3 Структура та змiст курсового проекту

У відповідності з варіантом курсового проекту студенту видається технічне завдання на курсове проектування, яке складається керівником та затверджується завідуючим кафедрою.

Основні технічні вимоги визначаються даними, що наводяться в табл. 2.1...2.4. У відповідності з завданням на курсове проектування необхідно: вибрати тип підсилювальних приладів, розрахувати їх режим роботи для підсилювача; розрахувати параметри елементів електричної принципової схеми та якісні показники всього підсилювача у відповідності з переліками, що наводяться в табл. 2.5 або 2.6. Для всіх варіантів загальними є такі вимоги:

- температура навколишнього середовища від 0 до +30°С;

- хвильовий опір коаксіальних кабелів, за якими підводиться до підсилювача та відводиться від нього сигнал, ;

- вихідний опір коректора амплітудно-частотної характеристики (КАЧХ), та вихідний опір автоматичного регулятора підсилення (АРП) R=100 Ом.

Курсовий проект складається з пояснювальної записки (20-25 с. рукописного тексту) та графічної частини (1-2 л. формату А4). Структура та оформлення пояснювальної записки має відповідати вимогам ДСТУ 3008-95, відповідно з якими до його складу входять: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновок, перелік посилань, додаток. Окрім цього, до пояснювальної записки включають технічне завдання на курсове проектування (за титульним аркушем). Загальні вимоги до пояснювальної записки: чіткість, логічна послідовність викладання матеріалу; довідність, переконливість рішень, наукова обгрунтованість висновків, рекомендацій та пропозицій. У вступі викладають стан питання, яке є предметом курсового проектування, визначають його мету та задачі.

До основної частини пояснювальної записки, як правило, входять розділи, які визначають вибір типу підсилювальних приладів, розрахунок параметрів електричної схеми підсилювача.

Основна частина підрозділяється на розділи з відповідними заголовками. У тексті кожного розділу наводять принципову, або спрощену схему вузла, що розраховується, та відповідні характеристики підсилюючого елемента з необхідними побудовами. Схема та характеристика повинні бути виконаними на масштабно-координатному папері. Використовувати кальку неможна. Графічні матеріали не повинні закривати текстову частину пояснювальної записки.

Формули, за якими наводять розрахунки, приводять у тексті повністю з роз’ясненням літерних позначень. Під час підстановки числових значень необхідно зазначити їх в основних одиницях (вольт, ампер, генрі та т.п.). Кінцевий результат повинен бути розрахований з точністю до трьох позначених цифр (32700, або 0,327, або 3,27), округлених до двох позначених цифр та обладнаний знаком основної або похідної розмірності (міліампер, кілоом та т.п.).

Якщо окрім літератури, що рекомендується цими методичними вказівками, використовують якусь іншу, то поруч з розрахунковою формулою обов’язково роблять посилання на джерело та номер цієї формули в ньому, або вказують сторінку, де вона наведена (наприклад, [25, формула (5,16)] або [25,c.10] ), а в списку джерел, що використались, дають повну назву джерела (у нашому прикладі під номером 25).

Після одержання числових характеристик параметрів елементів електричної принципової схеми (резисторів та конденсаторів) необхідно одразу вибрати їх номінал відповідно шкали ГОСТ 2884-90 або ряду конкретного типу виробу. Під час проведення подальших розрахунків використовують тільки номінальні параметри.

У пояснювальній записці повинна бути накреслена електрична принципова схема з дотриманням вимог ЄСКД.

Перелік елементів принципової схеми оформляють на і папері формату А22 з вказівкою для резисторів типу, потужності розсіювання, номінального опору, а для конденсаторів – типу, робочої напруги та номінальної ємності.