Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Завдання для СРС Крим. право.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
486.91 Кб
Скачать

М

іністерство освіти і науки

України

Донецький національний

університет

Економіко–правовий

факультет

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СРС

з навчальної дисципліни

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

(ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

для студентів спеціальності 6.030402

«Правознавство»

Затверджено

на засіданні кафедри кримінального

права і процесу

протокол № 1 від 30.08.2012 р.

Донецьк ДонНу 2012

Завдання для СРС з навчальної дисципліни Кримінальне право (Загальна частина) для студентів спеціальності 6.030402 «Правознавство» / Уклад. Л.О. Семикіна, О.І Петренко – Донецьк: ДонНУ, 2012. – ___ с.

Рекомендовано для студентів всіх форм навчання.

Укладачі: Л.О. Семикіна, к.ю.н.

О.І. Петренко, к.ю.н.

Відповідальний за випуск: О.М. Моісєєв, д.ю.н.

Рецензент: О.А. Ашурков, к.ю.н.

© Л.О. Семикіна, 2012

© О.І. Петренко, 2012

© Донецький національний

університет, 2012

Анотація

Самостійна робота студентів (далі СРС) – це спосіб активного цілеспрямованого отримання студентом нових знань та вмінь.

СРС – це спланована робота студентів, яка виконується за завданням та при методичному керуванні викладача, але без його безпосередній участі.

Самостійна робота реалізується:

1. В процесі аудиторних занять.

2. В контакті з викладачем поза розкладу занять – на консультаціях, в ході творчих контактів, при ліквідації заборгованості, при виконанні індивідуальних занять та ін.

3. У бібліотеці, вдома, на кафедрі при виконанні студентом учбових та творчих завдань.

Таким чином, самостійна робота студентів може бути як в аудиторії, так і поза неї.

Збірник завдань для СРС містить завдання п’яти видів: теоретичного характеру, тестові задачі, ситуативні задачі, порівняльні таблиці та теми рефератів. Практичні завдання подані до кожної теми, але викладач може запропонувати для вирішення й інші завдання.

При виконанні завдань теоретичного характеру студент повинен не тільки виконати завдання, але й навести аргументи (певні ознаки), що підтверджують правильність вибору.

Вирішення тестових задач полягає в розгорнутій і обґрунтованій відповіді на поставлені питання з обов’язковим посиланням на положення Конституції України, відповідні норми кримінального права та інших галузей законодавства, підзаконні акти і судову практику. Правильні по суті відповіді, але не аргументовані й такі, що не ґрунтуються на нормах права, не можуть бути визнані задовільними.

При вирішенні ситуативних задач студент повинен дотримуватися певної послідовності виконання роботи: 1) аналіз фабули; 2) аналіз відповідних положень законодавства та практики його застосування; 3) висновки, відповідь на поставлені в задачі питання.

Аналіз фабули полягає в уточненні, наданні попередньої оцінки та систематизації фактичних обставин.

Аналіз відповідних положень законодавства та практики його застосування - визначення тих норм (положень) кримінального права, які є правовими підставами (орієнтирами) для відповідних висновків щодо фактичних обставин та встановлення тих положень правозастосовної практики і теорії кримінального права, які уточнюють, доповнюють чи конкретизують правові підстави (орієнтири).

Висновки, відповідь на поставлені в задачі питання – формулювання власної кримінально-правової оцінки фактичних обставин у відповідній формі.

При заповненні порівняльних таблиць необхідно проаналізувати всі наявні розмежувальні ознаки пропонованих кримінально-правових понять.

Робота над рефератом передбачає: поглиблене вивчення обраної теми, опрацювання наукової літератури, оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу.

Реферат є самостійною роботою, яка має виявити здатність студентів розумітися у правових питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творчо використовувати наукові ідеї для методологічного аналізу обраної проблематики.

Реферат має складатися з таких розділів: план (зміст), вступ, виклад змісту теми, висновок, список використаної літератури.

Обсяг реферату має становити 10 - 15 сторінок машинописного (або комп'ютерного) тексту через півтора інтервали.