- •1. Поняття про нс. Надзвич ситуації техног та природ х-ру.
- •2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного х-ру.
- •3. Надзвич ситуації воєнного часу.
- •4.Зона надзвич ситуації.
- •5. Надзвичайні ситуації об’єктового рівня.
- •6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.
- •7. Надзвич ситуації регіонального характеру.
- •8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.
- •9. Аварія як подія техног хар-ру.
- •10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.
- •11. Об’єкт підвищеної небезпеки.
- •12. Комплекс заходів захисту населення і територій від нс техн і природ х-ру.
- •13. Комплекс заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
- •14. Комплекс заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
- •15. Зона можливого ураження.
- •17. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •18. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.
- •19. Спостереження і контроль за обстановкою і територією. Мета, порядок, організація та здійснення.
- •20. Укриття людей в захисних спорудах. Санітарні норми розміщення людей у сховищах. Фільтровентиляція сховищ.
- •21. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах радіоактивного заряження місцевості.
- •22. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах хімічного зараження місцевості.
- •23. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.
- •24. Послідовність загальної евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •25. Послідовність часткової евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •26. Заходи інженерного захисту населення і територій.
- •27. Заходи медичного захисту населення у надзвичайних ситуацій.
- •28. Біологічний захист населення і територій. Режим карантину та режим обсервацій.
- •29. Радіаційний захист населення і територій.
- •30. Хімічний захист населення і територій.
- •31. Організація хімічного контролю на об’єкті господарської діяльності.
- •32. Єдина державної система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •33. Режими функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •34. Режими функціонування об’єкту господарської діяльності.
- •35. Режими підвищеної готовності об’єкту господарської діяльності.
- •36. Режими надзвичайних ситуацій на об’єкті господарської діяльності.
- •37. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •38. Прогнозування масштабів і наслідків аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин.
- •39. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.
- •40. Оцінка хімічної обстановки на об’єкті.
- •41. Оцінка пожежної вибухонебезпечної обстановки на об’єкті.
- •42. Засоби індивідуального захисту органів дихання людини: призначення, принципи дії, порядок застосування.
- •43. Завдання Цивільного захисту населення в Україні.
- •44. Об’єктові формування.
- •45. Заходи по підвищенню «стійкості» об’єкту у нс.
- •46. Планування захисту персоналу об’єкту у сховищах.
- •47. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у нс.
- •48. Організація радіаційної й хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •49. Організація дозиметричного контролю на об’єкті під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •50. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта хімічними речовинами.
- •51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта радіоактивними речовинами.
- •52. Організація часткової санітарної обробки після зараження обєкта біологічними засобами.
- •53. Повна санітарна обробка персоналу об’єкта.
- •54. Дезактивація майна обєкта.
- •55. Дезактивація території об'єкта.
- •56. Дегазація майна обєкта.
- •57. Дегазація території обєкта.
- •60. Матеріальне і фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій обєкта.
- •61. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу об’єкту в умовах надзвичайної ситуації.
- •62. Сили Цивільного захисту України.
- •63. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.
- •64. Гідродинамічні-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнування дамб та гребель.
- •65.Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.
- •66.Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.
- •67.Надання першої медичної допомоги ураженим сдор
- •68.Організація захисту персоналу у сховищі.
- •69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.
- •70.Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.
37. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Вихідні дані при прогнозуванні радіаційної обстановки:
- час ядерного вибуху ( час аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті);
- координати центру ядерного вибуху (аварії);
- потужність і вид ядерного вибуху;
- швидкість і напрямок середнього вітру.
Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати:
- значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами де будуть перебувати люди ;
- допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами
Суть методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактивного зараження. Проводиться це в такій послідовності: По координатах наносять на карту центр ядерного вибуху. В масштабі карти (плану) наноситься коло (зона можливого зараження в районі ядерного вибуху). Згідно з довідником для потужності вибуху від 100 до 1000 кт (кілотонн) при наземних вибухах радіус зони зараження в районі вибуху дорівнює 3 км. Біля кола надписують характеристику ядерного вибуху. Наприклад 100-Н 8.10 25.01 що означає: Вибух наземний, потужністю 100 кт, час вибуху 8 год. 10 хв., число і місяць (25.01).По азимуту середнього вітру проводиться лінія напрямку середнього вітру. Вісь зоні можливого радіоактивного зараження місцевості буде співпадати з проведеним напрямком середнього вітру. До кола зони можливого радіоактивного зараження в районі вибуху проводять дотичні паралельні осі радіоактивного сліду. Під кутом 200 до дотичних проводять прямі, які є боковими межами зони можливого радіоактивного зараження місцевості. Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження місцевості визначають за довідковими таблицями ЦО в залежності від виду і потужності ядерного вибуху, а також швидкості вітру. Зовнішні межі зон наносять з врахуванням масштабу карти (плану). Наслідки аварій на АЕС. Наслідки радіаційних аварій обумовлені їх вражаючими факторами. Основними вражаючими факторами радіаційних аварій є радіац. вплив і радіоакт. забруднення. Наслідки радіаційних аварій в основному оцінюються масштабом і ступенем радіацій. впливу і радіоакт. зараження, а також складом радіонуклідів і кількістью радіоакт. речовин у викиді. У ході і після аварії на рівень і довговічність наслідків, а також радіаційну обстановку значний вплив здійснюють природ. розпад радіоакт. речовин, міграція цих речовин у навкол. середовищі.
38. Прогнозування масштабів і наслідків аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин.
Сильно діючі отруйні речовини — це такі речовини, або сполуки, які при певній кіл-ті, що перебільшує гранично допустимі величини концентрації (щільності зараження), проявляють шкідливу дію на людей, тварин і рослин і викликають у них ураження різного ступеня важкості. Об'єкти, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки — це хімічно небезпечні об'єкти (ХНО). ХНО — об'єкти госп-ня, при аваріях або зруйнуванні яких можуть статися техногенні небезпеки з масовим ураженням людей і навкол. середовища СДОР. Аварія на ХНО створює значну небезпеку як для виробн. персоналу, так і для насел. Величина цієї небезпеки тим більша, чим вище ступінь токсичної СДОР. Для кіл-ної харак-ки токсичних властивостей СДОР при їх дії через органи дихання людини застосовується таке поняття, як токсична доза. Визначаються чотири токсодози (гранично допустима, середня порогова, середня вивідна і смертельна). Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:
визн-ня напрямку осі сліду хмари викиду хім. речовин, внаслідок аварії або руйнування технолог. обла-ня чи ємностей для зберіг-ня СДОР, за метеоданими;
виз-ня розмірів зон забр-ня місцевості за очікуваними знач. доз ураження;
виз-ня прогн-ня глибини зони ураження СДОР;
виз-ня площі ураження СДОР;
виз-я часу підходу зараженого повітря до об'єкта і трив. дії ураж-я СДОР;
визн-я можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження;
порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.
Прогнозування розподіляється на довгострокове і оперативне. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визн-ня можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям. Вихідні дані: вид СДОР і його загальна кіл-ть; кіл-ть СДОР у кожній міскості; середня щільність насел. для даної місцевості; метереологічні дані; ступінь заповнення ємностей. Оперативне прогнозування здійснюється під час вин-ня аварії для визн-ня можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовуються дані: загал. кіл-ть СДОР на момент аварії; характер розливу ("вільно" або "в піддон"); висота обвалування ємностей; реальні метеоумови.