Тема 7. Гроші як економічна категорія

122. Проста, випадкова форма вартості - це форма вартості, при якій:

     1. Кожному товарові, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть безліч інших товарів, що перебувають у еквівалентній формі вартості щодо нього.

     2. Товару, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть товар – еквівалент.

     3. Вартість усіх товарів виражається через споживну вартість товару-еквіваленту.

     4. Вартість усіх товарів виражається загальним еквівалентом.

123. Повна, розгорнута форма вартості - це форма вартості, при якій:

     1. Вартість усіх товарів виражається через споживну вартість товару-еквіваленту.

     2. Товару, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть товар – еквівалент.

     3. Кожному товарові, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть безліч інших товарів, що перебувають у еквівалентній формі вартості щодо нього.

     4. Вартість усіх товарів виражається загальним еквівалентом.

124. Загальна форма вартості - це форма вартості, при якій:

     1. Кожному товарові, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть безліч інших товарів, що перебувають у еквівалентній формі вартості щодо нього.

     2. Товару, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть товар – еквівалент.

     3. Вартість усіх товарів виражається через споживну вартість товару-еквіваленту.

     4. Вартість усіх товарів виражається загальним еквівалентом.

125. Грошова форма вартості - це форма вартості, при якій:

     1. Кожному товарові, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть безліч інших товарів, що перебувають у еквівалентній формі вартості щодо нього.

     2. Вартість усіх товарів виражається загальним еквівалентом.

     3. Товару, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть товар – еквівалент.

     4. Вартість усіх товарів виражається через споживну вартість товару-еквіваленту.

126. Яке з наступних тверджень є правильним:

     1. Гроші - це всезагальний товар-еквівалент.

     2. Паперові гроші не мають внутрішньої вартості, а мають тільки декларовану вартість, тобто вони гроші тому, що так сказала держава.

     3. Люди погоджуються приймати паперові гроші в обмін на свої товари, послуги або ресурси, бо впевнені, що в разі потреби можуть обміняти ці гроші на будь-які інші товари та послуги.

     4. Всі попередні твердження - правильні.

127. Яке положення розкриває сутність грошей?

     1. Гроші – це золото і срібло, яке використовується для обміну на інші товари.

     2. Гроші – це будь-який товар, який здатний обмінюватися на будь-який інший товар.

     3. Гроші – це загальний еквівалент, через який вимірюється вартість всіх товарів та послуг.

     4. Гроші – це платіжний засіб, який декларується державою.

128. Функції грошей - це:

     1. Захист економіки країни від інфляції.

     2. Міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження.

     3. Встановлення позичкового проценту та створення фінансових фондів.

     4. Жодна з наведених відповідей не є правильною.

129. Чим є гроші, коли вони виконують функцію засобу обігу?

1. Чинником розвитку конкурентного середовища на товарному ринку.

1. Індикатором співвідношення попиту і пропозиції.

2. Посередником в обміні товарів, засобом їх реалізації.

3. Загальною формою вартості.

130. Яку функцію виконують гроші, надаючи вартості товару форми ціни?

     1. Міри вартості.

     2. Засобу обігу.

     3. Засобу платежу

     4. Засіб нагромадження.

131. Який різновид грошей з’явився внаслідок виконання ними функції засобу платежу?

1. Рахункові гроші.

1. Паперові гроші.

2. Монети.

3. Кредитні гроші.

132. Яка функція грошей виникла як наслідок кредитних відносин?

     1. Функція засобу обігу.

     2. Функція засобу нагромадження.

     3. Функція засобу платежу

     4. Міра вартості.