпочинку екіпажа автобуса, продажу пасажирам квитків і контролю повноти оплати проїзду.
Контрольні пункти (КП) маршруту — місця на кожному постійному маршруті, в яких контролюється виконання водієм розкладу руху і фіксується факт просування одиниць рухомого складу по маршруту. Як КП вибираються певні зупинні пункти.
У міському повідомленні контрольними є кінцеві зупинні пункти маршрутів, а також, залежно від довжини і складності маршруту, проміжні зупинні пункти (від 2 до 7). При автоматизованому диспетчерському управлінні рухом на кінцевих пунктах маршруту відсутній диспетчерський персонал, і водії можуть прибувати на такі кінцеві пункти з наганянням розкладу, а потім проводити відмітку нібито точного моменту прибуття. Щоб уникнути цього, кінцеві КП розташовують на зупинних пунктах, передуючих відповідним кінцевим пунктам маршрутів. Перелік КП приводиться в Паспорті маршруту. У розкладі руху обов'язково указує розрахунковий час того, що пройшло всіх КП маршруту. Точність Прибуття рухомого складу на КП є критерієм рівня Регулярності руху на маршруті. Контрольні пункти обладнали технічними засобами, що забезпечують отримання інформації про рух рухомого состава1.
При організації резервування маршрутних автобусів встановлюються місця дислокації резервних автобусів. У кожному місці дислокації за узгодженням з органами місцевого самоврядування, ГИБДД і дорожніми службами облаштовують майданчик, достатній для розміщення необхідного числа резервних автобусів. При необхідності місця дислокації оснащують засобами диспетчерського зв'язку, приміщеннями для відпочинку водіїв і кондукторів.
Міжнародні автобусні перевезення виконуються по автомобільних дорогах, що мають розвинену систему сервісу. У Європі на магістральних дорогах через кожні декілька кілометрів розташовуються термінали для путнього обслуговування пасажирів, автобусів і їх екіпажів. На таких терміналах є майданчики для стоянки автомобілів, ресторани і бари, медпункти, магазини з продажу предметів першої необхідності і запасних частин, витратних матеріалів, туалети і душові кабіни, ігрові майданчики для дітей, заправні станції, майстерні для дрібного ремонту автомобілів, автомиття. Термінали оснащені сучасними засобами зв'язку. Такі термінали споруджують і в Росії на дорогах федерального значення.