5. Аналітичний і синтетичний облік наявності та руху виробничих запасів

Проблема організації аналітичного обліку (за номенклатурними номерами) вирішується з прийманням облікової політики підприємства. За великої номенклатури запасів доцільно застосовувати оперативно-бухгалтерський метод. За цим методом кіль­кісно-сортовий облік запасів на складах ведеться матеріально від­повідальними особами в картках складського обліку (ф. № М-12) — (зразок 6.2), які відкриваються бухгалтерією на кожний номенклатурний номер запасів. Матеріально відповідальна особа в цих картках записує кожну операцію з надходження та відпускання матеріалів і визначає залишок запасів. Підставою для записів є первинні документи на оприбуткування та відпускання запасів.

Бухгалтерія постійно контролює правильність ведення складського обліку відповідно до первинних документів. Контроль здійснюється за графіком безпосередньо на складі в присутності матеріально відповідальної особи. Бухгалтер перевіряє правильність записів і визначення залишків, що підтверджує своїм підписом у картці. Потім за реєстром забирає первинні документи для бухгалтерської обробки.

Після такого контролю картки складського обліку перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри оперативно-бухгалтерського обліку та в бухгалтерії не потрібно вести аналітичний облік наявності та руху запасів за кожним номенклатурним номером. Бухгалтерія здійснює означений тільки в грошовому виразі та за однорідними групами (чорні метали; кольорові метали; хімікати тощо) в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.

Для погодження даних кількісного складського обліку з вартісним бухгалтерським застосовуються книги залишків матеріалів (сальдові відомості). Вони відкриваються щодо кожної матеріально відповідальної особи окремо. У ці регістри на кожне перше число місяця матеріально відповідальні особи переносять з карток складського обліку перевірені бухгалтерією залишки матеріалів. Книги (відомості) заповнюються відповідно до номенклатурних номерів і однорідних груп.

У бухгалтерії ці дані оцінюються за обліковими цінами, за якими ведеться аналітичний облік руху та наявності матеріалів у розрізі однорідних груп. Таким чином буде одержана інформація про вартість матеріалів за даними складського обліку та відомостями бухгалтерії. Такі записи повинні збігатися, тому що складський і бухгалтерський облік ведуться за даними одних і тих самих первинних документів та оцінюються за одними цінами. Якщо за якоюсь групою дані про залишки (сальдо) неоднакові, то бухгалтерія здійснює перевірку та виявляє помилки.

Оперативно-бухгалтерський метод доцільно застосовувати як за ручної, так і за комп’ютерної обробки інформації.

У разі невеликої номенклатури запасів у бухгалтерії може вестися аналітичний облік наявності та руху запасів у розрізі номенклатурних номерів як у кількісному, так і у вартісному виразі. На підставі одержаних від матеріально відповідальних осіб прибутково-видаткових документів бухгалтер оформлює відомості оприбуткування та списання (відпускання) матеріалів, які використовуються для щомісячного складання оборотних відомостей у розрізі номенклатурних номерів, тобто кількісно-сумарного обліку, де й відображається інформація про залишки матеріалів на початок місяця, надходження та списання й залишок на кінець місяця. Контроль за узгодженістю даних бухгалтерського та складського обліку здійснюється бухгалтерією способом звіряння даних оборотних відомостей і даних карток складського обліку. Цей метод може застосовуватися в умовах широкого використання обчислювальної техніки.

На практиці за невеликої кількості номенклатурних номерів запасів можуть застосовуватися матеріальні звіти, в яких матеріально відповідальні особи відображають дані про залишки і рух запасів у розрізі номенклатурних номерів, але тільки в кількісних вимірниках, а бухгалтерія після перевірки цих даних на підставі первинних документів обчислює вартість цих запасів. У результаті такого обліку відпадає необхідність у веденні оборотних відомостей.

Для накопичення інформації про наявність і рух виробничих запасів використовується активний рахунок 20 “Виробничі запаси”, до якого відкривається дев’ять субрахунків, наведених в п. 6.1 цієї теми.

На дебеті рахунка 20 “Виробничі запаси” і відповідних субрахунках відображаються дані про надходження запасів з різних джерел (від постачальників, підзвітних осіб, власного виробництва, засновників підприємства тощо).

За кредитом цього рахунка та його субрахунків відображається інформація про вибуття (списання) запасів на різні цілі (вироб­ництво та інші внутрішньогосподарські потреби, відпускання на сторону), а також суми уцінки виробничих запасів.

Облік придбання запасів на рахунку 20 “Виробничі запаси” та його субрахунках ведеться за фактичною собівартістю придбання, тобто за первісною вартістю з урахуванням витрат на транспортування та заготівлю запасів. Якщо є можливість, такі витрати відносять на конкретний номенклатурний номер прямим способом. У більшості випадків це зробити практично неможливо. Тому транспортно-заготівельні витрати групують на окремому субрахунку, який визначає підприємство. Це, як правило, субрахунки другого порядку до субрахунків рахунка 20.

Підставою для обліку надходження виробничих запасів є наведені вище первинні документи.

По дебету рахунок 20 кореспондує з рахунками:

23 «Виробництво» оприбуткування виробничих запасів виготовлених власними силами.

372 "Розрахунки з підзвітними особами» оприбуткування запасів придбаних підзвітними особами за гротові кошти

46 «Неоплачений капітал» оприбуткування запасів внесених в статутний капітал

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - оприбутковані запаси придбані у постачальника

718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» на суму безкоштовно отриманих виробничих запасів.

По кредиту рахунок 20 кореспондує з рахунками;

15 «Капітальні інвестиції» - витрачені запаси для капітального будівництва

23 «Виробництво» - витрачені виробничі запаси для виробництва продукції

36 „Розрахунки з покупцями” відвантажено виробничі запаси в обмін на подібні активи

91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» списані виробничі запаси для загальновиробничих, адміністративних потреб і витрат на збут.

943 „Собівартість реалізованих виробничих запасів” списано облікову вартість реалізовапних виробничих запасів.

946 „Втрати від знецінення запасів” списано різницю між балансовою та справедливою вартістю виробничих запасів, які обміняли на подібні активи.

947 „Нестачі і втрати від псування цінностей” відображено суму нестачі виробничих запасів у складі витрат звітного періоду

949 „Інші витрати операційної діяльності” безоплатно передано виробничі запаси за балансовою вартістю іншому підприємству.

У бухгалтерському обліку для накопичення транспорт­них витрат та витрат, пов'язаних з доведенням запасів до стану, придатного для використання у запланованих цілях, доцільно застосовувати додатковий субрахунок "Транс­портно-заготівельні витрати"(далі— "ТЗВ") для відповід­ного рахунка запасів (Наприклад 200 та 289).

За дебетом даного рахунка відображаються всі поне­сені транспортні витрати та витрати, пов'язані з доведен­ням запасів до належного для використання стану, за кре­дитом — списують на собівартість реалізованих (спожи­тих) запасів

Наприкінці місяця сума по рахунку транспортно-заготівельних витрат розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Розподіл здійснюється на базі середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

Сума транспортно-заготівельних витрат , яка відноситься до запасів, що вибули		=		Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат			х	Вартість запасів, що вибули
Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат	=		Залишок транспортно-заготівельних витрат на початок місяця		+	Сума транспортно-заготівельних витрат за місяць
			Залишок запасів на початок місяця		+	Вартість запасів, що надійшли за місяць