Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_3_i_D_Z__1.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
39.87 Кб
Скачать

Тема 3. Планування, стадії та процедури аудиту

Поняття планування. Нормативна база. Мета планування аудиту. Визначення обсягу планування. Етапи планування аудиту: попереднє планування аудиторської перевірки, загальний план та програма аудиту. Основні питання розробки загального плану аудиту. Програма аудиту. Зміни в загальному плані та програмі аудиторської перевірки. Розділи (об’єкти) аудиту в програмі аудиту

Планування - це розробка головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту.

Порядок планування аудиту регулюється Міжнародним стандартом аудиту 300 „Планування” та Національним нормативом аудиту N 9„Планування аудиту”

Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше.

Планування допомагає аудиторові:

  • належним чином організувати свою роботу;

  • здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці,

  • координувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами і фахівцями інших професій.

Етапи планування аудиту

Етап 1. Попереднє планування. Результатом є укладання договору на аудиторську перевірку. Займає до 20% часу, відведеного на аудит.

На цьому етапі рекомендується виконати аналітичні процеду­ри, які допоможуть аудитору виявити вагомі для аудиту питання і тим самим краще спланувати роботу. Це може бути тестування економічних показників, тестування облікових даних на місцях, ознайомлення із результатами попередніх аудитів тощо.

Важливим є вивчення системи бухгалтерського обліку, оцінка системи внутрішнього контролю, які здійснюються шляхом:

  • аналізу відповідної документації;

  • бесід із керівництвом;

  • опитування персоналу, зайнятого в цих системах.

Від оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю залежить обсяг перевірки.

Етап.2. Складання загального плану аудиту

Етап 3. Складання програми аудиторської перевірки.

Етап 4. Зміни в загальному плані та програмі аудиторської перевірки.

Обсяг планування залежить від:

1. організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства,

2. складності аудиторської перевірки,

4. досвіду роботи аудитора;

3. правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві. Ґрунтується на МСА „Знання бізнесу” (ННА №10 „Знання бізнесу клієнта”).

Для досягнення ефективності та результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців підприємства, аудитор обговорює з керівництвом та співробітниками підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури.

Загальний план аудиторської перевірки

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:

Знання бізнесу клієнта:

  • головних економічні факторів, які впливають на бізнес;

  • найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансових результатів й вимог до його звітності, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту;

  • загальний рівень компетентності управлінського персоналу..

Розуміння системи обліку і внутрішнього контролю:

  • облікова політика клієнта;

  • вплив нових норм бухгалтерського обліку і аудиту;

  • знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

Ризик і суттєвість:

  • очікувані оцінки властивого ризику й ризику системи контроля, а також визначення важливих ділянок аудиторської перевірки;

  • визначення рівнів суттєвості помилок для цілей аудиту;

  • можливість суттєвих викривлень (з урахуванням досвіду минулих періодів) або можливість шахрайства;

  • визначення складних бухгалтерських операцій, в т.ч. пов’язаних з обліковою оцінкою ( ті, які робилися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів тощо).

Характер, час та обсяг процедур:

  • можлива зміна обсягу роботи на конкретних ділянках аудиту;

  • вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

  • робота внутрішніх аудиторів підприємства та її можливий вплив на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

Координація, керівництво, нагляд та перевірка:

  • залучення інших аудиторів до аудиту компонентів (філій, дочірніх підприємств і підрозділів);

  • залучення експертів;

  • кількість об’єктів перевірки;

  • вимоги до персоналу (підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, враховуючи їх професійний рівень і стаж роботи).

Інші аспекти:

  • можливість виникнення сумніву щодо припущення про безперервність діяльності підприємства,

  • обставини, що вимагають особливої уваги, наприклад, існування зв’язаних сторін (МСА 550 „Зв’язані сторони” ННА N 19 "Звязані сторони”)

  • умови завдання з аудиторської перевірки та будь-які обов’язки, обумовлені законодавством;

  • характер і час надання висновку або інші форми інформування суб’єкта господарювання, передбачені умовами завдання з аудиторської перевірки.

Загальний план аудиту оформлюється у вигляді таблиці — кожний об'єкт перевірки окремо. На початку плану вказується:

  • назва підприємства;

  • період перевірки;

  • керівник аудиторської перевірки;

  • Запланований аудиторський ризик

  • Запланована суттєвість

В таблиці вказується:

  • Перелік запланованих видів робіт

  • Період їх проведення

  • П.І.Б.виконавця кожного виду робіт

  • Примітки.

Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]