Тема 8. Міжкультурні аспекти організаційної поведінки

_{1. Міжкультурні комунікації}

1. Культура і міжособові комунікації.

2. Вербальна комунікація.

3. Невербальна комунікація.

4. Типові непорозуміння у міжкультурних комунікаціях.

5. Фактори ефективної міжкультурної комунікації. Необхідність розвитку «міжкультурної компетенції».

6. Усунення культурних бар'єрів

7. Адаптація до інших культурних умов.

2. Особливості створення інтернаціональних команд

3. Основні етапи розвитку інтернаціональних команд

1.1 Культура і міжособові комунікації

Будь-яка міжнародна ділова активність передбачає комунікацію. У міжнародному бізнесі такі види діяльності, як обмін інформацією та ідеями, процес прийняття рішень, ведення переговорів, мотивація і ке­рівництво, ґрунтуються на спроможності менеджерів однієї культури успішно спілкуватися з менеджерами і працівниками інших культур. Досягнення ефективної комунікації є проблемою для менеджерів усьо­го світу, навіть якщо в організації представлені працівники однієї наці­ональності, а коли в одній компанії працюють люди різних культур, ефективна комунікація стає ще більшою проблемою.

Процес комунікації - це спілкування, обмін повідомленнями: спроба певної особи пояснити, що вона має на увазі. Він передбачає будь-яку поведінку, що сприймає та інтерпретує інша людина, і включає як вербальні (слова), так і невербальні (тон голосу, вираз обличчя, поведінка) повідомлення. Вони можуть бути надіслані свідомо і несвідомо, оскільки спілкування це складний, багаторівневий і динамічний процес.

Структурна подібність «міжкультурних» і «міжособових комуні­кацій» дає змогу застосувати модель міжособової комунікації для зо­браження різних факторів впливу на процес міжкультурної комунікації Слід зазначити, що процес міжкультурної комунікації базу­ється на такому самому механізмі та має таку саму логічну побудову, що й комунікаційний процес. У процесі комунікації з метою взаємодії представників різних культур використовують вище описаний спосіб передачі будь-яких повідомлень. Оскільки процес комунікації є проце­сом кодування інформації в символи та їх розкодування, що ґрунтуєть­ся на культурних особливостях сторін, які спілкуються, шанси корект­ної передачі повідомлення в представників різних культур без необ­хідного вивчення цих культур є незначними.

Переведення значень у символи, а потім у значення залежить від культурного походження особи, яка займається кодуванням. Чим знач­ніші культурні відмінності відправника повідомлення та адресата, який отримує його, тим більше відрізняються символи за значеннями, що їм надаються.

Міжкультурна комунікація виникає, якщо особа, яка є представни­ком однієї культури, відправляє повідомлення особі іншої культури. Деформована міжкультурна комунікація виникає тоді, якщо адресат отримує не те повідомлення, закодоване відправником у символи, кот­рі перший розуміє по-іншому. За значних культурних відмінностей відправника повідомлення та адресата зростає імовірність деформова­ної комунікації.