Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола

Кафедра прикладної екології та збалансованого природокористування

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Голова навчально-методичної

комісії базового напряму підготовки

_________/проф. Мальований М.С./

„_____”____________________2012 р.

Робоча навчальна програма

дисципліни Енергозберігаючі технології

базового напряму підготовки студентів 040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Вид роботи	Денна форма			Заочна форма
	Семестр V	Семестр VІ	Всього	Семестр V	Семестр VІ	Всього
Лекційні заняття, год.	28	32	60	-
Лабораторні заняття, год.	14	-	14	-	-	-
Практичні (семінарські) заняття, год.	14	32	46	-
Модульний контроль, год.	4	4	8	-	-	-
Всього аудиторних год.	56	64	120	-	-	-
Самостійна робота, год.	60	52	112	-	-	-
Загальний обсяг, год.	120	120	240	-	-	-
КП/КР	-	-	-	-	-	-
Контрольні роботи, шт.	-	1	1	-	-	-
Розрахунково-графічні роботи, шт.	-	0	0	-	-	-
Екзамени	1	1	2	-
Заліки	-	-	-	-	-	-

Львів – 2012 р.

Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми базового напряму підготовки студентів вищих навчальних закладів 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Робочу навчальну програму склав к.т.н, доц. Малик Ю.О.

“28” червня 2012 р.

Робоча навчальна програма обговорена і схвалена на засіданні кафедри прикладної екології та збалансованого природокористування

Протокол № 1 від “29” серпня 2012 р.

Завідувач кафедри ПЕП, д.т.н.. проф. Мальований М.С.

Робоча навчальна програма обговорена і схвалена на засіданні навчально-методичної комісії базового напряму підготовки студентів вищих навчальних закладів 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Протокол № 1 від “30” серпня 2012 р.

Секретар навчально-методичної комісії

базового напряму підготовки студентів, доц. к.т.н. Малик Ю.О.

Вступ

Енергозберігаючою технологією називається розділ енергетики, що вивчає закономірності взаємозв’язку та взаємообумовленості технологічних і енергетичних процесів даного виробництва з метою економії паливно-енергетичних ресурсів і створення практично безвідходного виробництва за матеріалом та теплотою.

На сьогодні виробництва отримують первинні енергоресурси зі сторони, хоча при правильній розробці енерго - технологічної схеми виробництва від цього можна відмовитися.

Вважається найбільш перспективним створення енерго – технологічних систем (ЕТС), в яких енергетичне обладнання входять в прямі зв’язки з технологічним обладнанням, складаючи єдину систему. В цьому випадку в ЕТС створюється тісний взаємозв’язок та взаємообумовленість між технологічними та енергетичними стадіями виробництва.

Велика потенціальна можливість в економії первинних енергоресурсів (палива, теплоти та енергоресурсів) закладена в ефективному використанні вторинних енергоресурсів (ВЕР): фізичної теплоти пічних та технологічних газів, скидних рідин, теплоти згоряння відходів виробництв, енергії надлишкового тиску продуктів і сировини виробництв. У всіх ЕТС зведення до мінімуму використання первинних енергоресурсів, і, навпаки, до максимуму використання ВЕР повинна проходити без якого-небудь зниження якості продукції, яку отримують.

При розробці ЕТС різних виробництв необхідно перш за все передбачити максимальне використання відходів даного виробництва для вироблення побічних продуктів і тільки у випадку неможливості цього піддавати відходи даного виробництва спалюванню з метою отримання теплоти. При такому підході до створення ЕТС можна успішно вирішити задачу створення безвідходної технології як по енергії, так і по матеріалах. Іншими словами, енергозберігаюча технологія дозволяє успішно вирішити одну із основних проблем сучасності – економії енергоресурсів і захисту довкілля.

Основною задачею при розробці ЕТС є пошук найбільш ефективних методів зменшення паливно - енергетичних ресурсів при одночасному підвищенні технологічних показників. Створення ЕТС неможливе без її термодинамічного аналізу. Цей аналіз переслідує дві мети:

1) отримати картину енергетичних перетворень, які проходять в системі, що дозволить отримати достовірну інформацію про ЕТС (значення к.к.д. системи та її окремих елементів, розподіл і характер втрат в системі, відносна вага кожного елемента системи, характеристику зв’язків між елементами системи, взаємодію із навколишнім середовищем, тощо;

2) мати можливість провести оптимізацію різних параметрів елементів ЕТС з метою отримання максимальної термодинамічної та економічної ефективності ЕТС. При цьому потрібно мати на увазі, що дуже часто ЕТС досить ефективна термодинамічно економічно далека від оптимуму.