- •Державне право зарубіжних
- •Передмова
- •Модуль і
- •Тема 1. Державне право як галузь права, наука та навчальна дисципліна
- •§1. Державне право як галузь права
- •1.1. Історичні засади конституційного права зарубіжних країн та основні етапи його розвитку
- •Загальні;
- •§2.Державне (конституційне) право зарубіжних країн як наука
- •§3. Державне (конституційне) право зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •3.1. Предмет державного права зарубіжних країн
- •3.2. Система навчальної дисципліни
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. Джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн
- •§1. Загальна характеристика джерел державного права зарубіжних країн
- •§2. Конституції- головні джерела державного права зарубіжних країн
- •2.1. Смислове значення терміну "конституція"
- •2.2. Історичні засади сучасних конституцій
- •2.3. Класифікація конституцій
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •§1. Поняття суспільного ладу
- •§2. Конституційна регламентація економічної організації суспільного життя
- •§3. Конституційна регламентація соціальних і духовно-культурних засад суспільного життя
- •III. Додаткова література:
- •IV. Модульний контроль
- •? Контрольні питання ?
- •Модуль II.
- •Тема 4.1. Держава як конституційно-правовий інститут
- •§ 1. Конституційні характеристики держави
- •§2. Конституційно-правовий статус державних
- •Тема 4.2. Форми державного правління в зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття "форма державного правління"
- •§2. Типологія форм державного правління
- •§3. Монархія в зарубіжних країнах
- •3.2. Абсолютна монархія
- •3.3. Дуалістична монархія
- •§4. Поліархія в зарубіжних країнах
- •4.2. Парламентарна поліархія в зарубіжних
- •4.3. Президентська поліархія в зарубіжних країнах 4.3.1. Поняття президентської поліархії
- •4.33. Президентські поліархії з елементами "посиленого парламентаризму"
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Й ні. Семінарське заняття
- •IV. Додаткова література:
- •Тема 4.3. Форми політико-територіального устрою в зарубіжних країнах і. Тези лекций
- •§1. Поняття політико-територіального устрою держави і класифікація його форм
- •§2. Унітарна форма політико-територіального устрою
- •§3.Федеративна форма політико-теріторіального устрою
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4.4. Політичні та державні режими в зарубіжних країнах
- •§ 1. Політичні режими
- •§2. Особливості сучасної демократії
- •§3. Державний режим
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •IV. Модульний контроль №2
- •? Контрольні питання ?
- •1. Визначте:
- •Тема 5.1. Вибори як засіб формування органів державної влади
- •§ 1 .Конституційні принципи виборчого права
- •§2. Загальна характеристика виборів у зарубіжних країнах
- •§3. Загальна характеристика виборчих систем
- •Тема 5.2. Органи законодавчої влади в зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття парламенту та парламентаризму
- •§2. Внутрішня структура парламентів
- •2.1. Парламентські фракції
- •2.2. Керівні органи парламентів (палат)
- •2.3. Парламентські комісії (комітети)
- •§3. Повноваження парламентів 3.1.Законодавчі повноваження парламентів
- •IV. Розгляд законопроектів у комісіях або комітетах
- •3.2. Контрольні та інші повноваження парламентів
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Заняття
- •IV. Додаткова література:
- •Тема 5.3. Органи виконавчої влади в зарубіжних країнах
- •§1. Конституційно-правовий статус глави-держави і порядок заміщення ним посади
- •§2. Місце уряду в системі влади зарубіжних
- •Заняття
- •Тема 5.4. Судові та правоохоронні органи в зарубіжних країнах
- •§1. Загальна характеристика судової влади, її" структура
- •§2. Статус суддів, прокурорів, слідчих
- •§3. Система судів загальної юрисдикції
- •§4. Конституційно-правові принципи організації і діяльності судових систем
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Заняття
- •Тема 6. Конституційно-правовий статус політичних партій у зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття, суть та класифікація політичних партій
- •§2. Партії і конституційний механізм державної влади
- •§3. Інституціоналізація політичних партій
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Додаткова література:
- •IV. Модульний контроль № 3
- •? Контрольні питання ?
- •Тема 7. Інститут громадянства в конституційному праві зарубіжних країн
- •§ 1. Поняття громадянства у конституційному праві зарубіжних країн
- •§2. Порядок набуття і припинення громадянства у зарубіжних країнах
- •§3. Інститути політичного притулку та
- •III. Додаткова література:
- •Тема 8. Права, свободи і обов'язки людиниі громадянина у зарубіжних
- •§ 1. Конституційний статус особи та його основні принципи в зарубіжних країнах
- •§2. Особливості конституційного закріплення прав і свобод людини і громадянина в зарубіжних країнах
- •IV. Додаткова література:
- •V. Модульний контроль №4
- •? Контрольні питання ?
- •Підсумковий контроль
- •Наступні питання курсу:
- •15 Лютого 1922 року
- •1994 Року)
- •Глава III. Супільствоі держава
- •Глава IV. Народне господарство та праця
- •Глава 2 Права та свободи людини і громадянина
- •Стаття III
- •Поправка II (1791)
- •Поправка VII (1791)
- •Поправка VIII (1791)
- •Поправках (1791)
- •Поправка XVI (1913)
- •Поправка XIX (1920)
- •Поправка XX (1933)
- •Поправка XXII (1951)
- •Поправка XXIII (1961)
- •Поправка XXIV (1964)
- •Поправка XXV (1967)
- •Глава II. Президент республіки
- •Глава VII. Уряд
- •Глава VIII Збройні сили і поліція
- •1. Сабор Республіки Хорватія
- •Глава II. Відмова від війни
- •Глава III. Права й обов 'язки народу
- •Глава IV. Парламент
- •Глава V. Кабінет
- •Глава VI. Судова влада
- •Глава VII. Фінанси
- •Глава VIII. Місцеве самоврядування
- •Глава IX. Поправки
§1. Поняття політико-територіального устрою держави і класифікація його форм
У конституційному праві є поняття державної території і державних кордонів, що визначають її параметри. Межі території держави в тих чи інших формулюваннях визначаються в конституціях. Однак ці конституційні норми нерідко відображають тільки принциповий підхід до цього питання з позицій міжнародного права: говориться про сушу, внутрішні води, повітряний простір тощо.
Територія держави завжди певним чином організована, розділена на частини адміністративного чи політичного значення, в яких проживає населення з метою управління ними. Відповідні розділи конституцій іноді так і називаються: "Про організацію держави". У даному випадку мова йде не про систему державних органів, а про територіальну організацію держави.
Узагальнюючим для такої організації у вітчизняній літературі довгий час використовують термін "форма державного устрою". Однак через багатозначність слова "устрій" цей термін зазнає критики, тому що "державний устрій" іноді розуміється в дуже широкому значенні - як устрій держави в цілому, включаючи деякі соціально-економічні і політичні моменти, систему органів держави і т.д.
230
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
У деяких нових виданнях поняття "державний устрій" замінено на такі поняття, як "форма територіально-політичного, політико-територіального чи державно-територіального устрою держави", що на нашу думку, варто вважати синонімами.
Політико-територіальний устрій держави - це розподіл країни на певні територіальні частини, в межах якої (країни) існує система взаємовідносин між державою в цілому (центральною владою) та її складовими частинами (населення та публічної влади тієї чи іншої території).
Традиційно розрізняються дві основні форми територіально-політичного устрою держави: унітарна і федеративна держава. Конфедерація є союзом держав, в основному це міжнародно-правове об'єднання, але в ньому є деякі конституційно-правові елементи, і тому про конфедерації теж іноді згадується в конституційному праві.
Відігравши значну роль у становленні державності у США, Швейцарії інших країнах, конфедерація, як певна історична та перехідна форма державно-територіального устрою майже пішла з історичної сцени. Але події останніх років: "конфедералізація" Європейського Союзу (зараз ведуться підготовчі роботи щодо прийняття Конституції ЄС), Югославії, союз Бєларусі та Росії свідчать про "повернення" цієї державної форми та певну її перспективність.
Формою територіально-політичної організації державності (в межах унітарної або ж федеративної держав) є також автономія, особливо політична автономія, тим більше якщо вона створена на основі самовизначення етнічних груп, національних меншин. В останні десятиліття в деяких країнах (Іспанія, Італія й ін.) склалася так звана регіоналістська держава, яка об'єднує різноманітні елементи унітаризму, федералізму, автономії і що є, власне кажучи, перехідним від унітаризму до федералізму.
231
С.К.Бостан, С.М.Тимченко
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
§2. Унітарна форма політико-територіального устрою
Унітарна держава в своєму класичному варіанті складається з адміністративних територіальних одиниць, які не мають політичної самостійності (Болгарія, Швеція, Румунія, Нідерланди та ін.)
Держава вважається унітарною (простою), якщо жодна з частини її території не наділена статусом державного утворення. В унітарній державі існує лише одна конституція, одна система права і одна система органів влади. Територія унітарної держави навіть формально є єдиною. її складові частини найчастіше мають статус адміністративно-територіальних одиниць.
Адміністративно-територіальні одиниці - це частини території держави, організаційно відокремлені для виконання загальних завдань державного управління. Вони є територіальною базою для здійснення функцій такого управління. Однак у межах адміністративно-територіальних одиниць здійснюються не тільки функції державного управління у вузькому значенні цього поняття (тобто суто адміністративні функції), а й певні політичні функції.
Адміністративно-територіальні одиниці не є суто географічним явищем. Це матеріальна основа організації публічної влади, що склалася на окремій частині державної території. Існує кілька систем адміністративно-територіального поділу. Для розвинутих країн звичайними є дво- і триланкові системи. Зустрічаються й чотириланкові (Франція). Порядок формування адміністративно-територіальних одиниць має свої особливості в унітарних і федеративних державах. Якщо за умов унітарної форми державного устрою створення та зміна цих одиниць здійснюються централізовано, то у федерації відповідні питання, як правило, вирішуються на рівні суб'єктів.
Більш детально питання, що стосуються унітарної форми політико-територіального устрою, розглядатимуться на семінарському занятті.