- •Плани практичних занять Практичне заняття №1
- •Теоретичні питання
- •Література
- •Законспектувати
- •Практичні завдання
- •Аналіз простого речення, ускладненого однорідними членами і вставленою конструкцією
- •Аналіз простого речення, ускладненого звертанням
- •Практичне заняття № 2
- •Теоретичні питання
- •Література
- •Законспектувати
- •Практичні завдання
- •Практичне заняття № 3
- •Теоретичні питання
- •Література
- •Практичні завдання
- •Практичне заняття № 4
- •Теоретичні питання
- •Література
- •Законспектувати
- •Практичні завдання
- •Аналіз простого речення, ускладненого однорідними членами і вставним компонентом
- •Зробити повний синтаксичний аналіз речень
- •Щиро бажаю успіхів
Аналіз простого речення, ускладненого звертанням
У чистій любові до краю ти нас, Боже, зрости!
О.Кониський
Речення спонукальне, окличне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертанням. Звертання є напівриторичним, непоширеним, виражається іменником у формі Кл. в. однини, виконує експресивну функцію ( додатково виражає повагу ), називає найвищу духовну особу й займає місце в середині речення при підметі.
Аналіз членів речення ( див. схему ).
Аналіз зв’язків між словами ( див. схему ).
Комою виділяється звертання, яке стоїть у середині речення; знак оклику ставиться в кінці окличного ( спонукально-окличного) речення.
Практичне заняття № 2
Тема Вставні і вставлені компоненти у складі простого речення
Студент повинен знати:
різницю між вставними і вставленими компонентами
функціонально-семантичні групи вставних компонентів;
засоби вираження вставних і вставлених компонентів;
особливості структури речень, ускладнених вставними та вставленими компонентами;
уживання розділових знаків у реченнях, ускладнених вставними і вставленими компонентами
Терміни: вставний компонент, вставне слово, вставне словосполучення, вставне речення, вставлений компонент
Студент повинен уміти:
розрізняти вставні та вставлені компоненти;
визначати належність вставних компонентів до певних функціонально-семантичних груп;
характеризувати засоби вираження вставних і вставлених компонентів у простому ускладненому реченні.
Теоретичні питання
Питання про вставні компоненти.
Функціонально-семантичні групи вставних компонентів.
Граматичне значення вставних слів і словосполучень.
Засоби вираження вставних компонентів.
Вставні речення.
Вставлені слова, словосполучення, речення.
Вивчення вставних і вставлених компонентів у школі.
Література
Див. лекцію
Законспектувати
Війтик О. М. Вставні слова і речення // Укр. мова і література в школі. – 1972.– № 6
Жайворонюк В.В. Вставні речення та розділові знаки при них // Укр. мова і література в школі. – 1980. – №6. – С.16-19
Дацюк І. Мовний розвиток учнів під час вивчення теми « Речення зі вставними словами( словосполученнями, реченнями) » у 8 класі // Укр. Мова і література в школі. – 1993. – № 4. – С. 22-26
Практичні завдання
Виписати з наукової, художньої літератури по 1 прикладу речень з усіма можливими семантико-функціональними типами вставних компонентів.
Виписати з художньої літератури 5 речень із вставленими компонентами.
Зробити ( письмово ) повний синтаксичний аналіз двох речень із вставленими компонентами.
Зробити графічний розбір 5 речень із вставними компонентами, дати цим реченням загальну характеристику і письмово проаналізувати вставні компоненти.
Практичне заняття № 3
Тема Речення з відокремленими другорядними членами
Студент повинен знати:
причини та умови відокремлення другорядних членів;
смислові відношення при відокремленні;
випадки відокремлення однорідних та неоднорідних означень;
особливості відокремлення прикладок;
засоби вираження відокремлених обставин;
особливості відокремлення уточню вальних слів та зворотів.
Терміни: відокремлення, відокремлений другорядний член речення, відокремлене означення, відокремлена прикладка, відокремлена обставина, напівпредикативні відношення, уточню вальні відношення, уточнювальне слово, зворот.
Студент повинен уміти:
визначити причини та умови відокремлення другорядних членів;
визначити напівпредикативні та уточню вальні відношення при відокремленні;
трансформувати речення з відокремленими означеннями та прикладками у складнопідрядні з підрядними атрибутивними частинами;
трансформувати речення з відокремленими обставинами у складносурядні з підрядними обставинними частинами.