- •1. Поняття про нс. Надзвич ситуації техног та природ х-ру.
- •2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного х-ру.
- •3. Надзвич ситуації воєнного часу.
- •4.Зона надзвич ситуації.
- •5. Надзвичайні ситуації об’єктового рівня.
- •6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.
- •7. Надзвич ситуації регіонального характеру.
- •8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.
- •9. Аварія як подія техног хар-ру.
- •10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.
- •11. Об’єкт підвищеної небезпеки.
- •12. Комплекс заходів захисту населення і територій від нс техн і природ х-ру.
- •13. Комплекс заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
- •14. Комплекс заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
- •15. Зона можливого ураження.
- •17. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •18. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.
- •19. Спостереження і контроль за обстановкою і територією. Мета, порядок, організація та здійснення.
- •20. Укриття людей в захисних спорудах. Санітарні норми розміщення людей у сховищах. Фільтровентиляція сховищ.
- •21. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах радіоактивного заряження місцевості.
- •22. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах хімічного зараження місцевості.
- •23. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.
- •24. Послідовність загальної евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •25. Послідовність часткової евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •26. Заходи інженерного захисту населення і територій.
- •27. Заходи медичного захисту населення у надзвичайних ситуацій.
- •28. Біологічний захист населення і територій. Режим карантину та режим обсервацій.
- •29. Радіаційний захист населення і територій.
- •30. Хімічний захист населення і територій.
- •31. Організація хімічного контролю на об’єкті господарської діяльності.
- •32. Єдина державної система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •33. Режими функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •34. Режими функціонування об’єкту господарської діяльності.
- •35. Режими підвищеної готовності об’єкту господарської діяльності.
- •36. Режими надзвичайних ситуацій на об’єкті господарської діяльності.
- •37. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •38. Прогнозування масштабів і наслідків аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин.
- •39. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.
- •40. Оцінка хімічної обстановки на об’єкті.
- •41. Оцінка пожежної вибухонебезпечної обстановки на об’єкті.
- •42. Засоби індивідуального захисту органів дихання людини: призначення, принципи дії, порядок застосування.
- •43. Завдання Цивільного захисту населення в Україні.
- •44. Об’єктові формування.
- •45. Заходи по підвищенню «стійкості» об’єкту у нс.
- •46. Планування захисту персоналу об’єкту у сховищах.
- •47. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у нс.
- •48. Організація радіаційної й хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •49. Організація дозиметричного контролю на об’єкті під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •50. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта хімічними речовинами.
- •51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта радіоактивними речовинами.
- •52. Організація часткової санітарної обробки після зараження обєкта біологічними засобами.
- •53. Повна санітарна обробка персоналу об’єкта.
- •54. Дезактивація майна обєкта.
- •55. Дезактивація території об'єкта.
- •56. Дегазація майна обєкта.
- •57. Дегазація території обєкта.
- •60. Матеріальне і фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій обєкта.
- •61. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу об’єкту в умовах надзвичайної ситуації.
- •62. Сили Цивільного захисту України.
- •63. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.
- •64. Гідродинамічні-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнування дамб та гребель.
- •65.Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.
- •66.Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.
- •67.Надання першої медичної допомоги ураженим сдор
- •68.Організація захисту персоналу у сховищі.
- •69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.
- •70.Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.
66.Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.
Щоб уберегти продукти харчування і воду від зараження радіоактивними речовинами, необхідно, насамперед, ізолювати їх від зовнішнього середовища.
У домашніх умовах основним засобом захисту продуктів харчування і води від зараження є збереження їх у тарі, що герметически закривається, або використання для їхнього укриття захисних матеріалів (поліетиленової плівки, щільної папір, клейонки і т.п.). Хліб, сухарі, кондитерські вироби варто загорнути в щільний папір і укласти в металеві кастрюли, поліетиленові мішки. Цукор, муку, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу. Для більшої надійності ці продукти краще укласти в коробки, ящики, які викладені зсередини клейонкою або іншим плівковим матеріалом. Гарний захист м'яса, ковбас, рибних виробів забезпечують домашні холодильники.
Олія, молоко, рослинні жири краще зберігати в металевих або скляних банках із кришками, що щільно закриваються. Для захисту овочів варто використовувати дерев'яні ящики, а потім укрити їх брезентом або іншою щільною тканиною.
Для укриття продуктів харчування в умовах сільської місцевості можна використовувати погреби, підпілля, овочесховища, склади й інші, спеціально підготовлені помешкання. У них повинні бути забиті щілини в стінах, дверях, вентиляційні отвори.
Для захисту води варто використовувати термоси, графини, цебра, бідони, ванни. Весь посуд повинний, закриватися щільними кришками, а цебра і ванни накриватися щільним матеріалом.
Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кожну людину в добу від 10 до 15 літрів, тільки для приготування їжі необхідно від 3 до 5 літрів.
У містах і населених пунктах, де є система водопостачання, подача води відбувається по трубам із водопровідною арматурою, що забезпечує надійний її захист.
67.Надання першої медичної допомоги ураженим сдор
Медична допомога ураженим ОР і СДОР є невідкладною і відрізняється своєю специфікою.
Особливістю надання допомоги ураженим є послідовність виконання слідуючих заходів:
- припинення подальшого надходження отрути в організмі;
- застосування специфічних протиотрут (антидотів);
- відновлення і підтримання функцій життево важних систем організму (дихання, кровообігу);
- застосування засобів симптоматичної терапії.
Перша медична допомога надається на місці ураження чи в ближніх схованках і направлена на усунення перших признаків ураження ОР і попередження розвитку важких уражень. Надається вона самими військово-службовцями в порядку само- і взаємодопомоги, а також особовим складом підрозділів, які виділяються для рятувальних робіт Санітарні інструктори і фельдшери із складу цих підрозділів безпосередньо керують наданням першої медичноі допомоги і самі надають її найбільш тяжко ураженим.
Термін надання першої медичної допомоги складає до 5-10хв. з моменту надання симптомів інтоксикації, при цьому використовуються в першу чергу медичні засоби профілактики і надання медичної допомоги, які знаходяться в уражених. Слід відмітити, що застосування антидоту, який знаходиться в аптечці індив. найбільш ефективно в перші хвилини після появлення признаків інтоксикації і не попереджає розвитку важкої форми отруєння при його застосуванні через 5-10хв. і пізніше.
Обробка заражених ділянок шкіри в перші 1-2хв. попереджує ураження, через 5-10хв.- не виключає виникнення важкої форми отруєння.