ВСТУП

Ринкові умови господарювання обумовлюють необхідність поглибленого вивчення і всебічного удосконалення економічної діяльності усіх галузей національної економіки. Особлива увага в цьому контексті повинна бути спрямована на основну її ланку – підприємство. В умовах ринку кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства. Водночас підприємство у своїй діяльності зазнає впливу макроекономічних чинників, зовнішнього середовища, воно відповідальне за свої дії перед державою, діловими партнерами, перед кінцевим споживачем своєї продукції. Задоволення потреб споживачів – основна мета ринкової економіки. Проте, кожне підприємство прагне мати прибуток, одержання якого потребує знань та досвіду з економіки підприємства.

Сьогодні виживають лише ті підприємства, які найбільш правильно і компетентно зрозуміли вимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, що користуються попитом, уміло здійснюють мотивацію висококваліфікованої творчої праці персоналу. Усе це вимагає фундаментальних і глибоких економічних знань, а отже, і відповідної підготовки фахівців з економіки підприємства.

Практика економічного життя країни в умовах ринкової економіки підтверджує, що результативність виробничо-господарської і комерційної діяльності залежить, насамперед, від компетентності і творчої активності економістів, глибокого знання ними економіки, законодавчої бази і соціальних аспектів господарювання. Адже економіка підприємства – це наука про ефективність виробництва, про шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших витратах.

1. Предмет, методологія і зміст курсу

1. Предмет і об’єкт вивчення курсу.

2. Джерела і завдання вивчення курсу.

3. Зв’язок курсу з іншими дисциплінами.

4. Методологія вивчення курсу.

Економіка підприємства є наукою про ефективність виробництва, шляхи досягнення підприємством високих результатів за найменших затрат. Економіка підприємства як конкретна галузь економічної науки й навчальна дисципліна базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва. Виявлення конкретних форм прояву цих законів і закономірностей у господарській діяльності підприємства є загальним предметом курсу. Отже, предмет курсу “Економіка підприємства” включає вивчення: теорії і практики господарювання на рівні підприємства; конкретних форм і методів господарювання, принципів формування й використання виробничого потенціалу; взаємодії всіх видів ресурсів; організації та ефективності господарсько-комерційної діяльності підприємства. Об’єктом вивчення курсу є підприємство як первинна ланка народного господарства.

Джерелами вивчення курсу є: Закони України, Постанови Верховної Ради України, Укази Президента, положення, практичний досвід функціонування підприємств, статистичні дані, наукові публікації в періодиці, монографії вітчизняних і закордонних економістів тощо.

Завданням курсу є: враховуючи всі особливості становлення ринкових відносин на кожному конкретному підприємстві, визначити умови і фактори, за яких намічені технічні, організаційні та економічні заходи в найбільшій мірі сприятимуть ефективному використанню нагромаджених ресурсів і тих, що залучаються у виробництво.

“Економіка підприємства” як наука тісно пов’язана з політичною економією, предметом якої є вивчення законів і закономірностей розвитку суспільства загалом, і суспільного виробництва зокрема; з мікроекономікою (враховує дію законів попиту і пропозиції, спадної дохідності від використання факторів виробництва, динаміку витрат виробництва), економічною статистикою, фінансами підприємств, РПС тощо.

Методологія вивчення курсу має відповідати процесу пізнання істини. Тому в ній необхідно виокремлювати емпіричну, теоретичну та прикладну сторони. Емпірична сторона пізнання означає здійснення збиральної й описової функцій. Теоретичний зріз процесу пізнання реалізує функцію пояснення нових понять і термінів, створення нових та уточнення існуючих теорій, прогнозування розвитку процесів і явищ. Прикладний бік цього процесу характеризується опрацюванням практичних рекомендацій для забезпечення найефективніших форм господарювання. Основою методології має бути єдність емпіричної та теоретичної сторін пізнання, а також матеріалістична діалектика.

З огляду на це, методологія курсу включає певну сукупність методів, і в першу чергу методів економічного аналізу. Метод економічного аналізу є способом дослідження і пізнання економічних явищ, які відбуваються на підприємстві, в об’єднанні, галузі. Характерними особливостями даного методу є: використання системи показників, які всесторонньо характеризують господарську діяльність, вивчення причин зміни цих показників, виявлення і визначення взаємозв’язку між ними. Методи економічного аналізу можна поділити на дві групи: 1. Традиційні – до них відносяться такі способи і прийоми, які використовувались з моменту виникнення економічного аналізу як відокремленої галузі спеціальних знань: використання відносних і середніх величин, порівняння, групування, індексний метод, балансовий метод, деталізація загальних показників у часткові тощо. 2. Економіко-математичні – використовують тоді, коли виникає потреба вивчити і визначити одночасно вплив багатьох факторів на результат їхньої взаємодії.