Прості листки

Прості листки мають одну листкову пластинку на черешку, їх поділяють на два типи: з нерозчленованою і розчленованою пластинкою.

До листків з нерозчленованою листковою пластинкою належать округлі, яйцеподібні, оберненояйцеподібні, овальні або еліптич­ні, довгасті, ланцетні, оберненоланцетні, лопатеві, ромбічні, сер­цеподібні, ниркоподібні, стрілоподібні, списоподібні, ліроподіб­ні, лінійні, голчасті(мал. 50).

За обрисом країв листкової пластинки листки бувають: ціло­краї — відсутні виїмки, городчасті — коли виїмки округлі, зубчас­ті — краї пластинки гостротрикутні, пилчасті — виступи гострі і косокутні, зарубчасті — виїмки гострі, а виступи округлі, виїм­часті, звивисті тощо.

Мал. 50. Форми листкових пластинок:

1 — округла; 2 — овальна; 3 — довгаста; 4 — лінійна; 5 — яйцеподібна; 6 — ланцетна; 7 — оберненояйцеподібна; 8 — оберненоланцетна

Форма верхівки листка буває гострою, загостреною, тупою, гострокінцевою, виїмчастою.

Основа листка буває округла, клиноподібна, серцеподібна, ниркоподібна, стрілоподібна, списоподібна.

Листки з розчленованою листковою пластинкою залежно від глибини розчленування поділяють на: лопатеві, в яких вирізи доходять до 1/3 —1/4 листкової пластинки; роздільні з глибиною вирізів понад чверть; розсічені — майже з повністю розчленова­ною пластинкою, що доходить до центральної жилки чи основи листка.

За типом розчленування листки поділяють на трійчасті, па­льчасті, перисті.

Трійчасті листки поділяють на трійчастолопатеві, трійчастороздільні та трійчасторозсічені.

Пальчасті — на пальчастолопатеві, пальчастороздільні, пальчасторозсічені.

Перисті — на перистолопатеві, перистороздільні, перисторозсічені.

Складні листки

Складні листки (мал. 51; див. уклейку) мають кілька листко­вих пластинок, які прикріплюються своїми черешками до загаль­ного черешка — рахіса.

За розташуванням листків на рахісі складні листки поділяють на трійчастоскладні, пальчастоскладні і перистоскладні.

У трійчастоскладних три листки прикріплюються до верхів­ки одного черешка (конюшина).

У пальчастоскладних листки прикріплюються також до вер­хівки рахіса і розміщуються радіально в одній площині, як паль­ці на руках (гіркокаштан).

До перистоскладних належать: а) непарноперистоскладні, в яких на верхівці є непарний листок (горобина); б) парноперистоскладні (касія).

Зустрічаються листки і складнішої будови, коли частки або листки в свою чергу розчленовуються далі, утворюючи на бічних жилках частки і листки другого, третього порядку тощо.

Жилкування листків

Жилки — це судинно-волокнисті пучки листка, які рельєфно виступають із нижнього боку і виконують провідну та механічну функції.

За характером галуження розрізняють кілька типів жилку­вання (мал. 52; див. уклейку).

В однодольних поширене паралельне і дугове жилкування. При паралельному — жилки розташовані вздовж листка паралельно (злакові). При дуговому — жилки розташовані дужкоподібно, внизу і зверху листка вони зближуються (конвалія, тюльпан). Як виняток дугове жилкування зустрічається серед дводольних (по­дорожник). Для дводольних характерніше пальчасте і перисте жилкування. При пальчастому — кілька жилок відходять від че­решка і мають приблизно однакову товщину, а потім галузять­ся на тонші. При перистому виділяється центральна жилка, від якої відходять бічні тонші. За дуже розвиненої мережі дрібних часток жилкуванню дали назву сітчастого (кропива, шавлія, на­перстянка пурпурова).

Дихотомічне жилкування представлене вилчастимрозгалу­женням жилок (деякі папороті, гінкго).