- •Тема 1. Поняття цивільного права
- •1. Публічне та приватне право як складові системи права
- •Приватне право має такі характерні риси:
- •Публічне право відрізняється такими характерними рисами:
- •2. Методи системи права
- •2. Багатоаспектне поняття цивільного права
- •3. Функції цивільного права
- •Основні функції:
- •4. Предмет цивільного права
- •Характерними ознаками предмета цивільного права, тобто, цивільних правовідносин, є:
- •5. Метод цивільного права
- •Ознаки методу цивільного права:
- •6. Принципи цивільного права
- •7. Система цивільного права
- •Тема 2. Цивільне законодавство
- •1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •2. Види актів цивільного законодавства
- •3. Дія цивільного законодавства
- •4. Застосування цивільного законодавства
- •5. Судова практика
- •Тема 3. Цивільні правовідносини. Юридичні факти
- •1. Поняття цивільних правовідносин
- •Їх ознаки:
- •2. Елементи (структура) цивільних правовідносин
- •3. Види цивільно-правових відносин
- •У залежності від цілеспрямованості:
- •У залежності від кола зобов'язаних осіб і ступеню їх конкретизації:
- •Види юридичних фактів:
- •Юридичні акти поділяються на:
- •Тема 4: Здійснення й захист цивільних прав
- •1. Здійснення цивільних прав
- •Способи здійснення цивільних прав бувають:
- •Виконання цивільних обов’язків
- •Особа може відмовитися від свого майнового права:
- •Межі здійснення суб’єктивного права:
- •Принципи щодо здійснення особами суб'єктивних прав і обов'язків:
- •Зловживання правом може бути як:
- •2. Захист цивільних прав
- •Підстави для захисту кожної особи свого цивільного права:
- •3. Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів в залежності від результату, на який розраховано їх застосування:
- •4. Форми захисту:
- •Види неюрисдикційних форм захисту:
- •Ознаки самозахисту:
- •Закон не визначає форми самозахисту, але допускає його здійснення у таких формах:
- •Тема 5. Правоздатність та дієздатність фізичної особи
- •1. Правоздатність фізичної особи
- •2. Дієздатність фізичної особи
- •Елементи змісту дієздатності фізичної особи:
- •Розрізняють такі різновиди дієздатності:
- •3. Обмежена цивільна дієздатність фізичної особи
- •4. Недієздатність фізичної особи
- •5. Опіка та піклування
- •5.1. Установлення та припинення опіки та піклування
- •Опіка встановлюється над:
- •Піклування встановлюється над:
- •Права й обов'язки піклувальників:
- •5.2. Захист опікуваних від зловживань опікунів, піклувальників
- •5.3. Управління майном підопічних
- •5.4. Помічник фізичної особи
- •Тема 6: Місце перебування та цивільний стан фізичної особи
- •1. Місце проживання фізичної особи
- •2. Безвісна відсутність
- •3. Оголошення фізичної особи померлою
- •4. Акти цивільного стану
- •Тема 7. Особисті немайнові права
- •1. Поняття особистого немайнового права
- •Ознаки даних прав:
- •2. Види особистих немайнових прав
- •3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Право на власне життя – це:
- •4. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Право на честь, гідність та ділову репутацію
- •Право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації та мірні зібрання.
- •5. Охорона та захист особистих немайнових прав
- •Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав:
- •Тема 8. Юридичні особи
- •1. Розвиток вчення про юридичні особи
- •2. Ознаки юридичної особи
- •3. Правосуб'єктність юридичної особи
- •4. Створення юридичної особи
- •Юридична особа може бути створена шляхом:
- •У залежності від порядку легалізації юридичні особи реєструються:
- •5. Порядок припинення юридичної особи
- •Способи припинення:
- •Ліквідація та реорганізація можлива:
- •Тема 9. Види юридичних осіб
- •1. Класифікація юридичних осіб
- •2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •3. Правовий статус філії, представництва, дочірнього підприємства
- •4. Підприємницькі товариства
- •5. Непідприємницькі (неприбуткові) юридичні особи
- •Тема 10. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •1. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •2. Держава як учасник цивільних правовідносин Держава як учасник цивільних правовідносин має такі особливості:
- •3. Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин
- •Подібні ознаки держави і територіальної громади:
- •4. Український народ як учасник цивільно-правових відносин
- •Тема 11. Об'єкти цивільних прав
- •Речі, тварини, майно як об'єкти цивільних прав
- •1. Поняття об'єктів цивільних прав та правового режиму
- •2. Речі, тварини як об'єкти цивільних прав
- •У залежності від здатності речей зберігати при подрібненні
- •3. Майно, майнові права як об’єкти цивільних прав
- •3. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •4. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •5. Майновий комплекс підприємства як об’єкт правовідносин
- •Тема 12. Правочини
- •1. Поняття та тлумачення правочину. Відмежування правочину від схожих категорій
- •Правочин відрізняється:
- •2. Форма правочину
- •3. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •4. Умови дійсності правочинів
- •Тема 13: Правові наслідки недійсності правочину
- •Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту
- •1. Засади визнання правочину недійсним
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Загальні наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •4. Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу
- •5. Наслідки правочинів з дефектами волі
- •6. Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 14. Представництво і довіреність
- •1. Представництво
- •2. Склад правовідносин представництва (суб’єкти, предмет, зміст) Суб’єкти представництва:
- •Представник зобов’язаний:
- •3. Повноваження представника
- •Повноваження представника ґрунтуються:
- •Представник не може вчиняти такі правочини:
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •В залежності від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •6. Перевищення, обмеження повноважень при представництві
- •7. Відмежування представництва від інших зобов’язань
- •Тема 15. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Порядок обчислення строків
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від способу їх встановлення:
- •Залежно від обставин, що породжують юридичні наслідки:
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Порядок обчислення строків
- •3. Позовна давність та її поширення на цивільні правовідносини
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •4. Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •6. Зупинення, переривання строків позовної давності Перебіг позовної давності зупиняється у разі:
- •Переривання позовної давності допускається:
- •Тема 16. Право власності та інші речові права
- •1. Поняття речових прав
- •2. Зміст відносин власності
- •3. Об'єктивне та суб'єктивне розуміння права власності
- •4. Зміст суб'єктивного права власності
- •5. Здійснення та обмеження права власності
- •Права власника:
- •Обмеження (обтяження) прав власника:
- •Види обмежень прав власника за підставами виникнення:
- •Тема 17. Виникнення та припинення права власності
- •1. Виникнення права власності. Первинні способи
- •Первинні способи виникнення права власності:
- •2. Похідні засоби виникнення права власності
- •3. Припинення права власності
- •Залежать від волі власника:
- •Не залежать від волі власника:
- •Тема 18. Право спільної власності
- •1. Поняття і види права спільної власності
- •Ознаки права спільної власності:
- •Структура правовідносин власності:
- •В залежності від визначеності частки майно може належати особам:
- •2. Право спільної часткової власності
- •3. Володіння, користування спільною частковою власністю та відповідальність учасника
- •4. Вихід співвласника з відносин спільної часткової власності
- •5. Право спільної сумісної власності
- •Тема 19. Право приватної власності
- •1. Відмежування права особистої та права приватної власності
- •2. Право приватної власності фізичних осіб
- •Перелік видів майна, що не може перебувати у власності
- •3. Виникнення приватної власності громадян
- •4. Приватна власність юридичних осіб
- •Право власності юридичної особи
- •5. Право власності на землю
- •Тема 20. Захист права власності
- •1. Поняття та групи захисту права власності
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності, звичайно, поділяють на групи:
- •2. Речово-правові засоби захисту права власності
- •Розрахунки при поверненні речі з чужого незаконного володіння (ст. 390 цк):
- •3. Характеристика окремої групи заходів захисту права власності
- •Тема 21. Обмежені речові права
- •1. Поняття обмежених речових прав та їх ознаки
- •2. Види обмежених речових прав:
- •2.5. Інші обмежені речові права
- •Тема 22. Загальна характеристика права інтелектуальної власності
- •Здійснення права інтелектуальної власності
- •1. Поняття творчої діяльності, інтелектуальної власності та їх об’єктів
- •Загальні цивільно-правові риси інтелектуальних відносин:
- •Спеціальні ознаки цих відносин:
- •2. Право інтелектуальної власності як підгалузь цивільного права
- •Спільне у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю,
- •Відмінності у цивільно-правовому регулюванню відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Мета правового регулювання відносин інтелектуальної власності:
- •3. Зміст права інтелектуальної власності
- •4. Здійснення права інтелектуальної власності
- •5. Захист права інтелектуальної власності Види захисту:
- •У разі порушення права інтелектуальної власності суд може постановити рішення про:
- •Тема 23. Правові інститути права інтелектуальної власності
- •1. Авторське право
- •Об'єктами авторського права є твори, а саме:
- •Особисті немайнові права, що належать автору твору:
- •Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
- •2. Суміжні права
- •3. Патентне право
- •4. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 24. Положення про зобов'язання
- •1. Поняття зобов'язального права
- •Норми зобов'язального права:
- •2. Поняття зобов'язань
- •Зміст зобов'язань:
- •3. Суб'єкти зобов'язань
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Предмети зобов'язання та види зобов’язань залежно від предмета
- •Види зобов’язань залежно від визначеності предмета:
- •5. Класифікація зобов'язань:
- •6. Співвідношення зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 25. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття, принципи та функції договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов’язковість, обмеження.
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •У залежності від об’єкту договору:
- •4. Зміст договору
- •Тема 26. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 27. Виконання та припинення зобов'язання
- •1. Поняття і принципи виконання зобов'язання
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •Суб’єкти виконання договірного зобов'язання:
- •Заміна кредитора у зобов'язанні
- •Заміна боржника
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •Місце виконання зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 28. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •3. Поняття та предмет застави
- •Предметом застави не може бути:
- •4. Види застави залежно від передачі майна
- •5. Завдаток, притримання
- •6. Неустойка
- •7. Порука. Гарантія
- •Тема 29. Правові наслідки порушення зобов'язань. Умови майнової відповідальності
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Ознаками цивільно-правової відповідальності є:
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав та правові наслідки порушення зобов'язання
- •3. Співвідношення категорій: правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання
- •4. Умови цивільно-правової відповідальності
- •5. Підстави звільнення від відповідальності
- •Тема 30. Характеристика окремих видів та форм (мір) майнової відповідальності
- •1. Види цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань
- •2. Форми (міри) цивільно-правової відповідальності
- •3. Відповідальність у грошових зобов’язаннях
- •4. Відповідальність при простроченні виконання умов договору
3. Дія цивільного законодавства
Офіційне оприлюднення актів цивільного законодавства здійснюється шляхом опублікування в офіційних засобах масової інформації «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», «Урядовий кур’єр». Порядок набрання чинності законами визначається ст. 94 Конституції України – Закон набирає чинності через 10 днів із дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Оприлюднення здійснюється після включення актів до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.
Дія цивільного законодавства в часі
Ст. 58 Конституції України містить положення про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Норми ЦК, за загальним правилом, мають застосовуватися лише до тих відносин, що виникнуть після набрання ним чинності. Як виняток, у Прикінцевих та перехідних положеннях до ЦК України передбачається надання зворотної сили окремим нормам ЦК.
Дія цивільного законодавства в просторі й за колом осіб
Законодавство поширює свою дію на всю територію України, однак територія акта може бути обмежена. Дія законодавства поширена на всіх осіб, що перебувають на її території.. Однак він може застосовуватися до певної групи суб'єктів (ЗУ “Про захист прав споживачів”).
4. Застосування цивільного законодавства
Застосування норм права – це одна з форм реалізації права, що є активним здійсненням тих правил поведінки, які сформульовані в правових нормах. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, окрім випадків, якщо договір або акти цивільного законодавства не встановлюють межі (ст. 13, 14 ЦК). Закон визнає повну свободу особи, та обмеження цієї свободи встановлюються законом як виняток, також особа може сама себе обмежити договором. Тому застосування норм права залежить від характеру диспозиції норми, що застосується.
Диспозитивна норма передбачає «запасне, резервне» правило поведінки на той випадок, якщо особи не скористаються свободою самостійно визначати свою поведінку. Диспозитивність висловлена словами «якщо інше не встановлено договором», або якщо у нормі відсутні заборони, або якщо обов’язковість цієї норми не випливає із її змісту або суті відносин між сторонами, тобто, коли ці відносини втрачають сенс. Наприклад, у статтях ЦК, що регулюють відносини купівлі-продажу не встановлена заборона безоплатно передавати речі у власність, але така умова суперечить суті договору купівлі-продажу, це буде дарування.
В імперативній нормі учасники цивільних відносин не мають права при здійсненні цивільних прав та обов’язків, при укладенні договорів виходити за межі, установлені положеннями акта цивільного законодавства, диспозиція формулюється законодавцем. Імперативність, як правило, виражена у вигляді тих чи інших заборон (наприклад, «не має право», «не може бути», «лише» тощо).
Тлумачення правової норми – це діяльність із з'ясування або роз'яснення (інтерпретації) її змісту з метою правильного застосування й реалізації норми. Офіційне тлумачення компетентними органами є обов’язковими лише в тому розумінні, що містять офіційну державно-владну позицію щодо розуміння змісту правових норм і зобов’язують суб’єктів так само сприймати зміст норми, при цьому не з'являється нова норма. Легальне (делеговане) тлумачення – це тлумачення, засноване на спеціальному повноваженні, яким закон наділяє певний орган – Конституційний Суд України, що не приймав акт цивільного законодавства. Рішення, висновки цього Суду є обов’язковими до виконання, як і всі інші судові рішення, що ухвалюються іменем України. Пленум Верховного Суду України має право давати нормативні роз'яснення з питань судової практики, яке є обов’язковим для судів, та казуальні (індивідуальні) роз'яснення, розраховані тільки на той випадок застосування права, із приводу якого роз’яснюється її зміст. Однак казуальне тлумачення не є прецедентом, оскільки таке роз'яснення не має обов’язкового застосування для всіх інших судових органів при вирішенні подібного спору, воно має рекомендаційний характер.
Аналогія права – це такий засіб заповнення прогалин закону, коли керуються не конкретними нормами, а загальними засадами цивільного права. У ст. 11 ЦКУ визначено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, не передбачених цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. В основі правових аналогій лежить доктрина цивільного права, яка надає розуміння права, сприяє збереженню та утвердженню засадничих цінностей суспільного співжиття. Доктринальні основи цивільного права допомагають зрозуміти, пояснити складні правові явища.
Аналогія закону – це поширення на відносини, які безпосередньо не врегульовані в законі, правових норм, що регламентують подібні відносини. Аналогія права й закону в цивільному праві підтверджується принципом: дозволене все, що не заборонено законом (ст. 8 ЦК).
У кримінальному праві аналогію скасовано, оскільки це право має справу із протиправними злочинними діями, тому поведінка, яка не кваліфікується КК як злочинна, не може бути підставою для застосування покарання.