Дослідження трипільського поселення біля села глибочка в буго – дніпровському межиріччі.

Поселення знаходиться на західній околиці села Глибочок /Тальківського р – ну, Черкаської одл./, на лівому березі р. Гірський Тікич. Воно займає високу ділянку плато, що обмежена зі сходу довгим яром з ручаєм, а також сухим вибалком – правим відгауззям яру, що є межею з північно – східного боку. З південного боку – заплава ріки та схили плато, перерізані невеликими виярками. Західним кордоном вважаємо схили широкої та неглибокої лощини. За даними дешифровки аерофотознімків /К. Шишкін/, пам’ятка має кругове планування, а її площа – 100 га.

Поселення було відкрите В. Доманицьким ще в кінці ХІХ ст.., потім було обстежене В. Стефановичем, а у 80 – х роках тут провела розвідку Трипільська експедиція ІА АН України.

В 1994 р. на поселенні була зроблена геомагнітна зйомка, яка підтвердила дані аерофоторозвідки та уточнила структуру забудови селища. Пам’ятка була забудована глинобитними житлами, що розміщувалися по кількох концентричних овалах.

Розкопане житло № 1 знаходилось на південно – східній ділянці поселення і входило до другого від краю ряду. Площадка мала прямокутну в плані форму /17х7 м./ і була орієнтована по довжині до умовного центру селища. Вона залягала на межі чорнозему та суглинку. Рештки житла збереглися у вигляді двох шарів сильно обпаленої обмазки, що розтріскалась на шматки різних розмірів. У глині верхнього шару фіксувалась рослинна домішка. Обмазка мала у верхній частині загладжену поверхню, іноді на ній зустрічався тонкий шар підмазки із чистої глини. Серед шматків обмазки є фрагменти побілки з фарбованою вохрою поверхнею – рештки внутрішньої частини зовнішніх стін. Під час розібрання в нижній частині обмазки фіксувались відбитки вузьких дерев’яних плах та жердин, що були орієнтовані переважно перпендикулярно довгій осі житла. На рівні верхнього шару ніяких деталей інтер’єру не виявлено, крім окремої ділянки, що вирізнялась ретельністю обробки й нагадувала типові вимостки. Під обмазкою на земляній підлозі у південній частині житла була розчищена намазана безпосередньо на грунт глиняна підмазка на ній відкритим вогнищем. Черінь вогнища мав округлу в плані форму, добре загладжену поверхню, а глина була щільна, без домішок. З одного боку черінь був обмежений невисоким бортиком із глини з незначною домішкою полови. Поруч знаходилося підвищення прямокутної форми, зроблене із чистої глини. З протилежного боку до підмазки прилягала велика кам’яна зернотерка. Тут же знайдені розтирач та цілий кубок.

Знахідки в житлі трапляються переважно на земляній підлозі і здебільшого в центральній та північній частинах площадки. Були зафіксовані розвали та окремі фрагменти мисок, сферо конічних посудин, великих кратерів та горщиків, а біля північного краю площадки знаходилося скупчення глиняних відтяжок до вертикального ткацького верстату.

Загалом площадку № 1 можна реконструювати як двоповерхове житло з земляною підлогою, частково підмазаною глиною та спорудженими на ній відкритим вогнищем, підвищенням і робочим місцем. Міжповерхове перекриття складалось з дерев’яних конструкцій, що були укладені на глинобитні зовнішні стіни, та шару глиняної обмазки. На рівні другого поверху певних деталей інтер’єру не зафіксовано.

Серед знахідок не відмічено екземплярів пластики та /крім відтяжок/ знарядь праці. Маємо тільки кам’яні зернотерки та розтирачі. Дуже мала також кількість кісток тварин.

Кераміка представлена посудом двох категорій – кухонним та столовим. Кухонні посудини /горщики та миски/ ліпились із глини з домішкою піску, жорстви, товченої черепашки. Поверхня часто вкривалась розчисами, а по кінцях та плічках ішла орнаментація у вигляді горизонтальних рядів насічок защипів, вдавлень нігтя. Столовий посуд /94% керамічного комплексу/ вироблявся із чистої глини. В тісті ж є незначна домішка піску, кварцу, часток каоліну. За формою виділяються миски різних варіантів, приземкуваті кубки, сферо конічні посудини з трохи лійчастими вінцями, грушоподібні посудини з циліндричною горловиною, шоломоподібні покришки, високі кратери, горщики.

Аналіз керамічного комплексу вказує на його схожість з матеріалами селищ Колодисте, Вербувата, Острівець, Розсохуватка, Ольшана та ін. на Черкащині. Таким чином, поселення біля с. Глибочок можна віднести до пам’яток другої фази нобелівської локальної групи /С. Рижов/ розвитку трипільської культури етапу ВП – СІ і датувати початком ІІІ тис. до н.е.

І. Заєць.