- •Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
- •3. Історичні та етнонаціональні корені східних слов’ян.
- •4.Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. Н.Е. Започаткування державності.
- •5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки.
- •7.Перші Київські князі
- •8. Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава. Роль князя, дружини. Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •10. Соціально-класова структура суспільства Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •11. Юридично-правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку Київської Русі.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
- •16. Централізація Київської Русі за часів Володимира Мономаха.
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •18.Зародження передумов формування української народності.
- •19.Культура,освіта к.Р.
- •19.Історичний вплив держави к.Р.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі- першій половині хіv століть.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українських земель.
- •Велике князівство Литовське – прототип федеративної держави.
- •26. Польська експансія на українські землі. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої.
- •27. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови на наслідки Люблінської (1569 р.) унії.
- •28. Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право
- •29. Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30. Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •31. Виникнення козацтва та утворення Запорізької Січі. Життя та побут запорозьких козаків.
- •32. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •33. Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією наприкінці XVI - початку XVII ст.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к. Косинського та с. Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині XVII ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції. 1648 1657
- •38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. Та їх суспільно-політичні наслідки.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •40. Політико-адміністративний устрій, органи влади і управління гетьманської держави б.Хмельницького.
- •41. Воєнно-політичні події на українських землях протягом 1651-1653 рр. Та їх наслідки.
- •42. Основні напрями зовнішньої політики б.Хмельницького.
- •46. Гетьманщина наприкінці хvii –xviiі ст.: кордони, населення, політичний і адміністративно-політичний устрій.
- •47. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в xviiі ст.
- •48. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •49. Державотворча діяльність і.Мазепи.
- •50. Діяльність української політичної еміграції на початку xviiі ст . Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •51. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель.
- •52. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії.
- •53. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України. Ліберальні реформи 1860–70-х рр.: особливості та наслідки їх проведення в Україні.
- •54. Зародження і розвиток українського національного руху в Російській імперії.
- •55. Особливості російського визвольного руху на східноукраїнських землях у першій половині XIX ст. Масонство. Рух декабристів.
- •56. Кирило-Мефодіївське братство. Основні ідеї його програмних документів. Історичне значення.
- •57. Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •58. Ідейні витоки «хлопоманства», громадівського руху в підросійській Україні. В.Антоновича. М.Драгоманов.
- •59. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хх ст.: студентський рух і братство тарасівців.
- •60. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •61. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів наприкінці хviii –початку хіх ст.
- •62. Конституційні реформи 1860-х рр. В імперії Габсбургів, їх вплив на українську суспільність.
- •63. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр
- •64. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх ст.
- •65. Революція 1905-1907 рр і Україна.
- •66. Українські громади у і та іі російських Думах.
- •67. Геополітичні плани імперіалістичних держав щодо України напередодні та під час Першої світової війни.
- •68. Українська Центральна Рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України.
- •69. Склад і політична програма цр, і і іі Універсали.
- •70. Ііі Універсал. Проголошення унр.
- •71. Війна Росії проти унр. Іу Універсал.
- •72. Здобутки і прорахунки цр у державотворчому процесі, внутрішній і зовнішній політиці.
- •73. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •74. Листопадова (1918 р.) національно-демократична революція й утворення зунр.
- •75. Акт Злуки унр і зунр 22 січня 1919 р.
- •76. Польсько-українська війна 1918–1919 рр. Бої за Львів, Чортківська офензива
- •77. Причини та наслідки падіння зунр.
- •78. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •79. Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •81. Процес утворення срср: політичне значення, наслідки для України.
- •82. Україна в роки непу.
- •83. Процес формування тоталітарної системи в срср і Україна.
- •84. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, результати в Україні.
- •85. Колективізація в срср: мотиви, хід здійснення, результати. Наслідки колективізації в Україні.
- •86. «Культурна революція» в суспільно-політичному житті України 1930-х рр.
- •87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-ті рр. Масові політичні репресії.
- •88. Напад фашистської Німеччини на срср. Український напрям у плані «Барбароса».
- •89. Оборонні бої 1941-1942 рр. І Україна
- •90. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Значення оборонних боїв в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.
- •91. Характер окупаційного режиму фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні.
- •92. Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •93. Збройна боротьба формувань оун — упа в 40-50-х pp. XX ст.
- •94. Визволення Лівобережної України, Києва, Криму (1943-44 рр.).
- •95. Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945- початок 1950-х рр.).
- •97.Україна в системі міжнародних відносин (1945 - початок. 50-х рр. Хх ст.).
- •98. Роль України в організації оон. Зовнішньополітична діяльність України у повоєнний період.
- •99. Повоєнна відбудова республіки (1945-1955 рр.)
- •100. Загальні тенденції соціально-економічного розвитку радянського суспільства в др. Пол. Хх ст.
- •101. Лібералізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х — першій половині 60-х рр.
- •102. Економічні реформи м.Хрущова і Україна.
- •103. Економічна реформа 1965 р., її суть та наслідки реалізації в Україні.
- •104. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (друга половина 60-х — 1985 рр.)
- •105. Україна в системі народногосподарського комплексу срср в др. Пол.1960-х – початку 1980-х рр.
19.Історичний вплив держави к.Р.
Київська Русь відігравала надзвичайно важливу роль у міжнародному житті, посідаючи чільне місце в системі тогочасного світу й активно впливаючи на хід розвитку світової історії. Часто стікаючи кров'ю, вона відбивала напади степових кочівників, які вторгалися зі сходу в причорноморські степи і мали намір рухатися на захід, тобто була могутнім щитом для Європи. Перебуваючи в у центрі торгових шляхів, Київська Русь була контактною зоною між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією та Скандинавією, підтримувала широкі торговельні зв'язки з багатьма країнами світу, сприяючи активізації світової торгівлі. Різноманітні політичні та культурні зв'язки мала Русь з Візантією і такими слов'янськими країнами, як Болгарія, Чехія, Польща, а також з Угорщиною, Німеччиною, Францією, Англією, Норвегією та Швецією. Досить широкими були контакти з країнами Кавказу та з арабським Сходом. З київськими князями підтримували родинні стосунки правлячі кола більшості європейських країн, які прагнули поріднитися з великими князями могутньої Русі.Високий рівень економіки, культури, вдала дипломатична діяльність на міжнародній арені, підкріплювана силою зброї у боротьбі проти іноземних загарбників, широке використання здобутків світової цивілізації висунули Русь на провідні позиції у Європі.
21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників:
1) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів);
2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга;
3) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205) та Данила Романовича Галицького (1238-1264);
4) існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі.
Роман Мстиславич (бл. 1152 - 1205) - князь новгородський, володимир-волинський, галицький і київський з династії Рюриковичів. Засновник Галицько-Волинського князівства. Зручний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку у міщанства. У двох походах 1201-02 і 1203-04 pp. його війська розбили половців та визволили чимало бранців. Завершенням його успіхів було здобуття Києва та , включення його у сферу своїх впливів
22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького.
Внутрішня політика
Данило вів боротьбу з боярами. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.
Данило Галицький об'єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, створивши важко озброєну піхоту з селян, приборкав боярство. Данило Галицький проводив активну західну політику. Під його владою поширювалися західні культурні впливи, прищеплювалися західні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Він побудував ряд нових міст (Холм, Львів та ін.), переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича — міста боярських заколотів — до Холму, де й був похований після смерті у 1264.
Зовнішня політика
Формуючи централізовану державу, Роман Мстиславич рішуче виступив проти опозиційного йому галицького боярства. Здійснивши успішні походи проти Литви, Польщі, Угорщини, половців, Роман Мстиславич підніс міжнародний авторитет держави. У 1202- 1203 рр. він поширює свою владу на Київщину та Переяславщину. У 1238 році Данило Романович повернув північно-західні землі Берестейщини і зайняв місто Дорогочин на півночі, який перебував у володінні добжинських хрестоносців, а також у 1239 році приєднав до своїх земель Турово-Пінське і Київське князівства на сході, разом із столицею Русі — Києвом.
З метою створення антиординської коаліції держав він уклав союзи із Польщею, Угорщиною, Мазовією і Тевтонським Орденом, а також захопив ятвязькі землі і Чорну Русь у 1250—1253 роках, чим ліквідував загрозу нападів литовців на Волинь
Роман Мстиславич Здійснивши успішні походи проти Литви, Польщі, Угорщини, половців, Роман Мстиславич підніс міжнародний авторитет держави. У 1202- 1203 рр. він поширює свою владу на Київщину та Переяславщину.
Лише у 1238 р. Данило зміг оволодіти Галичем, перемігши об'єднані сили тамтешнього боярства, угорських і польських феодалів. Волинські землі отримав Василько, хоч обидва князівства існували як єдине ціле.
Ще у 1223 р. галицькі війська брали участь у битві з Чингісханом на р. Калці. Однак зашкодити навалі Батия в Данила Галицького вже не було сили. Зокрема втрачено великі міста - Галич, Володимир, Кам'янець. Згодом Данило Галицький здійснює успішні походи на Литву і Польщу. В 1243 р. він захоплює Люблін і Люблінську землю. У 1246 р. Данило їде у м. Сарай - столицю Золотої Орди, де дістає з рук Батия ярлик на княжіння. Але, повернувшись додому, він починає готуватися до боротьби з Ордою, уклавши військові угоди з польськими князями та угорським королем. Активну підтримку в антитатарській політиці Данилові Галицькому надавав папа римський Інокентій IV.