4. Джерела цивільного процесуального права
Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок організації та здійснення правосуддя в цивільних справах.
Таким джерелом, насамперед, є Конституція України, якою встановлені основи організації і діяльності суду, правовий статус громадян у цивільному судочинстві.
Джерелами цивільного процесуального права насамперед є: Цивільний процесуальний кодекс України, яким врегульовано порядок судочинства в цивільних справах, Закон України "Про судоустрій України", яким встановлені мета і завдання правосуддя, методи і форми його здійснення, система органів правосуддя, основні засади організації та діяльності органів правосуддя в Україні.
До джерел цивільного процесуального права належать також інші кодекси і закони України, якими визначені окремі положення цивільного процесу:
Цивільний кодекс України встановлює: окремі правила допустимості доказів у цивільних справах, склад осіб, які мають право на порушення справи в суді про визнання правочину недійсним, окремі аспекти цивільної юрисдикції суду та ін.;
Сімейний кодекс визначає: склад осіб, які мають право на порушення справи в суді про позбавлення батьківських прав, обов'язкову участь органів опіки і піклування у деяких справах із сімейних правовідносин, тощо;
Кодекс законів про працю України визначає юрисдикцію суду у трудових справах;
Закон України "Про адвокатуру" врегульовує форми адвокатської діяльності в цивільному судочинстві;
Закон України "Про прокуратуру" регламентує питання участі прокурора в цивільному процесі тощо.
Джерелами цивільного процесуального права є також укази Президента та постанови Кабінету Міністрів України, інструкції міністерств і відомств, міжнародні договори і угоди, які визначають порядок співробітництва між національними й іноземними органами юстиції.
Важливе значення для однакового розуміння і правильного застосування норм цивільного процесуального права мають роз'яснення, що подаються постановами Пленуму Верховного Суду України. Вони не мають нормативного характеру, але є обов'язковими для судів, інших органів і посадових осіб, котрі застосовують норми права, щодо яких подані такі роз'яснення.
Дія норм цивільного процесуального права у часі, просторі та за колом осіб.
Дія в часі полягає в тому, що провадження в цивільних справах ведеться відповідно до цивільних процесуальних законів, які діють на час розгляду справи, здійснення окремих процесуальних дій. Цивільний процесуальний закон може мати зворотну силу.
У просторі — провадження в судах України ведеться за цивільними процесуальними законами України. В окремих випадках на території України може застосовуватися норми права іноземної держави і, навпаки, норми права України — судами іноземної держави.
Щодо кола осіб цивільний процесуальний закон поширюється на усіх фізичних осіб (ст. 5 ЦПК), юридичних осіб (ст.ст. 11, 28 ЦПК), іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб (ст. 111, глава 5 розділу IV, розділи VIII, X ЦПК) та інших суб'єктів цивільних процесуальних відносин на засадах рівності.