Трудове право України є однією з провідних галузей права. Трудове право України регулює суспільні відносини з приводу застосування найманої праці, які особисто торкаються переважної більшості громадян України.

Метою вивчення курсу «Трудове право» є отримання студентами знань з основ законодавства України про працю з урахуванням особливостей правового регулювання праці в сучасних економічних умовах, та навичок його практичного застосовування в процесі здійснення своєї професійної діяльності.

Оволодіння знаннями з цієї дисципліни передбачає значний обсяг самостійної роботи студентів: знайомство з законодавством, рекомендованою літературою. Методичні вказівки до практичних занять з трудового права покликані допомогти студентам як у підготовці до аудиторних занять, так і у їх самостійній роботі по засвоєнню теоретичних засад та практичного досвіду.

Метою проведення практичних занять є вироблення у студентів уміння самостійно вивчати питання Трудового права України, аналізувати законодавчі акти, формулювати і обґрунтовувати теоретичні висновки та давати практичні роз’яснення. Практичні заняття доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу. Готуючись до практичного заняття, студент вчиться аргументувати і змістовно викладати свої думки, у процесі практичного заняття набуває навичок публічних виступів, ведення дискусії, виявляє свої знання, наукову позицію та вчиться їх відстоювати, зміцнює впевненість у знаннях, переконаннях, поглядах і уявленнях.

Для підготовки до практичного заняття студентові пропонується тема та методичні вказівки до теми практичного заняття, план практичного заняття, рекомендоване законодавство та відповідна література.

Загальні методичні вказівки щодо підготовки студента до практичного заняття.

Готуючись до практичного заняття прочитайте конспект відповідної лекції і матеріали рекомендованих підручників. Потрібно вести спеціальний зошит для підготовки до практичних занять. Конспектувати підручник, переписувати повністю законодавчий матеріал не вимагається та і не доцільно. Краще скласти розгорнутий план (або тези) відповіді, чи навіть коротко конспективно сформулювати її. Корисно згрупувати рекомендовані статті законодавчих актів, вміти своєчасно на них посилатися при аналізі того чи іншого питання. Окрім рекомендованої літератури, для більш глибшого вивчення питань що виносяться на практичне заняття варто користуватись додатковою літературою перелік якої додається до кожної теми практичного заняття.

У процесі практичного заняття з кожного питання виступає основний доповідач. На основі вивчення рекомендованої літератури студент повинен дати вичерпну відповідь на питання практичного заняття. Виступаючи на практичному заняття, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати свої думки, не відхиляючись від обговорюваної теми. При цьому він може користуватися своїм конспектом для практичних занять, однак не замінювати його зчитуванням усний виступ. Його виступ доповнюється у разі потреби іншими студентами. Під керівництвом викладача аналізуються різні варіанти поставлених питань, вирішуються спірні проблеми, виправляються помилки, допущені у відповідях і виступах. Отже, практичне заняття повинно бути активним, творчим заняттям, де студенти вчаться формулювати і обґрунтовувати вирішення питань, чітко аргументувати свої відповіді посилаючись на відповідні норми законодавства, думки науковців та літературу, захищати і відстоювати свою думку у діловій дискусії.

Наприкінці практичного заняття викладач коротко формулює основні положення розглядуваної теми, оцінює виступи студентів та робить узагальнюючий висновок. На основі цього висновку студенти вносять у свої записи відповідні доповнення та уточнення.

На практичних заняттях ведеться облік поточної успішності студентів. Відповіді на основні питання, а також суттєві доповнення і виступи студентів оцінюються викладачем.

Доповідь оцінюється максимально в 5 балів, з них:

2 бали – знання теоретичного та нормативного матеріалу з тематики заняття;

1 бал – знання та використання юридичної термінології;

1 бал – вміння логічної побудови виступу;

1 бали – вміння обґрунтовувати свої висновки (вирішення задач та завдань) теоретичними висновками та посиланнями на норми законодавства.

Суттєве доповнення студента оцінюється в 1 бал. Бали за суттєві доповнення протягом практичного заняття додаються.

Тема № 1. Поняття, предмет, суб’єкти та система трудового права.

1. Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення теми необхідно розпочати з вивчення права на працю - одного з фундаментальних прав людини, встановлених міжнародними актами і визнаних усіма державами.

Далі слід перейти до розгляду важливої умови життєдіяльності людей, якою є праця, що завжди становила і становить вольову діяльність, спрямовану на створення матеріальних цінностей.

Слід зазначити, що характер трудових відносин визначається формою власності на застосовувані в процесі праці засоби виробництва і характером розподілу та привласнення результатів праці, що, власне, і є проявом форми власності. Власність на засоби і предмети виробництва та результати праці зумовлює поділ учасників трудових відносин на роботодавців і найманих працівників. Узгодження їх інтересів викликає необхідність регулювання трудових відносин, що виникають між ними. Саме це відноситься до компетенції трудового права.

Розглядаючи предмет трудового права, необхідно зробити наголос, що трудове право регулює відносини найманої праці, тобто відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору між працівником та роботодавцем. Трудові відносини цього виду складають основну частку в системі суспільних трудових відносин.

Проблемним питання є і розгляд функцій трудового права. Необхідно з’ясувати, що якщо метод правового регулювання - це основні способи впливу на суспільні відносини, то функція права - це основні напрями цього впливу, що відображають його службове призначення. Регулюючи трудову діяльність громадян, трудове право активно впливає на виробництво і тим самим виконує економічну, виробничу функцію.

Особливу увагу слід приділити вивченню методу правового регулювання трудових відносин. Необхідно відзначити, що юридична наука виділяє ряд ознак, які характеризують метод правового регулювання окремої галузі права залежно від того, як ці ознаки в ній проявляються, зокрема: 1) порядок виникнення, зміни і припинення правовідносин; 2) правовий стан учасників правовідносин; 3) характер установлення . прав і обов'язків; 4) засоби забезпечення виконання обов'язків (санкції). Розглядаючи ці ознаки, необхідно виявити їх особливості в трудовому праві.

З'ясувавши предмет і метод трудового права, слід виділити ознаки, які лежать в основі розмежування трудового права від інших суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, фінансового, права соціального

забезпечення та ін.

Заключним у розгляді першої теми має стати опис системи трудового права, а також системи науки трудового права України. Студентам слід дати сутнісну характеристику системи трудового права, яка, як і система законодавства про працю, є системою, що розвивається. Удосконалення системи правового регулювання здійснюється шляхом скасування старих, таких, що не відповідають потребам розвитку суспільства, законодавчих норм і прийняття нових, що призводить до кількісних змін у системі законодавства.

2. План практичного заняття

1. Поняття трудового права та історія його становлення.

2. Предмет трудового права. Відносини, що тісно пов’язані з трудовими як предмет трудового права України.

3. Трудові правовідносини.

4. Суб’єкти трудових правовідносин.

5. Джерела трудового права України.

6. Система трудового права. Система навчальної дисципліни «Трудове право».