- •1.1 Визначення максимальних значень параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на об'єкті.
- •1.2 Оцінка стійкості об'єкта до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення.
- •2. Об'ємно-планувальне рішення захисних споруд
- •2.1. Розрахунок основних приміщень сховища
- •2.3. Визначення складу санітарно-технічного обладнання й систем енергопостачання.
- •2.4. Висновки.
2.3. Визначення складу санітарно-технічного обладнання й систем енергопостачання.
Повітряпостачання. Система повітропостачання повинна забезпечувати очистку зовнішнього повітря, обмін повітря та видалення із приміщень тепловиділень та вологи. Розрахунок обладнання системи повітропостачання ведеться у трьох режимах роботи:
- режим І (чистої вентиляції);
- режим II (фільтровентиляції);
- режим III (регенерації).
При режимі чистої вентиляції у сховище повинен подаватися очищений від пилу зовнішнє повітря. При режимі фільтровентиляції зовнішнє повітря, що поступає у сховище повинно очищуватися від пилу, пару та аерозолів отруйних речовин і бактеріальних засобів. На об'єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість приземного повітря шкідливими речовинами та продуктами горіння, повинен передбачатися режим регенерації зовнішнього повітря.
Кількість зовнішнього повітря, яке подається у сховище, визначається нормами в залежності від кліматичної зони району будови. Кліматична зона визначається відповідно до середньої температури найспекотнішого місяця:
до 20 °С -1 кліматична зона;
20...25 °С - II кліматична зона;
25...30 °С - Ш кліматична зона;
більше 30 °С - IV кліматична зона.
Отже розрахунок ведемо для II кліматичної зони, до якої належить більшість території України.
Розрахунок обладнання системи повітропостачання починається з розрахунків для режиму II.
Режим II - фільтровентиляція. При нормі подачі очищеного повітря на кожну людину, що знаходиться у приміщенні для укриття - 2 м3 /год та для одного працюючого у ПУ 5 м3/год продуктивність системи повітряпостачання повинна бути:
-для людей, що знаходяться у приміщенні для укриття
690 × 2=1380 м3/год;
- для працюючих у ПУ 10 × 5=50 м3/год.,
Всього у сховище треба подати: 50 + 1380 =1430 м3/год повітря.
Визначаємо тип та кількість фільтровентиляційних комплектів (ФВК).
Так як треба забезпечити роботу системи повітропостачання у 3-х режимах, то у сховищі необхідно встановити ФВК- 2
Подача одного ФВК у режимі фільтровентиляції складає 300 м3 /год. Тоді для забезпечення необхідної подачі системи треба:
1430÷ 300 = 5 комплектів
Приймаємо рішення - установити у сховищі 5 ком. ФВК-2.
Режим І - чиста вентиляція. Виходячи з норми подачі повітря на одну людину для районів II кліматичної зони складає 10 м3/год, подача зовнішнього повітря системою повітропостачання в режимі чистої вентиляції повинна бути: 10 х 700 = 7000 м3/год
Так як один ФВК-2 має подачу по режиму чистої вентиляції 1200 м3/год, то загальна подача 5 комплектів складає: 5 х 1200 = 6000 м3/год.
Так як недостатня подача цих комплектів в І режимы, то потрібно встановити додатковий електроручний вентилятор ЕРВ-72-2, розрахункова подача якого 1300м3/год
Режим III - регенерація внутрішнього повітря. Буде забезпечуватись існуючими у складі ФВК-2 регенеративним устаткуванням РУ - 150/6 та фільтрами ФГ-70 (5 комплектів на сховище).
Норма площі приміщення для ФВК-2 з РУ-150/6 складає 20 м2 ,плюс ЕРВ-72-2.Тому розрахункова площа фільтровентиляційного приміщення дорівнює: 6 х 20=120 м2.
Для чистої вентиляції, фільтровентиляції і вентиляції ДЕС повітрозабори повинні бути роздільними.
Повітрозабори чистої вентиляції сховищ, а також вентиляції приміщення ДЕС повинні розміщуватися поза завалами будівель і споруд. Повітрозабори фільтровентиляції допускається розміщувати на території завалів і в предтамбур притулку.
Повітрозабір чистої вентиляції доцільно поєднувати з аварійним виходом із сховища.
У приміщенні ДЕС слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію для роботи при I і II режимах вентиляції притулку, розраховану на видалення тепла і газоподібних шкідливих речовин, що виділяються в приміщення дизель-генератором, а також на постачання дизеля повітрям для горіння палива.
Видалення тепловиділень, що надходять у приміщення ДЕС від дизель-генератора при III режимі, слід передбачати повітроохолоджувальною установкою. При цьому забір віз-духу для роботи дизеля слід здійснювати ззовні через гравійний повітроохолоджувач, а обслуговуючий персонал дол дружин користуватися ізолюючими протигазами.
Тепловиділення від дизельгенераторів слід приймати за даними каталогів або визначати розрахунком.
У приміщенні електрощитової слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію, з'єднану з загальною системою та розраховану на видалення тепла, що виділяється від встановленого в ній устаткування.
Водопостачання сховища. Водопостачання сховища передбачається від зовнішньої водопровідної системи з улаштуванням проточних ємкостей запасу води:
- для пиття по нормі 3 л на добу на 1 людину;
- для технічної води санітарного вузла по нормі 2 л на добу на 1 людину.
Тому місткість ємностей з розрахунку на 4 доби повинна бути:
700 × (3+2) × 4 = 450 × 5 × 4 = 14000 л.
Каналізація сховища. Каналізація сховища повинна забезпечувати відвід стічних вод із санітарних вузлів у зовнішню каналізаційну мережу. У приміщенні санітарного вузла для збору стоків улаштовуємо аварійний резервуар із розрахунку 2 л на добу технічної води на 1 людину об'ємом:
2 × 700 × 4 = 5600 л.
Опалення сховища. Передбачається від опалювальних мереж підприємства по самостійним відгалуженням.
Електропостачання. Передбачається від ДЕС. Площа приміщення, в якому вона розміщується передбачається до 45 м.